Ухвала

від 31.01.2012 по справі 2-1307

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р. Справа № 2473/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого: Довгополова О.М.,

суддів: Гуляка В.В., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Міжгірському Закарпатської області на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському Закарпатської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дітям війни, -

ВСТАНОВИВ

07 липня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за період з січня 2007 року по травень 2010 року відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", п.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.2 ст.6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2010 року позов задоволено: зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" за періоди 09.07-31.12.2007 року, 22.05-31.12.2008 року, 01.01.2009 року-31.05.2010 року включно, яка обчислюється відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням виплачених сум

Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи наявність вищевказаних умов, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.

Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, у свою чергу, обчислюється за правилами, встановленими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки у законодавстві відсутні інші правила визначення такої пенсії.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195, з урахуванням статті 111 цього Закону, з 09.07.2007 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено. Таким чином, позовні вимоги за 2007 рік підлягають задоволенню з 09 липня по 31 грудня.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону № 2195, а тому з 22.05.2008 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено. Таким чином, позовні вимоги за 2008 рік підлягають задоволенню з 22 травня по 31 грудня.

Водночас відмова у задоволенні позову за періоди до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року у межах цих років є обґрунтованою, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому його дії є правомірними.

Оскільки з 01.01.2009 року - дати, з якої позовні вимоги підлягають задоволенню, відсутні обмеження щодо здійснення виплат згідно зі статтею 6 Закону № 2195, - колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову у частині нарахування та виплати підвищення до пенсії з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року.

Судом першої інстанції правильно враховано положення п.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», за яким розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинними законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.

Отже, постанова залишається без змін.

Керуючись статями 195, 197 ч. 1 п.2, ст.ст. 198, 200, 205 ч. 1, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну управління Пенсійного фонду України в Міжгірському Закарпатської області залишити без задоволення, рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2010 року у справі № 2-а-1307/10 -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: В.В. Гуляк

ОСОБА_2