Ухвала

від 08.10.2015 по справі 2а-14643/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/36048/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Рекон" до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи: Відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) "Кременчуцький завод технічного вуглецю", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними та скасування постанови за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекон" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ТОВ "Рекон" в Окружному адміністративному суді міста Києва пред'явило позов до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи: Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними та скасування постанови.

Просило визнати протиправною та скасувати постанову Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 квітня 2011 року № 331-КП в частині визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" без можливості її відновлення силами ТОВ "Рекон".

Позивачем з адміністративним позовом подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року, у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено та позовну заяву залишено без розгляду.

Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, позивач у касаційній скарзі просить скасувати їхні рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що позивачем пропущено встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного суду України шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є помилковим, оскільки він не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства з огляду на таке.

За приписами другої третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву в частині без розгляду, виходив з того, що позивачами пропущено встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного суду України строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

В порушення зазначеної норми процесуального закону суди першої та апеляційної інстанцій пов'язали початок відліку строку звернення позивача до суду з датою, коли йому, як стверджує відповідач, могло бути відомо про постанову Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про цінні папери № 105-КП від 18 квітня 2011 року.

Проте, будь яких даних на підтвердження того, що копія оскаржуваної постанови на адресу позивача була направлена у встановленому порядку, у матеріалах справи немає. Між тим, чинне законодавство зобов'язує суб'єкта владних повноважень надсилати копії постанов про застосування штрафних санкцій особам, щодо яких вони прийняті. Так, згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено штраф, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи.

Отже, опублікування постанови про застосування санкцій у будь-яких друкованих засобах не може вважатись належною формою повідомлення юридичної особи, оскільки обов'язок Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку надіслати рішення безпосередньо юридичній особі імперативно встановлений Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Крім того, порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначені у Правилах розгляду справ про порушення що затвердженні рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272.

Дані правила є єдиним нормативно-правовим актом, що визначає порядок, процедуру розгляду справ про порушення на ринку цінних паперів.

Так, у вказаних правилах не встановлено обов'язку, можливості чи необхідності здійснювати публікацію відомостей про накладення санкцій за порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів у будь-якому друкованому засобі масової інформації.

Крім того, спеціалізоване видання "АКЦІОНЕР" не є офіційним виданням Державної комісії з цінним паперів та фондового ринку, не відноситься до засобів масової інформації державного значення.

Таким чином, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції порушив принципи обчислення процесуальних строків, встановлені статтею 103 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимоги процесуального закону і постановили незаконні судові рішення, які підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекон" задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року скасувати, а адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекон" до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи: Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними та скасування постанови направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.