Ухвала

від 05.10.2015 по справі 2а-2921/10/0370

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами без задоволення

05 жовтня 2015 року Справа № 2а-2921/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«МавексВ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«МавексВ» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Мавекс» відмовлено у задоволенні позовних вимог до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (надалі Луцька ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та №0001442301/1. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року постанову Волинського окружного адміністративного суду скасовано на прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 15 жовтня 2010 року №0000912301/1 та № 0001442301/1. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 квітня 2015 року касаційну скаргу Луцької ОДПІ задоволено, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року скасовано, а постанову Волинського окружного адміністративного суду залишено в силі.

На адресу суду 03 серпня 2015 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс» (надалі ТзОВ «Мавекс», товариство) надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року.

ТзОВ «Мавекс» зазначає, що нововиявленими обставинами є документи, які підтверджують взаємозв'язок їхніх контрагентів ТзОВ «Рейнбоу» та ТзОВ «Рубітекс» з відвантажувачами нафтопродуктів, а саме: договір від 02 лютого 2004 року, укладеного між ВАТ «Дніпронафтопродукт» та ДП «Оптіма - 770-Р» на зберігання і відвантаження нафтопродуктів з супровідним листом від 28.07.2015 року, а також договір зберігання №0303/08-4 від 03.03.2005 року, укладеного між ВАТ «Дніпронафтопродукт» та ТзОВ «Рубітекс» та договір зберігання № 0103/05-3ю від 01 березня 2005 року, укладеного між ВАТ «Дніпронафтопродукт» та ТзОВ «Рейнбоу». Також нововиявленою обставиною заявник вважає ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року, якою касаційну скаргу Луцької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року залишено без змін.

У судовому засіданні представник ТзОВ «Мавекс» заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник Луцької ОДПІ просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року. Вважає, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Мавекс» при розгляді даної справи в судах першої та апеляційної інстанції мало б бути відомо де саме зберігалось придбане ним пальне. Суди неодноразово витребовували докази на підтвердження взаємозв'язку контрагентів товариства, а саме ТзОВ «Рейнбоу» та ТзОВ «Рубітекс» з відвантажувачами нафтопродуктів, а тому вказані договори не можуть вважатись нововиявленими обставинами в розумінні ч.5 ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України. Щодо ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року, якою касаційну скаргу Луцької ОДПІ залишено без задоволення, вказує на те, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Мавекс» відмовлено у задоволенні позовних вимог до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (надалі Луцька ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та №0001442301/1. Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог слугувало те, що на підтвердження поставки товару (паливно-мастильних матеріалів) позивачу від його постачальників - ТзОВ «Рубітекс» та ТзОВ «Рейнбоу» товариством були надані суду товарно-транспортні накладні. З вказаних накладних вбачається, що замовником являється ТзОВ В«МавексВ» , а вантажовідправником - ДП В«Оптіма-770-РВ» . Судом було зобов'язано позивача надати належні докази, на підтвердження взаємозв'язку ДП В«Оптіма-770-РВ» з контрагентами позивача - ТзОВ В«РенбоуВ» та ТзОВ В«РубітексВ» . Однак, останнім жодним доказів, які б підтверджували, що паливно-мастильні матеріали, які транспортувались відповідно до наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних належать саме ТзОВ В«РубітексВ» та ТзОВ В«РенбоуВ» надано не було. Суд не взяв до уваги твердження позивача щодо реальності поставки товару від контрагентів, викладених у листі №01/03-8-1 ТзОВ В«РенбоуВ» адресованого ВАТ В«ДніпронафтопродуктВ» про дозвіл відпуску нафтопродуктів ТзОВ В«МавексВ» , оскільки з нього не вбачалось за можливе встановити взаємозв'язок контрагентів позивача до поставки нафтопродуктів від ДП В«Оптіма-770-РВ» . Крім того, з наявних в матеріалах справи оригіналів товарних звітів за період податкової перевірки, вказаному в акті перевірки №4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року, вбачалося, що ТзОВ В«МавексВ» були реалізовані нафтопродукти, однак у наявних у звітах документах не вказано постачальника даних товарів. Відтак, зазначені у звітах нафтопродукти не можливо ідентифікувати, як такі, що поставлені від ТзОВ В«РенбоуВ» та ТзОВ В«РубітексВ» .

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено факт реального придбання товарів у ТзОВ В«РенбоуВ» , ТзОВ В«РубітексВ» , судом не встановлено реальність господарських операцій з поставки товарів з вказаними контрагентами, відтак, на думку суду, ТзОВ В«МавексВ» неправомірно включило до складу валових витрат та податкового кредиту відповідні суми по вказаних господарських операціях, незважаючи на наявність формально складених, але недостовірних документів, та сплати грошових коштів (том 3 а.с.43-44).

Таким чином, розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції зобов'язував ТзОВ «Мавекс» надати документи, які б підтверджували взаємозв'язок контрагентів позивача, а саме ТзОВ «Рейнбоу» та ТзОВ «Рубітекс» з відвантажувачами нафтопродуктів, однак товариством, на вимогу суду, такі документи надані не були.

Скасовуючи постанову Волинського окружного адміністративного суду, колегія Львівського апеляційного адміністративного суду у своєму рішенні від 15 квітня 2014 року вказала на те, що вважає обґрунтованими доводи позивача про помилковість висновку суду першої інстанції, який відхилив твердження позивача щодо реальності поставки товару від контрагентів, викладених у листі № 01/03-8-1 ТзОВ В«РенбоуВ» , адресованого ВАТ В«ДніпронафтопродуктВ» про дозвіл відпуску нафтопродуктів ТзОВ В«МавексВ» , посилаючись на те, що з цього листа не вбачається за можливе встановити взаємозв'язок контрагентів позивача до поставки нафтопродуктів від ДП В«Оптіма-770-РВ» . Так, на підтвердження зазначеної обставини ТзОВ В«МавексВ» надало суду лист ДП В«Оптіма-770-РВ» від 12.06.2013 року № 60/1 про прийняття та відпуск нафтопродуктів, що належать ВАТ В«ДніпронафтопродуктВ» відповідно до умов договору, в зв'язку з чим в товарно-транспортних накладних вантажовідправником зазначене ДП В«Оптіма-770-РВ» . Також позивач надав суду копію договору від 02.02.2004 року, укладеного між ДП В«Оптіма-770-РВ» (виконавець) та ВАТ В«ДніпронафтопродуктВ» (замовник), а також додаткові угоди до нього, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику в користування ємності для нафтопродуктів та інших товарно-матеріальних цінностей в різних регіонах України, а також здійснює відпуск та відвантаження нафтопродуктів. (том 5 а.с.90).

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку із нововиявленими обставинами.

За приписами частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Як вбачається зі змісту заяви про перегляд судового рішення ТзОВ «Мавекс» посилається на пункт 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України та вважає, що нововиявленими обставинами є договір від 02 лютого 2004 року ВАТ «Дніпронафтопродукт» з ДП «Оптіма» на зберігання і відвантаження нафтопродуктів з супровідним листом від 28.07.2015 року, а також договір зберігання №0303/08-4 від 03.03.2005 року між ВАТ «Дніпронафтопродукт» та ТзОВ «Рубітекс» та договір зберігання № 0103/05-3ю від 01 березня 2005 року між ВАТ «Дніпронафтопродукт» та ТзОВ «Рейнбоу». Разом з тим, вказані обставини частково досліджувались Львівським апеляційним адміністративним судом, який у своєму рішенні як на доказ посилався на договір від 02.02.2004 року, укладеного між ДП «Оптіма-770» (виконавець) та ВАТ «Дніпронафтопродукт» (замовник).

Аналізучи підставу вказану в пункті 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вказує на те, що це мають бути істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Необхідно зазначити, що істотними обставинами справи вважають такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мавекс» уже надавало в якості доказу договір від 02 лютого 2004 року ВАТ «Дніпронафтопродукт» з ДП «Оптіма 770-Р» на зберігання і відвантаження нафтопродуктів, який був досліджений в судовому засіданні Львівським апеляційним адміністративним судом. Так само, позивач не був позбавлений можливості звернутися до ВАТ «Дніпронафтопродукт» (або заявити суду клопотання про витребування доказів), щоб надати договори на зберігання нафтопродуктів, укладених між ВАТ «Дніпронафтопродукт» та ТзОВ «Рубітекс» і «Рейнбоу», які б підтвердили подальший рух товару, оскільки такі докази суд зобов'язував надати позивача. Не є нововиявленою обставиною в розумінні частини 2 статті 245 КАС України і ухвала Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року, оскільки вона прийнята за результатами перегляду адміністративної справи за позовом ТзОВ «Мавекс» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000762399/3 від 13 жовтня 2010 року, тобто у справі, яка лише опосередковано стосується даної адміністративної справи. Разом з тим не можуть вважатися нововиявленими обставини, які ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи.

Частиною першою статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Таким чином, перевіривши повідомлені позивачем обставини, суд дійшов висновку, що вказані обставини не є істотними для справи та такими, що не були і не могли бути відомі товариству, яке звертається із заявою, на час розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції. Тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви ТзОВ «Мавекс» про скасування за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та №0001442301/1, а відтак, заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись частиною третьою, сьомою статті 160, статтями 165, 245, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«МавексВ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«МавексВ» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та № № 0001442301/1 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, яка буде складена у повному обсязі 10 жовтня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_3 Димарчук