Постанова

від 16.09.2015 по справі 927/619/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р. Справа№ 927/619/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

За участі представників:

від прокуратури: Одуденко А.В. - посв. № 006612 від 27.09.2012

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Коверзнева І.А. - представника

від відповідача-3: не з'явився

від третьої особи: Колодчина Р.В. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2015 року у справі № 927/619/15 (Суддя Шморгун В.В.)

за позовом виконуючого обов'язки заступника прокурора міста Чернігова

до 1) Чернігівська міська рада

2) Комунальне підприємство «Дільниця з контролю за благоустроєм міста»

3) Чернігівське міське управління юстиції в особі реєстраційної служби

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватне підприємство «Інтерсівербудконтракт»

про визнання незаконними і скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2015 року у справі № 927/619/15 в задоволенні позовних вимог в.о. заступника прокурора міста Чернігова відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2015 року у справі № 927/619/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги виконуючого обов'язки заступника прокурора міста Чернігова задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим рішення є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. на лікарняному, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

16.09.2015 від представника Чернігівської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ради, в якому відповідач-1 зазначив, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга надуманою та такою, що не підлягає задоволенню.

У судове засідання 16.09.2015 представники відповідача-1 та відповідача-3 не з'явились, відповідач-3 про причини неявки свого представника суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання відповідача-1 про розгляд справи без участі його представника та про можливість розгляду справ за наявними матеріалами та без участі представників відповідача-1 та відповідача-3.

Представники відповідача-2 та третьої особи письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечували, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

17.10.2012 Комунальне підприємство «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради звернулось з клопотанням № 01/1199 до Чернігівської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» ЧМР орієнтовною площею 0,0190 га за адресою м. Чернігів, на розі вул. Любченка та пр. Миру для будівництва приміщення з продажу пива та облаштування вхідної групи до кафе-магазину та пивної зали. До клопотання заявником додано план-схему розміщення земельної ділянки М 1:500.

Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради листом від 30.10.2012 № 01-09/2533 повідомило, що не заперечує щодо розгляду даного питання на пленарному засіданні сесії міської ради відповідно до чинного законодавства.

26 сесією 6 скликання Чернігівської міської ради від 31.10.2012 прийнято рішення «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова», яким надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, при умові розроблення та затвердження в установленому порядку землевпорядної документації протягом року.

Приватним підприємством «Землевпорядник-5Д» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» ЧМР на розі вул. Любченка та пр. Миру для будівництва приміщення з продажу пива та облаштування вхідної групи до кафе-магазину та пивної зали площею 0,0297 га, кадастровий номер: 7410100000:01:004:0273, в адміністративних межах Чернігівської міської ради.

Головне управління Держземагенства у Чернігівській області згідно висновку № 03-28/7659 від 08.08.2013 по «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» ЧМР на розі вул. Любченка та пр. Миру для будівництва приміщення з продажу пива та облаштування вхідної групи до кафе-магазину та пивної зали площею 0,0297 га», розробленого ПП «Землевпорядник-5Д», розглянувши проект, погодило його та вважає за можливе відвести в постійне користування ділянку загальною площею 0,0297 га забудованих земель, у тому числі земель, які використовуються в комерційних цілях в м. Чернігові на розі вул. Любченка та пр. Миру за рахунок земель запасу Чернігівської міської ради на землях житлової та громадської забудови при умові використання земельної ділянки за цільовим призначенням та відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно висновку Головного управління Держземагенства у Чернігівській області про наявні обмеження на використання земельної ділянки № 03-28/7658 від 08.08.2013 на земельній ділянці наявні обмеження на використання частини земельної ділянки згідно плану меж зон обмежень.

Висновком № 01-18/2295 від 13.08.2013 Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради надано погодження проекту щодо відведення земельної ділянки в постійне користування КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» ЧМР на розі вул. Любченка та пр. Миру для будівництва приміщення з продажу пива та облаштування вхідної групи до кафе-магазину та пивної зали площею 0,0297 га.

Листом № 01/1117 від 02.09.2013 відповідач-2 звернувся до відповідача-1 з клопотанням розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання йому в постійне користування спірної земельної ділянки.

Рішенням міськради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання, передача земельних ділянок юридичним та фізичним особам» від 30.09.2013 (п. 48) КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» ЧМР затверджено проект землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки (кадастровий номер: 7410100000:01:004:0273) в постійне користування , площею 0,0297 га на розі вул. Любченка та пр. Миру для будівництва приміщення з продажу пива та облаштування вхідної групи до кафе-магазину та пивної зали (землі промисловості) та встановлено обмеження на використання частини земельної ділянки згідно плану меж зон обмежень (охоронна зона навколо інженерних комунікацій: 0,0063 га підземна лінія каналізаційного колектору; 0,0036 га - підземна лінія тепломереж).

25.11.2013 відповідачем-2 до Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з повним пакетом документів.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Кравченко Д.М. прийнято рішення від 12.12.2013 року № 8985457 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстровано інше речове право - право користування земельною ділянкою за номером 3818809.

02.04.2013 між Приватним підприємством «Інтерсівербудконтракт» та Комунальним підприємством «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради укладено договір про співробітництво (надалі - Договір про співробітництво), відповідно до якого сторони домовляються здійснювати співробітництво в питаннях, пов'язаних з будівництвом приміщення з продажу пива та облаштування вхідної групи до кафе-магазину та пивної зали на розі вул. Любченка та пр. Миру, що в м. Чернігові (надалі - Об'єкт), та надавати взаємну допомогу з визначених цим договором направленням.

Положеннями п. 2.1.7 Договору про співробітництво визначено, що Приватне підприємство «Інтерсівербудконтракт» вирішує питання, щодо фінансування розробки проектної документації по відведенню земельної ділянки під будівництво Об'єкту, виготовленню проектно-кошторисної документації, витрат по будівництву Об'єкту та інших витрат (відрахування на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури - пайова участь замовників, участь у розвитку мереж та об'єктів соціального призначення, витрат по забезпеченню страхового фонду проектної документації, оплата послуг КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» ЧМР за здійснений технагляд за будівництвом, компенсація витрат (земельного податку) по утриманню земельної ділянки до здачі Об'єкту в експлуатацію та переоформлення земельної ділянки на ПП «Інтерсівербудконтракт»).

Згідно з п.п. 2.1.8, 2.1.9 Договору про співробітництво відповідач-2 здійснює виготовлення проекту відведення земельної ділянки під будівництво Об'єкту, забезпечує підготовку матеріалів на засідання сесії Чернігівської міської ради для затвердження проекту землеустрою та оформлення на право постійного користування земельною ділянкою для будівництва Об'єкту, здійснює технічний нагляд за будівництвом Об'єкту. Зобов'язується у тримісячний термін з дня введення Об'єкту в експлуатацію забезпечити підготовку та подання документів на сесію Чернігівської міської ради щодо переоформлення земельної ділянки на ПП «Інтерсівербудконтракт» для обслуговування введеного в експлуатацію Об'єкта будівництва.

ПП «Інтерсівербудконтракт» зобов'язується сплатити КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» ЧМР всі фактичні витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки до передачі їм для обслуговування введеного в експлуатацію Об'єкта будівництва (п 2.1.10 Договору про співробітництво).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і до дати, коли сторони за взаємною згодою вирішать припинити дію цього договору, в тому числі за втрати економічної доцільності цього договору, або з будь-яких інших об'єктивних причин або у зв'язку з досягненням мети цього договору (п. 4.1. Договору про співробітництво).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору про співробітництво відповідач-2 сплатив ПП «Землевпорядник -5Д» кошти у розмірі 3500,00 грн. згідно виставленого рахунку № 71-ЧВ від 20.05.2013 за роботи по виготовленню проекту землеустрою, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки (а.с.162).

Приватним підприємством «Інтерсівербудконтракт», на виконання умов Договору про співробітництво, було відшкодовано витрати за роботи з виготовлення проекту землеустрою у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копією рахунку № 716 від 08.05.2014 та копією виписки по рахунку КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» ЧМР від 03.06.2014. Крім того, на підтвердження відшкодування витрат зі сплати земельного податку ПП «Інтерсівербудконтракт» за період з листопада 2013 року по квітень 2015 року у матеріалах справи наявні копії рахунків та копії квитанцій про оплату вищезазначеного відшкодування (а.с.166-177).

22.10.2013 року між Приватним підприємством «Інтерсівербудконтракт» (Генпідрядник-інвестор) та Комунальним підприємством «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради (Замовник) укладено договір генерального підряду - інвестування (надалі - Договір генерального підряду).

Умовами Договору генерального підряду передбачено, що Генпідрядник-інвестор зобов'язується своїми силами і засобами, на замовлення Замовника, здійснити інвестування та провести роботи по будівництву приміщення з продажу пива та облаштування вхідної групи до кафе-магазину та пивної зали на розі вул. Любченка та пр. Миру у м. Чернігові, а Замовник зобов'язується прийняти результати робіт та оплатити їх шляхом передачі створеного Об'єкту. Майнові права на Об'єкт після здачі його у експлуатацію належать Генпідряднику-інвестору.

Згідно з п. 1.3 Договору, з моменту укладення договору Генпідрядник-інвестор отримує майнові права на отримання Об'єкту у повному обсязі. З моменту отримання Об'єкту в натурі, Генпідрядник-інвестор самостійно несе витрати на його утримання. Передача Об'єкту в натурі відбувається за Актом-приймання-передачі, який повинен бути підписаний сторонами на першу вимогу Генпідрядника-інвестора після підписання декларації про готовність об'єкта до експлуатації. У разі припинення договору за взаємною згодою сторін та до введення Об'єкту в експлуатацію, Генпідрядник-інвестор набуває майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, що засвічується двостороннім актом.

Строк закінчення будівництва: до 1 липня 2015 року (п.1.5 Договору генерального підряду).

Згідно з п. 1.6. Договору Генпідрядник-інвестор має право у будь-який спосіб розпоряджатися своїми майновими правами на Об'єкт, що йому належить за Договором, у тому числі укладати угоди з іншими особами про відчуження майнових прав на Об'єкт, що належить йому за цим Договором.

Даний Договір не передбачає проведення фінансових розрахунків між сторонами (п.2.1 Договору генерального підряду).

Сторони прийшли згоди (п. 3.2. Договору генерального підряду), що Генпідрядник-інвестор несе витрати пов'язані з пайовою участю на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту м. Чернігова.

Пунктом 3.3. Договору генерального підряду передбачено, що Генпідрядник-інвестор разом з Замовником зобов'язується здійснити дії, необхідні для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та отримати такий дозвіл.

Замовник зобов'язується вчинити всі дії, що необхідні для введення у експлуатацію Об'єкту будівництва та передбачені порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. По закінченню, протягом 3-х днів з дня підписання декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скласти Акт приймання-передачі Об'єкту, що належить Генпідряднику-інвестору. (п.п.3.5.4, 3.5.5 Договору генерального підряду).

Відповідно до п. 3.7.2 Договору генерального підряду Генпідрядник-інвестор зобов'язується збудувати Об'єкт у відповідності до розробленої проектної документації. Для виконання цього обов'язку Замовник надає Генпідряднику-інвестору право укладати будь-які договори (підряду, послуги, поставки тощо) або власними силами виконувати будівельні роботи.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і є чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону щодо регулювання земельних відносин.

Нормами ч.ч. 1,2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений статтею 123 Земельного кодексу України.

Так, надання земельних ділянок, зокрема, комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, виданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у користування не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Отже, як вбачається з наведених норм відповідне рішення за своєю правовою природою не є нормативним актом, оскільки було звернене до окремої юридичної особи, застосовувалось одноразово і після реалізації вичерпало свою дію. Крім того, законодавцем передбачено випадки розроблення документації із землеустрою взагалі без надання такого дозволу.

Саме по собі оскарження розпоряджень, якими надано дозволи на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не є захистом інтересів громади, воно не припиняє права постійного користування землею. Скасування таких розпоряджень не призведе до припинення користування цими земельними ділянками.

При цьому, посилання відповідачів на Рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009, відповідно до висновків якого не може визнаватися недійсним та скасовуватися рішення Чернігівської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з тим, що воно є актом ненормативного характеру, актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію і втратило чинність фактом його виконання - виготовленням проектної документації, суд до уваги не приймається, оскільки за змістом цього Рішення висновки Конституційного суду України направлені стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, а не на скасування таких рішень судом.

Натомість, аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного суду України від 11.11.2014 у справі № 21-405а14, а тому саме ці висновки згідно ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України повинні бути враховані при прийняті рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо скасування п.1.1. рішення 26 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 31.10.2012 задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 186-1 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органу виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, - завірені ним копії проекту.

Вищевказані органи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Вищезазначеним органам, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, у визначений законом строк.

Відповідно до п.п. 6, 10, 13, 14 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 було дотримано процедуру погодження проекту землеустрою щодо відведення та надання в постійне користування спірної земельної.

Висновки позивача про порушення п. 6 ст. 78 Статуту територіальної громади м. Чернігова, ст. ст. 120, 134 ЗК України, ст.ст. 203, 228 ЦК України при виділенні земельної ділянки ґрунтуються на нібито неправомірних діях відповідача-2, як то його позастатутна діяльність, відсутність позитивних наслідків, лобіювання інтересів третьої особи з метою зменшення тим фінансового навантаження та отримання у користування спірної земельної ділянки, що є порушенням інтересів територіальної громади, а тому до цих відносин мають бути застосовані правові наслідки недійсності правочинів.

За приписами ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правова природа цих понять відрізняється як суб'єктним складом та і ступінню їх волевиявлення.

В узагальненнях Верховного суду України від 24.11.2008 «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначається, що застосування поняття «недійсність» є некоректним до нормативно-правових актів - у цьому випадку може йтися про їх нечинність або неправомірність (незаконність, протиправність), а також до документів, якими оформлюється, підтверджується право, оскільки право не може бути недійсним - воно або є, або ні.

За правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами. Вбачається, що до таких документів слід відносити, наприклад, рішення органів державної влади; свідоцтва (про право власності на житло, про право на спадщину, про придбання майна з публічних торгів, державний акт на земельну ділянку, ордер тощо); рішення, записи про реєстрацію (реєстрація домоволодіння, актів громадянського стану); протоколи загальних зборів господарських товариств, рішення загальних зборів громадських об'єднань, розпорядження про реєстрацію за місцем проживання фізичної особи та багато інших документів (акт приймання-передачі, товарний чек).

Відповідно до п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому, позивачем не надано жодних правових обґрунтувань застосування норм цивільного права щодо недійсності правочинів відносно актів індивідуальної дії органів місцевого самоврядування.

За наведених обставин суд вважає, що Комунальне підприємство «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради не є належним відповідачем у даному спорі.

Цивільна правоздатність юридичної особи, за загальним правилом, є універсальною, тобто відповідна особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (частина перша статті 91 ЦК України), а відтак вправі вчиняти будь-які не заборонені законом правочини, оскільки за приписами ст. 6 Господарського кодексу України свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, є одним із загальних принципів господарювання в Україні.

Цей принцип дозвільної спрямованості цивільно-правового регулювання випливає із загального принципу приватного права: «дозволено все, що не заборонено законом».

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Так, принципами підприємницької діяльності є вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (ст. 44 ГК України).

Тому сама лише відсутність у статутних документах чи в положеннях, якими регулюється діяльність, зокрема, суб'єктів господарювання, записів щодо можливості здійснення ними певної діяльності та, відповідно, вчинення тих чи інших правочинів не тягне за собою заборони на здійснення такої діяльності.

Винятки ж із зазначеного права (окремі види діяльності) встановлюються законом.

Не приймаються судом й відповідні посилання позивача на п. 12 Роз'яснень ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999 (чинне на момент прийняття п. 1.1 рішення Чернігівської міськради від 31.10.2012 та укладення договору про співробітництво), оскільки ці роз'яснення мають рекомендаційний характер для судових органів і не є нормативно-правовим актом, обов'язковим до виконання органом місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень. До того ж, ці Роз'яснення були направлені на застосування норм Цивільного кодексу УРСР, який втратив чинність 01.01.2004.

При цьому, суд зазначає, що позивач неправомірно виокремлює частину Роз'яснень, не зазначивши подальші приписи цього пункту, що призвело до звуження їх змісту, а саме: коло угод, які вправі укладати господарюючі суб'єкти, не визначається якимось вичерпним переліком і не обмежується лише тими угодами, що випливають з основного змісту їх діяльності. Отже підприємства та організації можуть укладати й різноманітні угоди, які є похідними, супутніми їх основній діяльності і випливають з цієї останньої. Господарські суди, вирішуючи спори, пов'язані з визначенням змісту і меж правоздатності господарюючих суб'єктів, повинні виходити з широкого розуміння тих цілей, які ці суб'єкти переслідують у своїй діяльності. Тому недійсною на підставі статті 50 Цивільного кодексу має визнаватися лише така угода, яка прямо суперечить цілям юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, або в установчих документах.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна земельна ділянка була надана у користування для здійснення відповідачем-2 діяльності, не забороненої законом, а посилання апелянта на те, що спірна земельна ділянка фактично надана в користування не комунальному підприємству, а Приватному підприємству «Інтерсівербудконтракт», є необґрунтованим, оскільки в тексті оскаржуваних рішень відсутні будь які посилання на те, що земельна ділянка надається Приватному підприємству «Інтерсівербудконтракт».

Інші обґрунтування позивача щодо порушення інтересів громади, які базуються на нібито неправомірних діях відповідача-2 та третьої особи, судом не приймаються, оскільки правомірність або неправомірність поведінки відповідача-2 не впливає на правомірність винесення органом місцевого самоврядування спірних рішень, які прийняті згідно чинного законодавства. Крім того, такі правовідносини не є предметом спору, а тому і предметом дослідження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем-1 норм діючого законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Заступника прокурора Чернігівської області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2015 року по справі № 927/619/15 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 927/619/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв