Постанова

від 07.10.2015 по справі 915/359/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р.Справа № 915/359/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі :

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Журавльова О.О.

Принцевської Н.М.

(склад колегії суддів змінено відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 22.09.2015р. №571 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.09.2015р.)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 07.10.2015р.:

від позивача за первісним позовом: не з'явився;

від відповідача за первісним позовом: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 08 липня 2015 року

по справі № 915/359/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК"

до відповідача Управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області

про стягнення 222392,69 грн.

та за зустрічним позовом Управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області

до Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК"

про визнання дійсним одностороннього правочину та зобов'язання вчинити певні дії

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 07.10.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 08.07.2015р. по справі №915/359/15 (суддя Коваль Ю.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" до Управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області про стягнення 222392,69 грн. з посиланням на те, що Банк на підставі умов кредитного договору та у відповідності до норм законодавства України мав повноваження здійснити списання грошових коштів, які обліковувалися на поточному рахунку відповідача в Банку, в рахунок погашення заборгованості за договором овердрафту, отже, Банком не доведено позовних вимог про стягнення з Управління заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 104748,15 грн., у зв'язку з чим Банком не доведено й інших, пов'язаних із зазначеними вище вимогами, позовних вимог, а саме, про стягнення грошових коштів: 20151,87 грн. - заборгованості з несплати відсотків за користування кредитними коштами; 23498,02 грн. - пені за прострочення повернення кредитних коштів; 2700,69 грн. - пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами; 21153,39 грн. - 21% річних, нарахованих за неправомірне користування грошовими коштами (заборгованість з повернення кредитних коштів) згідно ст. 625 ЦК України та п.5.5 додаткової угоди до договору від 10.01.2014 р. № 6; 2218,34 грн. - 21% річних за неправомірне користування грошовими коштами (заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами) згідно ст.625 ЦК України та п.5.5 додаткової угоди до договору від 10.01.2014 р. № 6; 29033,36 грн. - суми, на яку збільшилася заборгованість з повернення кредитних коштів з урахуванням індексу інфляції; 2938,87 грн. - суми, на яку збільшилася заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами з урахуванням індексу інфляції. Щодо вимог Банку про стягнення штрафів за невиконання Управлінням умов договору, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вони є безпідставними, оскільки обмежують право Управління на розміщення своїх грошових коштів на рахунках в інших банківських установах, тобто, обмежують конкуренцію, а тому суд визнає, що у цій частині умови договору не породжують для сторін будь-яких прав та обов'язків, а їх порушення не тягне настання правих наслідків.

Також, господарським судом Миколаївської області відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог Управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області до Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" про визнання дійсним одностороннього правочину та зобов'язання вчинити певні дії з посиланням на те, що відносно Банку було з 11.07.2014р. було введено процедуру ліквідації, а відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зарахування зустрічних однорідних вимог у процедурі ліквідації банку не допускається, тому Банк не мав повноважень здійснити зарахування однорідних зустрічних вимог на підставі заяви Управління, на яку останнє посилається.

Не погоджуючись з рішення господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК", в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 08.07.2015р. по справі №915/359/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

03.08.2015р. від Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" до Одеського апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги.

18.09.2015р. від Управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач за первісним позовом не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін в судове засідання 07.10.2015р. не з'явились, про час, дату, та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень від 27.07.2015р. та розписки Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду - частково скасувати.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2011р. між Публічним акціонерним товариством "БРОКБІЗНЕСБАНК" (Банк, позивач за первісним позовом) та Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області (Позичальник, відповідач за первісним позовом ) укладено договір про надання овердрафту № 01-1 І/О, відповідно до п.1.1 якого Банк зобов'язується здійснювати платежі з поточного рахунку Позичальника №26009110029020 в Миколаївській філії АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" у разі відсутності на ньому грошових коштів у межах встановленого Банком ліміту, з моменту здійснення таких платежів Банк вважається таким, що надав Позичальнику кредит за методом овердрафт на суму здійснених Банком платежів в межах ліміту, дебетове сальдо, яке зафіксоване на поточному рахунку на кінець поточного операційного дня, вважається залишком заборгованості за овердрафтом.

Відповідно до п. 1.2. договору кредитування Позичальника за методом овердрафт здійснюється Банком у межах ліміту та строку, встановленого згідно з цим Договором, з періодом безперервного користування овердрафтом не більше, ніж 30 календарних днів. Обов'язкове обнуління ліміту овердрафту за два останні робочі дня місяця, з можливістю використання ліміту овердрафту починаючи з першого робочого дня наступного місяця. Початком періоду безперервного користування овердрафтом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувала заборгованість позичальника за овердрафтом. Датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксована відсутність заборгованості позичальника за овердрафтом.

За положеннями договору, Позичальнику було надано кредит у формі овердрафту. ліміт овердрафту встановлено в розмірі 30% від фактичного середньомісячного кредитового обороту по поточному рахунку від основної діяльності за останні 3 (три) місяці, що формується виключно за рахунок надходжень виручки від реалізації товарів (робіт, послуг). Станом на дату укладення цього договору ліміт овердрафту встановлюється у сумі 500000,00грн. (п. 1.3 договору) строком до 05 січня 2012 року (п.1.6. договору), для поповнення обігових коштів (п.1.7 договору).

Плата за користування овердрафтом (процентна ставка) встановлена у розмірі 26,0% річних (п.1.4. договору);

Згідно з п. 2.1. договору, нарахування та сплата процентів здійснюється щоденно на суму дебетового сальдо на кінець попереднього операційного дня. Проценти за користування овердрафтом нараховуються на фактичну суму дебетового сальдо на поточному рахунку на кінець попереднього операційного дня виходячи із календарної кількості днів в місяці та році.

Сплата нарахованих процентів за користування овердрафтом здійснюється щоденно. При наявності заборгованості по процентам на початок кожного банківського дня погашення процентів здійснюється автоматично. В разі відсутності грошових коштів на поточному рахунку позичальника погашення процентів проводиться за рахунок невикористаного ліміту овердрафту. В разі відсутності грошових коштів на поточному рахунку позичальника та повного використання ліміту овердрафту погашення процентів в цей день не проводиться.

Проценти вважаються простроченими і переносяться на рахунки простроченої заборгованості по процентам, якщо не будуть погашені вищезазначеним способом автоматично до дати наступної за датою закінчення періоду безперервного користування Овердрафтом та за останній період користування овердрафтом - не пізніше закінчення строку, зазначеного в п. 1.6. даного договору.

За положеннями п. 7.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом та/або непогашення заборгованості за овердрафтом в день закінчення періоду безперервного користування овердрафтом та/або за порушення строків сплати процентів за користування овердрафтом та/або комісії Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п. 1.4 цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. При розрахунку неустойки приймаються: рік - 365 днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

Відповідно до п.7.2 договору Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі 0,01 % від діючого ліміту овердрафту у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п.п. 4.2.4, 4.2.5, 4.2.6, 4.2.7 цього договору за кожний факт порушення.

Згідно з п. 7.4 договору неустойки, передбачені цією статтею договору підлягають сплаті на письмову вимогу Банка за реквізитами, вказаними Банком.

Зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами було укладено наступні додаткові угоди до договору від 06.01.2011р. №№ 01-1 І/О.

29.03.2011р. укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно з якою сторони змінили п. 1.8 договору, визначивши, що забезпеченням виконання зобов'язання виступає застава майнових прав вимоги на отримання грошових коштів в сумі 2867785,67грн. та в сумі 96624,00грн., які надійдуть на рахунки Позичальника на підставі договорів про надання послуг.

30.12.2011р. укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою сторони змінили п. 1.6 договору, встановивши, що овердрафт надається строком до 05 січня 2013року включно. Також сторони змінили п. 1.8. договору, визначивши, що забезпеченням виконання зобов'язання виступає застава майнових прав вимоги на отримання грошових коштів в сумі 2548631,53грн. які надійдуть на рахунок Позичальника на підставі договору про надання послуг.

05.01.2013р. укладено додаткову угоду № 3 до договору, якою сторони змінили: п. 1.4 договору, встановивши, що плата за користування овердрафтом (процентна ставка) встановлена в розмірі 26 процентів річних, відсоткова ставка за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), встановлюється в розмірі 31 процентів річних; п. 1.6 договору, встановивши, що овердрафт надається строком до 30.08.2013 року; п. 1.7 договору, встановивши, що овердрафт надається на здійснення своєчасних розрахунків з працівниками по заробітній платі та грошовому забезпеченню; п. 1.8 договору, вказавши, що забезпеченням виконання зобов'язання виступає застава майнових прав вимоги на отримання грошових коштів в сумі 1710 269,23грн. які надійдуть на рахунок Позичальника на підставі договору про надання послуг; п. 4.2.8 договору, встановивши, що Позичальник зобов'язаний щомісячно направляти на поточні рахунки, відкриті в АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», грошові потоки (виручка від реалізації) в розмірі, пропорційному долі кредитів АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» в загальному кредитному портфелі Позичальника. В разі невиконання цієї умови, застосовується штраф у розмірі від 0,2% від суми кредиту; п. 7.2 договору, Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі 0,01 відсотка від діючого ліміту овердрафту у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п.п. 4.2.4, 4.2.5., 4.2.9., 4.2.10 договору за кожний факт порушення.

30.08.2013р. укладено додаткову угоду № 4 до договору, згідно з якою сторони змінили п. 1.6 договору, встановивши, що овердрафт надається строком до 10.01.2014 року включно.

06.11.2013р. укладено додаткову угоду № 5 до договору, якою сторони змінили п. 1.4 договору, встановивши, що плата за користування овердрафтом (процентна ставка) встановлена в розмірі 20,0 % процентів річних. Відсоткова ставка за користування кредитними кошти, що не повернуті в строки/терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), встановлюється в розмірі 25,0 % річних; п. 1.8 договору, визначивши, що забезпеченням виконання зобов'язання виступає застава майнових прав вимоги на отримання грошових коштів в сумі 1399521,68грн. які надійдуть на рахунок Позичальника на підставі договору про надання послуг.

10.01.2014р. укладено додаткову угоду № 6 до договору, згідно з якою сторони змінили ряд положень, зокрема встановили, що відповідачу було надано кредит у формі овердрафту шляхом оплати з поточного рахунку №26001059643001 платіжних документів Позичальника на суму, яка перевищує кредитний залишок на такому рахунку, але в межах ліміту овердрафту згідно з умовами цього договору. Ліміт овердрафту встановлюється у сумі 500000,00грн. строком до 31 липня 2014 року для поповнення обігових коштів. Процентна ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 16,0% річних.

Відповідно до п. 5.1 додаткової угоди №6 від 10.01.2014р. до договору передбачено за порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом та/або непогашення заборгованості за Овердрафтом в день закінчення періоду безперервного користування овердрафтом та/або за порушення строків сплати процентів за користування овердрафтом та/або комісії, Банк має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктом 5.5 додаткової угоди № 6 від 10.01.2014р. до договору встановлено, що у випадку прострочення повернення Позичальником заборгованості за кредитом (його частинами) та/або процентами та/або комісіями, іншими платежами, позичальник зобов'язаний на вимогу Банку сплатити суму такої заборгованості та проценти за ставкою 21% річних, за весь час прострочення. Проценти, визначені в цьому пункті договору, нараховуються у валюті кредиту, вказаній у п. 1.4.цього договору, на суму простроченої заборгованості, починаючи з дня її виникнення (включно).

13.02.2014р. укладено додаткову угоду № 7 до договору, де сторони змінили: п.п. 2.2. та 2.2.1. договору, встановивши, що право на отримання Позичальником кредиту (будь-якої його частини в межах ліміту овердрафту) виникає після: 2.2.1 укладення на прийнятних для Банку умовах, та набрання чинності договорів, які забезпечують виконання зобов'язань за цим договором, а саме: договору застави майнових прав вимоги на отримання грошових коштів в сумі 1267745,56 грн., які надійдуть на рахунок Позичальника.

Як стверджує ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», свої зобов'язання за договором ним виконано та надано Позичальнику кредит у формі овердрафту, що підтверджується випискою по поточному рахунку № 26001059643001.

26.05.2014р. у зв'язку з порушенням відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов'язань за договором, Банк направив на його адресу вимогу (вих. №574/051-02) про необхідність погашення заборгованості в 30-ти денний термін, яка була отримана відповідачем за первісним позовом 29.05.2014р., про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення листа адресату.

Проте, вказана вимога залишена без задоволення.

Вказані обставини стали підставою звернення ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області грошових коштів у загальній сумі 222392 грн. 69 коп., із яких: 104748 грн. 15 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 20151 грн. 87 коп. - заборгованість з несплати відсотків за користування кредитними коштами; 23498 грн. 02 коп. - пеня за прострочення повернення кредитних коштів; 2700 грн. 69 коп. - пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами; 21153 грн. 39 коп. - 21% річних, нарахованих за неправомірне користування грошовими коштами (заборгованість з повернення кредитних коштів) згідно ст. 625 ЦК України та п.5.5 додаткової угоди до договору від 10.01.2014 р. № 6;2218 грн. 34 коп. - 21% річних за неправомірне користування грошовими коштами (заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами) згідно ст.625 ЦК України та п.5.5 додаткової угоди до договору від 10.01.2014 р. № 6; 29033 грн. 36 коп. - сума, на яку збільшилася заборгованість з повернення кредитних коштів з урахуванням індексу інфляції; 2938 грн. 87 коп. - сума, на яку збільшилася заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами з урахуванням індексу інфляції; 1400 грн. - штраф за порушення пп.4.2.4 договору в редакції від 06.01.2011 р.; 1150 грн. - штраф за порушення пп. 4.2.8 договору в редакції від 06.01.2011 р.; 400 грн. - штраф за порушення пп. 4.2.9 договору в редакції від 06.01.2011 р.; 13000 грн. - штраф за порушення пп. 4.2.8 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2013 р. № 3 з посиланням на невиконання Управлінням своїх зобов'язань за укладеним між ними договором овердрафту від 06.01.2011 р. № 01-11/О та додаткових угод до нього.

Матеріали справи свідчать, що Управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області подано зустрічний позов до Банку, з урахуванням заяви від 19.06.2015 р. № 19/1-2431 про зміну предмету позову, про визнання дійсним одностороннього правочину - поданої Управлінням Банку заяви від 20.01.2015 р. № 19/1-167 про зарахування зустрічних однорідних вимог за укладеними між сторонами у справі спірним договором овердрафту від 06.01.2011 р. № 01-11/0 та договорами банківського рахунку від 12.05.2010 р. № 2902 і банківського вкладу від 14.01.2014 р. № 3-14 ЮД, а також про зобов'язання ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" провести зарахування зустрічних однорідних вимог, оформлених заявою від 20.01.2015 р. № 19/1-167, а саме, грошових коштів у сумі 126550 грн. 17 коп., наявних на розрахункових рахунках № 26001059643001 у сумі 104889 грн. 66 коп. та № 26106059643003 у сумі 24498 грн. 80 коп., у рахунок погашення заборгованості по договору овердрафту.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладено договір овердрафту, що за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою відмови у первісному позові суд першої інстанції зазначив умови договору, за якими банк зобов'язався самостійно здійснювати договірне списання з поточного рахунку відповідача, при цьому, введення у позивача за первісним позовом процедури тимчасової адміністрації не є підставою для невиконання банком умов укладеного з відповідачем кредитного договору в частині списання грошових коштів з поточного рахунку Управління на погашення його грошових зобов'язань за кредитним договором.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає зазначений вище висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 28.02.2014р. № 107 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 р. № 9 введено тимчасову адміністрацію Банку на період з 3 березня по 02 червня 2014 року, а потім - ліквідацію за рішенням від 11.06.2014р. № 45 на підставі постанови Правління Національного банку України від 10.07.2014 р. № 339.

