Постанова

від 01.06.2010 по справі 28/82

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

01.06.10 Справа № 28/82

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

ОСОБА_1

При секретарі Ковалишин Ю.

за участю представників сторін:

від позивача - з»явився

від відповідача - з»явився

від тр. особи- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ»ТД»ЕНЕРГІЯ»

на рішення господарського суду Львівської області від 03.03.10

у справі № 28/82

за позовом - ТзОВ»ТД»ЕНЕРГІЯ»

до відповідача -ТзОВ»Галичина»

третя особа без самостійних вимог- ТзОВ»МС ОСОБА_2»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.03.10

у справі № 28/82, відмовлено у позові ТзОВ»ТД»ЕНЕРГІЯ»про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 2 182 729,69 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити повністю. Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі позивач вказує, що між позивачем і третьою особою 03.03.2008 року укладено договір поставки №1н/03-03-08, згідно якого позивач поставляв третій особі нафтопродукти. Заборгованість третьої особи перед позивачем за поставлені але не сплачені нафтопродукти складає 2 182 729,69 грн. В забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за договором поставки, 13.05.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки, за договором іпотеки іпотекодавцем майновим поручителем виступає відповідач - ТзОВ В«ГаличинаВ» . Відповідно до п. 4.6 іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель(позивач) має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку, необхідні витрати на утримання предмету іпотеки, а також витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.

В судовому засіданні, представник відповідача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи. Зокрема зазначив, що 24.03.2009 року господарським судом м. Києва порушено провадження у справі № 28/118-б про банкрутство ТзОВ В«МС ОСОБА_2В» . На виконання ухвали підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 18.08.2009р. у справі № 28/118-б, в газеті В«Голос УкраїниВ» від 12.09.2009 року № 171(4671) було опубліковане оголошення про порушення провадження у справі № 28/118-б про банкрутство ТзОВ В«МС ОСОБА_2В» , в якому зазначено, що заяви кредиторів приймаються до господарського суду протягом 30 днів з дня опублікування оголошення. Як випливає із позовної заяви, вимоги позивача зі сплати боргу в сумі 2 182 729,69 грн у зв'язку із невиконанням ТзОВ В«МС ОСОБА_2В» грошових зобов'язань, виникли до 24.03.2009 року, тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство, а отже відповідно до ст. 1 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» є конкурсними вимогами. Позивач із заявою про включення його вимог в розмірі 2 182 729,69 грн. до реєстру вимог кредиторів у справі № 28/118-б про банкрутство ТзОВ В«МС ОСОБА_2В» не звернувся. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Тому зобов'язання ТзОВ В«МС ОСОБА_2В» перед позивачем в розмірі 2 182 729,69 грн. є погашеними у відповідності до ч.1 ст.598 ЦК України, ст.1 та ч.2 ст.14 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» . А тому, як наслідок, відповідно до ст.3 та ст.17 Закону України В«Про іпотекуВ» іпотека є припиненою у зв'язку із погашенням основного зобов'язання, що було забезпечене іпотекою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила:

Між позивачем - ТзОВ В«Торговий дім В«ЕнергіяВ» (постачальник) та третьою особою по справі - ТзОВ В«МС ОСОБА_2В» (покупець) 03.03.2008 року укладено договір поставки №1н/03-03-08.

Відповідно до умов п.1.1 договору постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти(надалі-товар), а покупець приймає і сплачує їх вартість. Оплата товару здійснюється у термін, що не перевищує 7 банківських днів від дня відвантаження товару(п.3.2 договору). Відповідно до п. 8.1 договору постачальник поставляє покупцю товар без 100% передоплати тільки після оформлення між сторонами цього договору чи між постачальником та третьою особою забезпечення виконання покупцем зобов'язань по оплаті товару у вигляді застави.

