Постанова

від 26.11.2009 по справі 5/139-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 р. № 5/139-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів :

Головуючий суддя

Судді: Борденюк Є.М.

Могил С.К.,

Самусенко С.С.,

перевіривши касаційну ск аргу малого приватного ви робничо-торгівельного підпр иємства "ВМ" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2009 та касаційну скаргу фіз ичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення г осподарського суду Сумської області від 30.06.2009 та на поста нову Харківського апеляц ійного господарського суду в ід 17.08.2009

у справі № 5/139-09 господарського суду Сумської області

за позовом малого приватного вироб ничо-торгівельного підприєм ства "ВМ"

до приватного підприємця О СОБА_1

про стягнення 7 500 грн. та зобов 'язання вчинити певні дії,

за участю представників по зивача : не з' явились,

відповідача : не з' явились.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2009 року мале пр иватне виробничо-торгівельн е підприємство "ВМ" звернулос ь до господарського суду з по зовною заявою, в якій просило суд стягнути з приватного пі дприємця ОСОБА_1 7500 грн. , в тому числі 2500 грн. збитків, 5000 г рн. неустойки за несвоєчасне повернення торгівельного мі сця та зобов' язати відповід ача повернути позивачу торгі вельне місце № 77 в стані, в яком у було одержано в оренду. Крім того, позивач просив стягнут и з відповідача судові витра ти, в тому числі 1000 грн. витрат н а оплату послуг адвоката.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 30 чер вня 2009 року позов задоволено: з обов'язано приватного підпри ємця ОСОБА_1 повернути мал ому приватному виробничо-тор гівельному підприємству "ВМ" торгівельне місце № 77, яке роз ташоване на території торгів ельної зони за адресою: м. Суми , вул. Леваневського, 2 ж, в стані в якому його було одержано в о ренду. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 2500 грн. з битків, 5000 грн. неустойки за св оєчасне неповернення торгів ельних місць, 118 грн. витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу, 187 гр н. державного мита, 1000 грн. витр ат на послуги адвоката.

Рішення мотивоване тим, що м іж сторонами укладений догов ір оренди торгівельного місц я, строк якого закінчився 31.03.2008, позивач повідомив відповіда ча, що договори оренди пролон гуватися не будуть та просив звільнити займані торгівель ні місця. Відповідач після за кінчення строку дії договору торгівельні місця не звільн ив та не повернув позивачу, що перешкоджає позивачу отриму вати доход від використання торгівельного місця, в зв' я зку з чим повинен сплатити не устойку та збитки.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 17 серпня 2009 року частк ово задоволено апеляційну ск аргу відповідача, рішення мі сцевого суду в частині стягн ення 2500 грн. збитків скасовано , в решті рішення залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись з п остановою суду апеляційної і нстанції, подав до Вищого гос подарського суду України кас аційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а рішен ня місцевого суду залишити б ез змін. Обґрунтовуючи заявл ені вимоги, позивач посилаєт ься на неправильне застосува ння апеляційним судом ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу Укра їни, що призвело до безпідста вної відмови в стягненні з ві дповідача 2500 грн. збитків.

В свою чергу, відповідач, не погоджуючись з обома судови ми актами, прийнятими у даній справі, також подав касаційн у скаргу, в якій просить рішен ня місцевого суду та постано ву апеляційного суду в части ні зобов' язання відповідач а повернути позивачу торгіве льне місце № 77 в стані, в якому б уло одержано в оренду та стяг нення з відповідача 5000 грн. ска сувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до місцевого господарського су ду. При цьому, відповідач стве рджує, що своєчасно звільнив торгівельне місце, проте, суд и обох інстанцій його доводі в не врахували, не встановили дійсних обставин справи, а та кож в порушення вимог ч. 6 ст. 232 Г К України стягнули з відпові дача неустойку за 10 місяців ко ристування місцем.

Розглянувши матеріали спр ави та доводи касаційних ска рг, перевіривши правильність застосування господарським и судами норм матеріального та дотримання норм процесуал ьного права, колегія суддів к асаційної інстанції дійшла в исновку про наявність правов их підстав для часткового за доволення обох касаційних ск арг з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и попередніх інстанцій, 27 груд ня 2007 року між позивачем та від повідачем укладено договір № 77, відповідно до умов якого, по зивач передає, а відповідач п риймає у платне користування торгівельне місце № 77 на тери торії ринку, розміщене за адр есою: м. Суми, вул. Леваневсько го, 2Ж, для торгівлі продовольч ими товарами, вказане торгів ельне місце перебуває в робо чому стані і підлягає переда чі відповідачу з моменту під писання договору (пункти 1.1, 1.2 д оговору). Пунктом 3.1.4 договору в становлений обов'язок відпов ідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну п лату, а пунктом 4.1. договору вст ановлено розмір щомісячної о рендної плати за договорами, яка становить 250 грн. Відпові дно до пункту 7.1 договір оренд и вважається втратившим чинн ість з 31.03.2008 року та пролонгації не підлягає.

Вирішуючи господарський с пір по суті заявлених позовн их вимог, суди обох інстанцій , спростували посилання відп овідача на те, що укладений мі ж сторонами справи договір є договором про надання послу г, та дійшли висновку, що догов ір №77 за правовою природою є д оговором оренди.

Судами з' ясовано, що позив ач листами № 46 від 17.03.2008, № 62 від 20.05.20 08 просив відповідача звільни ти орендоване торгівельне мі сце.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 785 Циві льного кодексу України у раз і припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була оде ржана, з урахуванням нормаль ного зносу, або у стані, який б уло обумовлено в договорі. Як що наймач не виконує обов'язк у щодо повернення речі, наймо давець має право вимагати ві д наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час пр острочення.

Проте, за висновками судів п опередніх інстанцій, відпові дач в порушення вимог діючог о законодавства після припин ення договору негайно не зві льнив торгівельне місце, док азів своєчасного звільнення не надав, відповідач та його п редставники не заявляли про звільнення торгівельного мі сця.

Враховуючи наведене, апеля ційний суд погодився з висно вками місцевого суду про обґ рунтованість частини позовн их вимог та зобов' язав відп овідача повернути позивачу т оргівельне місце № 77, окрім то го, стягнув з відповідача неу стойку за 10 місяців користува ння місцем в розмірі подвійн ої щомісячної орендної плати у сумі 5000 грн.

При цьому, суд апеляційної і нстанції, виходячи з приписі в ч. 1 ст. 232 ГК України, та, врахов уючи, що неустойка у розмірі 50 00 грн. покриває збитки у сумі 250 0 грн., дійшов висновку про без підставність вимог позивача в частині стягнення 2500 грн. зби тків, відтак, скасував рішенн я місцевого суду в частині їх задоволення, та відмовив в ці й частині позову.

Колегія суддів касаційної інстанції із вказаними висн овками судів обох інстанцій не погоджується з огляду на ї х передчасність.

Так, з матеріалів даної спра ви та змісту оскаржуваних ві дповідачем рішення та постан ови вбачається, що в основу ци х судових рішень покладені д оводи позивача про порушення відповідачем умов договору та норм діючого законодавств а, згідно з якими останній був зобов' язаний повернути тор гівельне місце в строк до 31 бе резня 2008 року.

Посилаючись на ту обставин у, що відповідач не спростува в твердження позивача про не виконання відповідачем вказ аного обов' язку та не звіль нив торгівельне місце у вста новлений строк, суди обох інс танцій самоусунулись від вст ановлення дійсних обставин с прави та дослідження умов до говору про порядок приймання та передачі торгівельного м ісця.

Зокрема, як підставно заявл яє відповідач, судами не з' я совано, який порядок поверне ння зазначеного об' єкту бул о погоджено між сторонами, ос кільки, умовами договору не п ередбачено складення жодних актів чи інших документів, як і б підтверджували, як переда чу торгівельного місця оренд арю (відповідачу), так і його п овернення орендодавцю (позив ачу).

За таких обставин, посиланн я судів на те, що відповідачем не надано жодних доводів на п ідтвердження заперечень про ти позову, як на обставину, що доводить обґрунтованість п озову є передчасним та таким , що суперечить вимогам ст. 43 ГП К України, якою встановлено о бов' язок суду вирішувати сп ір тільки за результатом все бічного розгляду всіх дійсни х обставин справи в їх сукупн ості.

При цьому, судами обох інста нцій не враховано приписи ст . 38 ГПК України, якою зобов'язан о господарські суди витребув ати від підприємств та орган ізацій незалежно від їх учас ті у справі документи і матер іали, необхідні для вирішенн я спору, якщо подані сторонам и докази є недостатніми.

Більш того, з матеріалів спр ави вбачається, що відповіда чем подано до апеляційного с уду документи, що можуть свід чити про звільнення торгівел ьного місця фізичною особою - підприємцем Хроленк о Євгенією Вікторівною до 30.03.20 08, тобто в межах встановленого договором строку, у зв' язку з переміщенням торгівельног о кіоску відповідача з терит орії торгової зони краном і а втотранспортом ДП ВАТ "Сумбу д" будівельно-монтажного під приємства "Хімбуд-2" на підстав і договору про надання послу г, укладеного зі споживчим то вариством "Козацька слобода" .

Проте, суд апеляційної інст анції, посилаючись на ч. 1 ст. 101 Г ПК України не прийняв додатк ові докази, які не були предме том розгляду у суді першої ін станції, у зв' язку з тим, що в ідповідач не обґрунтував нем ожливість їх подання в суд з п ричин, що не залежали від ньог о.

Щодо зазначеного колегія с уддів касаційної інстанції в важає за необхідне наголосит и, що статтями 42 , 43 ГПК У країни встановлені основні з асади здійснення господарсь кого судочинства, з яких випл иває обов' язок судів забезп ечувати рівність всіх учасни ків судового процесу перед з аконом і судом, здійснювати с удочинство на засадах змагал ьності шляхом створення стор онам та іншим особам, які беру ть участь у справі, необхідни х умов для встановлення факт ичних обставин справи і прав ильного застосування законо давства.

Статтею 99 ГПК України визна чено, що в апеляційній інстан ції справи переглядаються за правилами розгляду цих спра в у першій інстанції з урахув анням особливостей, передбач ених у цьому розділі. Апеляці йний господарський суд, пере глядаючи рішення в апеляційн ому порядку, користується пр авами, наданими суду першої і нстанції.

Зі змісту наведених норм вб ачається, що суд апеляційної інстанції не тільки наділен ий повноваженнями витребува ти документи, що необхідні дл я правильного вирішення спор у, але і зобов' язаний їх витр ебувати та розглядати і з' я совувати всі обставини справ и із дотриманням вказаних за сад здійснення судочинства.

Враховуючи, що судами обох і нстанцій порушено зазначені норми процесуального права, наслідком чого стало прийня ття незаконних рішення та по станови, які ґрунтуються на п ередчасних висновках, судова колегія вбачає наявність пр авових підстав для їх скасув ання та направлення справи н а новий розгляд для врахуван ня наведеного, оскільки суд к асаційної інстанції позбавл ений права досліджувати дока зи, що не розглядалися судами попередніх інстанцій. Отже, ч астковому задоволенню підля гає касаційна скарга відпові дача.

Щодо вимог позивача про зал ишення без змін рішення місц евого суду, заявлених в касац ійній скарзі, то вони спросто вуються наведеним вище, тому , не можуть бути задоволені.

Під час нового розгляду суд у першої інстанції слід врах увати викладені в даній пост анові вказівки, встановити п орядок приймання та передачі об' єкту оренди, достеменно з' ясувати дійсні обставини даної справи, враховуючи при цьому не тільки доводи позив ача, але і заперечення відпов ідача, і на підставі всебічно го розгляду всіх встановлени х обставин справи дійти виче рпних висновків про те, чи кор истувався позивач торгівель ним місцем після втрати чинн ості договором оренди, та, в за лежності від встановленого, належним чином обґрунтувати наявність або відсутність п равових підстав для стягненн я з відповідача збитків та по двійної орендної плати за ко ристування торгівельним міс цем.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 , 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу Укра їни, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу малог о приватного виробничо-торгі вельного підприємства "ВМ" за довольнити частково.

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСО БА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського су ду Сумської області від 30 черв ня 2009 року та постанову Харків ського апеляційного господа рського суду від 17 серпня 2009 ро ку у справі № 5/139-09 скасувати.

Справу № 5/139-09 передати на нов ий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя Борденюк Є.М.

Судді : Могил С.К.

Самусенко С.С.