Постанова

від 30.09.2015 по справі 910/13502/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р. Справа№ 910/13502/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Царук І. О.

за участю представників:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл» ЛТД

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2015

у справі № 910/13502/15 (суддя Селівон А. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл» ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна транспортна компанія»

про стягнення 60 900 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/13502/15 позов залишено без розгляду з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач без поважних причин не виконав вимог суду щодо надання необхідних для вирішення спору доказів (пояснень), які б конкретизували зазначені позивачем у позовній заяві позовні вимоги та які були витребувані Господарським судом міста Києва, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості визначити предмет позову та у відповідності до останнього всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та які необхідні для вирішення спору по суті, і, як наслідок, винести обґрунтоване рішення у даній справі, що згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України є підставою для залишення позову без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/13502/15 та прийняти нове рішення, яким відправити справу на розгляд до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що ним були дотримані всі норми законодавства щодо подання позову та виконані всі вимоги ухвал суду, а відтак, не було жодних підстав для залишення позову без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України.

Ухвалою від 17.09.2015 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл» ЛТД прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Позивач та відповідач в судове засідання представників не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те що явку представників сторін у судове засідання не визнано обов'язковою, а також те, що ч. 2 ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги без присутності представників сторін за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

В травні 2015 року позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансової допомоги № 20-03/07 від 20.03.2007.

В тексті позовної заяви позивач зазначив, що загальна сума заборгованості за вказаним договором становить 2 427 906,26 грн. та складається з основного боргу в сумі 1 835 166,03 грн., пені в сумі 157 842,75 грн., 3 % річних в сумі 436 970,61 грн. та збитків від інфляції в сумі 1 997 926,87 грн., проте в зв'язку з тим, що позивач знаходиться у банкрутстві та грошових коштів немає, що ускладнює сплату для нього судового збору щодо стягнення всієї суми заборгованості, до стягнення позивач заявляє лише суму 60 900 грн.

Правову природу заявленої до стягнення суми (основний борг, пеня, збитки від інфляції, 3 % річних тощо) позивачем в позові не визначено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/13502/15 позов залишено без розгляду з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 порушене провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та на 10.06.2015 призначене судове засідання.

Вказаною ухвалою позивача було зобов'язано:

1. надати через канцелярію суду, завчасно до початку судового засідання (до 05.06.2015):

- витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перебування позивача та відповідача в реєстрі станом на час розгляду справи;

- належні та допустимі докази на підтвердження:

- надання відповідачеві безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за Договором фінансової допомоги № 20-03/07 від 20.03.2007;

- надсилання на адресу відповідача та отримання (неотримання) останнім претензії № 0203/2/06-ЛТД від 26.06.2007;

- належним чином засвідчені копії (або письмові пояснення в разі відсутності) платіжних доручень, доданих до позовної заяви, які місять відмітки банку про виконання;

- письмові пояснення щодо:

- наявності на даний час чи існування у минулому (або відсутності) інших, крім зазначених у позовній заяві, правовідносин з відповідачем;

- наявності або відсутності додаткових угод між сторонами до спірного договору, окрім наявних в матеріалах справи, та, у разі наявності - надати суду їх оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для долучення до матеріалів справи);

2. надати:

- оригінали документів, копії яких надані на підтвердження заявлених вимог та заперечень (для огляду);

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;

- на підтвердження цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, повного найменування та місцезнаходження належним чином засвідчені копії установчих документів (для залучення до матеріалів справи) та документів, що підтверджують повноваження керівника (протокол, наказ).

На виконання вимог ухвали суду від 29.05.2015 позивачем до канцелярії суду подано письмові пояснення № 5/56б від 10.06.2015 (а.с. 50), в яких позивач повідомив про те, що:

- ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.08.2015 у справі № 5/56б припинені повноваження ліквідатора Березуцькокго Є. Ю., ліквідаторам позивача призначено арбітражного керуючого Патерилова В. В.;

- докази надсилання відповідачу та отримання ним претензії №0203/2/06-ЛТД від 26.06.2007 не збереглись;

- між сторонами на даний час та в минулому не існувало інших правовідносин сторін, окрім тих, що зазначені в позовній заяві;

- додаткових угод до спірного договору, окрім залучених до матеріалів справи, не укладалось;

- у провадженні господарських судів немає справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет, з тих же підстав;

- платіжні доручення з відмітками банку про їх виконання, які підтверджують факт надання безвідсоткової фінансової допомоги, на цей час надати не має можливості у зв'язку з надходженням їх у місті Донецьку та відсутністю у ліквідатора доступу до них, проте повідомив, що вказані платіжні доручення були доказами при порушення Господарським судом міста Києва справі № 49/176-б (ухвала від 24.07.2007) та визнання кредиторських вимог позивача.

До вказаних пояснень позивачем було додано відомості є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача, копії постанови від 23.12.2010 та ухвали від 30.08.2012 Господарського суду Донецької області у справі № 5/56б за заявою кредитора (заявника) Публічного акціонерного товариства «Альфа банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл» ЛТД про банкрутство.

Отже, фактично, позивачем виконано всі вимоги ухвали суду від 29.05.2015 окрім вимог щодо надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перебування відповідача в реєстрі станом на час розгляду справи та належним чином засвідчених копій установчих документів позивача.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перебування відповідача в реєстрі станом на час розгляду справи судом отримано самостійно та залучено до матеріалів справи 29.07.2015 (а.с. 104-106).

Ухвалою від 10.06.2015 розгляд справи відкладено на 14.07.2015, позивача зобов'язано надати всі документи, які були витребувані ухвалою суду від 29.05.2015, окрім витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перебування позивача в реєстрі станом на час розгляду справи.

14.07.2015 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання (а.с. 63-64), в якому останній на виконання ухвали суду від 29.05.2015 надав копії платіжних доручень з відмітками банку про виконання (тобто тих документів, про неможливість надати які він повідомив у письмових пояснення № 5/56б від 10.06.2015 - примітка суду).

14.07.2015 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання (а.с. 107), в якому позивач з посиланням на те, що він має намір збільшити суму позовних вимог, що потребує сплати судового збору, просить у межах, встановлених ст. 69 ГПК України строків, продовжити строк розгляду спору на 10 днів.

З ухвали від 20.07.205 слідує, що у зв'язку з перебуванням судді Селівона А. М. на лікарняному судове засідання, призначене на 14.07.2015, не відбулось, з огляду на що вказаною ухвалою розгляд справи призначено на 29.07.2015, позивача зобов'язано надати суду всі документи, які були витребувані ухвалами суду від 29.05.2015 та, відповідно, від 10.06.2014, окрім витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перебування позивача в реєстрі станом на час розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.07.2015 клопотання позивача про продовження строку розгляду спору задоволено, строк розгляду спору продовжено на 10 днів, розгляд справи відкладеного на 11.08.2015, позивача зобов'язано надати суду:

- витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перебування відповідача в реєстрі станом на час розгляду справи (вказані документи витребовувались попередніми ухвалами суду, вимога на час винесення вказаної ухвали позивачем виконана не була - примітка суду);

- належні та допустимі докази на підтвердження повноваження ліквідатора Патерилова В.В. після 23.12.2012 по сьогоднішній час;

- письмові пояснення щодо наявності на даний час чи існування у минулому (або відсутності) інших, крім зазначених у позовній заяві, правовідносин з відповідачем (вказані документи витребовувались попередніми ухвалами суду, вимога на час винесення вказаної ухвали позивачем була виконана - примітка суду);

- наявності або відсутності додаткових угод між сторонами до спірного договору, окрім наявних в матеріалах справи, та, у разі наявності - надати суду їх оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для долучення до матеріалів справи) (вказані документи витребовувались попередніми ухвалами суду, вимога на час винесення вказаної ухвали позивачем була виконана шляхом надання відповідного письмового пояснення - примітка суду);

- оригінали документів, копії яких надані на підтвердження заявлених вимог та заперечень (для огляду);

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору (вказаний документ витребовувався попередніми ухвалами суду, вимога на час винесення вказаної ухвали позивачем була виконана - примітка суду);

- на підтвердження цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, повного найменування та місцезнаходження належним чином засвідчені копії установчих документів (для залучення до матеріалів справи) та документів, що підтверджують повноваження керівника (протокол, наказ) (вказані документи витребовувались попередніми ухвалами суду, вимога на час винесення вказаної ухвали позивачем виконана не була - примітка суду).

