Постанова

від 29.09.2015 по справі 925/560/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа№ 925/560/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Гарник Л.Л.

Шевченка Е.О.

при секретарі судового засідання Сотніковій І.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: ліквідатор Білик О.А. - свідоцтво № 925 від 03.07.2015р.

від відповідача: Нестеренко О.Ф. - довіреність б/н від 05.10.2011р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Федоренко О.І. - довіреність № 02-01/8950-Д/14-10-08-2102 від 23.01.2015р.

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А. на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року

у справі № 925/560/14 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЛЛ" в особі

ліквідатора Білика О.А

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Етуаль"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство „Шрамківський цукровий завод"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Білера Олег Вікторович

2. Приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального

округу Бірюк Олег Васильович

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року ТОВ „ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А. звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ „Етуаль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року, укладений між ТОВ „ЛЛЛ" (продавець за договором) та ТОВ „Етуаль" (покупець за договором), посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007 року, зареєстрований в реєстрі за №1337, з підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України та положень ст.207 Господарського кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ту обставину, що майновий комплекс ВАТ „Шрамківський цукровий завод", розташований за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд. 21, який був предметом купівлі-продажу по спірному договору, перебував під арештом; аукціон з продажу спірного майнового комплексу проведений з порушенням чинного законодавства, а саме: порушений порядок публікації оголошення про торги, не визначений предмет договору купівлі-продажу, відсутня згода комітету кредиторів на продаж майна банкрута.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.05.2014 року за клопотанням позивача на підставі ст. 27 ГПК України залучені треті особи у справі, а саме: ВАТ „Шрамківський цукровий завод" - третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович, Білера Олег Вікторович - третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 року у справі № 925/560/14 в задоволенні позовних вимог ТОВ „ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. відмовлено повністю.

Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції з посиланням на приписи ст. 66 Господарського кодексу України, ст.ст. 191, 215, 203 Цивільного кодексу України, положення укладеного між ТОВ „ЛЛЛ" та ТОВ „Етуаль" договору купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007 року дійшов висновку, що сторони договору в момент його укладання повністю додержали встановлені в ст. 203 Цивільного кодексу України вимоги й одразу виконали цей правочин. Крім того, місцевим судом зазначено, що позивач не вказав в чому конкретно полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення договору та не подав суду доказів, що ТОВ „Етуаль" при укладанні договору знало або могло знати про наявність перешкод до вчинення правочину та що такі перешкоди реально існували, а чинне на момент укладання договору законодавство не зобов'язувало набувача майна перевіряти наскільки добросовісною є особа, яка це майно відчужила. Крім того, суд першої інстанції встановив пропуск позивачем строку позовної давності визначений ст. 257 Цивільного кодексу України і відповідно з урахуванням ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України відмовив в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року апеляційну скаргу ТОВ „ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. залишено без задоволення; рішення Господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 року залишено без змін.

Водночас, господарський суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду вказав, що підставою відмови у задоволенні позовних вимог є відсутність підстав для визнання спірного Договору купівлі-продажу недійсним за визначених позивачем підстав, а не сплив позовної давності, про застосування наслідків якої заявлено ТОВ „Етуаль".

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2015 року рішення Господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Скасовуючи вищевказані судові рішення, Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що судами не встановлено, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Зокрема, господарськими судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам позивача щодо адреси спірного майнового комплексу та не з'ясовано, за якою саме адресою цей комплекс розташований (будинок № 17 чи № 21 по вул. Леніна), а також не вказано, які докази надано позивачем на підтвердження своїх тверджень.

У відповідності до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду в суді першої інстанції, рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач додатково просив застосувати правові наслідки недійсності спірного договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року та зобов'язати ТОВ „Етуаль" повернути ТОВ „ЛЛЛ" майновий комплекс цукрового заводу, який знаходиться за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд. 17, у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення мотивоване недоведеністю обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, а доводи позивача щодо обтяження майна, яке продане за спірним договором, є такими, що не відповідають обставинам укладання спірного договору та наявним у справі доказам. Натомість, доводи відповідача суд визнав обґрунтованими та такими, що спростовують доводи та заперечення позивача і третьої особи на його стороні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду матеріалам справи.

Підстави скасування рішення місцевого господарського суду і прийняття нового рішення ТОВ „ЛЛЛ" в апеляційній скарзі вказує наступне:

- арбітражний керуючий-ліквідатор ТОВ „ЛЛЛ" Білера О.В. 27.04.2007 року не мав цивільної дієздатності укладати спірний договір купівлі-продажу від 27.04.2007 року, оскільки постановою господарського суду Черкаської області від 26.08.2010 року провадження у справі №18-01/3626 про банкрутство ТОВ „ЛЛЛ" припинено.

- існування в момент укладення правочину від 27.04.2007 року купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу, місцезнаходження (адреса) якого будинок номер 17 (сімнадцять), вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про арешт майна ТОВ „ЛЛЛ", місцезнаходження (адреса) якого будинок номер 21 (двадцять один), вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область;

- відсутність підстав звільнення від доказування, тобто постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року, постанова Вищого господарського суду України від 26.11.2013 року в справі №14/5026/832/2011 не є судовими рішеннями і обставини ними встановлені не є преюдиційними фактами - підставами звільнення від доказування;

- неможливість ТОВ „ЛЛЛ" виконати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 року в частині повернення на користь ВАТ „Шрамківський цукровий завод" майна, отриманого згідно договору купівлі-продажу від 09.03.2004 року, реєстр 602, який цією ухвалою визнаний недійсним;

- договір купівлі-продажу від 27.04.2007 року, реєстр №1337, не відповідає вимогам чинного Законодавства - правилам ст. 207 ГК України;

- недобросовісність покупця ТОВ „Етуаль", порушення порядку публікації оголошення, проведення публічних торгів та продажу майна банкрута, невизначеність предмету договору через неможливість продажу нерухомого майна за договором від 27.04.2007 року №1337 як „майновий комплекс" в зв'язку із вилученням Драбівським відділом КП „ЧООБТТ" значної частини нерухомих об'єктів, що входили до майнового комплексу, „підсобний характер" проданого нерухомого майна та різний перелік майна - 16 позицій в протоколі №1 і 20 позицій спірному договорі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року апеляційну скаргу ТОВ „ЛЛЛ" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.06.2015 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року у справі № 925/560/14 заяву представника арбітражного керуючого-ліквідатора Білика О.А. про відвід судді Шипка В.В. задоволено.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 передано на розгляд судді Разіній Т.І.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року для розгляду апеляційної скарги у справі № 925/560/14 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Разіної Т.І., суддів: Гарник Л.Л., Зеленіна В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ "ЛЛЛ" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.07.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 року у справі № 925/560/14 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ЛЛЛ" відкладено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України на 04.08.2015 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 для розгляду апеляційної скарги у справі № 925/560/14 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Зеленіна В.О., Пантелієнка В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ "ЛЛЛ" прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року у справі № 925/560/14 задоволено заяву суддів Разіної Т.І., Пантелієнка В.О. про самовідвід від розгляду справи № 925/560/14, справу передано на повторний автоматизований розподіл між суддями, відповідно до якого останню передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Гарник Л.Л., Верховець А.А.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року у зв'язку з перебуванням суддів Гарник Л.Л., Верховця А.А. у відпустці для розгляду справи № 925/560/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пономаренко В.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ "ЛЛЛ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.08.2015 року за участю повноважних представників сторін.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ліквідатора ТОВ „ЛЛЛ" надійшло клопотання про витребування письмових доказів по справі.

Ухвалою суду від 27.08.2015 року розгляд справи відкладено на 29.09.2015 року.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року для розгляду справи № 925/560/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Гарник Л.Л., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ "ЛЛЛ" прийнято до провадження.

В судовому засіданні 29.09.2015 року за наслідками розгляду клопотання позивача про витребування письмових доказів по справі відмовлено в його задоволенні та ухвалено розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Представники позивача та третьої особи на його стороні в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог позивача, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року - без змін.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на направляли.

29.09.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А. слід відмовити, а рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09.03.2004 року між ВАТ „Шрамківський цукровий завод" (продавець) в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Захарчука В.С., діючого на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 03.11.2003 року у справі № 08/2102 та рішення комітету кредиторів від 05.03.2004 року, протокол № 6 та ТОВ „ЛЛЛ" (покупець) в особі генерального директора Липи В.В. укладений договір купівлі-продажу підприємства-банкрута, посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу. Додатковою угодою від 10.03.2004 року до цього договору купівлі продажу пункт 1.1. договору доповнений, зокрема, тим, що на земельній ділянці, яка не приватизована, розташований майновий комплекс цукрового заводу загальною площею 19 226,3 кв.м, до складу якого входять (наведений перелік майна), серед якого є будівлі, споруди, продані відповідачу за спірним договором, але це невелика частина, яка складає лише 2862,4 кв.м.

В подальшому постановою господарського суду Черкаської області від 30.08.2005 року в справі № 01/3626 за заявою ТОВ „ЛЛЛ" останнього визнано банкрутом в порядку ст. 51 Закону про банкрутство та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Білеру О.В.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.05.2009 року скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.08.2005 року про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „ЛЛЛ" та постанову господарського суду Черкаської області від 30.08.2005 року про визнання ТОВ „ЛЛЛ" банкрутом за нововиявленими обставинами, а провадження у справі припинено.

Постановою ВГСУ від 23.06.2010 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.05.2009 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.01.2010 року скасовано. Справу № 01/3626 в частині розгляду заяви приватного підприємства "Близнюки" про перегляд ухвали господарського суду Черкаської області від 08.08.2005 року за нововиявленими обставинами направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.08.2010 року провадження у справі № 18-01/3626 про банкрутство ТОВ „ЛЛЛ" припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Так, 27.04.2007 року ТОВ „ЛЛЛ", перебуваючи в процедурі ліквідації, (продавець за договором) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білери О.В. уклало з ТОВ „Етуаль" (покупець за договором) в особі Атаманенка В.І., діючого по довіреності, посвідченої приватним нотаріусоми27.04.2007 року, зареєстрована в реєстрі за № 2871, договір купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу, посвідчений 27.04.2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 1337 приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюк О.В. Договір внесений до Державного реєстру правочинів, про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів № 3929823, виданий приватним нотаріусом Бірюк О.В. 03.05.2007 20:26, номер правочину 2066182.

За умовами вказаного договору, Продавець продає і зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець сплачує вартість та приймає майновий комплекс цукрового заводу, далі по тексту "Об'єкт" за адресою Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, будинок номер 17, реєстраційний номер 56338427. Об'єктом купівлі-продажу є: контора (Ааа), адмінприміщення (Б5), склад мішкотари (Ж), уборна (І), кладова (І'), кладова (І''), архів (І 3), прохідна (Ї), побутове приміщення (К), прибудова (к), тепловозне депо (С), прибудова (с), прибудова (с'), контора депо (Т), прибудова (т), прибудова (т'), сауна (Ц), димова труба (1), огорожа (1,2). Загальна площа об'єкта становить 2862,4 кв.м (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, об'єкт продається з усіма діючими внутрішніми системами електрозабезпечення та комунікаціями. Разом з підписанням даного договору Продавець зобов'язується передати Покупцеві надану документацію, яка стосується Об'єкту та комунікацій..

Продавець гарантує та підтверджує, що Об'єкт нікому не проданий, не дарований, не заставлений, під арештом не знаходиться, судових позовів щодо нього немає, договірних відносин щодо використання, в т.ч оренди не укладено (п.1.3 договору).

Продавець гарантує, що на момент підписання договору, він має всі документи на Об'єкт, які підтверджують право власності (п.1.4 договору).

Згідно п.2.2 договору, ціна договору складає 99 000,00 грн. без ПДВ, які покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця протягом одного робочого дня з моменту підписання цього договору.

Об'єкт переходить у власність Покупця після його державної реєстрації в Драбівському відділку БТІ та повного розрахунку з Продавцем (п.2.5 договору).

Згідно ст. 120 Земельного кодексу України у зв'язку із переходом права власності на Об'єкт до Покупця переходить право користування частиною земельної ділянки (п.3.3 договору).

В силу п.5.1, 5.2 договору, він вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і нотаріального посвідчення, укладений у п'яти примірниках, які мають однакову юридичну силу, зміст ст.ст. 377, 655, 659-663, 691,692 Цивільного кодексу України сторонам роз'яснено.

З вищенаведених рішень господарського суду у справі № 18-01/3626 про банкрутство ТОВ „ЛЛЛ" вбачається, що арбітражний керуючий - ліквідатор Білера О.В., який від імені ТОВ „ЛЛЛ" уклав спірний договір, діяв згідно Закону про банкрутство і мав повноваження ліквідатора ТОВ „ЛЛЛ" до моменту припинення провадження у справі ухвалою суду від 26.08.2010 року.

Повноваження особи, яка підписала договір від імені покупця (відповідач) не оспорюються.

Таким чином, на дату укладання спірного договору 27.04.2007 року від імені сторін він укладений та підписаний повноважними особами, а відтак помилковими є доводи скаржника, викладені в апеляційні скарзі, щодо відсутності у ліквідатора, як органу управління відповідного товариства, цивільної дієздатності, зокрема повноважень на укладання спірного договору.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації № 14308778 від 20.04.2007 року, реєстраційний номер 5638427, бланк серії ССС № 796620, власником майнового комплексу цукрового заводу за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд.17, являється ТОВ „ЛЛЛ"; номер запису: 16 у книзі № 1. Підстава виникнення права власності: дублікат договору купівлі-продажу /1111/ 17.04.2007 /приватний нотаріус Бірюк О.В.

В подальшому, за заявою ліквідатора ВАТ „Шрамківський цукровий завод" ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 року у справі № 14-10-08/2102, яка залишена без змін постановами КАГС від 01.06.2011 року та ВГСУ від 16.10.2011 року, визнано недійсними договір купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004 року та додаткову угоду до нього від 10.03.2004 року, за яким ТОВ „ЛЛЛ" набув права власності на майно, серед якого і майно, що було продано відповідачу на підставі спірного договору від 27.07.2007 року.

Ліквідатор ВАТ „Шрамківський цукровий завод" звертався до господарського суду Черкаської області з відповідним позовом до ТОВ „Етуаль" про витребування майна шляхом передання його власнику. Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 року у справі № 11/12/5026/2040/2011, залишене без змін за результатами апеляційного та касаційного оскарження, у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з пропуском без поважних причин встановленої законом загальної позовної давності.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації 14309013 від 20.04.2007 року, реєстраційний номер 5638427, бланк серії ССС № 796621 власниками майнового комплексу цукрового заводу за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд. 17, номер запису 16 у книзі 1 є: Шулятьєва Наталія Володимирівна, підстава виникнення: договір купівлі-продажу/ 750/ 30.03.2006/ приватний нотаріус Бірюк О.В., приватна власність, частка не вказана; Куля Валентин Анатолійович, підстава виникнення: договір купівлі-продажу/ 748/ 30.03.2006/ приватний нотаріус Бірюк О.В., приватна власність, частка не вказана; „ЛЛЛ" товариство з обмеженою відповідальністю, підстава виникнення: дублікат договору купівлі-продажу/ 1111/ 17.04.2007/ приватний нотаріус Бірюк О.В., колективна власність, частка не вказана. Опис об'єкта містить перелік майна, яке не повно відповідає переліку проданого майна об'єкта у спірному договорі, а саме: загальна площа об'єкта 4069,4 кв.м, загальна площа проданого об'єкта по спірному договору становить 2862,4 кв.м.; у складі проданого майна по спірному договору відсутній склад готової продукції (И) загальною площею 1162,6 кв.м.

14.12.2006 року ТОВ "Уманський центр оцінювачів" складений Звіт про оцінку комплексу будівель та споруд ВАТ „Шрамківський цукровий завод" по вул. Леніна,17 у смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області. Метою оцінки вказано: визначення ринкової вартості, функція оцінки - для продажу на конкурентних засадах. Перелік будівель і споруд, наведений у звіті про оцінку комплексу будівель і споруд, відповідає переліку майна проданого по спірному договору об'єкта. Загальна оціночна вартість становить 89 991,00 без ПДВ і 107989,20 з ПДВ.

Таким чином, за спірним договором проданий не весь комплекс цукрового заводу по вул. Леніна, 17 у смт. Шрамківка, а його окремі будівлі і споруди.

Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна № 34510921, виданого 30.12.2011 11:07:43, у реєстрі 18.06.2004 19:01:21 за № 34915 на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 24.05.2004 року у справі № 16/1638 зареєстрований тип обтяження: арешт нерухомого майна - весь майновий комплекс ВАТ „Шрамківський цукровий завод", Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вулиця Леніна, будинок 21, власник: ТОВ „ЛЛЛ" (перелік арештованого майна не вказаний); також 19.05.2011 12:55:16 за № 11188344 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту від 19.04.2011 Соснівського ВДВС ЧМУЮ, об'єкт обтяження - все нерухоме майно ТОВ „ЛЛЛ" (перелік арештованого майна не вказаний).

У господарській справі № 16/1638, ухвалою суду в якій накладений арешт на майновий комплекс ВАТ „Шрамківський цукровий завод", розглянутий позов ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі Черкаського обласного управління ВАТ „Ощадбанк" до ВАТ „Шрамківський цукровий завод" та до ТОВ „ЛЛЛ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу підприємства - банкрута від 09.03.2004 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2004 року у справі № 16/1638, яке набрало законної сили, позивачу відмовлено у позові повністю за недоведеністю обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог.

Таким чином, на дату укладення спірного договору було зареєстроване на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 24.05.2004 року у справі № 16/1638 обтяження на весь майновий комплекс ВАТ „Шрамківський цукровий завод", Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вулиця Леніна, будинок 21, а не на комплекс цукрового заводу за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул.Леніна,17, окремі об'єкти нерухомого майна якого, є предметом купівлі-продажу за спірним договором.

Так, в газеті „Черкаський край" від 08.03.2007 року опубліковано оголошення під рубрикою: "Арбітражний керуючий проводить відкриті торги з продажу майна банкрутів", у якому, серед іншого, значиться - ТОВ „ЛЛЛ": 1. Майновий комплекс колишнього Шрамківського цукрового заводу в смт. Шрамківка, Драбівського району Черкаської області, початкова вартість - 90 000,00 грн. ".

Заяви на участь у відкритих торгах з продажу майна Шрамківського цукрового заводу подали: НВП ТОВ "Аргус", ТОВ „Етуаль", ЗАТ "БМУ-27" ВАТ "БМУ №3", які згідно протоколу реєстрації учасників відкритих торгів від 10.04.2007 року зареєстровані учасниками торгів. Місцезнаходження об'єктів продажу: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, 17. На продаж виставлений цілісний майновий комплекс ВАТ „Шрамківський цукровий завод" у складі відповідних об'єктів нерухомості (Лот № 1), власник об'єкту продажу ТОВ „ЛЛЛ". Перелік об'єктів Лоту № 1 відповідає переліку проданого за спірним договором майна об'єкта.

Згідно протоколу № 1 проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства від 10.04.2007 року переможцем торгів стало ТОВ „Етуаль". Протокол затверджений організатором відкритих торгів, арбітражним керуючим (ліквідатор) Білера О.В. 10.04.2007 року. У протоколі зазначено, що його затвердження є підставою для укладення договору купівлі-продажу після повної сплати коштів на рахунок продавця та підписання акта приймання-передачі майна до 20.04.2007 року.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач в межах справи № 14/5026/832/2011 про банкрутство ТОВ „ЛЛЛ", ініціюючим кредитором у якій є ВАТ „Шрамківський цукровий завод", вже звертався до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.07.2007 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.03.2013 заяву ліквідатора задоволено повністю, визнано недійсним спірний договір купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007 року та ухвалено повернути майновий комплекс ТОВ „ЛЛЛ".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року зазначену ухвалу скасовано, припинено позовне провадження у справі № 14/5026/832/2011 року з підстав необхідності розгляду поданої ліквідатором заяви в порядку позовного провадження, а не в порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому апеляційним судом встановлено, що на момент укладення правочину купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Бірюком О.В., реєстр № 1337, сторонами повністю додержано встановлені ст. 203 ЦУ України вимоги та відразу виконано цей правочин, а також встановлено відсутність будь-яких обтяжень майнового комплексу цукрового заводу, що придбаний ТОВ „Етуаль", місцезнаходження якого будинок номер 17 (сімнадцять), вул. Леніна, смт. Шрамківка. Вказана постанова КАГС залишена без змін постановою ВГСУ від 26.11.2013 року у справі № 14/5026/832/2011.

Таким чином, станом на 27.04.2007 року апелянт - продавець ТОВ „ЛЛЛ", був законним власником спірного майна, а ТОВ „Етуаль", в свою чергу, на законних правових підставах набуло права власності на спірне майно придбавши його у ТОВ „ЛЛЛ" через відплатний правочин, який не розірвано або визнано недійсним.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази під час перегляду законності винесення оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування, з огляду на таке.

Так, предметом спору у справі є визнання недійсним нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, проданого у ліквідаційній процедурі банкрутства позивача.

За правовою природою спірний договір являється договором купівлі - продажу об'єкту нерухомості, який складається із основних засобів суб'єкта господарювання. Сторони спірного договору являються юридичним особами, суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст.2,55 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Основні засади господарювання в Україні визначає ГК України і регулює господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

З огляду на встановлені вище обставини справи, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а також норми спеціальних законів, які регулюють спірні правовідносини, у даному випадку Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції на дату укладення спірного договору.

Предметом спірного договору є нерухоме майно приватної власності, продане у ліквідаційній процедурі банкрута (позивача). Згідно ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Спірний договір укладений за результатами відкритих торгів з продажу майна банкрута, нотаріально посвідчений і зареєстрований у Державному реєстрі правочинів.

Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії визначені ст.25 Закону про банкрутство, серед яких, зокрема: прийняття до свого відання майно боржника, вжиття заходів по забезпеченню його збереження; виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута; здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута згідно з законодавством; аналіз фінансового становище банкрута; виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута; очолення ліквідаційної комісії та формування ліквідаційної маси; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подання до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Згідно з ч.11 ст.17 Закону про банкрутство, угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника. Все отримане за такою угодою повертається сторонам. Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Статтею 30 вказаного вище закону у редакції на дату проведення продажу майна банкрута встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України „Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.

Згідно з ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як наведено вище, звертаючись з цим позовом до господарського суду, ліквідатор посилається на ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України та ч.1 ст. 207 ГК України, як на підставу визнання недійсним спірного договору та повернення проданого за спірним договором майна.

З норм ЦК України, а саме: ст.ст. 203, 215 (у редакції на дату укладення спірного договору, тобто 27.04.2007 року), на які посилається позивач як на правові підстави визнання спірного договору недійсним, вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже обставини та порушення, які мали місце після укладення спірного договору і на які вказує позивач, не впливають на дійсність договору.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Проте, звертаючись до суду із даним позовом, позивачем не зазначено, у чому конкретно полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення спірного договору. Позивачем і третьою особою на його стороні не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що при укладенні спірного договору відповідач знав чи міг знати про можливі перешкоди до вчинення правочину та що такі перешкоди реально існували. Не встановлені такі докази також судом.

Отже являються недоведеними доводи позивача та третьої особи на його стороні про недобросовісне набуття позивачем спірного майнового комплексу.

Порушення порядку проведення відкритих торгів майна банкрута, на які вказують позивач та третя особа на його стороні, у справі про банкрутство позивача чи у позовному провадженні не розглядались. Відсутні, передбачені ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", рішення господарського суду щодо невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували визнання недійсними (незаконними) результатів (документів) проведення відкритих торгів у процедурі банкрутства, також не встановлені обставини, які б викликали сумніви у належності та допустимості доказів щодо проведення відритих торгів.

У спірному договорі наведений конкретний перелік майна комплексу, що продано по цьому договору, який відповідає протоколу зборів кредиторів від 10.04.2007 № 1 "Проведення відритих торгів в процедурі банкрутства".

Суд враховує, що невиконання чи неналежне виконання договору не тягне за собою визнання його недійсним (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

За встановлених обставин справи, враховуючи правову природу спірного договору, його зміст, суд вважає, що для визнання спірного договору недійсним не мають юридичного значення обставини проведення розрахунків за нього та бухгалтерський облік цього майна.

