Постанова

від 11.10.2011 по справі 32/594

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2011 № 32/594

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Майданевича А.Г.

ОСОБА_1

при секретарі: Марченко Ю.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -дов. № Д07/2011/04/22-17 від 22.07.2011 року,

відповідача: ОСОБА_3 - дов. № 004/24-4736 від 04.10.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги № 044-24/3630 від 23.08.2011 р. Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року

у справі № 32/594 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

про стягнення 47 000, 61 грн.

ВСТАНОВИВ :

13.09.2006 року акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (далі-позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі-відповідач) про стягнення 31 397, 09 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 5 827,48 грн. інфляційних втрат, 1 818,14 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором № 8764008 від 01.12.2003 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді (а.с. 3-4, т.1). Під час розгляду справи, позивач 28.04.2010 року подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача борг в сумі 21 129, 84 грн., інфляційну складову боргу в сумі 21 231, 70 грн. та 3% річних - 4 639, 07 грн. (а.с.144, т.2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року у справі № 32/594 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» 21 129, 84 грн. боргу, 21 231, 70 грн. інфляційних втрат, 4 639, 07 грн. 3% річних та судові витрати (а.с.102-112, т.3).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», через місцевий господарський суд подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011року апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 11.10.2011 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року № 01-23/3/12 склад колегії змінено.

У судовому засіданні 11.10.2011 року апелянт (відповідач) підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у судовому засіданні 11.10.2011 року та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апелянта, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

01.12.2003 року між сторонами у справі було укладено договір № 8764008 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу (споживачу) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній зобов'язався отримати та оплатити цю теплову енергію відповідно до умов, викладених у цьому Договорі (п.1.1.Договору).

При виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії (п. 2.1. Договору).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором енергопостачання, згідно якого, в силу ст. 275 ГК України, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 3 звернення-доручення до даного договору встановлено, що визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом, згідно договірних навантажень (до встановлення приладів обліку) (а.с. 13, т.1).

Додатком № 2 до договору сторони встановили, що розрахунки за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (а.с.15, т.1).

За умовами договору відповідач щомісяця з 12 до 15 числа має отримувати в МВРТ № 7 за адресою: вул. Горького, 29 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання (п. 9 додатку № 2 до договору).

Пунктом 10 додатку № 2 до договору визначено, що відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Пунктом 12 додатку № 2 до договору № 8764008 від 01.12.2003 р. передбачено можливість змінення тарифів в період дії договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач в період з 01.12.2003 р. по 01.07.2006 р. поставляв відповідачу теплову енергію у гарячій воді, що підтверджено представленими в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями облікових карток відповідача.

Відповідно до акту звіряння розрахунків за теплову енергію між АК «Київенерго» та КП ЕРЖР «Спецжитлофонд» за період з 01.12.2003 р. по 01.04.2010 р. теплова енергія поставлена відповідачу на суму 59 377, 95 грн. (а.с. 30, т.3). Даний акт підписано повноважними представниками постачальника та замовника (позивача та відповідача у справі) без будь-яких заперечень чи застережень, підписи осіб засвідчено печатками юридичних осіб (позивача та відповідача у справі).

Однак, відповідач оплатив поставлену позивачем теплову енергію у гарячій воді частково в сумі 38 248, 11 грн., тому заборгованість відповідача перед позивачем на час звернення з позовом становила 21 129,84 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за спожиту теплову енергію не здійснив, у зв'язку з чим, заборгованість по оплаті спожитої теплової енергії становить 21 129, 84 грн.

Для визначення обсягу спожитої теплоенергії за договором судом неодноразово призначено експертизу.

Так, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2007 року призначено судово-бухгалтерську експертизу (а.с.129-130, т.1), яка не була проведена у зв'язку з неоплатою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2008 року у справі № 32/594 було призначено судово-технічну експертизу (а.с.122-123, т.2) щодо визначення теплових навантажень за договором.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25.02.2010 року № 30 (а.с. 129-134, т.2) визначити правильність розрахунків, виконаних АК «Киїенерго», по обсягам споживання теплової енергії для КП «Спецжитлофонд» за договором № 8764008 від 01.12.2003 за період з грудня 2003 року по липень 2006 року з урахуванням договірних теплових навантажень та фактичної температури не вбачається можливим через відсутність розрахунків в матеріалах справи та загальний спожитий обсяг теплової енергії на опалення, визначений розрахунковим способом за період з грудня 2003 року по листопад 2005 року (на опалення будинку) та з грудня 2003 року по липень 2006 року (з врахуванням втрат теплової енергії в мережі споживача) по договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 8764008 від 01.12.2003 р. становить 389,162 Гкал.; спожитий обсяг теплової енергії на опалення за період з грудня 2005 року по квітень 2006 року не визначався в зв'язку з відсутністю первинних вихідних даних - фактичної середньої температури зовнішнього повітря за опалювальний період помісячно; спожитий обсяг теплової енергії на гаряче водопостачання, визначений розрахунковим способом за період з грудня 2003 року по липень 2006 року, відповідно до діючих протягом цього періоду норм та стандартів по договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 8764008 від 01.12.2003 р. становить 74 Гкал.

28.04.2010 року місцевий господарський суд за клопотанням відповідача призначив повторну експертизу з метою визначення обсягів споживання теплової енергії за спірним договором (а.с.11-13, т.3). Однак, 27.12.2010 року експертною установою матеріали справи повернуто без виконання ухвали суду від 28.04.2010 року у зв'язку з неоплатою відповідачем вартості експертизи.

Враховуючи заперечення сторін щодо висновку експерта від 25.02.2010 року та неможливість проведення повторної експертизи місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договором № 8764008 від 01.12.2003 року сторони визначили суттєві умови, як то: предмет договору, види та величину теплового навантаження, одиницю вимірювання теплового навантаження (Гал/год, Гкал/добу); облік споживання теплової енергії (розрахунковим способом згідно договірних навантажень); ціну та порядок розрахунків за спожиту теплоенергію, і оскільки зміни до умов договору сторонами, у спосіб визначений чинним законодавством України, не вносилися, узгоджені сторонами умови та обсяги теплового навантаження визначені договором є правомірними при проведенні розрахунків за спожиту теплоенергію.

Враховуючи наведене, колегія визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 21 129, 84 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 21 231, 70 грн. - інфляційних втрат та 4 639, 07 грн. - 3% річних , нарахованих позивачем на суму боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів визнає правомірним нарахування, в порядку ст. 625 ЦК України, 21 231, 70 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 4 639, 07 грн. за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором.

Твердження апелянта про те, що позивач зарахував грошові кошти у сумі 623, 02 грн. в оплату спожитої теплової енергії, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, з метою врегулювання взаємовідносин між АК «Київенерго», ВАТ «АК «Київводоканал» та КП ГІОЦ, 30.09.2005 року було укладено угоду про впорядкування взаєморозрахунків, відповідно до умов якої кошти за холодну воду, які були перераховані позивачу за період 01.01.2004 року по 30.09.2005 року в сумі 33 741 676, 57 грн. повертаються ВАТ «АК «Київводоканал» шляхом зарахування їх в рахунок погашення боргу за спожиту електроенергію, тому позивач правомірно перерахував вказані кошти на рахунок ВАТ «АК «Київводоканал».

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року у справі № 32/594 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року у справі № 32/594 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року у справі № 32/594 залишити без змін.

3. Справу № 32/594 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Майданевич А.Г.

ОСОБА_1