В забезпечення виконання зобов'язань ТзОВ В«МС ОСОБА_2В» за договором поставки від 03.03.2008 року №1н/03-03-08, між позивачем - ТзОВ В«Торговий дім В«ЕнергіяВ» (іпотекодержатель) та відповідачем - ТзОВ В«ГаличинаВ» (іпотекодавець) 22.05.2008 року було укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 891. Відповідно до умов іпотечного договору(п.1.1) іпотекодавець виступає майновим поручителем та передає в іпотеку нерухоме майно та рухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання боржника (ТзОВ В«МС ОСОБА_2В» ). Цим договором забезпечується заставою нерухомого та рухомого майна зобов'язання боржника за договором поставки. Згідно із п.1.2 іпотечного договору, для забезпечення зобов'язань боржника за договором поставки іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно(предмет іпотеки), що в цілому складається з: - нерухомого майна - Автозаправочної станції, загальною площею 90,8 кв.м., а саме операторної А-1, загальною площею 59,6 кв.м. та майстерні Б загальною площею 31,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул.Львівська, 324. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці розміром 0,37га на праві постійного користування землею. За змістом п.4.1 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі невиконання боржником своїх зобов'язань по договору поставки щодо своєчасної оплати за поставлений товар(нафтопродукти), сплати штрафних санкцій та процентів за користування боржником коштами іпотекодержателя за договором поставки(п.п.4.1.1 іпотечного договору). Відповідно до п. 4.6 іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель(позивач) має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку, необхідні витрати на утримання предмету іпотеки, а також витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги. У разі, якщо суми грошових коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки недостатньо, іпотекодержатель вправі в першу чергу отримати повне задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна іпотекодавця.

Як зазначено представником апелянта, 13 травня 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕНЕРГІЯ» (Позивачем) укладено іпотечний договір із товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧИНА»(Відповідачем). За Договором Відповідач виступає майновим поручителем перед Позивачем в порядку Закону України «Про іпотеку»своїм майном в забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(надалі - Боржник), які виникли на підставі договору поставки № 1н/03-03-08 від 03.03.2008 р. На даний час у Боржника наявна заборгованість перед Позивачем в сумі основного боргу 2 182 729,69 гривень, яка включає ціну поставленого але не сплаченого товару (світлих нафтопродуктів). Між Позивачем та Боржником неодноразово проводились звіряння щодо ціни та кількості товару за Договором Поставки і враховуючи складність підрахунку і виведенню сальдо, ціна товару за який не проведено Боржником оплату в повній мірі виведено сторонами Договору Поставки станом на 01 жовтня 2009 року. Підтвердженням суми боргу за поставлений, але не сплачений товар є акт звірки взаєморозрахунків станом на 01 жовтня 2009 року - на момент погодження суми між Позивачем та Боржником.

Як встановлено судом, про невиконання Боржником зобов'язань по Договору Поставки Позивач повідомив Відповідача вимогою від 26 листопада 2009 року де запропонував погасити заборгованість Боржника, що надало б запобігання додаткових витрат на судові витрати.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції взяв до уваги той факт, що господарським судом м. Києва порушено справу про банкрутство ТОВ «МС ОЙЛ КАРД»за ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому згідно норм ст. ст. 14 та 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зобов'язання цього підприємства вважаються погашеними перед ТОВ «Торговий Дім «ЕНЕРГІЯ», враховуючи, що позивач не надав доказів направлення заяви про включення грошових вимог ТОВ «Торговий Дім «ЕНЕРГІЯ»до реєстру вимог кредиторів, його вимоги є безпідставними.

Однак, із висновками суду першої інстанції не можна погодитися, так як 18 серпня 2009 року господарським судом м. Києва за результатами підготовчого засідання у справі № 28/118-6 зобов'язано заявника у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи банкрутство боржника. Цією ж ухвалою призначено розпорядника майна боржника - ОСОБА_4 Однак, як встановлено колегією суддів, на даний час розпорядник майна боржника - ОСОБА_4 усунено та призначено ОСОБА_5

Основним обґрунтуванням в оскаржуваному рішенні про відмову в позові зазначається відсутність доказів про подачу позивачем заяви про включення в реєстр кредиторів і на підставі цього зроблено висновок про припинення основного зобов'язання з посиланням на рекомендації Президії Вищого господарського суду України. Однак, як встановлено апеляційним судом, позивач направив до Господарського суду м. Києва заяву про включення грошових вимог ТОВ «Торговий Дім «ЕНЕРГІЯ»до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 6 ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів».

Як встановлено судом, на даний час розпорядник майна не має переліку кредиторів, що подали заяви, а також перелік вимог, визнаних боржником, враховуючи не передачу справ у виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 р. по справі № 28/118-6 від арбітражного керуючого ОСОБА_4 арбітражному керуючому ОСОБА_5. Дані обставини, представником відповідача не спростовані.

Суд першої інстанції, посилаючись на норми статей 14 та 15 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визнав погашеними вимоги позивача щодо цивільно-правових зобов'язань позивача.

Однак, такий висновок суду є помилковим, так як згідно ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Таким чином, вбачається, що тільки суд, який розглядає справу про банкрутству, вправі винести процесуальним документ, що підтверджує факт наявності погашеності вимог конкурсних кредиторів.

Однак, представниками сторін не подано суду апеляційної інстанції ухвали чи будь-якого іншого документу, якими визнано вимоги або не визнано вимоги ТОВ «Торговий Дім «ЕНЕРГІЯ»до ТОВ «МС ОЙЛ КАРД».

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009р. № 15

«Про судову практику в справах про банкрутство», останній зазначив, що даний закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Однак, Верховний Суд України також зазначив, що норми ряду законів містять положення, що не суперечать даному закону, а доповнюють його, зокрема: згідно з частиною 1 третьою статті 23 Закону України від 18 листопада 2003 р. N 1255-ІУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" частиною другою статті 33 Закону України від 5 червня 2003 р. N 898-ГУ "Про іпотеку" у разі порушення провадження у справі про банкрутство заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, який є майном боржника, незалежно від настання строку виконання забезпеченого ставою зобов'язання. Таке право звернення стягнення на заставлене майно має також заставодержатель і в тому разі, коли заставодавцем є відмінна від боржника особа.

В п.13 постанови Пленуму від 18.12.2009р. № 15 Верховний Суд України зазначає, що вимоги кредиторів, які повністю забезпечені заставою майна боржника розглядаються в межах порушеної справи про банкрутство.

Однак, вимоги позивача в даній судовій справі повністю забезпечені заставою, що належить на праві власності не боржнику, а особі, відмінній від боржника (відповідачу). Таким чином, вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави не можуть розглядатись в справі про банкрутство та підлягають розгляду в окремому судовому провадженні.

Враховуючи досліджені обставини справи та керуючись ст.. ст.. 101, 103, 104, 105 ГПК України, апеляційний суд:

Постановив:

Апеляційну скаргу ТзОВ»ТД»ЕНЕРГІЯ»задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 03.03.10

у справі № 28/82 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов ТзОВ»ТД»ЕНЕРГІЯ»задоволити. Звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, що являє собою Автозаправочну станцію, загальною площею 90,8 кв.м, а саме операторної А-1, загальною площею 59,6 кв.м та майстерні Б загальною площею 31,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Львівська, 324, шляхом реалізації зазначеного нерухомого майна з прилюдних торгів в рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕНЕРГІЯ»за поставлені нафтопродукти за договором поставки № 1н/03-03-08 від 03.03.2008 р. у загальному розмірі 2 182 729,69 гривень.

Стягнути з ТзОВ»ГАЛИЧИНА», Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Лапаївка, вул.. Кармелюка,37 ( ЄДРПОУ 22371122) на користь ТзОВ»ТД»ЕНЕРГІЯ», м. Київ, вул.. Горького,165 ( ЄДРПОУ 31628650) судові витрати за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанціях у розмірі 21827,29 грв. за подання позову; 10 913,65 грв. за подання апеляційної скарги та 236 грв. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Львівської області видати наказ.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк