Ухвала

від 12.10.2015 по справі 0870/9921/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року м. Київ К/800/38632/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року

у справі № 0870/9921/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 13.10.2012 року № 0000692214/8721 .

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 06.10.2015 року замінено Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Новобуд» з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Віктрейд ЛТД», їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень, жовтень 2010 року, відповідачем складено акт від 25.09.2012 року № 231/22-14/31270129, яким встановлено порушення наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2010 року на загальну суму 11 500, 00 грн., за жовтень 2010 року на загальну суму 14 950, 00 грн., який сформований від контрагента ТОВ «Віктрейд ЛТД», що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 11 500, 00 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 27 податкової Декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2010 року) на загальну суму 11 500, 00 грн.; заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18.1 податкової Декларації з ПДВ за жовтень 2010 року) на загальну суму 14 950, 00 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р. 27 податкової Декларації з ПДВ за жовтень 2010 року) на загальну суму 14 950, 00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 року № 0000692214/8721, яким ТОВ «Новобуд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 33 062, 50 грн., в т.ч. 26 450, 00 грн. за основним платежем та 6 612, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціям

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновків щодо відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства та протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи таке.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Віктрейд ЛТД» підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями, витягом з головної книги товариства за 2010 рік, платіжними дорученнями.

В подальшому придбаний товар був використаний при наданні будівельно-монтажних робіт ВАТ «Мотор-Січ», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями на матеріали, а також, зокрема, актами приймання виконаних робіт форми КБ-2В, довідками про вартість виконаних робіт, підсумковими відомостями ресурсів.

Таким чином, на підставі наведених вище доказів, що були досліджені судами попередніх інстанцій та оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про документальне підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом з метою провадження господарської діяльності.

Посилання податкового органу на висновок експерта, яким досліджувались підписи керівника ТОВ «Віктрейд ЛТД» ОСОБА_4 на податковій звітності (деклараціях з ПДВ), є безпідставними, оскільки звільнення від доказування в адміністративному судочинстві відповідно до положень, зокрема, частини першої статті 72 КАС України можливе лише на підставі вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, стосовно питань, чи мало місце діяння та чи вчинено воно особою, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду.

В свою чергу, інформація, що міститься в акті перевірки контрагента, не може бути доказом на спростування факту реального виконання господарської операції, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Отже, суди попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених обставин, дійшли до правильних висновків, щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року у справі № 0870/9921/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук