Рішення

від 03.12.2015 по справі 910/13502/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2015Справа №910/13502/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Ойл" ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна транспортна компанія"

про стягнення 60 900,00 грн.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність б/н від 30.01.2015;

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Ойл" ЛТД звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна транспортна компанія" про стягнення заборгованості в розмірі 60900,00 грн. за Договором фінансової допомоги №20-03/07 від 20.03.2007, а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Позивач в позовній заяві посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з повернення наданої ТОВ "Восток-Ойл" ЛТД у відповідності умов Договору фінансової допомоги № 20-03/07 від 20.03.07 р. безвідсоткової фінансової допомоги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вищезазначеному розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 порушено провадження у справі № 910/13502/15 та призначено до розгляду на 10.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.07.2015.

14.07.2015 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду від 20.07.2015 розгляд справи призначено на 29.07.2015.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.07.2015 за клопотанням представника позивача продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 11.08.2015.

Ухвалою суду від 11.08.2015 розгляд справи відкладався на 20.08.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.08.2015 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - Ойл» ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна транспортна компанія» про стягнення 60900,00 грн. заборгованості за Договором фінансової допомоги № 02-03/07 від 20.03.07 залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл» ЛТД на ухвалу господарського суду м. Києва від 20.08.2015 у справі № 910/13502/15 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/13502/15 скасовано, справу № 910/13502/15 передано на розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.10.2015 розгляд справи № 910/13502/15 призначено на 17.11.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2015 розгляд справи відкладено на 03.12.2015.

У судові засідання 10.06.2015, 11.08.2015 та 20.08.2015 з'явився уповноважений представник позивача, в судове засідання 29.07.2015 - не з'явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 29.07.2015 позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0103034554416, 0103034554432.

Уповноважений представник відповідача у судові засідання 10.06.2015, 29.07.2015, 11.08.2015 та 20.08.2015 не з'явився.

Доказів отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі від 29.05.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи 10.06.15 р. до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103034551590, в якому зазначено, що 05.06.2015 поштове відправлення надійшло до відділення поштового зв'язку «ОСОБА_2 південний поштамт» .

Доказів отримання відповідачем ухвали суду від 20.07.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи 29.07.2015 до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 010334554424, в якому зазначено, що 23.07.2015 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку «ОСОБА_2 південний поштамт» .

Доказів отримання відповідачем ухвали суду у справі № 910/13502/15 від 11.08.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи 20.08.2015 до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103035307714, в якому зазначено, що вказане відправлення 20.08.2015 відправлено до Київської міської дирекції поштового зв'язку та адресату не вручено.

У судові засідання 17.11.2015 р. та 03.12.2015 р. з'явився уповноважений представник позивача.

Уповноважений представник відповідача у вказані судові засідання не з'явився.

Доказів отримання відповідачем ухвали суду у справі від 19.10.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи 17.11.15 р. до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103033149470, в якому зазначено, що станом на 30.10.2015 поштове повідомлення надійшло до відділення зв'язку "ОСОБА_2 Поштамп" та адресату не вручено.

Доказів отримання відповідачем ухвали суду у справі від 17.11.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи 03.12.15 р. до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103035311819, в якому зазначено, що станом на 12.11.2015 поштове повідомлення вручено адресату за довіреністю.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача позивачу невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та п.3.9.1 Постанови № 18 суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 29.07.2015 представником позивача подано клопотання б/н від 14.07.2015 про долучення документів до матеріалів справи, а саме копій платіжних доручень на підтвердження перерахування позивачем грошових коштів на рахунок відповідача. Клопотання судом задоволено, документи долучено судом до матеріалів справи.

До початку судового засідання 11.08.15 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва представником позивача подані клопотання б/н від 11.08.2015 про долучення документів до матеріалів справи та письмові пояснення б/н від 10.08.2015 по справі, які судом долучено до матеріалів справи.

В письмових поясненнях б/н від 10.08.15 р. позивач зазначає, зокрема, що повноваження ОСОБА_3 як ліквідатора ТОВ «Восток-Ойл» ЛТД продовжені ухвалою господарського суду Донецької області від 01.04.14 р. у справі № 5/56б до 13.08.14 р., на час розгляду даної справи господарським судом міста Києва судом не припинялися та підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців стосовно відповідача.

В судовому засіданні 20.08.15 р. представником позивача подана письмова заява № 911/1629/15 від 19.08.15 р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що позивачем було перераховано на рахунок відповідача згідно Договору фінансової допомоги № 20-03/07 від 20.03.07 р. грошові кошти в сумі 14 668 166,03 грн., що підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями. При цьому позивач стверджує про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна транспортна компанія" частини отриманої фінансової допомоги в сумі 4 153 000,00 грн. із зазначенням в якості призначення платежів «повернення тимчасової фінансової допомоги за Договором фінансової допомоги № 02-03/07 від 20.03.07 р.» .

Зазначаючи про виникнення боргу, заявленого до стягнення з відповідача в поданому позові, позивач стверджує про виникнення зобов'язань боржника саме на підставі Договору фінансової допомоги № 02-03/07 від 20.03.07 р., а не платіжних доручень, в зв'язку з чим заборгованість має бути стягнута не в рахунок якогось конкретного платіжного доручення, а за Договором фінансової допомоги № 02-03/07 від 20.03.07 р. в цілому, та збільшує позовні вимоги до 450 000,00 грн..

Заява разом з доданими до неї документами, серед яких, зокрема, докази її надсилання на адресу відповідача, а саме фіскальний чек № 5923 від 20.08.15 р. та опис вкладення в цінний лист від 20.08.15 р., долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.08.15 р. в задоволенні вищевказаної заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог судом відмовлено.

У судовому засіданні 17.11.15 р. представник позивача подав:

- письмові пояснення по справі за вих. №5/56б від 17.11.2015, в яких повідомив про наявність доказів (виписок банку) на підтвердження повернення відповідачем частини наданої фінансової допомоги в сумі 4 153 000,00 грн.. Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.

- клопотання про долучення документів до матеріалів справи б/н від 03.12.2015, яке судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.12.15 р. представником позивача подано письмове клопотання б/н від 03.12.15 р., яке судом задоволено, документи долучено судом до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем на час проведення судового засідання 03.12.15 р. суду не надано.

Від відповідача заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судових засідань до суду не надходило.

Документи, витребувані ухвалами суду від 29.05.15 р., 10.06.15 р., 20.07.15 р., 29.07.15 р., 11.08.15 р. та 17.11.15 р. відповідачем суду не надані.

Про поважні причини неявки представника відповідача в судові засідання суд не повідомлено.

Відповідно до 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представника відповідача в судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань відповідача на час розгляду справи, а також той факт, що представник позивача проти розгляду справи без участі представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи обмежені процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань клопотань представника позивача щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судового засідання.

Перед початком розгляду справи в судових засіданнях представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судових засіданнях повідомив суд, що права та обов'язки стороні зрозумілі.

Відводу судді представником позивача не заявлено.

В судовому засіданні 03.12.2015 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, відповів на питання суду.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 20 березня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток - Ойл" ЛТД (позивач у справі, сторона 1 за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна транспортна компанія" (відповідач у справі, сторона 2 за договором) укладено Договір фінансової допомоги №20-03/07, відповідно до умов якого з метою фінансової стабілізації ТОВ "Універсальна транспортна компанія" та поповнення оборотних активів, кредитор надав боржнику безвідсоткову тимчасову фінансову допомогу в розмірі 12 000 000,00 грн..

Окрім того, 27 березня 2007 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, копія якої наявна в матеріалах справи, і якою сторони збільшили розмір фінансової допомоги до 14 000 000,00 грн..

Відповідно до п. 3.1. Договору тимчасова безвідсоткова фінансова допомога надається строком до 01 травня 2007 року.

Згідно п. 4.1. Договору сторона 2 повертає стороні 1 тимчасову безвідсоткову фінансової допомоги поетапно, не пізніше термінів обговорених в цьому договорі.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами і буде вважатися виконаним за умови виконання взаємних зобов'язань та здійсненні взаємних розрахунків сторонами.

Як свідчать матеріали справи, вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором позики, який підпадає під правове регулювання норм § 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За умовами п. 1.2 Договору тимчасова поворотна фінансова допомога, яка надається стороні 2, є безвідсотковою, тобто за її використання плата не стягується.

Тимчасова безвідсоткова поворотна фінансова допомоги надається поетапно в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони 2 (п.2.1 Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору стороною 2 було надано стороні 1 (відповідачу) кошти відповідно до платіжних доручень №645 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №646 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №647 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №648 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №649 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №650 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №651 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №652 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №653 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №654 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №655 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №656 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №657 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №658 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №659 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №660 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №661 від 26.03.2007 на суму 601 466,03 грн., № 663 від 26.03.2007 на суму 700 000,00 грн., №683 від 26.03.2007 на суму 15 300,00 грн., №687 від 28.03.2007 на суму 1820 000,00 грн., №700 від 28.03.2007 на суму 4000,00 грн., №711 від 29.03.2007 на суму 151 000,00 грн., №727 від 30.03.2007 на суму 36 000,00 грн., №729 від 02.04.2007 на суму 34 400,00 грн., №731 від 02.04.2007 на суму 54 700,00 грн., №742 від 03.04.2007 на суму 36400,00 грн., №747 від 04.04.2007 на суму 14 900,00 грн., всього на загальну суму 14 668 166,03 грн..

Заперечень щодо факту надання безвідсоткової фінансової допомоги відповідачем суду не надано.

Доказів пред'явлення претензій щодо термінів перерахування поворотної фінансової допомоги у відповідності до умов Договору від відповідача до суду не надходило.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання Товариством з додатковою відповідальністю "Восток - Ойл" ЛТД умов Договору з боку відповідача відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем виконані прийняті на себе на підставі укладеного між сторонами Договору зобов'язання з надання поворотної фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсальна транспортна компанія", а відповідачем, у свою чергу, прийнята ця поворотна фінансова допомога без будь - яких зауважень. Факт передачі позивачем грошових коштів належним чином підтверджено матеріалами справи.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За умовами п. 4.1 Договору сторона 1 повертає стороні 2 тимчасову безвідсоткову поворотну фінансову допомогу поетапно, але не пізніше строків обумовлених в Договорі. Сума тимчасової безвідсоткової поворотної фінансової допомоги повертається стороною в безготівковому порядку шляхом перерахування необхідних грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони 1 (п.4.2 Договору).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією № 0203/2/06-ДТД від 26.06.2007 про повернення фінансової допомоги у розмірі 1 835 166,03 грн..

Проте, всупереч досягнутим домовленостям вимоги позивача про повернення безвідсоткової фінансової допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна транспортна компанія" виконані не були.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому позивачем повідомлено у наданих суду письмових поясненнях та представником позивача в судовому засіданні підтверджено здійснення відповідачем часткового повернення отриманої фінансової допомоги в сумі 4 153 000,00 грн. із зазначенням призначення платежу «повернення тимчасової фінансової допомоги № 20-03/07 від 20.03.07 р.» , на підтвердження чого позивач посилається на наявні у позивача виписки банку по рахунку ТОВ «Восток-Ойл» ЛТД.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, підтверджено представником позивача в судовому засіданні та відповідачем не спростовано, свої зобов'язання щодо повернення Позикодавцю - Товариству з додатковою відповідальністю "Восток-Ойл ЛТД грошових коштів у зазначеній в позовній заяві сумі 60900,00 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у зазначеному вище розмірі, яку позивач просив стягнути в позовній заяві.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд наголошує, що обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу в сумі 60900,00 грн., письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору фінансової допомоги № 20-03/07 від 20,03.07 р. або його окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.

При цьому суд зазначає, що позивачем не надано суду належних до допустимих доказів на підтвердження повернення вказаної суми фінансової допомоги в розмірі 4 153 000,00 грн. відповідачем, зокрема, виписок банку по рахунку ТОВ Восток-Ойл ЛТД з інформацією щодо обігу коштів за Договором між сторонами.

Також судом за матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду м. Києва від 24.07.2007 порушено провадження у справі №49/176-б за особливостями, передбаченими ст. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та призначено розгляд справи.

Позивач, з посиланням на ст. 35 ГПК України, в позовній заяві зазначає про встановлення ухвалами господарського суду міста Києва від 19.11.07 р. та від 04.08.08 р. у справі № 49/176-б факту наявності у відповідача заборгованості з повернення фінансової допомоги в сумі 1 835 166,03 грн..

Проте, судом не приймаються до уваги посилання позивача в позовній заяві як на доказ підтвердження наявної суми заборгованості за Договором фінансової допомоги № 20-03/07 від 20.03.07 р. на ухвали господарського суду міста Києва у справі № 49/176-б, зважаючи на правові висновки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 08.04.15 р. у справі № 49/176-б, якою скасовані постанова Київського апеляційного господарського суду України від 21.01.15 р. та ухвала господарського суду міста Києва від 15.10.14 р. у справі № 48/176-б та припинено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна транспортна компанія» .

Зокрема, у вказаній постанові Вищого господарського суду України від 08.04.15 р. зазначено, що у зв'язку з припиненням провадження у справі № 49/176-б про банкрутство ТОВ «Універсальна транспортна компанія» всі прийняті судом у даній справі процесуальні документи втрачають юридичну силу, що, в свою чергу, позбавляє позивача можливості посилатись на прийняті в процесі розгляду справи № 49/176-б процесуальні документи та встановлені судом факти як на преюдиційні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, факт виконання відповідачем зобов'язань в сумі 60900,00 грн. матеріалами справи не підтверджується, розмір заборгованості у вказаній сумі відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 60900,00 грн. поворотної фінансової допомоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна транспортна компанія» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, 4-й поверх; код 34180740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - Ойл» ЛТД (юридична адреса: вул. Майська, 86а, м. Донецьк, 83030; поштова адреса: вул. Червоноармійська, 89, к.6, м. Київ, 03150, код 25601806) безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 60 900 (шістдесят тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп., а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 28 грудня 2015 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання та підписання повного тексту рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Суддя А.М.Селівон