Ухвала

від 05.10.2011 по справі 2-6455/11

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-6455/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 року Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого -судді Циганкова В.О.

При секретарі - Cуховій М.П.

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Макна-ГрупВ»до Акціонерного комерційного інноваційного банку В«УкрСиббанкВ»та ОСОБА_1 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів: Акціонерного комерційного інноваційного банку В«УкрСиббанкВ»та ОСОБА_1 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними; зобов'язати Дніпропетровську філію Державного підприємства В«Інформаційний центр Міністерства юстиції УкраїниВ» (м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 22) зняти заборону відчуження нерухомого майна в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та в реєстрі заборон іпотек /реєстраційний номер обтяження №/5337322/, всіх реєстраторів: приватних нотаріусів, державних нотаріусів та ВДВС у Дніпропетровській області, а саме: нежитлове приміщення № 72, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 21, накладену Приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_2М ; та зобов'язати ОСОБА_1 передати технічну документацію на нерухомі об'єкти позивачу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву та просив суд її задовольнити в повному обсязі. Відповідачі в судове засідання не з'явились, причину не явки не повідомили. Відповідачі про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

20 липня 2007 року між АКІБ В«УкрСиббанкВ»та ТОВ В«Макна-ГрупВ»було укладено кредитний договір № 11186494000. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Пунктом 1.2.1. передбачається, що надання кредиту здійснюється у наступний термін: В« 20В»липня 2007 р. по В« 19В»липня 2018 р. На виконання кредитного договору 20 липня 2007 року між АКІБ В«УкрСиббанкВ»та ТОВ В«Макна-ГрупВ»було укладено договір іпотеки № 11186494000/1. Предметом договору іпотеки визначалось нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичиріна, 21, що є власністю позивача на підставі договору купівлі - продажу від 20.07.2007 року, зареєстрованого в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором, кредитом названі грошові кошти які передаються кредитодавцем позичальнику на засадах строкової оплати позики. Виходячи із редакції ч. 1 ст. 1046, ст. 1054 ЦКУ грошові кошти передаються кредитодавцем позичальнику у власність, однак останній зобов'язується повернути таку ж кількість грошей та сплатити винагороду за надання фінансової послуги -проценти.

Відповідно до ст. 55 Закону України В«Про банки та банківську діяльністьВ» - відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами НБУ та договором між клієнтом та банком.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права за договором здійснюються особою у межах, наданих цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання -банківська установа, повинна здійснювати діяльність в межах встановленого правового порядку, з обов'язковим додержанням вимог законодавства. Вимоги обмежень та ліцензування встановлені відповідно п. 2, 3 ст. 14 Господарського Кодексу України.

Стаття 2 Закону України В«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послугВ»визначає, що фінансові установи України, які встановлюють особливості їх діяльності. Стаття 3 Закону вказую, що відносини, що виникають з наданням фінансових послуг споживачам, додатково регулюються Конституцією України, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами, зокрема Законом В«Про захист прав споживачівВ» .

Згідно законодавства ціна або сума договору є фінансовим зобов'язанням сторін договору. Визначення грошової суми є фінансовим зобов'язанням відповідно норм ст. 173 ГКУ та ст. 509 ЦКУ. Ст. 180 ГКУ вимагає погодити предмет, ціну, строк дії договору.

Ст. 524 ЦКУ імперативно вимагає визначення договірного зобов'язання у гривні, з можливістю прив'язки під час виконання до еквіваленту у іноземній валюті. При цьому ст.. 198 ГКУ встановлює, що зобов'язання виражається та виконується у гривнях. Зобов'язання може бути виконане у іноземній валюті , якщо сторони договору мають право виражати та виконувати зобов'язання у іноземній валюті. При цьому виконується у гривнях. Зобов'язання може бути виконане у іноземній валюті, якщо сторони договору мають право виражати та виконувати зобов'язання у іноземній валюті відповідно до закону, що надає таке право, а саме відповідно ст.. 189 ГКУ, яка дає можливість виразити ціну у іноземній валюті у зовнішньоекономічному контракті.

Ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют та території України.

Відповідно до ст.. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Ст. 533 ЦКУ встановлює, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Використання іноземної валюти на території України є обмеженим відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 35 Закону України В«Про Національний банк УкраїниВ»гривня, як національна, є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Відповідно до ст. 32 Закону України В«Про Національний банк УкраїниВ»встановлює, що обіг і використання, як засіб платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняється.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України В«Про систему валютного регулювання і валютного контролюВ»№ 15-93, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ»гривня к грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається всіма фізичними чи юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.

Тож, вираження та виконання розрахунків за зобов'язаннями в Україні здійснюється у національній валюті країни -гривні. Зобов'язання може бути виражено іноземною валютою та виконано нею виключно у випадку, коли закон прямо дозволяє такі дії. Тобто законним є правочин з іноземною валютою, якщо такий прямо дозволений законом, з визначенням умов та порядку проведення операції за цим правочином. В іншому випадку такий правочин є недозволеним до виконання.

Можливість виразити зобов'язання іноземною валютою надає Господарський кодекс України, у випадку зовнішньоекономічного контракту або міжнародного договору, Наказ Президента від 27.06.99 р. та Постанова НБУ № 270 при наданні кредиту нерезиденту, які теж не стосується оспорюваного договору.

Іноземна валюта класифікується Національним банком України на три групи за класифікатором іноземних валют, затверджених Постановою Правління Національного банку України №34. Долар США відноситься до 1 групи -вільно конвертованих валют, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями.

Винятки з цього правила встановлені Національним банком України у ст.. 6 В«Правил використання готівкової іноземної валюти на території УкраїниВ» , затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 р. № 200, яка встановлює порядок використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у виключних випадках, на території митниці, морських суден, тощо.

Отже, якщо діючим законодавством України не дозволені розрахунки на території України за зобов'язаннями між резидентами України у іноземній валюті, то такі розрахунки не є законними, навіть якщо не має прямої заборони на їх здійснення.

Тобто, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного з принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст. 3 ЦК України -принципу справедливості. Умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотних дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача, споживача кредитних послуг. Несправедливим є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, відповідач-1 перекладає, як суб'єкт підприємницької діяльності виключно на позивача -позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 ст. 13 ЦК України. Таким чином, використання відповідачем-1 доларів США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України В«Про іпотекуВ»іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 2 ст. 577 ЦК України застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та у порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 4 Закону України В«Про іпотекуВ»обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України В«Про іпотекуВ»державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя.

У відповідності до п. 252 Інструкції В«Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами УкраїниВ»накладення заборони реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації заборон.

Натомість, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо зобов'язання відповідача-2 передати технічну документацію на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна,21 позивачу, оскільки останнім не надано жодного доказу, які б свідчили про укладення зазначеного договору.

Керуючись ст.ст. 92,99 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 509,524,533, 574,575,577,202, ЦК України, ст.ст. 180,198 ГК України, Законом України В«Про іпотекуВ» , ст. ст. 32, 35 Законом України В«Про національний банк УкраїниВ» , ст. 3 Декретом Кабінету Міністрів України В«Про систему валютного регулювання і валютного контролюВ» , ст. 6 В«Правил використання готівкової іноземної валюти на території УкраїниВ» , ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«Макна-ГрупВ» (код ЄДРПОУ- 33856374) задовольнити частково.

Визнати кредитний договір № 11186494000 від 20.07.2007 року укладений між Акціонерного комерційного інноваційного банку В«УкрСиббанкВ»та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Макна-ГрупВ»недійсним.

Визнати договір іпотеки № 11186494000/1 від 20.07.2007 року укладений між Акціонерного комерційного інноваційного банку В«УкрСиббанкВ»та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Макна-ГрупВ»недійсним.

Зобов'язати Дніпропетровську філію Державного підприємства В«Інформаційний центр Міністерства юстиції УкраїниВ» (м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 22) зняти заборону відчуження нерухомого майна в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та в реєстрі заборон іпотек /реєстраційний номер обтяження №5337322/, 11334560 всіх реєстраторів: приватних нотаріусів, державних нотаріусів та ВДВС у Дніпропетровській області, а саме: нежитлове приміщення № 72, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 21, накладену Приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_2

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідач має право подати протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення, строк розгляду якої не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду може бути оскаржено через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги позивачем протягом десяти днів, починаючи з дня, наступного за днем його проголошення, а так само відповідачем у той же строк, починаючи з дня, наступного за днем постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набуде законної сили, якщо не буде оскаржене, після закінчені строків на оскарження, а в разі оскарження -з моменту оголошення ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя: В.О. Циганков