З огляду на викладене, суд вважає недоведеними обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, доводи позивача щодо обтяження майна, що продане за спірним договором є такими, що не відповідають обставинам укладання спірного договору та наявним у справі доказам. Доводи відповідача суд вважає обґрунтованими, такими, що спростовують доводи та заперечення позивача і третьої особи на його стороні.

У процесі вирішення спору судом не встановлено інших обставин, які б давали правові підстави для визнання спірного договору недійсним.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову у позові у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Крім того, оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес позивача не порушені, місцевим судом правомірно відмовлено в задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності та відмову у позові за спливом встановленої законом до спірних правовідносин загальної позовної давності.

Не відповідає дійсності твердження ТОВ „ЛЛЛ" про існування обтяжень щодо придбаного за спірним правочином купівлі-продажу майна.

Відповідно до наявних у справі Витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.12.2011 року №34510921, від 17.07.2011 року №32160172 місцезнаходження арештованого майна є будинок номер 21 (двадцять один), вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область.

Таким чином Господарський суд Черкаської області прийняв рішення про арешт речі-майнового комплексу ВАТ „Шрамківський цукровий завод", і зазначив тільки їй властиву ознаку, що не повторюється на всій території України - її місцезнаходження (адресу) будинок номер 21, вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року в справі №14/5026/832/2011 встановлені факти про відсутність будь-яких обтяжень щодо придбаного за спірним правочином нерухомого майна, які згідно правил ч.3 ст. 35 ГПК України є підставами звільнення від доказування.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.04.2007 року №14308778, бланк серії ССС №796620 майновий комплекс цукрового заводу, що проданий ТОВ „ЛЛЛ" і придбаний ТОВ „Етуаль", розташований за адресою будинок номер 17 (сімнадцять ), вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область.

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.04.2007 року №14309013, бланк серії ССС №796621, який виданий за заявою відчужувача - ТОВ „ЛЛЛ", майновий комплекс цукрового заводу, що проданий ТОВ „ЛЛЛ" і придбаний ТОВ „Етуаль", розташований за адресою будинок номер 17 (сімнадцять), вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область.

Така сама адреса зазначена і в правочині купівлі-продажу майна.

Відповідно до змісту пункту 1.1. цього правочину місцезнаходження майнового комплексу цукрового заводу, що придбаний ТОВ „Етуаль", є будинок номер 17 (сімнадцять), вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область.

Відсутність будь-яких обтяжень майнового комплексу цукрового заводу, що придбаний ТОВ „Етуаль", місцезнаходження якого будинок номер 17 (сімнадцять), вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область, підтверджується такими документами:

Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави від 03.05.2007 року №12368190;

Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 03.05.2007 року № 12368195;

Довідкою приватного нотаріуса Бірюк О.В. від 04.05.2007 року №937708-1792;

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 03.05.2007 року №3929820;

Витягом Державного реєстру правочинів від 03.05.2007 року №3929823;

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.04.2007 року №14598871, бланк серії ССС №796788.

За змістом ч.2 ст.191 ЦК України, ч.3 ст.66 ГК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.

В справі відсутні докази про застосування компетентною особою до єдиного (цілісного) майнового комплексу ВАТ „Шрамківський цукровий завод" будь-яких обтяжень.

Відтак в момент укладення правочину купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Бірюк О.В., реєстр №1337, його сторони повністю додержали встановлені в статті 203 ЦК України вимоги й одразу виконали цей правочин.

Ці факти встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року, яка залишена без зміни постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2013 року в справі №14/5026/832/2011, що є підставами звільнення від доказування згідно правил статті 35 ГПК України.

Вартість нерухомого майна визначена компетентною особою і зазначена у витягу із Звіту про оцінку комплексу будівель та споруд ВАТ „Шрамківський цукровий завод", що здійснений ТОВ „Уманський центр оцінювачів", код ЄДРПОУ №33133658.

