Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 2а-909/2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2009 року. Машівсь кий районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Кравець С.В.
за участю секретаря Кульчицької І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маш івка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Упра вління Пенсійного фонду Укра їни в Машівському районі Пол тавської області про поновле ння пропущеного строку та ст ягнення недоплаченої щоміся чної соціальної допомоги, -
На підставі частини 3 статт і 160 Кодексу адміністративног о судочинства України в судо вому засіданні 23 червня 2009 року проголошено вступну та резо лютивну частини Постанови, -
в с т а н о в и в :
У вересні 2008 року позива ч звернувся до суду з зазначе ним позовом, посилаючись на т е, що він належить до соціальн ої категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни» має право на от римання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Від повідач всупереч Рішення Кон ституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким бу ли визнані неконституційни ми окремі положення Закону У країни «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числ і й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захи ст дітей війни» та всупереч с т. 22 Конституції України, прот ягом 2006-2007 років взагалі не здій снював нарахування та виплат у відповідного підвищення до пенсії, а у 2008 році здійснював виплати в неповному обсязі. В зв' язку з наведеним позива ч просить поновити строк зве рнення до суду, визнати дії ві дповідача неправомірними, ст ягнути з відповідача недопла чену допомогу за період з 2006 по 2008 рік в розмірі 3302, 60 грн. та зобо в' язати відповідача в подал ьшому нараховувати допомогу відповідно до Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни».
Відповідач надав заперече ння на позов, в якому просить с уд в задоволенні позову відм овити в повному обсязі. В обґр унтування своїх доводів зазн ачив, що рішення Конституцій ного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зворотної сили н е має, а тому на період 2006 року т а до 09 липня 2007 року не поширюєт ься. Разом з тим, вважає, що ст. 2 8 Закону України «Про загальн ообов' язкове державне пенс ійне страхування» застосову ється лише для визначення ро змірів пенсій визначених цим законом, і на правовідносини визначені Законом України « Про соціальний захист дітей війни» не розповсюджується. У 2007р. передбачені були виплат и лише дітям війни, які є інвал ідами, а у 2008 році зазначені вип лати здійснювалися у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездат ність. Крім цього, на законода вчому рівні не було вирішено питання щодо фінансування ц их виплат.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з' явились, про час та місц е слухання справи були повід омлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви пр о розгляд справи без їх участ і. В зв' язку з наведеним суд в ирішив можливим розглянути с праву у відсутність сторін.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що позив ач має статус «Дитини війни» , що підтверджується пенсійн им посвідченням НОМЕР_1 від 09.02.2004 року ( а.с. 9 ), а тому він відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни» має право на отримання державної соціаль ної підтримки, а саме: підвище ння до пенсії в розмірі 30% міні мальної пенсії за віком.
Із заперечень УПФУ в Машів ському районі Полтавської о бласті, вбачається, що відпов ідач не здійснює позивачу за значених виплат, посилаючись на відсутність у нього кошті в та на невизначеність розра хункової величини ( мінімаль ної пенсії за віком) для розра хунку підвищень до пенсії ка тегорії громадян, які мають с татус дітей війни.
Відповідно до ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни», дітям війни пе нсії або щомісячне довічне г рошове утримання чи державна соціальна допомога, що випла чується замість пенсії, підв ищуються на 30 відсотків мінім альної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечен ня державних соціальних гара нтій, передбачених цим Закон ом, здійснюється за рахунок к оштів Державного бюджету Укр аїни.
Законом України «Про Держа вний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р оку дію ст.6 зазначеного Закон у на 2006 рік зупинено. До статті 110 цього Закону було внесено з міни 19.01.2006 року, які набрали чин ності 15.03.2006 року, якими встановл ено, що пільги дітям війни, пер едбачені ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуют ься поетапно, за результатам и виконання бюджету у першом у півріччі, у порядку, визначе ному Кабінетом Міністрів Укр аїни за погодженням з Коміте том Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встан овлені ст. 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» запроваджені не були. За кон України «Про Державний б юджет на 2006 рік» з відповідним и змінами неконституційним н е визнаний та діяв протягом 200 6 року.
Таким чином, відповідно до в ищезазначених Законів, у від повідачів не було підстав на раховувати та сплачувати поз ивачеві доплату до пенсії, пе редбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни», оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зу пинено, а після вказаної дати передбачені нею виплати зап роваджені не були.
Крім того, надаючи перевагу Закону України «Про Держ авний бюджет на 2006 рік» з відпо відними змінами, суд виходит ь з того, що з акони є актам и єдиного органу законодавчо ї влади - Верховної Ради Укр аїни. Конституція України не встановлює пріоритету в зас тосуванні того чи іншого зак ону, в тому числі залежно від п редмета правового регулюван ня. Немає такого закону Украї ни, який би регулював питання подолання колізії норм зако нів, що мають однакову юридич ну силу.
Конституційний Суд Україн и у п.3 мотивувальної частини р ішення від 03.10.1997 року №4-зп ( справ а про набуття чинності Конст итуцією ) зазначив: «Конкретн а сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акт а, якщо інше не передбачено са мим цим актом, автоматично ск асовується однопредметний а кт, який діяв у часі раніше».
Виходячи із системного ана лізу наведених норм законода вства, суд не знаходить підст ав для задоволення позовних вимог позивача, які стосують ся виплат доплати до пенсії з а 2006 рік. Відповідачі по справі протягом 2006 року діяли у відпо відності з діючим законодавс твом та не мали підстав здійс нювати позивачу щомісячні до плати до пенсії, оскільки до 15 .03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни» була зупинена, а з 15.03.200 6 року здійснення доплат, визн ачено у інший спосіб, тобто по ставлено в залежність від ви конання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Дер жавний бюджет на 2006 рік».
Стосовно позовних вимог що до здійснення позивачу допла ти до пенсії за 2007 рік, суд вваж ає, що вони підлягають частко вому задоволенню, з таких під став.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закон у України «Про Державний бюд жет на 2007 рік», дію статті 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни», з урахува нням ст. 111 цього Закону, було зу пинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 р оку, у справі за поданням 46 нар одних депутатів України щодо відповідності Конституції У країни (конституційності) по ложень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «П ро Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальн і гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конст итуції України (є неконститу ційним) положення п. 12 ст. 71 Зако ну України «Про Державний бю джет на 2007 рік», яким зупинено д ію ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» , з урахуванням ст. 111 цього Зако ну.
Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв' язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії полож ень статей зазначеного закон у, що визнані неконституційн ими, є обов' язковим до викон ання на території України, ос таточним і не може бути оскар жене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч. 2 ст.152 К онституції України та дати у хвалення рішення Конституці йним Судом України УПФУ в Маш івському районі Полтавської області повинен був нарахов увати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбаче ну ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Су дом України рішення щодо нек онституційності пункту 12 ста тті 71 Закону України «Про Держ авний бюджет України», ця нор ма втратила чинність та не пі длягала застосуванню. Отже, в ідповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу відпов ідні доплати.
Що стосується вимог позива ча про зобов'язання відповід ача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсі ї в розмірі 30 % мінімальної пен сії за віком, то суд вважає так і вимоги частково обґрунтова ними, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державни й бюджет на 2008 рік та про внесен ня змін до деяких законодавч их актів України» текст стат ті 6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни» ви кладено в наступній редакції . Дітям війни ( крім тих, на як их поширюється дія Закону У країни «Про статус ветерані в війни, гарантії їх соціал ьного захисту») до пенсії аб о щомісячного довічного гро шового утримання чи держав ної соціальної допомоги, щ о виплачується замість пенс ії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановл еної для учасників війни. Вет еранам війни, які мають право на отримання підвищення до п енсії або щомісячного довічн ого грошового утримання чи д ержавної соціальної допомог и, що виплачується замість пе нсії, відповідно до цього Зак ону та Закону України «Про ст атус ветеранів війни, гарант ії їх соціального захисту» д ане підвищення провадиться з а їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституцій ними поданнями Верховного Су ду України щодо відповідност і Конституції України (конст итуційності) окремих положен ь ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 ро зділу 2, пункту 3 розділу 3 Закон у України «Про Державний бюд жет України на 2008 рік та про вне сення змін до деяких законод авчих актів України» і 101 наро дних депутатів України щодо відповідності Конституції У країни (конституційності) по ложень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 р озділу 2 Закону України «Про Д ержавний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до де яких законодавчих актів Укра їни» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано так им, що не відповідає Конститу ції України (є неконституцій ним) положення п.п.41 розділу 2 За кону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесенн я змін до деяких законодавчи х актів України».
Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв' язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії полож ень статей зазначеного закон у, що визнані неконституційн ими, є обов' язковим до викон ання на території України, ос таточним і не може бути оскар жене.
Виходячи із системного ана лізу зазначених норм законод авства, рішення Конституційн ого Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституці ї України, суд дійшов висновк у, що з 22.05.2008 року УПФУ в Машівськ ому районі Полтавської облас ті повинен був нараховувати та сплачувати позивачу допла ту до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» в ред акції, яка діяла до 01.01.2008 року, ос кільки з моменту ухвалення К онституційним Судом України рішення щодо неконституційн ості пп.41 розділу 2 Закону Укра їни «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук раїни», ця норма втратила чин ність та не підлягала застос уванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповіднос ті з приписами діючої норми с т. 6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни», нар аховувати та здійснювати поз ивачу доплату до пенсії у роз мірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішен ня Конституційним Судом Укра їни, відповідач, здійснюючи п озивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з ураху ванням п.п.41 розділу 2 Закону У країни «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нор мою зазначених законів, а том у позовні вимоги щодо стягне ння доплати до пенсії у розмі рі 30% мінімальної пенсії за ві ком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задов оленню не підлягають.
Відповідно до статті 64 Конс титуції України конституцій ні права і свободи людини і гр омадянина не можуть бути обм ежені, крім випадків, передба чених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу ад міністративного судочинств а України звернення до адмін істративного суду для захист у прав і свобод людини і грома дянина безпосередньо на підс таві Конституції України гар антується. Забороняється від мова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з м отивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутнос ті законодавства, яке регулю є спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відпові дачів, в частині неврегульов аності на законодавчому рівн і порядку здійснення доплат особам, які мають статус діте й війни не може бути підставо ю для їх не здійснення або від мови в задоволенні позову.
Щодо доводів стосовн о відсутності підстав для за стосування до спірних правов ідносин ст.28 Закону України «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» , суд зазначає наступне.
Сторонами по справі не заперечується, що позивач, ві дповідно до ст. 6 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» має право на отрима ння доплати до пенсії у розмі рі 30% мінімальної пенсії за ві ком.
За чинним законодавст вом розмір мінімальної пенсі ї за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, я кий би визначав цей розмір аб о встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо зас тосування положення ч.3 ст.28 за значеного Закону, з якої випл иває, що мінімальний розмір п енсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статт і, застосовується виключно д ля визначення розмірів пенсі ї, призначених згідно з цим За коном, оскільки наявність та кої норми та відсутність інш ого мінімального розміру пен сії за віком не є підставою дл я відмови в реалізації позив ачем конституційної гаранті ї, встановленої ст. 46 Конститу ції України та права на отрим ання доплати до пенсії, перед баченої ст.6 Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни».
Крім того, суд вважає безпі дставним посилання відповід ача на відсутність коштів що до забезпечення виплат зазна ченої доплати до пенсії.
Статтею 22 Конституції Украї ни визначено, що конституцій ні права і свободи гарантуют ься. Таким чином, держава взял а на себе зобов' язання забе зпечити реалізацію громадян ами своїх конституційних пра в.
За змістом ч.1 ст.46 Конституці ї України громадяни мають пр аво на соціальний захист, що в ключає право на забезпечення їх у старості та в інших випад ках, передбачених законом.
Законом України «Про соціа льний захист дітей війни» ре алізовано конституційне пра во на соціальний захист гром адян, які мають статус «дитин и війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.6 Констит уції України органи законода вчої, виконавчої та судової в лади здійснюють свої повнова ження у встановлених Констит уцією межах і відповідно до з аконів України.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затв ердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пе нсійний фонд України є центр альним органом виконавчої вл ади. Відповідно до зазначено го Положення на Пенсійний фо нд України покладено обов' я зок щодо: призначення пенсії ; підготовки документів для ї ї виплати; забезпечення своє часного і в повному обсязі фі нансування та виплату пенсій .
Пунктом 1.1 Положення про упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в районах, містах і район ах у містах, затвердженого по становою правління Пенсійно го фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного ф онду України у районах, міста х і районах у містах є органам и Пенсійного фонду України, п ідвідомчими відповідно голо вним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Кри м, областях, містах Києві та Се вастополі, що разом з цими упр авліннями утворюють систем у органів Пенсійного фонду У країни та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов' язок по нарахув анню та виплати доплати до пе нсії, яка передбачена Законо м України «Про соціальний за хист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фо нду України.
Враховуючи, що держава взял а на себе обов' язок щодо вип лати позивачу 30% доплати до пе нсії та поклала виконання ць ого обов' язку на центральни й орган виконавчої влади - П енсійний фонд України, який д іє через свої місцеві органи , що входять в систему його орг анів, але вони не вчинили жодн ої дії для нарахування цих ко штів та їх виплати, суд вважає , що вони не виконали своїх пов новажень без поважних причин и.
Виходячи із системного ана лізу приписів Конституції Ук раїни та наведених нормативн о-правових актів, суд вважає б езпідставними посилання від повідача на відсутність кошт ів, як на обґрунтування право мірності невиконання своїх з обов' язань перед позиваче м.
Крім того, відповідачем, в п орушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду до казів щодо вчинення будь-яки х дій для забезпечення викон ання покладеного на нього об ов' язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мініма льної пенсії за віком.
Отже, відсутність коштів у в ідповідача, який не вчинив жо дної дії щодо їх отримання дл я забезпечення виконання сво їх зобов' язань або невикона ння іншим органом виконавчої влади свого обов' язку щодо виділення коштів на здійсне ння позивачу виплат, гаранто ваних йому Конституцією Укра їни, не є підставою для відмов и в задоволенні позову та виз нання правомірними дій або б ездіяльності відповідача.
Разом з тим, суд не вбачає пр опущення позивачем строку зв ернення до суду за захистом с вого права щодо отримання до плати до пенсії, передбачено ї ст.6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни», о скільки порушення прав позив ача, за захистом яких він звер нувся до суду, тривало з 09.07.2007 ро ку по 31.12.2007 року і припинилось л ише 01.01.2008 року після внесення зм ін до Закону України «Про соц іальний захист дітей війни». Крім цього, відповідно до ч. 2 с т. 46 Закону України «Про загал ьнообов' язкове державне пе нсійне страхування» - нарахо вані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуютьс я за минулий час без обмеженн я будь-яким строком з нарахув анням компенсації втрати час тини доходів. Таким чином, стр ок звернення до суду позивач ем не пропущено.
Задовольняючи частково по зовні вимоги, суд виходить з т ого, що вимоги про стягнення з УПФУ в Машівському районі По лтавської області доплати до пенсії у визначен ій позивачем грошовій сумі н е підлягають задоволенню, ос кільки такі виплати не були й ому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію з дійснення перерахунку та нар ахування пенсії замість орга ну, якому надані такі повнова ження.
Судові витрати по справі пі длягають розподілу у відпові дності до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, к еруючись ст. ст. 64, 152 Конституці ї України, ст. ст. 3, 6 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни», ст. 28 Закону Украї ни «Про загальнообов' язков е державне пенсійне страхува ння», ст. ст. 6-14, 17, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позовні вимоги ОСОБА _1 до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області про поновлення пропущеного с троку та стягнення недоплаче ної щомісячної соціальної до помоги - задоволити частков о.
Визнати дії Управління Пен сійного фонду України в Маші вському районі Полтавської о бласті - неправомірними.
Зобов' язати Управління П енсійного фонду України в Ма шівському районі Полтавсько ї області здійснит и перерахунок пенсії ОСОБА _1 з підвищенням її на 30% мінім альної пенсії за віком з розм іру, встановленого ч. 1 ст. 28 Зак ону України «Про загальнообо в' язкове державне пенсійне страхування» та провести ві дповідні виплати за 2007 рік з 09 л ипня 2007 року по 31 грудня 2007 року т а за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 г рудня 2008 року з урахуванням ви плат здійснених у 2008 році.
В іншій частині позовних ви мог - відмовити.
Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_1 витрати зі сплати судово го збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Харківського апеляційного адміністративного суду чере з Машівський районний суд По лтавської області шляхом под ачі в 10-денний строк з дня прог олошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в ра зі складення постанови у пов ному обсязі відповідно до ст . 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня ск ладення в повному обсязі, і по данням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання за яви про апеляційне оскарженн я, якщо скарга подається у стр ок, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарж ення.
Суддя: ( підпис )
Копія вірна:
Суддя Машівського районно го суду С.В. К равець
Повний текст Постанови в иготовлено та підписано 24 чер вня 2009 року
Суд | Машівський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2009 |
Оприлюднено | 07.06.2010 |
Номер документу | 5259188 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим
Асанов Ельмір Наріманович
Адміністративне
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Грещук Р.П.
Адміністративне
Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим
Захарова Ірина Олександрівна
Адміністративне
Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області
Васильченко Віталій Васильович
Адміністративне
Машівський районний суд Полтавської області
Кравець С.В.
Адміністративне
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
Ліхтанська Н.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні