Рішення

від 09.10.2015 по справі 906/685/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" жовтня 2015 р. Справа № 906/685/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Малиновський Р.К., довіреність №1386/02-14 від 08.07.2015р.,

від відповідачів:

1) Парипської сільської ради: Вацківська Т.М., сільський голова,

2) ПАТ "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана":

- Стопчанський В.Є., довіреність №30/12 від 26.12.2014р. (приймав участь в судовому засіданні 24.09.2015 р. та 30.09.2015р.),

- Козачук М.О., довіреність №01/44 від 01.09.2015р. (приймав участь в судовому засіданні 24.09.2015 р.),

та прокурора: Рудченко М.М., старший прокурор відділу прокуратури Житомирської області, службове посвідчення №031535 від 23.01.2015р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Попільнянського району Житомирської області в інтересах держави в особі Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт.Попільня)

до

1) Парипської сільської ради (Житомирська обл., Попільнянський р-н, с.Парипси)

2) Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" (м.Львів)

про визнання незаконним та скасування рішення від 07.08.2013р., визнання недійсними договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв), зобов'язання звільнити невитребувані земельні частки (паї)

з перервами в судовому засіданні, оголошеними відповідно до ст.77 ГПК України,

з 24.09.2015 р. до 30.09.2015 р. та з 30.09.2015 р. до 09.10.2015 р.,

Прокурор Попільнянського району Житомирської області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт.Попільня) до Парипської сільської ради (Житомирська обл., Попільнянський р-н, с.Парипси), Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" (м.Київ) про визнання незаконним та скасування рішення від 07.08.2013р., визнання недійсними договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв), зобов'язання звільнити невитребувані земельні частки (паї).

Ухвалою від 07.07.2015р. господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі №906/685/15 та призначив розгляд справи на 18.08.2015р., зобов'язано сторони та прокурора надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

В засідання суду 18.08.2015р. позивач та перший відповідач повноважних представників не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом своєчасно та належним чином.

Представник другого відповідача в судовому засіданні 18.08.2015р. подала клопотання (вх.№11104/15 від 18.08.2015р.) про відкладення розгляду справи (оголошення в судовому засіданні перерви) та продовження строку розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України у зв'язку з запитом щодо додаткової інформації до відділу державного земельного агентства у Попільнянському районі.

Зважаючи на неявку представників позивача та першого відповідача, розглянувши клопотання представника другого відповідача, для надання позивачу та першому відповідачу можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання сторонами додаткових доказів та витребування судом потрібних відомостей згідно з запитом, господарським судом ухвалою від 18.08.2015р. продовжено строк розгляду справи відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 08.09.2015р.

07.09.2015р. до суду надійшов лист прокуратури Попільнянського району Житомирської області №(06-22)1901вих.15 від 04.09.2015р. разом з доданим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на ПАТ"Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" станом на 27.08.2015р.

08.09.2015р. на електронну адресу суду надійшла відповідь Відділу Держземагентства у Попільнянському районі Житомирської області за вих.№9-618-0.4-5339/2-15 від 07.09.2015р. на запит суду від 20.08.2015р.

08.09.2015р. від Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області до суду надійшли документи, які разом з супровідним листом (вих.№197/02-20 від 07.09.2015р.) долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.09.2015р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити. Представник позивача подав суду документи, долучені судом до матеріалів справи.

Перший відповідач свого представника в засідання суду 08.09.2015р. не направив, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином.

Представник другого відповідача проти позову заперечила та вважає, що розгляд справи слід відкласти на іншу дату з метою забезпечення процесуальних прав першого відповідача, надання йому можливості подати письмові пояснення по справі та оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Представник другого відповідача подала клопотання (вх.№11971/15 від 08.09.2015р.) про відкладення розгляду справи (оголошення перерви в судовому засіданні) та продовження строку розгляду спору у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України у зв'язку з неявкою представника першого відповідача по справі та необхідністю ознайомлення з інформацією наданою на запит суду Держземагентством у Попільнянському районі Житомирської області.

Прокурор та представник позивача не заперечили проти відкладення розгляду справи.

За таких обставин, зважаючи на неявку представника першого відповідача, розглянувши клопотання представника другого відповідача, для надання першому відповідачу можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання додаткових доказів, господарський суд визнав за необхідне відкласти розгляд справи на 24.09.2015 р.

В засіданні суду оголошувались відповідно до ст.77 ГПК України перерви з 24.09.2015 р. до 30.09.2015 р. та з 30.09.2015 р. до 09.10.2015 р.

29.09.2015р. від прокурора Попільнянського району електронною поштою надійшли пояснення від 29.09.2015р. за №(06-22)1993вих15 (а.с.1-3, т.2; оригінальний примірник яких надійшов поштою 01.10.2015р., а.с.19-21, т.2). У вказаних поясненнях прокурор Попільнянського району, посилаючись на наведені положення чинного законодавства, наголосив, що у Парипської сільської ради відсутні повноваження на передачу невитребуваних земельних ділянок (паїв), що знаходяться за межами населеного пункту, тому, в даному випадку, були порушені права позивача як розпорядника земельними ділянками, а також, права щодо використання земельних ресурсів відповідно до положень земельного законодавства. При цьому, прокурор у поясненнях зауважив, що визнання рішення Парипської сільської ради незаконним та визнання недійсними договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв), укладених між відповідачами, не позбавляє ПАТ "ТАКО" права укласти новий договір з дотриманням положень земельного права.

30.09.2015р. від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх.№13278, а.с.4-6, т.2), в яких, посилаючись на норми права, позивач вказує, що оскаржуване рішення 30-ї сесії VІ скликання Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 07.08.2013 р. "Про продовження договору оренди на земельні частки (паї)" є незаконним та підлягає скасуванню, укладені договори оренди невитребуваних земельних часток (паїв) мають бути визнані судом недійсними, а невитребувані земельні частки (паї) мають бути звільнені.

30.09.2015р. Парипською сільською радою надано суду письмові пояснення (вх.№13348/15, а.с.7-8, т.2), в яких щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення ради та укладення оспорюваних договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв), перший відповідач пояснив, що договори оренди підписані на 10 років з метою недопущення забур'янення площі та для надходження коштів до сільського бюджету.

30.09.2015р. представником позивача подано суду також клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх.№02-44/956/15, а.с.10, т.2). Відповідно до цього клопотання Попільнянська районна державна адміністрація вважає за необхідне залучити до розгляду даної справи ОСОБА_5 (с.Парипси Попільнянського району Житомирської області), у зв'язку з тим що 20.04.2015р. головою Попільнянської районної державної адміністрації за клопотанням Парипської сільської ради та заяви ОСОБА_5 було видано розпорядження №108 "Про передачу фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 в користування на умовах оренди невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Парипської сільської ради". Згідно вказаного розпорядження райдержадміністрацією передано ФОП ОСОБА_5 невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4), загальною площею 14,8616 га у користування на умовах оренди терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Парипської сільської ради. Позивач вважає, що прийняте рішення господарського суду по справі №906/685/15 може вплинути на права, інтереси та обов'язки ОСОБА_5, зокрема, щодо права користування земельними частками НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4, які йому були передані в оренду і є предметом розгляду даної справи. До вказаного клопотання позивачем додано документи на підтвердження обставин, викладених у клопотанні (а.с.11-14, т.2).

Для забезпечення розгляду, зокрема, клопотання позивача про залучення третьої особи судом і оголошувалась перерва в засіданні з 30.09.2015 р. до 09.10.2015 р., про що уже зазначалось.

При оголошенні вказаного клопотання в засіданні суду встановлено також, що Житомирським окружним адміністративним судом розглядається справа за позовом ПАТ "ТАКО" до Попільнянської районної державної адміністрації щодо оскарження розпорядження райдержадміністрації про передачу в оренду спірних земельних ділянок третій стороні.

Після продовження слухання справи в засіданні 09.10.2015 р. до справи надано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 р. у справі №806/4638/15 за позовом ПАТ "ТАКО" до Попільнянської районної державної адміністрації, за участю третьої особи ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування розпорядження №108 від 20.04.2015р., якою провадження у вказаній адміністративній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в справі №906/685/15.

