Постанова

від 19.08.2009 по справі 5/139-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2009 р. Справа № 5/139-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвк ін Ю.О., судді Такмаков Ю.В. , Плу жник О.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників с торін:

позивача - не з*явився

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу відповідача (в х. № 2114С/3-7) на рішення господа рського суду Сумської област і від 30.06.09 р. по справі № 5/139-09

за позовом Малого прив атного виробничо-торгівельн ого підприємства "ВМ", м. Суми

до Приватного підприє мця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 7500,00 грн. та зоб ов"язання вчинити певні дії

встановила:

У березні 2009 р. позивач з вернувся до господарського с уду Сумської області з позов ною заявою про стягнення з ві дповідача 7500 грн., в тому числі 2500 грн. збитків, 5000 грн. неустойк и за несвоєчасне повернення торгівельного місця; зобов' язати відповідача повернути позивачу торгівельне місце № 77 в стані, в якому було одержа но в оренду. Крім того, позивач просив стягнути з відповіда ча судові витрати, в тому числ і 1000 грн. витрат на оплату послу г адвоката.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 30.06.2009 р . по справі № 5/139-09 (суддя - Гудим В. Д.) позов задоволено та зобов'я зано приватного підприємця ОСОБА_2 повернути Малому п риватному виробничо-торгіве льному підприємству "ВМ" торг івельне місце № 77, яке розташо ване на території торгівельн ої зони за адресою: АДРЕСА_1 , в стані в якому його було оде ржано в оренду. Стягнуто з при ватного підприємця ОСОБА_2 - 2500 грн. 00 коп. збитків, 5000 грн. 00 к оп. неустойки за своєчасне не повернення торгівельних міс ць, 118 грн. 00 коп. витрат на інформ аційно - технічне забезпече ння судового процесу, 187 грн. 00 к оп. державного мита, 1000 грн. 00 коп . витрат на послуги адвоката.

Рішення мотивоване тим, що м іж сторонами укладений догов ір оренди торгівельного місц я, строк якого закінчився 31.03.2008 р., позивач повідомив відпові дача, що договори оренди прол онгуватися не будуть та прос ив звільнити займані торгіве льні місця. Відповідач після закінчення строку дії догов ору торгівельні місця не зві льнив та не повернув позивач у, перешкоджає позивачу отри мувати доход від використанн я торгівельного місця, в зв' язку з чим повинен сплатити н еустойку та збитки.

Відповідач з рішенням госп одарського суду не погоджуєт ься, вважає рішення не законн им, та не обґрунтованим, надав апеляційну скаргу, в якій про сить рішення залишити без зм ін, а апеляційну скаргу без за доволення.

У апеляційній скарзі відпо відач зазначив, що стягнувши збитки в вигляді упущеної ви годи суд не дослідив та не оці нив належним чином лист пози вача № 46 від 17.03.2008 р., яким позивач вимагав звільнити спірні то ргівельні місця у зв' язку з плановою реконструкцією рин ку та проведення на ньому від повідних ремонтних робіт. То бто, за наявності вказаних об ставин позивач об' єктивно б ув позбавлений можливості от римувати прибуток від здачі в оренду спірних торгівельни х місць.

Відповідач вважає, що задов ольняючи вимоги про стягненн я 2500 грн. відшкодування збиткі в та одночасно стягуючи неус тойку за неповернення торгів ельних місць в розмірі 5000 грн., суд неправильно застосував норми матеріального права ч . 1 ст. 232 ГК України, за якою якщо за невиконання зобов' язанн я встановлено штрафні санкці ї, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафн ими санкціями.

При стягненні неустойки у с умі 5000 грн. суд не досліджував, чи на момент звернення з позо вом відповідач звільнив займ ані торгівельні місця /та кол и вони були звільнені/, якщо ні - з яких причин позивач не вч иняв дій щодо звільнення тор гівельного місця. В порушенн я вимог ч. 6 ст. 232 ГК України неус тойка стягнута за 10 місяців, а не за 6 місяців.

В доповненнях до апеляційн ої скарги відповідач надав д одаткові документи, які не бу ли предметом розгляду у суді першої інстанції, відповіда ч не обґрунтував неможливіст ь їх подання в суд з причин, що не залежали від нього, в зв' я зку з чим відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України апеляційний су д не приймає додаткові доказ и.

Представник позивача у при значене судове засідання не з' явився, хоча був належним чином повідомлений про час т а місце розгляду справи, про п ричини не прибуття суд не пов ідомив, заперечення по скарз і не надав, не з' явлення пред ставника позивача не перешко джає розгляду апеляційної ск арги.

Судова колегія, повторно ро зглянувши справу, перевіривш и законність та обґрунтовані сть рішення суду встановила, що між сторонами укладений д оговір № 77 від 27 грудня 2007 року, в ідповідно до умов якого, пози вач передає, а відповідач при ймає у платне користування т оргівельне місце № 77 територі ї ринку, розміщеного за адрес ою: АДРЕСА_1, для торгівлі п родовольчими товарами, вказа не торгівельне місце перебув ає в робочому стані і підляга є передачі відповідачеві з м оменту підписання договору ( пункти 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 3.1.4 договору встанов лений обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсяз і сплачувати орендну плату, а пунктом 4.1. договору встановл ено розмір орендної плати за договорами, яка становить 250 г рн. 00 коп.

Відповідно до пункту 7.1 дого вору передбачено, що договір оренди вважається втративши м чинність з 31.03.2008 року та прол онгації не підлягає.

Суд першої інстанції право мірно вважав, що між сторонам и укладений договір оренди, а не договір надання послуг.

Відповідно до ст. 759 Цивіл ьного кодексу України за дог овором найму (оренди) наймода вець передає або зобов'язуєт ься передати наймачеві майно у користування за плату на пе вний строк, а згідно частини 1 статті 760 ЦК України, предмето м договору найму може бути рі ч, яка визначена індивідуаль ними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при не одноразовому використанні (н е споживна річ).

Поняття не споживаної реч і визначено у частині 2 статті 185 Цивільного кодексу України - не споживною є річ, призна чена для неодноразового вико ристання, яка зберігає при ц ьому свій первісний вигляд п ротягом тривалого часу.

Частиною 1 статті 184 Цивільно го кодексу України встановле но, що річ є визначеною інди відуальними ознаками, якщо в она наділена тільки їй власт ивими ознаками, що вирізняют ь її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Згідно частини 1 стаття 190 Ц ивільного кодексу України, м айном як особливим об'єктом в важаються окрема річ, сукупн ість речей, а також майнові пр ава та обов'язки.

Відповідно до пункту 16 Пра вил торгівлі на ринках, затве рджених наказом Міністерств а економіки та з питань європ ейської інтеграції України в ід 26.02.2002 року № 57/188/84/105, торгівельне місце може використовуватис ь на правах оренди, про що стор они мають укласти відповідну угоду.

Суд першої інстанції право мірно встановив, що умовами д оговорів встановлено, що йог о предметом є платне користу вання не споживаною річчю - то ргівельними місцями, яка виз начена індивідуальними озна ками - номером, місцем розташу вання торгівельного місця, ц іллю використання.

Враховуючи зазначені обст авини, суд дійшов до обґрунто ваного висновку про те, що дог овір № 77 від 27.12.2007 року є договор ом найму (оренди), а не договор ом про надання послуг, так як предметом договору про нада ння послуг є надання послуги , яка споживається, про що зазн ачено у частині 1 статті 901 Цив ільного кодексу України - за д оговором про надання послуг одна сторона (виконавець) зоб ов'язується за завданням дру гої сторони (замовника) надат и послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяль ності, а замовник зобов'язуєт ься оплатити виконавцеві за значену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 стат ті 763 Цивільного кодексу Украї ни, договір найму укладаєтьс я на строк, встановлений дог овором.

Як свідчать матеріали спра ви, позивач листами № 46 від 17.03.2008 року, № 62 від 20.05.2008 року повідомив відповідача про те, що догово ри оренди торгівельних місць пролонгуватися не будуть та просив останнього звільнити займані торгівельні місця.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 785 Цивіл ьного кодексу України у разі припинення договору найму н аймач зобов'язаний негайно п овернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одер жана, з урахуванням нормальн ого зносу, або у стані, який бу ло обумовлено в договорі. Якщ о наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймод авець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за к ористування річчю за час про строчення.

В порушення вимог діючого з аконодавства після припинен ня договору відповідач негай но не звільнив торгівельне м ісце, доказів своєчасного зв ільнення не надав, відповіда ч та його представники не зая вляли про звільнення торгіве льного місця, в зв' язку з чим суд першої інстанції обґрун товано зобов' язав відповід ача повернути позивачу торгі вельне місце № 77 та стягнув з в ідповідача неустойку в розмі рі подвійної орендної плати у сумі 5000 грн.

Посилання відповідача на п орушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК Укра їни і стягнення неустойки за 10 місяців, а не за 6 місяців без підставне, так як в зазначені й статті вказано, що нарахува ння штрафних санкцій за прос трочення виконання зобов' я зання, якщо інше не встановле но законом або договором, при пиняється через шість місяці в від дня, коли зобов' язання мало бути виконано.

В законі, а саме ч. 2 ст. 785 ЦК Укр аїни зазначено, що неустойка стягується за весь час прост рочення повернення речі.

Суд першої інстанції, задов ольняючи вимоги про стягненн я 2500 грн. збитків та одночасно с тягуючи неустойку за неповер нення торгівельних місць в р озмірі 5000 грн., не застосував н орми матеріального права, пе редбачені ч. 1 ст. 232 ГК України, за якою якщо за невиконання з обов' язання встановлено шт рафні санкції, то збитки відш кодовуються в частині, не пок ритій штрафними санкціями.

Неустойка у розмірі 5000 грн. п окриває збитки у сумі 2500 грн., в зв' язку з чим рішення суду в частині стягнення 2500 грн. підл ягає скасуванню, а позов в ціє ї частині залишенню без задо волення.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вон а посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викла дені в рішенні господарськог о суду, частково не відповіда ють нормам матеріального пра ва, а рішення підлягає частко вому скасуванню, керуючись с т.ст. 184, 185, 190, 759, 760, 763, 785 ЦК України, ст.с т. 101-105 ГПК України, колегія судд ів, -

постановила:

Апеляційну скаргу зад овольнити частково.

Рішення господарського су ду Сумської області від 30.06.2009 р. по справі № 5/139-09 в частині стягн ення 2500 грн. збитків скасувати та в позові в цієї частині ві дмовити.

В інший частині залишити р ішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Стягнути з Малого приватно го виробничо-торгівельного п ідприємства «ВМ»(40035, м. Суми, ву л. Заливна, б.15, р/р 26002107459 в «Райфф айзен Банк Аваль», МФО 380805, ко д ЄДРПОУ 14001718) на користь приват ного підприємця ОСОБА_2 (4003 4, АДРЕСА_2, ідентифікаційн ий номер НОМЕР_1) - 12,5 грн. д ержмита по скарзі.

Наказ доручити надати госп одарському суду Сумської обл асті.

Головуючий судд я Могилєвкін Ю.О.

Судді Такмаков Ю.В.

Плужник О.В.

Повний текст постанов и підписаний 19.08.2009 р.