Вирок

від 14.04.2011 по справі 1-619/11

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-619/11

ВИРОК

Іменем України

13.04.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Бойко О.В.,

при секретарі - Карпусь О.В.,

з участю прокурора - Попової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

підсудна ОСОБА_1 20.01.2011 року, приблизно о 19 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Colin»s»на третьому поверсі ТЦ „МагеланВ» по пр. Глушкова, 13-Б в м. Києві, шляхом вільного доступу, таємно викрала спідницю, вартістю - 149,00 грн., що належить ТОВ АТСЕТ „Colin»sВ» , чим завдала матеріальну шкоду вказаному ТОВ на суму 149,00 гривень, після чого з місця злочину із викраденим направилась до виходу, але не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як була затримана співробітником магазину.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винуватою себе визнала повністю, щиро розкаялася та просила суворо не карати.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази потерпілих, свідків та інших матеріалів, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудна ОСОБА_1 та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудної і приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на крадіжку.

При призначенні підсудній ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як середньої тяжкості;

- особу винної, яка раніше не судима, повністю усвідомила тяжкість злочину, відшкодувала завдані збитки та має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

- її позицію до скоєного, а саме повне визнання вини та щире каяття.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудній ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудній ОСОБА_1 судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудної ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому їй необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та застосувати статтю 79 КК України як до жінки яка має дітей віком до семи років, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 79 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання, з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу залишити без змін -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя О.В. Бойко