Колегія суддів зазначає, що у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, отже, даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України, які регулюють дані правовідносини.

Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону з дня початку процедури ліквідації банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси

Враховуючи вищезазначені приписи законодавства, апеляційний господарський суд зазначає, що судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги той факт, що з 10.06.2014р. Національним банком України відкликано банківську ліцензію ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", отже, Банк фактично позбавлений права здійснювати будь-які операції по рахункам власних клієнтів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем за первісним позовом зобов'язання за договором про надання овердрафту № 01-1 І/О від 06.01.2011р. під час запровадження у позивача тимчасової адміністрації, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Управління заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 104748,15 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів: 20151,87 грн. - заборгованості з несплати відсотків за користування кредитними коштами; 23498,02 грн. - пені за прострочення повернення кредитних коштів; 2700,69 грн. - пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами; 21153,39 грн. - 21% річних, нарахованих за неправомірне користування грошовими коштами (заборгованість з повернення кредитних коштів) згідно ст. 625 ЦК України та п.5.5 додаткової угоди до договору від 10.01.2014 р. № 6; 2218,34 грн. - 21% річних за неправомірне користування грошовими коштами (заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами) згідно ст.625 ЦК України та п.5.5 додаткової угоди до договору від 10.01.2014 р. № 6; 29033,36 грн. - суми, на яку збільшилася заборгованість з повернення кредитних коштів з урахуванням індексу інфляції; 2938,87 грн. - суми, на яку збільшилася заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами з урахуванням індексу інфляції, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5 додаткової угоди № 6 від 10.01.2014р. до договору встановлено, що у випадку прострочення повернення Позичальником заборгованості за кредитом (його частинами) та/або процентами та/або комісіями, іншими платежами, позичальник зобов'язаний на вимогу Банку сплатити суму такої заборгованості та проценти за ставкою 21% річних, за весь час прострочення. Проценти, визначені в цьому пункті договору, нараховуються у валюті кредиту, вказаній у п. 1.4.цього договору, на суму простроченої заборгованості, починаючи з дня її виникнення (включно).

Відповідно до п. 5.1 додаткової угоди №6 від 10.01.2014р. до договору передбачено за порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом та/або непогашення заборгованості за овердрафтом в день закінчення періоду безперервного користування овердрафтом та/або за порушення строків сплати процентів за користування овердрафтом та/або комісії, Банк має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунки позивача щодо вказаних позовних вимог вважає їх правильними, відтак, вимоги Банку про стягнення 20151,87 грн. - заборгованості з несплати відсотків за користування кредитними коштами; 23498,02 грн. - пені за прострочення повернення кредитних коштів; 2700,69 грн. - пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами; 21153,39 грн. - 21% річних, нарахованих за неправомірне користування грошовими коштами (заборгованість з повернення кредитних коштів) згідно ст. 625 ЦК України та п.5.5 додаткової угоди до договору від 10.01.2014 р. № 6; 2218,34 грн. - 21% річних за неправомірне користування грошовими коштами (заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами) згідно ст.625 ЦК України та п.5.5 додаткової угоди до договору від 10.01.2014 р. № 6; 29033,36 грн. - суми, на яку збільшилася заборгованість з повернення кредитних коштів з урахуванням індексу інфляції; 2938,87 грн. - суми, на яку збільшилася заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами з урахуванням індексу інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з Управління штрафів:

1) в сумі 1400 грн. - за 28 допущених порушень пп.4.2.4 договору в редакції від 06.01.2011 р., які мали місце станом на 8 число січня-серпня, жовтня-грудня 2011 року; січня-серпня, жовтня, грудня 2012 року; лютого, березня, травня, липня, серпня, жовтня 2013 р.; січня 2014 року, посилаючись на те, що Управлінням у вказані періоди не подавалися Банку довідки з інших банків, в яких були відкриті поточні рахунки та/або існує кредиторська заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по суті кредиту, процентам, та штрафним санкціям) за попередній місяць;

2) в сумі 1150 грн. - за 23 допущені порушення пп. 4.2.8 договору в редакції від 06.01.2011 р., які мали місце станом на 1 число березня-грудня 2011 року; січня-грудня 2012 року; січня 2013 року, посилаючись на те, що Управлінням у вказані періоди не переведено всі грошові потоки лише через рахунки, відкриті в Банку;

3) в сумі 400 грн. - за 8 допущених порушень пп. 4.2.9 договору, які мали місце станом на 26 число вересня 2011 року; листопада 2012 року; січня-квітня, липня, вересня 2013 року, посилаючись на те, що Управлінням у вказані періоди не подано Банку актів звірок виконаних робіт;

4) 13000 грн. - за 13 допущених порушень пп. 4.2.8 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2013 р. № 3, які мали місце станом на 1 число лютого-грудня 2013 року; січня, лютого 2014 року, посилаючись на те, що Управлінням у вказані періоди не переведено грошові потоки через рахунки, відкриті в Банку, в розмірі пропорційному долі кредитів Управління.

Штраф за порушення умов п.п.4.2.4, 4.2.8, 4.2.9 договору в редакції від 06.01.2011р. передбачено п.7.2 цього договору, згідно якого штраф застосовується за кожний факт такого порушення у розмірі 0,01 % від діючого ліміту овердрафту, а за порушення пп. 4.2.8 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2013 р. № 3 - у розмірі від 0,2 % від суми кредиту.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем правомірно здійснено нарахування відповідних штрафів з врахуванням умов договору, отже, зазначені вище позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи всі вищевикладені висновки, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом, колегія суддів вказує наступне.

Предметом зустрічного позову є визнання дійсним одностороннього правочину - поданої Управлінням Банку заяви від 20.01.2015 р. № 19/1-167 про зарахування зустрічних однорідних вимог за укладеними між сторонами у справі спірним договором овердрафту від 06.01.2011 р. № 01-11/0 та договорами банківського рахунку від 12.05.2010 р. № 2902 і банківського вкладу від 14.01.2014 р. № 3-14 ЮД.

Діючим законодавством України передбачено, що зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, зокрема, у випадках, встановлених законом (п.5 ч.1 ст.602 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, відносно Банку процедуру ліквідації введено з 11.07.2014р.

Відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Банк не має повноважень здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог, і шляхом списання грошових коштів з банківських рахунків Управління на свій розрахунковий рахунок зокрема. Таке списання грошових коштів було б здійсненням банківської діяльності, а з дня відкликання банківської ліцензії та призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси (ст.46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зарахування зустрічних однорідних вимог у процедурі ліквідації банку не допускається вказаним вище законодавством, а тому Банк не мав повноважень здійснити зарахування однорідних зустрічних вимог на підставі заяви Управління, на яку останнє посилається.

З огляду на викладене, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області від 08.07.2015р. по справі №915/359/15 слід частково скасувати, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" - задовольнити.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 08.07.2015р. по справі №915/359/15 частково скасувати, виклавши резолютивну частину в наступній редакціїї:

«Первісний позов Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" задовольнити.

Стягнути з Управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52, код ЄДРПОУ 08596966) на користь Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489) 104748,15 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 20151,87 грн. простроченої заборгованості за процентами, 23498,02 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2700,69 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 21153,39 - 21% річних за неправомірне користування грошовими коштами (заборгованість по кредиту), 2218,34 грн. - 21% річних за неправомірне користування грошовими коштами (заборгованість по несплаченим процентам), 29033,36 грн. інфляційних втрат по кредиту, 2938,87 грн. інфляційних втрат по несплаченим процентам, 1400,00 грн. штрафу за порушення п. 4.2.4 договору, 1150,00 грн. штрафу за порушення п. 4.2.8 договору, 400,00 грн. штрафу за порушення п.4.2.9 договору, 13000,00 штрафу за порушення п.4.2.8 договору.

У задоволенні зустрічного позову Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області відмовити повністю.»

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний тест постанови підписаний 12.10.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Журавльов О.О.

Суддя Принцевська Н.М.