В справі відсутні докази про визнання компетентною особою недійсним або сумнівним витяту ТОВ «Уманського центру оцінювачів» від 14.12.2006 року про оцінку придбаного за спірним договором майна. А відтак місцевий господарський суд законно і обґрунтовано оцінив цей звіт належним і допустимим доказом, тобто таким, що жодним компетентним органом не визнаний недійсним, незаконним або таким, що інакше викликає сумнів в його належності і допустимості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року, яка залишена без зміни постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2013 року встановлені вказані факти та той факт, що внесена на користь ТОВ „ЛЛЛ" повністю плата за спірним договором купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Бірюк О.В., реєстр №1337, що є підставами звільнення від доказування згідно правил статті 35 ГПК України.

Не відповідає дійсності твердження ТОВ „ЛЛЛ" про невизначеність предмету договору.

ТОВ „ЛЛЛ" не подав суду доказів і не вказав норму матеріального права України згідно з якими неможливо продати нерухоме майно взагалі, в тому числі за договором від 27.04.2007 року, реєстр №1337, як «майновий комплекс» в зв'язку із вилученням Драбівським відділом КП „ЧООБТІ" значної частини нерухомих об'єктів, що входили до майнового комплексу та що останній має право „вилучати нерухомі об'єкти".

ТОВ „ЛЛЛ" не подав суду доказів і не вказав норму матеріального права України згідно з якими продане нерухоме майно «має виключно підсобний характер» і з цих підстав його неможливо продати, що кожну одиницю такого майна з таким «підсобним характером» необхідно продавати окремо одна від одної.

В чинному законодавстві України не існує норми права, яка б зобов'язувала особу, яка придбаває або продає складну річ (ст.188 ЦК України), при укладанні правочину вказувати ціну кожної її складової частини.

Крім того, відповідно змісту протоколу від 10.04.2007 року №1 „Проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства" і пункту 1.1 договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року, реєстр №1337 перелік нерухомого майна є одним і тим самим.

Так, в протоколі від 10.04.2007 року №1 „Проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства" перелік проданого майна записаний в стовпчик, а в договорі в строчку.

Ці обставини також встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року в справі № 14/5026/832/2011, а тому згідно правил ч.3 ст.35 ПІК України не підлягають доказуванню.

Зазначення апелянтом про припинення ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.08.2010 року в справі №18-01/3626 провадження в справі про банкрутство ТОВ „ЛЛЛ" в зв'язку із виявленням підробки протоколу зборів цього товариства від 15.07.2005 року №2 про припинення фінансово-господарської діяльності товариства, його ліквідацію та призначення ліквідаційної комісії не є доказом в справі взагалі, оскільки ця обставина встановлена вироком суду від 30.05.2007 року в кримінальній справі №1-204/2007, що відбулося після укладення спірного договору. Відтак ці обставини не мають відношення до укладення спірного договору, оскільки станом на 27.04.2007 року не існували як такі.

В апеляційній скарзі не зазначено яким чином підробка протоколу загальних зборів ТОВ „ЛЛЛ" від 15.07.2005 року впливає на добросовісність ТОВ „Етуаль" і правомірність спірного договору. Належні і допустимі докази такого протиправного впливу в справі відсутні.

В справі відсутні докази про встановлення компетентною особою обставин порушення ліквідатором банкрута ТОВ „ЛЛЛ" арбітражним керуючим Білерою О.В. і Нікіфоровим І.К., приватним нотаріусом Бірюк О.В. законів України від 14.05.1992 року №2343-ХП «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», від 02.09.1993 року №3425-ХП «Про нотаріат»; що спірний договір суперечить вимогам ЦК України і ГК України або завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; що існували якісь обмеження цивільної дієздатності особи, яка вчинила цей договір; що волевиявлення цієї особи не було вільним і не відповідало її внутрішній волі.

Не відповідає дійсності твердження ТОВ „ЛЛЛ" про відсутність згоди комітету кредиторів на продаж майна банкрута.

Так, згідно пункту 3 протоколу зборів комітету кредиторів ТОВ „ЛЛЛ" у справі про банкрутство №01/3626 від 21.02.2007 року ухвалено провести аукціон щодо продажу майна банкрута з залученням ліцитатора. Угоди щодо продажу майна укласти з переможцем торгів, який сплатить найбільшу ціну.

Таким чином, рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими, такими що не відповідають обставинам справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А. на рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 925/560/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 05.10.2015 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Л.Л. Гарник

Е.О. Шевченко