Рішення

від 28.10.2015 по справі 690/378/15-ц

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №690/378/15-ц

Провадження № 2/690/119/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року. Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі : головуючого - судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В., Руденко В.М.

представника ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ватутіне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Звенигородського управління по експлуатації газового господарства філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та майном (забором),-

встановив:

позивач та її представники просять суд стягнути з Звенигородського управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», код ЄДРПОУ:24419531 та з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», код ЄДРПОУ:03361402 на користь позивача - 550 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, а також просять стягнути з Звенигородського управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» код ЄДРПОУ:24419531 та з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», код ЄДРПОУ:03361402 на користь позивача - 500 грн. 00 коп. упущеної вигоди та стягнути з Звенигородського управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» код ЄДРПОУ:24419531 та з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», код ЄДРПОУ:03361402 на користь позивача - 1500 грн. 00 коп. моральної шкоди, а також зобов'язати Звенигородське управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» та Публічне акціонерне товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер: НОМЕР_2 за адресою: 20250, АДРЕСА_1 загальною площею 0,0276 га шляхом демонтажу газової труби низького типу та зобов'язати Звенигородське управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» та Публічне акціонерне товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» усунути перешкоди в користуванні майном (забором), що розміщений на належній позивачу земельній ділянці кадастровий номер: НОМЕР_2 за адресою: 20250, АДРЕСА_1 загальною площею 0,0276 га шляхом демонтажу газової труби (відгалуження) від газової труби низького тиску, а також зобов'язати Звенигородське управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» та Публічне акціонерне товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» припинити подачу газу та забезпечити заходи безпеки на час проведення робіт з демонтажу газових труб, які проходять по земельній ділянці, що належить позивачу, кадастровий номер: НОМЕР_2 та яка розташована за адресою: 20250, АДРЕСА_1 загальною площею 0,0276 га та стягнути з Звенигородського управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» код ЄДРПОУ:24419531 та з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», код ЄДРПОУ:03361402 на користь позивача. судові витрати посилаючись на те, що позивачу ОСОБА_3, спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві приватної власності належить будинок та земельна ділянка площею 0,0276 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Місце проживання позивача за вказаною вище адресою зареєстроване з 03.11.1995 року про що свідчить відмітка про прописку в її паспорті та в будинковій книзі. Позивач є користувачем вказаної вище земельної ділянки з 01.01.1999 року, що підтверджується довідкою виданою Ватутінським відділенням Катернопільської ОДПІ від 01.07.2013 року.

В 2013 році повернувшись в Україну із-за кордону, де позивач постійно перебувала з 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про прописку виданим бюро демографічно-виборчим та статистики муніципалітету міста Барі, вона виявила, що на подвір'ї її будинку розміщено газопровід низького тиску та вирубано багатолітнє насадження, а саме видалено фруктове дерево у доброму фізіологічному стані до ступеня припинення його росту. Через вказані обставини вона звернулася до правоохоронних органів. Внаслідок чого було встановлено, що протиправне проникнення на територію її приватного домоволодіння та зрубування дерева було здійснено працівниками Ватутінської дільниці Звенигородського управління по експлуатації газового господарства.

Позивач не користується послугами Ватутінської дільниці Звенигородського управління по експлуатації газового господарства та її будинок не під'єднаний до газової труби низького тиску, що розміщена на її подвір'ї.

Відповідно до вказаного висновку протиправне проникнення на територію її домоволодіння здійснив слюсар Ватутінської дільниці Звенигородського управління по експлуатації газового господарства - громадянин ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, спільно з бригадою в кількості чотирьох осіб. Це підтверджується його поясненнями.

Зрубування фруктового дерева, а саме яблуні - є не правомірними діями працівників Звенигородського управління по експлуатації газового господарства - філія Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», які були здійсненні без жодного повідомлення чи припису і не відповідають вимогам п.9.1.12 правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105, оскільки знищене фруктове дерево не було аварійним, зрізувалось не в процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної події, а його стан не загрожував життю, здоров'ю чи майну громадян.

Працівниками Звенигородського управління по експлуатації газового господарства - філія Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» порушено норми ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» та не дотримано порядку видалення зелених насаджень на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності передбаченого п.п.3,4,10 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», затверджений постановою КМ України від 01.08.2006 року №1045, відповідно до якого видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах здійснюється за рішенням виконавчого органу влади, на підставі ордера. Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, здійснюється за рішенням власника.

Позивачем, як власником земельної ділянки не приймалося рішення про зрубування чи спилювання насаджень та не надавалося дозволу на проведення таких робіт працівникам Звенигородського управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз».

Внаслідок зазначених неправомірних дій працівників Звенигородського управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», які полягають в тому числі і в порушенні вимог природоохоронного законодавства, а саме самовільному знесенні зеленого насадження - 1 дерева у доброму фізіологічному стані до ступеня припинення росту без відповідного рішення власника, позивач вважає, що їй завдано майнової шкоди, яка обчислюється відповідно до вимог постанови КМ України №599 від 08.04.1999 року «Про такси та обчислення розміру шкоди, заподіяної земельним насадженням у межах міст та інших населених пунктів» та складає - за одну яблуню діаметром 20 см на суму 550 грн..

Підставою для відшкодування матеріальної шкоди є ст.1166 ЦК України відповідно до якої майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також заподіювачі шкоди повинні відшкодувати їй упущену вигоду, яка полягає в розмірі доходів, які позивач могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.22 ЦК України та складає в розмірі 500 грн. з яблуні, з розрахунку, що яблуння за звичайних обставин на рік дає щонайменше урожай в 20 кг. з яблуні за мінімальною ринковою ціною в 5 грн. за 1 кг., тобто з розрахунку, що зрізана працівниками газового господарства яблуння плодоносила урожаю 20 кг. яблук щороку по ціні 5 грн. за 1 кг., то очікуваний прибуток повинен складати 500 грн. з яблуні, то розмір упущеної вигоди складає 500 грн..

Крім того позивач вважає, що вона зазнала моральної шкоди, яку оцінює у 1500 грн.. Моральна шкода для неї полягає у психічних переживаннях та перенесеному психологічно-емоційному стресі, який вона перенесла після вчиненого відносно неї порушення її прав, порушення звичайного стану життя. Наявність цієї шкоди пояснюється тривалими душевними стражданнями, які вона перенесла та продовжує відчувати до цього часу внаслідок заподіяних їй збитків та не правомірних дій відповідачів. За весь період з часу порушення її прав по сьогоднішній день працівники газового господарства, винуваті у незаконному зрізанні яблуні жодним чином не допомогли їй матеріально, на відшкодування заподіяної шкоди не дали ні копійки.

Отже, вказані обставини доводять факт заподіяння позивачу значної моральної шкоди, яку вона оцінює в 1500 грн..

В кінці 2014 року працівниками Ватутінської дільниці Звенигородського управління по експлуатації газового господарства під час візиту до будинковолодіння позивача було висловлено ряд погроз на адресу матері позивача ОСОБА_7 та кинуто на територію будинковолодіння вимогу про необхідність зрубання зелених насаджень.

Як з'ясувалося з відповіді ПАТ «Черкасигаз» на скаргу матері позивача - ОСОБА_7, вказану вимогу відповідачі обґрунтовують будівництвом вуличного газопроводу низького тиску по АДРЕСА_1, будівництво якого начебто відбувалося згідно технічних умов та робочого проекту в 2004 році. А земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 по території якої побудований газопровід, перейшла у власність позивача у 2007 році. Також зазначають, що начебто через насиченість даної вулиці комунальними мережами будівництво газопроводу відбувалося у надземному виконанні на окремо стоячих опорах.

Позивач не погоджується з такою позицією відповідачів з наступних підстав.

Як вона вже зазначала вище, з 01.01.1999 року є користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, за що сплачує земельний податок з фізичних осіб.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 05.02.2007 року позивач спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками земельної ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,0276 га кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована АДРЕСА_1.

В порушення норм законодавства без погодження з позивачем та третіми особами через земельну ділянку яка знаходилася на той час в її користуванні, а зараз знаходиться в її власності відповідачами було прокладено газову трубу, низького тиску. В подальшому через ці обставини її майну - фруктовому дереву (яблуні) було завдано шкоду, а в даний час її знову позбавлено можливості використовувати земельну ділянку за призначенням. Так на земельній ділянці нею було висаджено зелені насадження, які відповідачі (працівники відповідачів під час усної розмови з ОСОБА_7.) погрожують самовільно зрубати.

Окрім цього в 2013 році знову без погодження з позивачем та третіми особами вздовж її забору було проведено нову трубу. Вказана нова труба розташована в притул до її цегляного забору та закріплена на ньому, що на даний час сприяє руйнуванню забору та перешкоджає його обслуговуванню (ремонту та фарбуванню). В подальшому вона планує проводити будівельні роботи по збільшенню висоти забору і будівництву прибудови, а тому вказана труба буде суттєво цьому перешкоджати.

Статтею 27 ЗУ «Про архітектурну діяльність» передбачено, що замовники та підрядники під час організації та виконання будівельних робіт зі створення об'єкта архітектури зобов'язані не порушувати законні права та інтереси суміжних землекористувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодувати завдані їм збитки відповідно до закону.

В статті 5 ЗУ «Про основи містобудування» зазначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

З огляду на зазначені норми права, для можливості будівництва з подальшим введенням в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта, в тому числі і газопроводу низького тиску та нової труби, необхідно було отримати її письмову згоду, як суміжного землекористувача та власника будинку, що б свідчило про урахування її законних інтересів.

Однак в супереч вищезазначеним нормам права, прокладання газової труби низького тиску та нового відгалуження від нього на території земельної ділянки, користувачем якої була позивач на час його будівництва, а на даний час та час прокладання нової труби (відгалуження) була та є власницею, проводилося без відповідного погодження з нею, оскільки вона такої згоди не давала. Не давали такої згоди і ОСОБА_4 та ОСОБА_5. підтвердженням відсутності її згоди можуть бути також проект газопроводу, копію якого відповідачі на її письмові звернення так і не надали.

11.08.2006 року під час оформлення документації на право власності на зазначену вище земельну ділянку, відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради було погоджено висновок про наявність обмежень та прав на використання земельної ділянки. Відповідно до вказаного висновку: «земельна ділянка згідно генерального плану м.Ватутіне розташована в зоні садибної забудови. При складанні та реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, що знаходиться в користуванні для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі ст.ст.12, 13, 14 ЗУ «Про планування та забудову територій» та згідно з главою 18 Земельного кодексу України необхідно врахувати наступне: - червоні лінії АДРЕСА_1 в межах відводу відсутні; охоронні зони - в межах відводу відсутні; зони реконструкції забудови - в межах відводу відсутні; санітарно-захисні зони - в межах відводу відсутні; охоронні зони інженерних мереж та комунікації - в межах відводу відсутні.

За таких обставин позивач вважає, що посилання відповідачів на наявність охоронної зони є необґрунтованим.

Так п.4.2 ДБН В 2.5-20 «Газопостачання» вказує на те, що під час проектування зовнішніх газопроводів перевагу треба надавати підземному способу прокладки. Хоча позивач не була замовником будівництва, але за умови дотримання відповідачами вимог законодавства щодо отримання її згоди на прокладання газових труб, як суміжного землекористувача та власника будинку, позивач вважає можна було б знайти компромісне вирішення цього питання, наприклад надавши перевагу підземному способу прокладення газових труб. Але нажаль такого погодження не було. За таких обставин позивач вважає, що спосіб прокладення газопроводу низького тиску АДРЕСА_1 та відгалуження від нього не відповідає вимогам п.4.2 ДБН В 2.5-20.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. А тому за таких обставин позивач і змушена була звернутися до суду з даним позовом.

Представники відповідачів позовні вимоги позивача не визнали повністю. Вважають, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки вони є надуманими, безпідставними та не підтверджуються жодним належним доказом.

Треті особи по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви в яких просять суд дану справу розглянути у їхню відсутність, позовні вимоги позивача вважать законними та обґрунтованими.

Заслухавши позивача та її представників, представників відповідачів, які вважають за можливе розглянути дану справу у відсутності третіх осіб, а також заслухавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст.ст.3,15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових земельних, сімейних трудових відносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_3, спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві приватної власності належить будинок та земельна ділянка площею 0,0276 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що стверджується копією Державного акту від 05.02.2007 року (а.с.11-12) та копією свідоцтва про право власності на житло (а.с.154).

Місце проживання позивача за вказаною вище адресою зареєстроване з 03.11.1995 року, про що свідчить відмітка про реєстрацію в її паспорті та в будинковій книзі (а.с.15-16). Позивач є платником земельного податку з фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_1 з 01.01.1999 року, що стверджується довідкою виданою Ватутінським відділенням Катернопільської ОДПІ від 01.07.2013 року(а.с.17).

Як було встановлено в ході судового розгляду, що дійсно через земельну ділянку, яка належить позивачу та третім особам по справі на праві власності проходить надземний газопровід низького тиску. Даний газопровід розміщений на металевих опорах.

Земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на час будівництва газопроводу відносилась до земель комунальної власності Ватутінської міської ради Черкаської області і перебувала в користуванні позивача.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Замовником будівництва газопроводу був кооператив по будівництву газової мережі по АДРЕСА_1, який був створений із затвердженням Статуту та зареєстрований відповідно до рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області №275 від 23.04.2003 року (а.с.67-71).

Статутом зазначеного кооперативу, зокрема п.2.1 та п.2.2 (а.с.68-69) визначено, що членами кооперативу являються громадяни, які виявили бажання та сплатили належну їм частку витрат на будівництво газової мережі по АДРЕСА_1. Проектно-кошторисна документація на будівництво газової мережі проводиться по замовленню та за рахунок кооперативу. Проектування та будівництво газопроводу відбулося за заявою членів кооперативу (а.с.70-71) у тому числі ОСОБА_12 колишнього чоловіка позивача, про що свідчить його підпис.

Як було встановлено в ході судового розгляду, проектувальною організацією газопроводу був МП «Агроінжпроект», а не відповідачі, що стверджується робочим проектом вуличного газопроводу по АДРЕСА_1 від 2003 року (а.с.73-83). Даною проектною організацією при прокладенні газопроводу було витримано нормативні віддалі між газопроводом та комунікаціями. У зв'язку з чим, робочим проектом була передбачена надземна прокладка газопроводу на опорах і по стінах будівель, у зв'язку із насиченістю АДРЕСА_1 комунальними мережами, про що окремо 06.08.2003 року архітектором архітектурної організації був здійснений відповідний запис та погоджено робочий проект. Крім того даний робочий проект пройшов експертизу ДП «Черкаський експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці України», що стверджується експертним висновком 03.В.№71.6.1.00.1524 (а.с.84). В подальшому, відповідно до рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області №12 від 19.01.2005 року (а.с.85) на підставі акту приймання-передачі основних фондів в м.Ватутіне, з метою забезпечення їх подальшої безпечної експлуатації зазначений газопровід був безкоштовно переданий на баланс та оперативне обслуговування до Звенигородського УЕГГ, як спеціалізованого газового господарства.

