cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2015 р. Справа№ 911/1807/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Калатай Н.Ф.
Рябухи В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Носов Р.В. - представник, дов. б/н від 04.03.2015;
від відповідача: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від третіх осіб: 1. Танчик А.Ю. - представник, дов. № 06/2014 від 28.02.2014;
2. не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України
на рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2015
у справі № 911/1807/15 (суддя Лопатін А.В.)
до Батальйону міліції особливого призначення "Беркут" Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України,
Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим
про стягнення 602 400,00 грн.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/1807/15 відкладено на 26.10.2015.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.07.2015 у справі № 911/1807/15 позов задоволено; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 602 400,00грн. боргу та 12 048,00 грн. судового збору.
Рішення мотивоване тим, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів за надані позивачем послуги на суму 602 400,00 грн.; оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставин справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 602 400,00 грн. боргу підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі третя особа-1 - Міністерство внутрішніх справ України просить рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2015 у справі № 911/1807/15 скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, у порушення вимог ст.ст. 33, 43 ГПК України, судом першої інстанції не було перевірено наявність оригіналів документів, копії яких були надані позивачем суду у якості доказів (договору надання послуг, акту про надання послуг від 28.02.2014), що призвело до помилкових та необґрунтованих висновків про наявність заборгованості відповідача перед позивачем.
Скаржник вказує на те, що в матеріалах справи № 911/1807/15 відсутні докази належного повідомлення відповідача у справі № 911/1807/15 про відкриття провадження у справі та про призначення у справі судових засідань.
У письмовому запереченні на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, просить рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2015 у справі № 911/1807/15 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі № 911/1807/15 від сторін витребувано для огляду оригінали договору № 2 та акту надання послуг № 119.
У судовому засіданні 26.10.2015 оригінали зазначених документів, надані позивачем, були оглянуті.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи-1, враховуючи доводи письмового заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Позивач подав до Господарського суду Київської області позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2 на проживання та харчування від 28.02.2014 в розмірі 602 400,00 грн.; судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.02.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір № 2 на проживання та харчування, відповідно до п. 1.1 якого, позивач, за договором санаторій, надає (в тимчасове користування) відповідачу, за договором користувачу, згідно із його заявкою, вільні житлові кімнати в санаторії для проживання співробітників батальйону під час службового відрядження з метою надання практичної допомоги в охороні громадського порядку на території м. Києва в кількості 150 осіб на період з 08 лютого до 21 лютого 2014р. (наказ ГУМВС України в АР Крим № 41 від 06.02.2014).
Згідно із п. 2.3 договору № 2 загальна сума договору складає 602 400,00 грн., з ПДВ.
Факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг за договором № 2 підтверджується актом надання послуг № 119 від 28.02.2014, відповідно до якого виконавцем (позивачем) були виконані наступні роботи (надані такі послуги): проживання з урахуванням харчування (три рази на добу) 150 чоловік з 08 лютого до 21 лютого 2014р. на загальну суму у розмірі 602 400,00 грн., який підписаний позивачем та відповідачем, належним чином засвідчена копія якого наявна у матеріалах справи.
Також у матеріалах справи наявний затверджений сторонами реєстр на оплату за надані платні послуги з ПДВ на загальну суму з ПДВ 602 400,00 грн.
Позивачем надіслано відповідачу претензію від 01.04.2015 за № 68, що підтверджується накладною №16-2434-9661 (а.с. 19), в якій позивач просив, в строк до 08.04.2015, перерахувати грошові кошти в розмірі 602 400,00 грн. за надані послуги згідно із договором № 2 від 28.02.2014.
Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Відповіді на претензію та доказів оплати наданих позивачем послуг відповідачем не надано.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 602 400,00 грн. заборгованості, є такою, що підтверджена матеріалами справи та відповідає чинному законодавству.
Згідно із листом Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 04.04.2014 за № 33-20-606 тимчасово призупинено приймання до пересилання поштових відправлень, адресованих одержувачам населених пунктів АР Крим та м. Севастополь.
Як вказано у листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо); за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/); у такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
В матеріалах справи № 911/1807/15 відсутні докази вжиття відповідних заходів щодо повідомлення відповідача, який у період розгляду Господарським судом Київської області справи № 911/1807/15 знаходився за адресою: 95004, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 62, про час та місце засідання суду.
Згідно із п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання; необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК).
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про повідомлення судом першої інстанції відповідача про час та місце судового засідання, що є порушенням норми процесуального права, а приписами п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2015 у справі № 911/1807/15 скасувати повністю.
3. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Батальйону міліції особливого призначення "Беркут" Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (95004, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Куйбишева, будинок 62; 65125, м. Одеса, вул. Осіпова, 23; ідентифікаційний код 24521949) на користь Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (03084, м. Київ, Конча-Заспа, Столичне шосе, 27 км; ідентифікаційний код 02583744) 602 400,00 грн. боргу та 12 048,00 грн. судового збору.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.
5. Справу № 911/1807/15 повернути до Господарського суду Київської області.
Повний текст постанови складено 04.11.2015.
Головуючий суддя Л.М. Ропій
Судді Н.Ф. Калатай
В.І. Рябуха
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2015 |
Оприлюднено | 10.11.2015 |
Номер документу | 53193602 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Ропій Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні