Рішення

від 09.10.2015 по справі 916/4374/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2015 р.Справа № 916/4374/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Н.В. Комендатенко

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1,

від позивачів:

1) Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» - ОСОБА_2,

2) Головного управління Держземагентства в Одеській області - не з'явився,

від відповідачів:

1) РВ Фонду держмайна України по Одеській області - ОСОБА_3,

2) ТОВ „Зелений городВ» - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» , Головного управління Держземагентства в Одеській області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелений городВ» про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» та Головного управління Держземагентства в Одеській області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелений городВ» про:

- визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного між відповідачами 08.06.2010р., стосовно спеціалізованої споруди, майданчику для вирощування сільськогосподарських культур, площею 27320 кв.м за кадастровими номерами 5123755200:02:001:0494 та 5123755200:02:001:0495, зі змінами, внесеними договорами від 26.12.2011р. та 11.01.2014р.;

- зобов'язання ТОВ „Зелений городВ» повернути ДП "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві" земельну ділянку за кадастровим номером 5123755200:02:001:0494 площею 1,168 га та земельну ділянку за кадастровим номером 5123755200:02:001:0495 площею 1,564 га, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення та надані ДП "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві" для науково-дослідних цілей, що розташовані в межах с. Авангард Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує наступним. Прокуратурою Одеської області у вересні-жовтні 2014 року на підставі доручення Генеральної прокуратури України та звернення державного підприємства "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві" (державне підприємство) проведено перевірку законності використання земельних ділянок, що знаходяться у постійному користуванні державного підприємства.

08.06.2010 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ "Зелений город" укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: в оренду ТОВ "Зелений город" передано нерухоме майно - спеціалізовану споруду, майданчик для вирощування сільськогосподарських культур загальною площею 27 320 кв.м, розміщений за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, сел. Авангард, вул. Ангарська, 1, що перебуває на балансі державного підприємства.

26.12.2011 р. та 11.01.2014 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ "Зелений город" укладались договори про внесення змін до договору від 08.06.2010 р. в частині предмету оренди, розміру орендної плати та терміну дії договору, в результаті чого Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Одеській області передав, а ТОВ "Зелений город" прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно: спеціалізовану споруду, майданчик для вирощування сільськогосподарських культур (кадастровий № 5123755200:02:001:0494 та № 5123755200:02:001:0495), площею 27320 кв.м, яке перебуває на балансі державного підприємства за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, сел. Авангард, вул. Ангарська, 1.

Прокуратурою зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що договір оренди від 08.06.2010 р. укладено з грубим порушенням вимог діючого законодавства, у зв'язку із чим він підлягає визнанню недійсним.

У постійному користуванні державного підприємства на підставі державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 205792 від 12.06.2008 р. та серії ЯЯ № 205793 від 12.06.2008 р. знаходяться земельні ділянки площами 1,168 га (кадастровий номер 5123755200:02:001:0494) та 1,564 га (кадастровий номер 5123755200:02:001:0495) відповідно (тобто 27320 кв.м), які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, надані для науково-дослідних цілей та розташовані в межах сел. ОСОБА_5 селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) даних земельних ділянок представлений ріллею, що підтверджується актом від 15.02.2008 р. прийомки-передачі на зберігання межових знаків земельних ділянок, переданих державному підприємству, складеному та підписаному в ході розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки державного підприємства для науково-дослідний цілей.

Згідно наданого директором державного підприємства акту від 15.01.2014 огляду основних та оборотних засобів нерухоме майно у вигляді спеціалізованої споруди, майданчику для вирощування сільськогосподарських культур площею 27320 кв.м, у державного підприємства відсутнє.

Пояснення щодо ґрунтового покриву вказаних земельних ділянок, відсутності на них об'єктів нерухомості, у тому числі, спеціалізованої споруди, майданчику для вирощування сільськогосподарських культур площею 27 320 кв.м, які б знаходились на балансі державного підприємства, надав 09.10.2014 р. директор державного підприємства.

Таким чином, РВ Фонду державного майна України по Одеській області на підставі договору передано в оренду ТОВ "Зелений город" не нерухоме майно, що належить до державної власності, а земельні ділянки державної власності загальною площею 27 320 кв.м, які знаходяться у постійному користуванні державного підприємства на підставі відповідних державних актів, порядок передачі в оренду яких визначається Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Той факт, що предметом договору є земельні ділянки, а не інше нерухоме майно, є те, що 13.05.2014 р. між ТОВ "Зелений город" та ПАТ "Страхове товариство "Іллічівське" укладено договір добровільного страхування саме земельних ділянок загальною площею 27320 кв.м, а не спеціалізованої споруди, майданчику для вирощування сільськогосподарських культур.

За ствердженнями прокурора, територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який на території Одеської області передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності є Головне управління Держземагентства в Одеській області, яке будь-яких рішень по передачу у користування відповідача-2 вищевказаних земельних ділянок не приймало (наказів не видавало).

Також прокурор вказує, що згідно статуту державного підприємства останнє засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики та продовольства України. При цьому Фонд державного майна України по Одеській області не наділений чинним законодавством України повноваженнями щодо передачі в оренду земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні державних підприємств. Крім того, як встановлено в ході перевірки право постійного користування державного підприємства на вищевказані земельні ділянки у передбаченому законом порядку не припинялось.

З огляду на вказане, прокурор вважає, що спірний договір оренди нібито нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.06.2010 р., підлягає визнанню недійсним, а відповідна земельна ділянка звільненню. В даному випадку прокурор вбачає порушення фінансових інтересів держави, вказуючи, що передача в оренду земельних ділянок неуповноваженим органом державної влади та у порушення порядку передачі земель в оренду, що призводить до ненадходження грошових коштів до відповідних бюджетів.

Так, згідно інформації відділу Держземагентства в Одеській області № 10-1520-3379/2-14 від 08.10.2014 р. нормативна грошова оцінка вищевказаних земельних ділянок складає 8847308,80 грн. Відповідно до положень Податкового кодексу України мінімальна річна ставка орендної плати за користування земельними ділянками встановлена у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Прокурор зазначає, що якщо в оренду ТОВ "Зелений город" все ж таки було передано вищезазначені земельні ділянки відповідно до вимог земельного законодавства, середня мінімальна річна орендна плата за користування цими земельними ділянками у ТОВ "Зелений город" повинна була складати 265419,26 грн. (8847308,8 грн. х 3%).

Згідно п. 3.1 договору від 08.06.2010 р. місячна орендна плата за користування відповідачем-2 нерухомим майном (земельними ділянками) складає лише 975,47 грн. на місяць, тобто, 11705,64 грн. на рік. Таким чином, за ствердженнями прокурора, у зв'язку з передачею земельних ділянок в оренду ТОВ "Зелений город" в порушення вимог чинного земельного законодавства місцевий бюджет ОСОБА_5 селищної ради не отримує більш ніж 265 тисяч грн. щорічно.

В обґрунтування пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та підпорядкованого йому Державного підприємства "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» прокурор вказує, що спірні земельні ділянки знаходяться у постійному користуванні ДП та земельні ділянки ніколи не вилучались з його користування у передбаченому законом порядку.

При цьому прокурор посилається на те, що відповідно до п.п. 68 п. 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України № 500/2011 від 23.04.2011, Мінагрополітики України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за землекористуванням державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України, розробляє для державних сільськогосподарських підприємств обов'язкові до виконання єдині стандарти, норми та процедури землекористування.

Підпунктом 3 пункту 5 Положення встановлено, що Мінагрополітики України з метою організації своєї діяльності, зокрема, контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Більш того, за ствердженнями прокурора, розпорядження Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області спірних земельних ділянок в оренду ТОВ „Зелений городВ» порушило право Головного управління Держземагентства в Одеській області, якому Земельним кодексом України надано виключне право на передачу цих земель у власність або у користування для всіх потреб. У зв'язку з цим прокурором пред'явлено позов в інтересах держави також в особі вказаного Управління.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2014 р. (суддя Оборотова О.Ю.) позовну заяву Заступника прокурора Одеської області прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 916/4374/14 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В додаткових поясненнях (а.с. 92-93 т. 1) прокурор зазначив, що земельні ділянки, які за спірним договором передано в оренду, перебувають у постійному користуванні державного підприємства з 01.01.2013 р., увійшли до земель сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності". Отже, на думку прокурора, розпорядження РВ ФДМ України по Одеській області щодо надання спірних земельних ділянок в оренду ТОВ "Зелений город" порушило права Головного управління Держземагенства в Одеській області

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2015 р. по справі № 916/4374/14 позов Заступника прокурора Одеської області було задоволено, а саме: визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений 08.06.2010 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ "Зелений город", стосовно оренди спеціалізованої споруди, майданчику для вирощування сільськогосподарських культур площею 27320 кв.м (кадастровий №5123755200:02:001:0494 та № 5123755200:02:001:0495), зі змінами, внесеними договорами від 26.12.2011 р. та 11.01.2014 р., укладеними між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ "Зелений город", зобов'язано ТОВ "Зелений город" повернути Державному підприємству "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві" земельну ділянку площею 1,168 га (кадастровий номер 5123755200:02:001:0494) та земельну ділянку площею 1,564 га (кадастровий номер 5123755200:02:001:0495), які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, надані ДП "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві" для науково-дослідних цілей та розташовані в межах с. Авангард Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. вказане рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2015 р. у справі № 916/4374/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2015 р. касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2015 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. у справі № 916/4374/14 скасовано, а вказану справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 24.07.2015 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/4374/14, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2015 р. справу № 916/4374/14 прийнято до провадження судді господарського ОСОБА_6 та розгляд справи призначено в засіданні суду.

Під час нового розгляду справи прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог, про що зазначено у письмових поясненнях по справі (а.с. 51-52 т. 2).

Позивач - ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» позовні вимоги прокурора підтримує повністю.

Позивач - Головне управління Держземагентства в Одеській області в засідання не з'явився, письмових пояснень по суті не надало, у зв'язку з чим з'ясувати його думки стосовно заявленого позову не уявляється можливим.

Відповідач - РВ ФДМУ по Одеській області проти позову заперечує, посилають на те, що Регіональне відділення на правових підставах та відповідно до компетенції уклало саме договір оренди державного нерухомого майна, а не договір оренди земельних ділянок.

Відповідач - ТОВ „Зелений городВ» проти позову також заперечував.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

На підставі рішення від 23.01.2008 року № 510-IV ОСОБА_5 селищною радою Овідіопольського району Одеської області видано Державному підприємству "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві" державні акти серії ЯЯ № 205792 від 12.06.2008 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,168 га за кадастровим № 5123755200:02:001:0494 та серії ЯЯ № 205793 від 12.06.2008 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,564 га за кадастровим № 5123755200:02:001:0495, які знаходяться в межах селища ОСОБА_5 селищної ради Овідіопольського району Одеської області та надані для науково-дослідних цілей (т. 1, а.с. 36-37, 38-39).

Відповідно до акту прийому-передачі на зберігання межових знаків земельних ділянок від 15.02.2008 року, переданих Державному підприємству "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві", які розташовані на території ОСОБА_5 селищної ради Овідіопольського району Одеської області загальна площа земельних ділянок в погоджених межах складає 15,2359 га, у т.ч. ділянка № 1- 12,0417 га ріллі, ділянка № 2 - 1,1683 га ріллі, ділянка № 3 - 1,5638 га ріллі, ділянка № 4 - 0,4621 га господарських дворів (т. 1, а.с. 40).

08.06.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений город" було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме, спеціалізовану споруду - майданчик для вирощування сільськогосподарських культур загальною площею 27 320 кв.м, розміщений за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, 1, що перебуває на балансі Державного підприємства "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві", вартість якого визначена згідно звіту про незалежну оцінку та становить 77 000,00 грн. (т. 1, а.с. 21-27).

За актом приймання-передачі від 08.06.2010 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений город" прийняло об'єкт оренди за вказаним договором (т. 1, а.с. 29).

26.12.2011 року та 11.01.2014 року між сторонами було укладено договори про внесення змін до договору оренди від 08.06.2010 року в частині предмету оренди, розміру орендної плати та терміну дії договору, в результаті чого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений город" прийняло у строкове платне користування державне нерухоме майно: спеціалізовану споруду, майданчик для вирощування сільськогосподарських культур (кадастровий № 5123755200:02:001:0494 та № 5123755200:02:001:0495) площею 27 320 кв.м, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві" (т. 1, а.с. 30, 32-33).

Наразі прокурор вказує, що у постійному користуванні державного підприємства на підставі державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 205792 від 12.06.2008 р. та серії ЯЯ № 205793 від 12.06.2008 р. знаходяться земельні ділянки площами 1,168 га (кадастровий номер 5123755200:02:001:0494) та 1,564 га (кадастровий номер 5123755200:02:001:0495) відповідно (тобто 27320 кв.м), які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, надані для науково-дослідних цілей та розташовані в межах сел. ОСОБА_5 селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) даних земельних ділянок представлений ріллею, що підтверджується актом від 15.02.2008 р. прийомки-передачі на зберігання межових знаків земельних ділянок, переданих державному підприємству, складеному та підписаному в ході розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки державного підприємства для науково-дослідний цілей.

Згідно наданого директором державного підприємства акту від 15.01.2014 р. огляду основних та оборотних засобів нерухоме майно у вигляді спеціалізованої споруди, майданчику для вирощування сільськогосподарських культур площею 27320 кв.м, у державного підприємства відсутнє.

Відтак, з огляду на зазначене, прокурор стверджує, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області на підставі оспорюваного договору передало в оренду саме земельні ділянки державної власності загальною площею 27 320 кв.м, які знаходяться у постійному користуванні державного підприємства на підставі відповідних державних актів, порядок передачі в оренду яких визначається Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", а не нерухоме майно. Крім того, на думку прокурора факт передачі саме земельних ділянок, а не спеціалізованої споруди - майданчику для вирощування сільськогосподарських культур свідчить також і договір добровільного страхування орендованого майна, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений город" та приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське" (т. 1, а.с. 45-48). Крім того, як встановлено в ході прокурорської перевірки, право постійного користування державного підприємства на вищевказані земельні ділянки у передбаченому законом порядку не припинялось.

За приписами ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж: та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у державній власності залишаються, зокрема, розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Вищевказані земельні ділянки відповідно до державних актів знаходяться у постійному користуванні державного підприємства, ці земельні ділянки відносяться до земель державної власності.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З огляду на вказані положення законодавства прокурор стверджує, що територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який на території Одеської області передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності є Головне управління Держземагентства в Одеській області, яке будь-яких рішень щодо передачі у користування ТОВ "Зелений город" вищевказаних земельних ділянок не приймало.

З огляду на наведене, прокурор вважає, що оскільки оспорюваний договір укладено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області з перевищенням повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, та в порушення 123 Земельного кодексу України з порушенням прав Державного підприємства „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» , то договір оренди нерухомого майна від 08.06.2010 р. підлягає визнанню недійсним, а земельні ділянки - підлягають звільненню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Разом з тим згідно доводів відповідачів, відповідно до вимог ст.72 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік", ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", керуючись Порядком проведення конкурсу на право оренди державного майна", між Регіональним відділенням та ТОВ „Зелений город" укладено спірний договір оренди державного нерухомого майна. Об'єкт оренди - майданчик, знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні державного підприємства „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві" на підставі державних актів, копії яких містяться в матеріалах справи. При цьому для передачі в оренду майданчика Товариством з обмеженою відповідальністю „Зелений город" було надано пакет документів, зокрема довідка балансоутримувача від 3.2010 р. №10 про балансову вартість майданчика для вирощування с/г культур, яка складає 58461,00 грн. та лист-згоду від 02.03.2010 р. №7 щодо передачі в оренду майданчика для вирощування с/г культур загальною площею 27 320 кв.м, копії яких містяться в матеріалах справи.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що Міністерство аграрної політики як орган управління зазначеним майном України своїм листом № 37-11-1-15/3585 від 12.03.2010 року надало дозвіл на передачу в оренду державного нерухомого майна - майданчика, для вирощування сільськогосподарських культур, загальною площею 27 320,00 кв.м, що знаходиться на балансі ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництвіВ» , за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул.. Ангарська, 1. У своєму дозволі Міністерство просило РВ ФДМУ при передачі в оренду зазначеного об'єкту передбачити наступні суттєві умови договору: погодження з Мінагрополітики питання пролонгації договору оренди, заборону приватизації орендарем та передачі ним в суборенду державного майна. (т. 1, а.с. 65).

Згідно листа-згоди балансоутримувача щодо передачі в оренду майданчика № 7 від 02.03.2010 року ДП„Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» не заперечує щодо передачі ТОВ «Зелений город» в оренду, строком на 25 року, майданчика для вирощування сільськогосподарських культур загальною площею 27 320 кв.м. розміщеного за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул.. Степна, 1, з метою: 32,0 м.кв. для розміщення офісного приміщення, 1 793,0 м.кв. для торгівлі непродовольчими товарами, 25 495,0 м.кв. для вирощування кормових, фруктових та декоративних рослин в контейнерах та теплицях, а також створення розсадника. (т. 1, а.с. 66).

Також судом встановлено, що оспорюваний договір, договори про внесення змін до нього від 26.12.2011 року та від 11.01.2014 року та акти приймання-передачі від 08.06.2010 року та від 11.01.2014 року було підписано представниками балансоутримувача - Державного підприємства "Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві".

Вказане свідчить про те, що і балансоутримувач, і Міністерство надали свою згоду на передачу в оренду спеціалізованого майданчика, розташованого на земельній ділянці, яка знаходиться на праві постійного користування у державного підприємства. Також Регіональним відділенням ФДМУ було направлено інформацію та примірник договору оренди до органу управління листом від 10.06.2010 р. № 11-10-02691.

Щодо доводів прокурора про ґрунтове покриття земельних ділянок ріллею, яке підтверджується актом від 15.02.2008 р. прийому-передачі на зберігання межових знаків земельних ділянок суд зазначає наступне.

Укладанню договору оренди передувала оцінка об'єкту оренди, яка була здійснена у відповідності до вимог ОСОБА_4 оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 10 серпня 1995 р. N 629 .

Згідно звіту про ринкову вартість об'єкту оренди та рецензії на звіт про ринкову вартість об'єкта оцінки № 771 від 12.12.2013 року (т. 1, а.с. 69-70), розробленої ведучим експертом-оцінювачем, представником експертної ради УТО в Одеській області, об'єктом оренди є: майданчик для вирощування с/г культур. Також у звіті зазначено, що на земельній ділянці у 2010 р. за державні кошти облаштовано спеціалізовану споруду, яка призначається для розташування теплиць та організації розплідника, виконана вертикальна планіровка та укладено ґрунтове покриття, яке закріплено до ґрунту металевими скобами, про що свідчать надані відповідачем копії актів приймання виконаних підрядних робіт, що підписані ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» як замовником. З викладеного випливає, що на спірній земельній ділянці були здійснені поліпшення державним підприємством, які й були здані в подальшому в оренду в березні 2010 р.

Поряд цим, як вказує відповідач, згідно Положення про регіональне відділення ФДМУ, затвердженого наказом ФДМУ від 15.05.2012 р. №678 до повноважень регіонального відділення не входить обов'язок щодо визначення статусу об'єкту при наданні його в оренду. Це питання відноситься до компетенції органа управління, балансоутримувача, та у подальшому -незалежного оцінювача. Тільки після підтвердження, що майно є нерухомим (у даному випадку - спеціалізований майданчик), яке згідно ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" може передаватися в оренду, регіональне відділення здійснює процедуру передачі в оренду.

При цьому прокурор не довів належними доказами факт того, що передане за спірним договором оренди майно не являється нерухомим. Хоча частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що Регіональне відділення ФДМУ на правових підставах, відповідно до компетенції, уклало саме договір оренди державного нерухомого майна, а не договір оренди земельних ділянок, як помилково зазначає у своєї позовній заяві прокурор. Відтак, суд не вбачає підстав для визнання спірного договору оренди недійсним.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими вимоги прокурора про визнання недійсним укладеного між відповідачами 08.06.2010 р. спірного договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності стосовно спеціалізованої споруди, майданчику для вирощування сільськогосподарських культур, площею 27320 кв.м, зі змінами, внесеними договорами від 26.12.2011 р. та 11.01.2014 р. З огляду на відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним, відповідно відсутні підстави для застосування наслідків, зазначених в ст. 216 ЦК України, пов'язаних з недійсністю договору та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно.

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуруВ» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з абзацом четвертим частини 1 статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 2 згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинахВ» , що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Також Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси державиВ» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Цей орган фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора.

Так, в обґрунтування пред'явлення позову в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області прокурором визначено, що за спірним договором передано в оренду земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства з 01.01.2013 р. та увійшли до земель сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", у зв'язку з чим розпорядження РВ ФДМ України по Одеській області щодо надання спірних земельних ділянок в оренду ТОВ "Зелений город" порушило права Головного управління Держземагенства в Одеській області.

Однак, слід зазначити, Головне управління Держземагенства в Одеській області було створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 974 від 17.08.2011 р. та зареєстровано як юридичну особу 25.07.2012 р. В свою чергу вказане свідчить, що укладенням спірного договору оренди у 2010 році не могли бути порушені права Головного управління Держземагенства в Одеській області, оскільки на той момент Управління не мало відповідних прав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що прокурором неправильно визначено Головне управління Держземагенства в Одеській області як позивача у даному позові за заявленими вимогами про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна.

В абз. 3, 4 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 В«Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судамВ» (з наступ. змінами і доповнен.) господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що справу було помилково порушено за позовною заявою прокурора, в якій неправильно визначено позивача - Головного управління Держземагенства в Одеській області за заявленими вимогами, суд вважає, що позов Заступника прокурора Одеської області в частині вимог про захист інтересів держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелений городВ» про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку підлягає залишенню без розгляду.

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збірВ» (зі змінами із змінами і доповненнями), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява.

З огляду на вказане, за подану прокурором у 2014 році позовну заяву немайнового характеру розмір судового збору становить 1218,00 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як зазначено в п. 4.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» (із змінами та доповн.), приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.

З огляду на те, що у задоволенні позову прокурора на користь держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету покладаються на вказаного позивача - Державного підприємства „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» , яке не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 32, 33, 43, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелений городВ» про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку залишити без розгляду.

2. У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелений городВ» про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку відмовити.

3. Стягнути з Державного підприємства „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництвіВ» (67806, Одеська область, Овідіопольський район, с. Авангард, вул. Ангарська, 1; код ЄДРПОУ 00702897) на користь державного бюджету (рахунок № 31210206783008; отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 1218/одна тисяча двісті вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 15 жовтня 2015 р.

Суддя В.С. Петров