В будівництві газопроводу приймали активну участь і члени кооперативу в тому числі і бувший чоловік позивача ОСОБА_12, яким були сплачені всі необхідні внески передбачені на будівництво газопроводу. Ні яких заперечень із сторони позивача щодо будівництва газопроводу на час будівництва та до 2013 року до відповідачів, до членів кооперативу та органу місцевого самоврядування не надходило. Дані факти в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Крім того в ході судового розгляду було встановлено, що в 2012 році до розподільчого надземного газопроводу по АДРЕСА_1 виконана прокладка надземного газопроводу діаметром 32мм, який прокладений на опорах, біля забору позивача поза межами земельної ділянки позивача до квартири ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1. Робочий проект даного газопроводу виконаний у відповідності до вимог чинного законодавства ПАТ «Черкасигаз». Є довідка про згоду членів кооперативу про прокладання надземного газопроводу по міжбудинковому проходу. Підстав відмовити у газифікації квартири ОСОБА_13 у газового господарства не було. Монтажні роботи виконані відповідно до проекту. Жодних перешкод в користуванні забором позивачу, прокладений газопровід не чинить. Газифікувати іншим шляхом квартиру ОСОБА_13 було неможливо.

Дані факти в судовому засіданні також підтвердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13, який також зазначив, що питання прокладення газопроводу до його будинку на опорах поряд з забором позивача було погоджене ним з третьою особою по справі ОСОБА_4.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та майном (забором) є безпідставними та необґрунтованими, які не підтвердженні жодним належним доказом.

Що стосується позовних вимог позивача щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, суд вважає що вони також є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України, якщо сторона вважає себе потерпілою та виявила бажання стягнути збитки - вона має довести їх наявність та розмір.

Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони.

Для відшкодування збитків позивачеві потрібно довести наявність сукупності таких елементів:

1) факту порушення права (норми закону або умов договору);

2) факту заподіяння збитків та його розміру;

3) причинно-наслідкового зв'язку між фактом порушення правничий та заподіяними збитками.

За відсутності хоч би одного з цих елементів (крім випадків безвинної відповідальності) цивільна відповідальність не настає.

Предметом діяльності відповідачів, відповідно до Статуту (а.с.103-113) є розподілення та постачання газу, створення, технічне обслуговування і експлуатації газових мереж, виконання ремонтів газопроводів, локалізація і ліквідація аварійних робіт, тощо.

Газопроводи відповідно до «Правил безпеки систем газопостачання України» затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 року №254, віднесені до об'єктів підвищеної небезпеки.

Газопроводи, які експлуатуються, повинні бути під систематичним наглядом, підлягати перевіркам технічного стану, поточним і капітальним ремонтам (п.4.3.4 Правил безпеки системи газопостачання України - ПБСГУ). При обході надземних газопроводів повинні виявлятися витоки газу, порушення кріплення, провисання труб, перевірятися стан запірних пристроїв, ізолюючих фланцевих з'єднань, пофарбування газопроводів.

Згідно ст.ст.72 і 112 ЗК України та ст.11 Закону України «Про трубопровідний транспорт», уздовж наземних та підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони, правовий режим який визначається законодавством України.

Земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон, не вилучаються у їх власників і користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цими нормативно-правовими актами.

Охоронні зони газопроводу - землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.

Порушення охоронної зони газопроводу, а саме, насадження дерев, унеможливлює належне обслуговування газопроводу працівниками газового господарства, його ремонт, швидку ліквідацію можливих аварій, і є загрозою для належного функціонування газопроводу та безпеки громадян.

В 2010 році проводилася перевірка технічного стану розподільчого сталевого надземного газопроводу відповідно до вимог п.7.1 «Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №124 від 09.06.1998 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.11.1998 року за №723/3163. При обстеженні газопроводу по АДРЕСА_1, працівниками Ватутінської дільниці Звенигородського УЕГГ було виявлено, що в охоронній зоні газопроводу земля стала занедбаною та заросла самосівом, який підпирав газопровід, що спричиняло загрозу його руйнуванню та падінню. За даним фактом працівниками Ватутінської дільниці Звенигородського УЕГГ позивачу було залишено попередження про необхідність розчистити самосів в охоронній зоні газопроводу, що стверджується копією корінця попередження від 13.09.2010 року (а.с.94).

18.03.2011 року після повторного проведення перевірки технічного стану розподільчого сталевого надземного газопроводу по АДРЕСА_1, працівниками Ватутінської дільниці Звенигородського УЕГГ були виявлені, ті ж порушення, за яких стан охоронюваної зони не змінився. По даному факту працівниками Ватутінської дільниці Звенигородського УЕГГ було виписано корінець від 18.03.2011 року (а.с.95) про необхідність розчищення сухих самосівів в охоронній зоні газопроводу. Про дане попередження та стан газопроводу та факт наявності небезпеки було окремо повідомлено голову кооперативу ОСОБА_8, якій було запропоновано зв'язатися з власниками і вирішити питання щодо зрізки сухого самосію, оскільки власники не проживають і все подвір'я заросло самосівом, а припис надати в черговий раз було нікому.

В зв'язку з тим, що власники так і не з'явилися, а верхівка самосіву всохла, з метою запобігання пошкодженню газопроводу і припиненню газопостачання близько 45-ти споживачам начальник Ватутінської дільниці прийняв рішення про розчищення охоронної зони газопроводу силами працівників та коштом Ватутінської дільниці. Слюсарями були виконані роботи по розчищенню самосію та зрізаний самосій, що підпирав газопровід.

Даний факт в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_6.

Суд вважає, що всі негативні наслідки за даних обставин виникли з вини саме позивача та третіх осіб, внаслідок нехтування ними вимогами законодавства та власними обов'язками власників. За таких обставин, суд вважає, що не можуть бути визнаними порушеними права позивача, дії та вимоги якого ідуть у розріз з чинним законодавством України. Оскільки відповідно до Цивільного кодексу України одним із принципів зобов'язального права є те, що власність зобов'язує.

Відповідно до вимог ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно постанови КМУ №559 від 08.04.1999 року «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», на яку посилається позивач та якою затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев визначено, що за кожне дерево, знищене або пошкоджене до ступеня припинення росту, відшкодовується за дерево з діаметром біля шийки кореня. Отже, для визначення розміру шкоди, обов'язкова наявність дерева, зокрема його частини (стовбура, пенька) для визначення ступеня припинення його росту, його діаметру та виду дерева, до якого воно відносилося.

В свою чергу, позивачем взагалі не доведено вимоги, щодо подій які відбулися у 2011 року, а саме факт існування фруктового дерева, наявності пенька, його діаметра в розрізі та приналежності останнього саме позивачу, а тому є не зрозумілим з чого виходив позивач при визначенні розміру шкоди. Окрім, цього позивачем не доведений факт урожайності дерева та середньої ринкової ціни яблук. Письмових доказів щодо підтвердження зазначеного розміру спричиненої матеріальної шкоди та упущеної вигоди немає, а отже вимоги є недоведеними.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, обов'язком позивача є надання доказів для обґрунтування своїх вимог .

Відповідно до вимог ч.1 ст.58 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що письмові докази, надані позивачем та її представниками, їх зміст та покази свідка ОСОБА_9 у співвідношенні із реальними фактами, які підлягають встановленню та доказуванню є побічними , та такими, що не доводять реальних обставин справи в частині заподіяння позивачу матеріальної шкоди.

Відповідно до вимог ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відщкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до вимог ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Щодо позовних вимог позивача в частинні відшкодування причиненої моральної шкоди суд також вважає, що позивачем та її представниками ненадано жодних належних та допустимих доказів наявності моральної шкоди заподіяної позивачу відповідачами та її розмірів.

Належна оцінка зібраних у справі доказів вказує на наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Звенигородського управління по експлуатації газового господарства філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та майном (забором) необхідно відмовити.

На підставі викладеного ст.ст.22, 23, 322, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.72, 112 ЗК України, Закону України «Про трубопровідний транспорт», Закону України «Про кооперацію», Постанови КМУ №559 від 08.04.1999 року «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», «Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №124 від 09.06.1998 року та керуючись ст.ст.3, 10, 11, 15, 58, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,суд -

в и р і ш и в:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Звенигородського управління по експлуатації газового господарства філії Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та майном (забором) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Черкаської області, через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом десяти днів після його проголошення.

Головуючий В.А. Здоровило