Ухвала

від 08.10.2015 по справі 576/3047/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №576/3047/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 провадження 11-кп/788/576/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Службова недбалість

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за № 12013200390001272 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 та змінами до апеляційної скарги заступника прокурора Сумської області ОСОБА_14 , на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2015 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Сумської області, Глухівського району, смт. Червоне, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційного суду Сумської області надійшли апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 та змінену заступником прокурора Сумської області ОСОБА_14 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2015 р., які порушують питання про скасування даного вироку, а потерпілий про постановлення нового вироку з призначенням більш суворого покарання.

За судовим рішенням ОСОБА_7 визнано винуватим в пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.367 КК України з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною зі здійсненням парашутних стрибків строком на 2 роки, без сплати штрафу.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової інженерно-технічної експертизи № 516/21 від 15.05.2014 року в сумі 3256 грн.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_7 вважає, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що недбалі дії обвинуваченого ОСОБА_7 знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з гибеллю потерпілої, не встановлено фактичні дані, які підтверджують наявність у нього об`єктивної сторони службової недбалості, докази, на які посилається сторона обвинувачення, не були підтверджені безпосередньо в суді, тому вони не можуть бути визнані достатніми для обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст.367 КК України. Крім того, призначене покарання ОСОБА_7 , не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, яке є явно несправедливим внаслідок суворості, оскільки не були належним чином з`ясовані дані про особу засудженого, що на утриманні ОСОБА_7 знаходиться донька, яка тяжко хворіє на онкологічне захворювання, і призначене покарання створить неможливе для батька брати участь у наданні їй необхідної допомоги, а доньці мати повноцінну батьківську турботу. Просить вирок суду від 29.07.2015 р. скасувати, та закрити кримінальне провадження на підставі п.2 та п.3 ч.1 ст.284 КК України в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення та не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_7 в суді.

У поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 вважає, що вирок суду ухвалений з грубим порушенням норм чинного кримінально-процесуального законодавства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Просить призначити по даній справі часткове судове слідство і дослідити матеріали кримінального провадження, скасувати вирок від 29.07.2015 року і закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_13 просить вирок суду скасувати у зв`язку з допущеним судом неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, м`якістю призначеного покарання і ухвалити новий вирок, згідно якого визнати ОСОБА_7 винним за ч.2 ст.367 КК України з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною зі здійсненням парашутних стрибків строком на два роки, без сплати штрафу, оскільки при призначенні ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції не дотримався вимог ст.65 КК України, належним чином не врахував тяжкість, суспільну небезпеку скоєних правопорушень, особу ОСОБА_7 та формально зазначив, що до пом`якшуючих відповідальність обставин він відносить позитивну характеристику з місця проживання ОСОБА_7 .

В зміненій апеляційній скарзі заступник прокурора Сумської області ОСОБА_15 посилаючись на те що суд першої інстанції у вироку обмежився лише переліком доказів, які стверджують вину обвинуваченого, а фактично не дав цим доказам аналізу що є суттевим порушенням вимог процесуального закону і внаслідок цього він просить вирок суду скасувати справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції у зв`язку з суттєвим порушенням вимог кримінально процесуального закону і внаслідок м`якості призначеного покарання.

Потерпілий ОСОБА_10 в поданій апеляційній скарзі ставить питання про скасування вироку суду у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і ухваленню нового вироку за яким призначити обвинуваченому покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з використанням літальних апаратів строком на три роки та за сплатою штрафу у розмірі семисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Свої вимоги він мотивував тим що обвинувачений у вчиненому правопорушенні не розкаявся, завданих збитків в добровільному порядку не відшкодував , незважаючи на те що його діяльність приносила матеріальну вигоду. Він також звертає увагу на те що обвинувачений розумів те на особу яка вистрибує із літака на значній висоті у разі неспрацювання недоукомплектованого парашута, чекають лише трагічні наслідки.

Він також вказує на те що в мотивувальній частині вироку судом допущено помилки в частині зазначення ст.387 ч.2 КК України замість фактично вміненої органами досудового слідства 367 ч.2 КК України.

Від інших учасників судового провадження апеляційних скарг не надійшло.

За рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2015 р. ОСОБА_7 визнаний винуватим за те, що він працюючий на посаді директора Глухівського громадського дельтапланерного клубу «Авіакомпанія», який є юридичною особою, внаслідок злочинно-недбалого ставлення до вимог безпеки під час організації парашутних стрибків не забезпечив їх виконання, хоча повинен був та міг їх виконати. Для вилучення фінансової вигоди експлуатував повітряні судна, в яких були відсутні сертифікати льотної придатності.

Так, 29 липня 2012 року близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_12 прибула на аеродром Глухівського громадського дельтапланерного клубу «Авіакомпанія» з метою вперше здійснити парашутний стрибок, разом з іншими учасниками парашутних стрибків заповнила за вказівкою ОСОБА_7 заяву студента-парашутиста, вказавши, що вона прослухала повний курс теоретичних та практичних занять по програмі початкового навчання парашутним стрибкам.

Після цього, близько 10 години 00 хвилин, розпочалися заняття по підготовці парашутистів, які тривали близько 5 годин. За вказівкою ОСОБА_7 дані заняття проводилися членом клубу ОСОБА_16 . Незважаючи на те, що парашутні стрибки планувалося проводити з належного ОСОБА_7 , мотодельтаплану Т-2М СХ, навчання студентів-парашутистів проводилося ОСОБА_16 , відповідно до програми навчально-тренувальних занять з парашутного спорту Глухівського громадського дельтапланерного клубу «Авіакомпанія», яка 10.02.2009 року затверджена головою ради клубу ОСОБА_7 та 11.02.2009 року погоджена головою експертної комісії програмно-методичного забезпечення ОСОБА_17 . Підготовки з парашутних стрибків з мотодельтаплану Т-2М СХ вказаною програмою не передбачено.

29.07.2012 року близько 20.00 год. для виконання стрибка ОСОБА_12 була споряджена основним парашутом Д-6 №8325822, 1983 р.в., укомплектованим страхуючим приладом ППК-У- 165АД № С 17098/015, а також запасним парашутом 3-5 № 9580110, 1995 р.в., без страхуючого приладу. Вказане спорядження було не придатне до експлуатації по причині закінчення термінів експлуатації та відсутності належним чином оформлених технічних паспортів.

Внаслідок злочинно-недбалого ставлення ОСОБА_7 до вимог безпеки під час організації парашутних стрибків в порушення п.п. 60, 61 «Руководства по парашютной подготовке авиации ДОСААФ СССР» (РПП-90), затвердженого 29.11.1990 року заступником голови ЦК ДОСААФ СССР, та п. 4.14 Парашутного кодексу Глухівського громадського дельтапланерного клубу «Авіакомпанія», затвердженого головою ради Клубу ОСОБА_7 , 01.02.2009 року, якими передбачено обов`язкове встановлення страхуючих приладів на основному та запасному парашутах, страхуючий прилад на запасний парашут, надітий на ОСОБА_12 , не був встановлений взагалі.

Далі, в порушення вимог пункту 2.8.1 та розділу 2.9 «Технического описания и руководства по експлуатации №13967-76ТО на десантную парашутную систему Д-6», ОСОБА_7 внаслідок недбалого ставлення до вимог безпеки під час парашутних стрибків, не провів огляд парашутної системи ОСОБА_12 перед посадкою її до мотодельтаплану та не перевірив правильність кріплень стрічок підтяту нижньої частини ранця парашуту Д-6 до підвісної системи, які перебували в ослабленому стані.

Стрибок здійснювався з мотодельтаплану Т-2М СХ (обліковий знак НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 ), що знаходиться у власності голови ради Глухівського громадського дельтапланерного клубу «Авіакомпанія» ОСОБА_7 , який і здійснював пілотування даного мотодельтаплану 29.07.2012 року під час стрибка ОСОБА_12 .

При цьому, внаслідок злочинно - недбалого ставлення ОСОБА_7 до вимог безпеки під час організації парашутних стрибків в порушення пункту 1.2 «Технического описания и руководства по експлуатации №13967-76ТО на десантную парашутную систему Д-6», яким не передбачено використання парашутної системи Д-6 для стрибків з мотодельтаплану, парашутний стрибок ОСОБА_12 здійснювався з належного ОСОБА_7 мотодельтаплану Т-2М СХ.

29.07.2012 року близько 20.40 год. ОСОБА_12 загинула при приземленні під час першого парашутного стрибка на ділянці лісосмуги на відстані близько 1 км в північно-західному напрямку від злітно-посадкового майданчика «Глухів».

Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 , який не підтримав свою апеляційну скаргу, але підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , і частково підтримав апеляційну скаргу прокурора в частині скасування вироку суду, захисників ОСОБА_18 і ОСОБА_9 які підтримали апеляційну скаргу захисника і частково підтримали апеляційну скаргу прокурора в частині скасування вироку суду і заперечували проти задоволення апеляційної скарги потерпілого, прокурора ОСОБА_5 яка не підтримала апеляційну скаргу прокурора який здійснював процесуальне керівництво по справі, а повністю підтримала змінену апеляційну скаргу заступником прокурора області, не підтримала апеляційні скарги обвинуваченого і його захисника і частково підтримала апеляційну скаргу потерпілого, потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які підтримали апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10 і заперечували проти апеляційних скарг обвинуваченого і його захисника а також зміненої апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 та змінена апеляційна скарга прокурора не підлягають до задоволення, за таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтуються на зібраних і досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв`язку.

Незважаючи на невизнання своєї вини з показань обвинуваченого ОСОБА_7 вбачається, що він будучи на посаді директора авіаційно-спортивного клубу, вже тривалий час не мав діючого льотного свідоцтва та були відсутні сертифікати льотної придатності на літак «АН 2», мотодельтаплан Т-2М СХ, оскільки їх процедура отримання коштувала дорого, тому і дозвіл на продовження строку служби парашута, на якому стрибала ОСОБА_12 , також давно сплив. Після закінчення строку придатності він разом з членами клубу зібралися, оглянули парашути і прийняли рішення проте, що їх експлуатація в подальшому буде безпечною. Категорично не згоден з тим, що його діяльність була спрямована на отримання фінансової вигоди. 29 липня 2012 року він особисто керував мотодельтапланом і під його керівництвом ОСОБА_12 здійснювала стрибок. ОСОБА_7 не перевіряв надійність спорядження на ОСОБА_12 , це виконували члени клуба ОСОБА_16 та ОСОБА_19 . Він не бажав настання смерті дівчині, як це сталося, пояснити не може.

Крім того, вина ОСОБА_20 у вчиненні злочину за ч.2 ст.367 КК України підтверджується і письмовими доказами, які досліджувалися в судовому засіданні, а саме протоколами огляду місця події від 29.07.2012, 30.07.2012 та 17.08.2012 роках; ксерокопії ліцензії Глухівському громадському дельтапланерного клубу «Авіакомпанія» зі строком дії по 04.06.2014 року; анкетою студента-парашутиста ОСОБА_12 про проходження нею повного курсу теоретичних та практичних занять за програмою первинного навчання стрибків з парашутом та здача заліку; відомостями добровільних внесків парашутистів за 27.07.2012 року та 21.07.2012 року; ліцензією № 440925 на діяльність з підготовки спортсменів від 04.06.2009 року; висновком судово-медичної експертизи №104-А від 16.10.2012 року, згідно якого смерть ОСОБА_12 настала в результаті сполученої тупої травми голови, тулубу, кінцівок (декількох ділянок тіла), яка в своєму перебігу ускладнилася розвитком травматичного шоку та внутрішньою кровотечею; копією свідоцтва пілота надлегкого повітряного судна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 30.05.2006 року. Термін дії свідоцтва до 28.02.2010 року та іншими документами.

Також, судом у вироку було зроблено посилання на висновок судового експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №516/21 від 15.05.2014 року проведеної інженерно-технічної експертизи, з якого вбачається, що дії голови ради Глухівського громадського дельтапланерного клубу «Авіакомпанія» ОСОБА_7 не відповідали вимогам статті 118 Повітряного кодексу України, пунктів 18,60 і 61 керівництва з парашутної підготовки авіації ДОСААФ СРСР, пунктів 1.1. та 10.1 Керівництва з льотної експлуатації Мотодельтаплан Т-2М, пунктів 1.2, 2.8.1., 2.14.1, 2.14.5, 2.14.8, 2.15.2, 2.15.6, 2.15.7 і 2.15.8 Технічного опису та інструкції з експлуатації Системи парашутної десантної Д-6, пунктів 9.1, 9.5, 10.2, 11.7 та 11.12 розділу «Інструкція №8109-69 з укладки, монтажу і експлуатації парашутів запасних З-4 і З-5, пунктів 4.1, 4.10, 4.14, 7.1, 7.6, 7.11, 9.1, 9.4, 9.7, 9.8, 9.11 та 9.13 Парашутного кодексу Глухівського громадського дельтапланерного клубу «Авіакомпанія» в частини того, що не забезпечив належну підготовку парашутистів до самостійних стрибків і безпечне їх проведення в керуючому ним дельтапланерному клубі, під час першого стрибка його членом використовував не придатні для експлуатації парашутні системи Д-6 і З-5, і парашутний полу автомат ППК-У-165А-Д у зв`язку з закінченням їх строку служби і не проведенням з ними регламентних робіт, не проконтролював регулювання стрічок підтяга нижньої частини ранця основного парашута і установку на запасному парашуті страхувального пристрою, скидання парашутистки - "перворазника" здійснював з не призначеного для цього мотодельтаплана Т-2М СХ, і з технічної точки зору знаходились в прямому (безпосередньому) причинно-наслідковому зв`язку з гибеллю ОСОБА_12 29.07.2012 р.

На думку колегії суддів злочинні дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.367 КК України, як службова недбалість, які виразились у неналежному виконанні своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді настання смерті потерпілої ОСОБА_12 кваліфіковані правильно.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 стосовно невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, недоведеності обвинувачення та причинно-наслідкового зв`язку з гибеллю потерпілої до уваги не приймається, оскільки колегія суддів вважає ці доводи надуманими та такими, що надані з метою уникнути обвинуваченого від відповідальності. Крім того, обставини вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення були ретельно досліджені та проаналізовані судом першої інстанції, всім наявним у кримінальному провадження доказам була дана належна правова оцінка, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів.

Крім того як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді не було встановлено те що обвинувачений має на утриманні неповнолітню дочку, яка тяжко хворіє і в зв`язку з цим ставилось питання про застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році».

Що стосується доводів потерпілого стосовно призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , то суд першої інстанції повністю дотримався вимог ст.65 КК України, належним чином урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, тому підстав вважати призначене покарання таким, що не відповідає вимогам закону, внаслідок м`якості, як про це ставить питання потерпілий в апеляційній скарзі, не має.

Не заслуговують на увагу і доводи прокурора в доповненнях до апеляційної скарги стосовно того що судом не було надано аналізу зібраним по справі доказам на підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні злочину.

Суд детально пославшись на надані суду стороною обвинувачення нормативні документи, які регламентують діяльність дельтапланерного клубу в якому обвинувачений обіймав посаду директора і ніс пряму відповідальність за безпеку під час організації парашутних стрибків, екплуатацію парашутних систем і мотодельтоплану, за підготовку студентів парашутистів, належне оформлення документів і прийняв цілком обгрунтоване і законне рішення стосовно того що тяжкі наслідки які виникли в день і час зазначені у вироку перебувають в прямому причинному зв`язку з невиконанням обвинуваченим ОСОБА_7 своїх обов`язків. Про свої обв`язки він знав але іх невиконовува протягом тривалого часу за тих підстав що він пояснив у суді.

А тому апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8 на користь обвинуваченого в якій ставилось питання про закриття кримінального провадження за недостатністю доказів стосовно винуватості обвинуваченого і прокурора стосовно допущеного грубого порушення вимог КПК України судом при розгляді справи задоволенню не підлягають із за їх необгрутованістю.

Посилання потерпілого в апеляційній скарзі стосовно зазначення в мотивувальній частині, при викладенні показів обвинуваченого, не того закону за яким пред`явлена підозра колегія суддів визнає як механічну описку яка не тягне за собою зміни чи скасування вироку суду.

Приймаючи до уваги всі обставини, враховуючи ставлення обвинуваченого ОСОБА_7 до вчиненого ним злочину, який вину свою у вчиненні злочину не визнав, особу обвинуваченого, суд дійшов до обгрунтованого висновку, що обрана обвинуваченому ОСОБА_7 міра покарання у виді позбавлення волі на визначений у вироку строк, буде необхідною і достатньою для його виправлення і попередження ним нових злочинів, тому доводи ОСОБА_7 стосовно суворості призначення покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими і крім того сам обвинувачений відмовився в усному порядку підтримувати свою апеляційну скаргу.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування постановленого судом вироку та задоволення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 , змінену заступником прокурора Сумської області ОСОБА_14 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2015 року відносно ОСОБА_7 - залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 та прокурора із змінами - без задоволення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 залишити попередній тримання під вартою.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4