Рішення

від 26.03.2007 по справі 17/162-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.03.07

          Справа НОМЕР_1/162-07.

За

позовом:           Фізичної особи

підприємця ОСОБА_1

до

відповідача:          Відкритого

акціонерного товариства "Гумотехніка" в особі ліквідатора ОСОБА_2

про

визнання договору дійсним та визнання права власності

Суддя Коваленко О.В.

          Представники:

        Від позивача: ОСОБА_3

        Від відповідача: не з'явився

        У засіданні брали участь: секретар

судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ

СПОРУ: позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу майна від 24

жовтня 2004 року, укладений між ВАТ «Гумотехніка» і ФОП ОСОБА_1; визнати за ним

право власності на об'єкти нерухомого майна згідно техпаспорту БТІ - літ. А-ІІ,

основна будівля з резервуаром загальною площею 167,2 м. кв., огорожа №1,

розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач

в судове засідання не з'явився, по час та місце розгляду справи повідомлений

належним чином. В письмовому клопотанні проти задоволення позовних вимог не

заперечував, просить справу слухати в його відсутність, тому відповідно до

вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні

докази, суд встановив:

24

жовтня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Гумотехніка"

в особі ліквідатора ОСОБА_2 та Фізичною собою підприємцем ОСОБА_1 було укладено

договір купівлі продажу нерухомого майна.

Відповідно

до пункту 1.1 вказаного договору, продавець зобов'язався передати у власність

Покупцю належне ВАТ "Гумотехніка" майно, що знаходиться за адресою

АДРЕСА_1 б/н, а саме: нежитлове приміщення з резервуаром та огорожа.

          Відповідно до пункту 2.1 договору

загальна вартість майна за домовленістю сторін становить 20000 (двадцять тисяч)

грн. 00 коп. Відповідно до частини 1 статті 334 ЦК України право власності у

набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не

встановлено договором або законом. На підставі даної диспозитивної норми,

сторонами договору купівлі-продажу майна від 25 жовтня 2004 року був

встановлений момент виникнення права власності на відчужуване майно у набувача,

а саме - право власності на майно виникає у Покупця після одержання Продавцем

повної суми за придбане майно (пункт 3.2. договору).

Факт

сплати коштів підтверджується  квитанцією

до прибуткового ордеру від 25 жовтня 2004 року. Таким чином, право власності на

відчужуване майно виникло у Позивача 25 жовтня 2004 року.

          27 жовтня 2004 року між Відповідачем

та Позивачем було складено та підписано акт прийому-передачі зазначеного вище

майна, що підтверджує виконання сторонами договору купівлі-продажу майна своїх

договірних зобов'язань.

          Відповідно до пункту 1 частини 2

статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та

обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті

328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема

із правочинів.  Відповідно до частини 2

вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо

не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена

судом. Таким чином, Позивач набув права власності на зазначене вище нежитлове

приміщення правомірно на підставі договору купівлі-продажу майна від 24 жовтня

2004 року, укладеного між Позивачем та ВАТ "Гумотехніка".          Рішенням виконавчого комітету

Сумської міської ради від 23 січня 2007 року НОМЕР_1 вказаному об'єкту

нерухомого майна було присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1.

          З метою реалізації права власності на

придбане майно Позивач 25.01.2007 року звернувся до відповідача з вимогою нотаріально

посвідчити укладений договір. Листом від 12.02.2007 року Відповідач повідомив

позивачу, що підстав для нотаріального посвідчення укладеного між ними договору

купівлі продажу від 24 жовтня 2004 року він не вбачає.

Відповідно

до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов

договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне повне або

часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального

посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне

нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно

до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який

підлягає нотаріальному посвідченню , виникає у набувача з моменту такого

посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання

договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно

зі ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона

здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За

таких обставин, вимоги Позивача є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з

чим договір купівлі-продажу від 24 жовтня 2004 року укладений між Відкритим

акціонерним товариством "Гумотехніка" в особі ліквідатора ОСОБА_2 та

Фізичною собою підприємцем ОСОБА_1, суд визнає дійсним.

Ст.

319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається

своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна

будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не

може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно

статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого

особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів

захисту цивільних прав та інтересів є 

визнання права.

Згідно

статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його

права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а

також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Згідно із частиною 1 статті 48 Закону

України "Про власність" Україна законодавчо забезпечує громадянам,

організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. При цьому,

відповідно до частини 2 вказаної статті власник може вимагати усунення

будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з

позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Таким

чином, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача є правомірними,

обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно

ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито в сумі 85 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають

стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись

ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати дійсним договір

купівлі-продажу нерухомого майна від 24 жовтня 2004 року, укладений між

Відкритим акціонерним товариством "Гумотехніка" в особі ліквідатора

ОСОБА_2 та Фізичною собою підприємцем ОСОБА_1

3.     Визнати за Фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_2) право власності на об'єкти нерухомого майна

згідно техпаспорту БТІ - літ. А-ІІ, основна будівля з резервуаром загальною

площею 167,2 м. кв., огорожа №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Суддя                                                                         

О.В. КОВАЛЕНКО