Слід зазначити, що ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини. Відповідно до статті 27 ГПК така третя особа може бути залучена до участі у справі за її заявою, а також за клопотанням сторін, прокурора.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п.1.6. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання суд виходить з того, що спір у даній справі господарського суду лише опосередковано може стосуватись прав та обов'язків ФОП ОСОБА_5, безпосередній же юридичний інтерес вказаної особи наявний у адміністративній справі №806/4638/15 про визнання протиправним та скасування розпорядження №108 від 20.04.2015р., в якій ФОП ОСОБА_5 є учасником процесу - третьою особою.

Підстав для залучення ФОП ОСОБА_5 до участі у даній справі господарського суду Житомирської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд не вбачає, а тому у клопотанні позивача з даного приводу відмовляє.

09.10.2015р. через діловодну службу суду надійшли клопотання представника другого відповідача ПАТ "ТАКО": за вх.№13911 про колегіальний розгляд справи (а.с.23, т.2) та за вх.№13912 про відкладення розгляду справи (а.с.24, т.2).

В обґрунтування клопотання про колегіальний розгляд справи, у складі трьох суддів, другий відповідач зазначив про складність даної справи. Клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату представник ПАТ "ТАКО" обґрунтував та підтвердив копією повістки про виклик до суду в іншій судовій справі, що слухається 09.10.2015 р. в Житомирському окружному адміністративному суді.

Після продовження слухання справи 09.10.2015р. представники позивача, Парипської сільської ради та прокурор проти задоволення вказаних клопотань заперечили, вказуючи на їх безпідставність.

Розглянувши зазначені клопотання другого відповідача, суд відмовив в їх задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності місцевих господарських судів, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Як уже зазначалось, в обґрунтування клопотання про колегіальний розгляд справи, у складі трьох суддів, другий відповідач зазначив про складність даної справи, проте, жодним чином вказаної обставини не мотивував та не довів.

При цьому, суд приймає до уваги, що та обставина, що спір базується на значній кількості правочинів також не підтверджує наявності підстав для колегіального розгляду справи. Про те, що розгляд однорідних вимог, навіть щодо значної кількості правочинів, не утруднює суттєво вирішення спору свідчить також і зміст постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 р., винесеної у справі №906/685/15.

Суд вважає клопотання другого відповідача про колегіальний розгляд справи безпідставним та необґрунтованим, оскільки заявником не доведено, що дана справа належить до категорії складних та є підстави для колегіального розгляду справи, тому в задоволенні клопотання другого відповідача слід відмовити.

Що ж до клопотання про відкладення розгляду справи, судом розглянуто вказане клопотання та відхилено з огляду на наступне.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, за змістом наведених положень, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Слід зазначити, також, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Та обставина, що відповідач вважав за необхідне направити представника для представництва своїх інтересів у судове засідання по справі Житомирського окружного адміністративного суду, а не в засідання господарського суду не може бути оцінена судом як об'єктивно поважна причина та підстава для відкладення розгляду справи.

Метою судового представництва є необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі. Суд зауважує, що відповідач мав можливість здійснити повний та професійний судовий захист своїх інтересів не лише направивши представника товариства в засідання суду (з урахуванням положень ст.28 ГПК України) для надання усних пояснень, а й підготувавши письмові пояснення по суті господарського спору та надавши (за наявності) відповідні письмові докази у спростування позовних вимог по справі.

При цьому, правова позиція другого відповідача з приводу позову прокурора викладена письмово та висловлена в усних поясненнях представником ПАТ "ТАКО" при слуханнях справи в судовому засіданні 24.09.2015 р. та 30.09.2015 р.

Враховуючи наведене, а також, запобігаючи невиправданому затягуванню розгляду спору по справі, яка вже тривалий час розглядається, як з урахуванням об'єктивних та поважних причин, так і з врахуванням невиконання вимог суду прокурором і сторонами, що перешкоджало забезпеченню повного та всебічного розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 09.10.2015 р. без участі представника другого відповідача.

