Постанова

від 19.04.2016 по справі 2а-14643/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 квітня 2016 року           14:25 справа №2а-14643/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Рекон”

доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку

третя особаВідкрите акціонерне товариство “Кременчуцький завод технічного вуглецю”

провизнання дій протиправними та скасування постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекон” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Рекон”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту – відповідач), за участю третіх осіб – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький завод технічного вуглецю” (далі по тексту – третя особа, ВАТ “КЗТВ”), в якому з урахуванням подальшої зміни позовних вимог просить: 1) визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 18 квітня 2011 року №331-КП в частині визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ “КЗТВ” без можливості її відновлення силами ТОВ “Рекон”; 2) визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача про усунення порушень законодавства про цінні папери від 18 квітня 2011 року №105-КП.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі №2а-14643/12/2670 позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року №К/800/36048/13 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу №2а-14643/12/2670 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2016 року замінено первинного відповідача – Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, належним відповідачем – Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, виключивши останню з числа третіх осіб.

В судовому засіданні 14 березня 2016 року представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили, позивач свого представника не направив, подавши клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, у зв'язку з чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 18 квітня 2011 року №331-КП на підставі пункту 1 розділу ІХ Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року №1000, та пункту 1.13 розділу ХVII, підпункту 1 пункту 3 розділу VII, пункту 1 розділу VІІ Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року №2272, постановлено: систему реєстру вкладників іменних цінних паперів ВАТ “КЗТВ” (код ЄДРПОУ 00152299) визнати втраченою без можливості її відновлення силами ТОВ “Рекон” (код ЄДРПОУ 24100539); застосувати у відношенні ВАТ “КЗТВ” (код ЄДРПОУ 00152299) санкцію у вигляді попередження.

Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про цінні папери від 18 квітня 2011 року на підставі пункту 1 розділу ХIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій постановлено у термін до 20 червня 2011 року призначити реєстроутримувача, що буде здійснювати відновлення системи реєстру вкладників іменних цінних паперів ВАТ “КЗТВ” та до 23 червня 2011 року письмово проінформувати уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження.

Позивач вважає, що винесені оскаржувані постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери є протиправними, оскільки прийняті з порушенням вимог, встановлених розділом ІХ Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, зокрема, факт відсутності системи реєстру у ТОВ “Рекон” документально не підтверджується з огляду на не проведення відповідачем перевірки останнього.

Відповідач та третя особа у письмових запереченнях проти позову заперечили, зазначивши про відповідність оскаржуваних рішень вимогам законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до статей 5 та 6 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія). Комісія здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи та може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.

Згідно зі статтею 7 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” основними завданнями Комісії, зокрема, є: здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України. Комісія, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює реєстрацію випусків цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, у тому числі цінних паперів іноземних емітентів, що є в обігу на території України.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) учасники фондового ринку - емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку.

Відповідно до пункту 9 розділу VIII Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року №1000 (що діяло на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Положення №1000), емітент повинен обрати реєстроутримувача та забезпечити ведення ним реєстру згідно з вимогами, установленими цим положенням.

Згідно з пунктом 2 розділу І Положення №1000 до моменту передачі реєстру відповідному реєстратору емітент та керівник виконавчого органу несуть відповідальність, серед іншого, за передачу йому ведення реєстру від попереднього реєстратора.

Пунктом 1 розділу ІХ Положення №1000 передбачено, що утратою системи реєстру акціонерів акціонерного товариства без можливості її відновлення власними силами реєстроутримувача вважається реальна відсутність системи реєстру в реєстроутримувача та не відновлення її у строки та/або в порядку, визначеному в пункті 2 розділу 10 цього Положення.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року №2272, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Правила), уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Відповідно до пункту 10 статті 8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” комісія має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктом 1 розділу ХIV Правил розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

Судом встановлено, що 28 лютого 2011 року відповідач на підставі доручення від 04 січня 2011 року №05-КП у відношенні ВАТ “КЗТВ” встановлено порушення пункту 9 розділу VІІІ Положення №1000 в частині не забезпечення ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів товариства новим реєстратором, про що складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів №13-КП.

Відповідно до вказаного акта встановлено, що згідно наявної в Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації термін дії ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів у TOB “Рекон” сплинув 25 жовтня 2010 року.

Так, рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 жовтня 2010 року №1339 та від 24 грудня 2010 року №1562 TOB “Рекон” відмовлено у видачі ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Крім цього, на запит Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Національним дипозитарієм України повідомлено, що TOB “Рекон” та жоден інший реєстратор не передавав до НДУ резервної копії системи реєстру власників іменних цінних паперів та всіх документів системного реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ “КЗТВ”.

Територіальним управління комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київській області проведені дві позапланові перевірки TOB “Рекон”, за результатами яких складені акти про відсутність ліцензіата за місцезнаходженням від 04 березня 2011 року та від 07 квітня 2011 року відповідно.

Крім того, відповідно до листа прокуратури Дніпровського району міста Києва від 23 березня 2011 року №54-3247 Комісію проінформовано, що в ході слідчих дій виїмка реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ “КЗТВ” у TOB “Рекон” не проводилась у зв'язку з фактичною відсутністю службових осіб TOB “Рекон” за юридичною адресою.

З огляду на зазначене, відповідач прийшов до висновку, що у зв'язку з відсутністю у TOB “Рекон” ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку – депозитарної діяльності та у зв'язку із відсутністю позивач за юридичною адресою, останній не може здійснювати ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про не підтвердження втрати системи реєстру та про неможливість фіксування відсутності такої системи у ТОВ “Рекон”, у зв'язку із не проведення відповідачем перевірки останнього, та звертає увагу, що відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІХ Положення №1000 утратою системи реєстру акціонерів акціонерного товариства без можливості її відновлення власними силами реєстроутримувача (далі - втрата реєстру) уважається реальна відсутність системи реєстру в реєстроутримувача та невідновлення її у строки та/або в порядку, визначеному в пункті 2 розділу X цього Положення. Факт утрати системи реєстру може бути встановлено Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за результатом перевірки реєстроутримувача та в інших випадках, визначених законодавством. Рішення про встановлення факту втрати системи реєстру приймається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за результатами розгляду матеріалів перевірки реєстроутримувача, який здійснював ведення реєстру власників іменних цінних паперів, або інших матеріалів, відповідно до яких зафіксовано реальну відсутність системи реєстру у реєстроутримувача та невідновлення її у строки та/або в порядку, визначених в пункті 2 розділу X цього Положення.

З огляду на приписи пункту 1 розділу ІХ Положення №1000 та пункту 2 Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку – депозитарної діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, реєстроутримувач це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Відтак, враховуючи, що з 25 жовтня 2010 року позивач не мав статусу реєстроутримувача, у зв'язку з закінченням строку дії ліцензій та з урахуванням встановленої відповідачем відсутності системи реєстру у інших осіб, які мають ліцензії на провадження діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів та не передання системи реєстру особі уповноваженій на зберігання, суд зазначає про правомірність постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 18 квітня 2011 року №331-КП в частині визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ “КЗТВ” без можливості її відновлення силами ТОВ “Рекон”.

Суд також зауважує, що правомірність постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 18 квітня 2011 року №331-КП встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2011 року по справі №2а-6942/11/2670, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасувати розпорядження відповідача про усунення порушень законодавства про цінні папери від 18 квітня 2011 року №105-КП, суд зазначає про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на доведеність правомірності оскаржуваної постанови та фактичним виконанням вимог розпорядження у вигляді усунення ВАТ “КЗТВ” виявлених порушень законодавства про цінні папери, а саме: 20 червня 2011 року третя особа листом від 15 червня 2011 року №01-16/1248 повідомила Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, що реєстроутримувачем, що здійснює відновлення системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ “КЗТВ”, призначено ТОВ “Українське реєстраційне бюро” та укладено із вказаним товариством додаткову угоду від 21 квітня 2011 року №1 до договору від 02 липня 2010 року №36-Р.

Крім того, суд також вважає, що позивачем не доведено факту порушення його прав чи інтересів у межах спірних правовідносин.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Разом з тим, оскаржувані постанова та розпорядження є актами індивідуальної дії, які містять приписи, адресовані виключно для ВАТ “КЗТВ”, що виключає можливість порушення даними постановами охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Рекон” задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Рекон” відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           В.А. Кузьменко