11.08.2015 до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення від 10.08.2015 (а.с. 115-116) щодо повноважень ліквідатора Патерилова В.В. До вказаних пояснень додані відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача та відповідача та копію ухвали від 01.04.2014 Господарського суду Донецької області у справі № 5/56б за заявою кредитора (заявника) Публічного акціонерного товариства «Альфа банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл» ЛТД про банкрутство.

Також 11.08.2015 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання (а.с. 123), в якому він просив залучити до матеріалів справи копії постанови від 23.12.2010 Господарського суду Донецької області у справі № 5/56б за заявою кредитора (заявника) Публічного акціонерного товариства «Альфа банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл» ЛТД про банкрутство, свідоцтва про державну реєстрацію позивача, довідки з ЄДРПОУ позивача та статуту позивача.

Отже, станом на 11.08.2015 позивач виконав вимоги всіх передніх ухвал суду у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.08.2015 розгляд справи відкладено на 20.08.2015, позивача завчасно до судового засідання зобов'язано:

- визначити підстави поданого позову щодо стягнення саме 60 900 грн., надавши відповідні письмові пояснення;

- надати належні та допустимі докази на підтвердження часткового повернення відповідачем отриманої фінансової допомоги.

В судовому засіданні 20.08.2015 позивач надав суду першої інстанції письмову заяву до позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 142), в якій просив прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача 450 000 грн. заборгованості за договором фінансової допомоги № 20-03/07 від 20.03.2007.

Правову природу заявленої до стягнення суми (основний борг, пеня, збитки від інфляції, 3 % річних тощо) позивачем в позові не визначено.

У прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог судом позивачу відмовлено.

Крім того, у вказаній заяві позивач надав пояснення з приводу витребуваних ухвалою суду від 11.08.2015 пояснень та доказів зазначивши, що з матеріалами справи підтверджується факт перерахування відповідачу на виконання умов спірного договору грошових коштів в сумі 14 668 166,03 грн. та повернення відповідачем грошових коштів в сумі 4 153 000 грн., в той час як заявлена до стягнення сума має бути стягнути саме за укладеним між сторонами за договором фінансової допомоги № 20-03/07 від 20.03.2007, а не за будь-яким конкретним платіжним дорученням.

Отже, наданням вказаних пояснень позивач вимоги ухвали суду від 11.08.2015 виконав, так само як і вимоги всіх попередніх ухвал суду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції помилково вказаних обставин не врахував зазначивши, що позивач без поважних причин не виконав вимог суду щодо надання необхідних для вирішення спору доказів (пояснень), які б конкретизували зазначені позивачем у позовній заяві позовні вимоги та які були витребувані Господарським судом міста Києва, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості визначити предмет позову та у відповідності до останнього всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та які необхідні для вирішення спору по суті, і, як наслідок, винести обґрунтоване рішення у даній справі.

Також суд першої інстанції в оспорюваній ухвалі зазначив про те, що:

- позивачем не надана суду інформація щодо конкретних дат та розмірів здійснених відповідачем оплат. Натомість суду надані оригінали виписок банку по рахункам позивача за весь період господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл», які не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог позивача, зважаючи на значний обсяг вміщеної в них інформації щодо фінансових операцій товариства, частина з якої не містить інформацію, що входить до предмету доказування у даній справі, та наданням якої порушується принцип належності доказів, обов'язковий для суб'єктів доказування;

- зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги, що позивачем не надано розрахунку заявленої до стягнення суми пені, процентів річних та інфляції із визначенням періоду нарахування саме в залежності від здійснених відповідачем проплат, суд позбавлений можливості встановити, чи мав відповідач заборгованість в період, за який позивачем здійснене нарахування (проміжок часу, в якому саме розмірі), та, відповідно, здійснити її перерахунок виходячи з розмірів подвійної облікової ставки Національного банку України та індексів інфляції, які діяли в певний період прострочення тощо;

- судом критично оцінюються твердження позивача про розмір перерахованих за договором фінансової допомоги № 02-03/07 від 20.03.2007 відповідачу грошових коштів та наявної заборгованості останнього враховуючи перевищення загальної суми коштів, перерахованої за платіжними дорученням позивача, над визначеною сторонами сумою спірного договору, з урахуванням змін щодо суми фінансової допомоги, внесених додатковою угодою № 1 від 27.03.2007, та приймаючи до уваги надані позивачем на підтвердження перерахування відповідачу фінансової допомоги копії платіжних доручень;

- виходячи зі змісту позовної заяви, пояснень позивача та наявних в матеріалах справи доказів, оскільки позивачем не зазначено, які саме із зазначених в тексті позовної заяви сум заборгованостей та нарахувань входять до складу заявленої до стягнення суми боргу, з метою правильного вирішення господарського спору та встановлення фактичних обставин виконання сторонами своїх зобов'язань за договором фінансової допомоги № 02-03/07 від 20.03.2007, а також змісту та обсягів невиконаної частини зобов'язань, суд позбавлений можливості чітко визначити позовні вимоги позивача, а саме предмет поданого позову та юридичну природу заявленої до стягнення суми в розмірі 60 900 грн.;

- суд зазначає, що надані позивачем пояснення б/н від 10.08.2015 та пояснення, які викладені в заяві про збільшення розміру позовних вимог № 911/1629/15 від 19.08.15, не розкривають змісту заявлених позивачем позовних вимог, а інших письмових пояснень щодо визначення заявлених у справі позовних вимог на час проведення судового засідання 20.08.2015 позивачем суду не надано;

- у судом не приймаються до уваги посилання позивача в позовній заяві як на доказ підтвердження наявної суми заборгованості за договором фінансової допомоги № 20-03/07 від 20.03.2007 на ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 49/176-б.

Отже, з матеріалів справи слідує, що, незважаючи на те, що позивач фактично виконав всі вимоги ухвали суду, наданих ним документів, на думку суду першої інстанції, недостатньо для вирішення спору по суті, проте в такому випадку суд першої інстанції мав розглянути спір по суті виходячи з наявних в матерілах справи доказів.

Щодо посилань суду на те, що позивачем не надано розрахунку заявленої до стягнення суми пені, процентів річних та інфляції із визначенням періоду нарахування саме в залежності від здійснених відповідачем проплат, з огляду на що суд позбавлений можливості встановити чи мав відповідач заборгованість в період, за який позивачем здійснене нарахування (проміжок часу, в якому саме розмірі), та, відповідно, здійснити її перерахунок, виходячи з розмірів подвійної облікової ставки Національного банку України та індексів інфляції, які діяли в певний період прострочення тощо, колегія суддів зазначає про те, що зі змісту позовної заяви не слідує, що позивач просить стягнути з відповідача саме пеню, проценти річних та інфляцію.

Колегія суддів зауважує на тому, що позивачем при визначення позовних вимог дійсно не визначено правову природу заявленої до стягнення у цій справі суми (основний борг, пеня, 3 % річних, інфляція тощо), що унеможливлює вирішення спору по суті, проте, враховуючи, що судом першої інстанції письмових пояснень щодо вказаних обставин у позивача витребувано не було (вимога суду першої інстанції про визначення позивачем підстав поданого позову не може вважатися такою, оскільки у спірному випадку підставою позову щодо всіх перелічених вище вимог (стягнення основного боргу, пені, збитків від інфляції, 3 % річних тощо) є невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором фінансової допомоги № 20-03/07 від 20.03.2007, про що позивач повідомив суду у своїх поясненнях від 10.08.2015) суд першої інстанції не мав підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

За обставин, що склались, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позову без розгляду з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, з огляду на що, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл» ЛТД підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/13502/15 - скасуванню як така, що прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права.

За правилами ч. 4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про залишення позову без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл» ЛТД на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/13502/15 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/13502/15 скасувати.

3. Справу № 910/13502/15 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13502/15.

Повний текст постанови складено: 02.10.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді В.І. Рябуха

Л.М. Ропій