Стосовно тривалості розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006р. №3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд справи за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжити передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, неодноразово для надання можливості сторонам подати відповідні докази в наступне слухання справи, призначене на іншу дату, суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної справи є саме строк, що мав забезпечити як реалізацію процесуальних прав сторін по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору.

Заслухавши в судових слуханнях при розгляді справи пояснення та доводи сторін і прокурора, дослідивши матеріали справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2013 року Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області прийнято рішення "Про продовження договору оренди на земельні частки (паї)" (а.с.31, т.1) за яким вирішено, зокрема, передати земельні частки (паї) загальною площею 47,77 га; укласти на період 2013-2014 роки договори оренди на невитребувані частки паї з орендарем ПАТ "ТАКО"; рекомендувати ПАТ "ТАКО" сплатити за період 2011-2013 роки.

14 серпня 2013 року на підставі прийнятого рішення сільським головою укладено з Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" 14 договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв), загальною площею 45,05 га, а саме:

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №37, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_5 площею 3,76 га (а.с.32-34, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №38, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_6 площею 2,89 га (а.с.37-39; т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №39, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_7 площею 3,17 га (а.с.42-44, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №40, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_8 площею 3,15 га, (а.с.47-49, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №41, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_9 площею 3,13 га (а.с.52-54, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №42, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_10 площею 2,68 га (а.с.57-59, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №43, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_11 площею 2,75 га (а.с.62-64, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №44, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_12 площею 2,70 га (а.с.67-69, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №46, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_13 площею 3,32 га (а.с.72-74, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №47, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_1 площею 4,66 га (а.с.77-80, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за НОМЕР_14, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за №14 площею 4,06 га (а.с.83-85, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №49, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_14 площею 2,65 га (а.с.88-90, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №50, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_3 площею 3,36 га (а.с.93-95, т.1);

- договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №51, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_4 площею 2,77 га (а.с.98-100, т.1).

Того ж дня, згідно актів приймання-передачі земельної частки (паю) та актів визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) невитребувані земельні частки (паї) Парипською сільською радою передані ПАТ "ТАКО" (а.с.40,41,45,46,50,51,55,56,60,61,65,66,70,71,75,76,81,82,86,87,91,92,96,97,101,102, т.1).

У відповідності до змісту пунктів 2.3. вищевказаних договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв), термін дії даних договорів 10 років.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Спеціальним законодавчим актом, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками є Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" № 899-ІУ від 05.06.2003р. (далі - Закон).

Відповідно до ст.3 Закону, підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

У відповідності до ч.2 ст.5 Закону, сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Відповідно до ст.13 зазначеного Закону, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

У відповідності до п.12 і п.2 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 04.02.2004р. №122, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду; організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом.

З аналізу положень ст.ст.5 і 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", п.п.2,12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою КМ України від 04.02.2004р. №122 вбачається, що розпорядження нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками (паями) з метою надання їх в оренду здійснюють сільські, селищні, міські ради чи райдержадміністрації в залежності від місця розташування таких ділянок, а саме за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради нерозподілені (невитребувані) земельні частки можуть передаватися в оренду в межах населених пунктів, а за рішенням районної державної адміністрації - за межами населених пунктів.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, передані в оренду за оспорюваними договорами на підставі оскаржуваного рішення Парипської сільської ради невитребувані земельні частки (паї) знаходяться на території Парипської сільської ради за межами населеного пункту с.Парипси, що зокрема підтверджується інформацією, наданою на запит суду в листі відділу Держземагентства у Попільнянському районі Житомирської області від 07.09.2015р. №9-618-0.4-5339/2-15 (а.с.210, 211, т.1).

З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, у зв'язку з тим, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї), які передані в оренду за спірними договорами, знаходяться на території Парипської сільської ради, але за межами населених пунктів, повноваження з передачі в оренду вказаних у договорах земельних ділянок (невитребуваних паїв) належать Попільнянській районній державної адміністрації.

Таким чином, на момент прийняття Парипською сільською радою рішення від 07.08.2013р. "Про продовження договору оренди на земельні частки (паї)" та при укладенні оспорюваних договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 14.08.2013р. у Парипської сільської ради були відсутні повноваження на передачу невитребуваних земельних ділянок (паїв), що знаходяться за межами населеного пункту, а отже, сільська рада при цьому, вийшла за межі своєї компетенції, всупереч вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.ст.5,13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У п.2 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (зі змінами) визначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

У даному випадку, з вищевикладеного вбачається, що оскаржуваний у справі акт органу місцевого самоврядування - рішення Парипської сільської ради від 07.08.2013 р. "Про продовження договору оренди на земельні частки (паї)" не відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та, безпосередньо, положень ст.ст.5,13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а також, порушує законні права позивача у справі - Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, а саме, право останнього розпоряджатись щодо передання в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв), що знаходяться поза межами населеного пункту.

За таких обставин, оскаржуване рішення 30-ї сесії VI скликання Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 07.08.2013р. "Про продовження договору оренди на земельні частки (паї)" слід визнати незаконним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 т.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи недотримання сторонами при укладенні оспорюваних договорів вимог частин 1, 2 ст.203 Цивільного кодексу України, у відповідності до приписів ст.215 ЦК України, вказані договори оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 14.08.2013 р. слід визнати недійсними.

Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин, або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Частиною 3 ст.207 Господарського кодексу України визначено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Пунктом 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 роз'яснено, що ч.3 ст.207 Господарського кодексу України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, доводи відповідача, якими останній мотивував заперечення позовних вимог прокурора, свого підтвердження при розгляді справи не знайшли, оскільки спростовуються зібраними у справі доказами та положеннями чинного законодавства України.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора щодо визнання незаконним рішення Парипської сільської ради від 07.08.2013р. "Про продовження договору оренди на земельні частки (паї)" та про визнання недійсними договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв), укладених 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваних земельних часток (паїв) за НОМЕР_5,НОМЕР_6,НОМЕР_7,НОМЕР_8,НОМЕР_9,НОМЕР_10,НОМЕР_11,НОМЕР_12,НОМЕР_13,НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_14,НОМЕР_3,НОМЕР_4, зареєстрованих у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №№37 ,38,39,40,41,42,43,44,46,47,48,49,50,51 відповідно, підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплата судового збору за розгляд справи покладається на першого відповідача - Парипську сільську раду щодо вимоги про визнання незаконним рішення ради, та порівну на відповідачів - щодо решти позовних вимог, оскільки спірні правовідносини виникли внаслідок неправильних дій обох сторін договорів.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати незаконним рішення Парипської сільської ради від 07.08.2013 р. "Про продовження договору оренди на земельні частки (паї)".

3. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_5 площею 3,76 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №37.

4. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_6 площею 2,89 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №38.

5. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_7 площею 3,17 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №39.

6. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_8 площею 3,15 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №40.

7. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_9 площею 3,13 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №41.

8. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_10 площею 2,68 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №42.

9. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_11 площею 2,75 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №43.

10. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_12 площею 2,70 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №44.

11. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_13 площею 3,32 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №46.

12. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_1 площею 4,66 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №47.

13. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_2 площею 4,06 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №48 .

14. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_14 площею 2,65 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №49.

15. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_3 площею 3,36 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №50.

16. Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладений 14.08.2013р. між Парипською сільською радою Попільнянського району Житомирської області та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) за НОМЕР_4 площею 2,77 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Парипської сільської ради за №51.

17. Стягнути з Парипської сільської ради (13536, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с.Парипси, вул.Леніна, буд.190А, ідентифікаційний код 04346020) в дохід Державного бюджету України:

- 10353,00 грн. судового збору.

18. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" (79035, Львівська обл., м.Львів, вул.Зелена, буд.115 Б, оф.304, ідентифікаційний код 33939991) в дохід Державного бюджету України:

- 9135,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.10.15

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2,3,4 - сторонам (реком.)

5 - прокуратура Попільнянського району (реком.)

6 - прокуратура Житомирської області (реком.)