Постанова

від 22.12.2016 по справі 911/1807/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р. Справа № 911/1807/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від прокуратури Автономної Республіки Крим: Пономарьов А.О. - прокурор відділу

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: Гізатулін М.Б. - за дов.

від третьої особи-2: не з'явився

розглянувши заяву Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015

у справі №911/1807/15

за позовом Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до Батальйону міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Міністерство внутрішніх справ України;

2) Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим

про стягнення 602 400,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Батальйону міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (далі, відповідач) про стягнення 602 400,00 грн. боргу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2015 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство внутрішніх справ України (далі, третя особа-1).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2015 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (далі, третя особа-2).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору №2 на проживання та харчування від 28.02.2014 у частині оплати вартості послуг, наданих останньому позивачем.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.07.2015 у справі №911/1807/15 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Батальйону міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на користь Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» - 602 400,00 грн. боргу та 12 048,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 (головуючий суддя Ропій Л.М., судді: Калатай Н.Ф. та Рябуха В.І.) апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2015 у справі №911/1807/15 скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Батальйону міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на користь Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 602 400,00 грн. боргу та 12 048,00 грн. судового збору.

Підставою скасування рішення суду першої інстанції апеляційним господарським судом стало порушення норм процесуального права, а саме, відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення судом відповідача про час та місце судового засідання.

Висновки суду про задоволення позовних вимог мотивовані тим, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги за Договором №2 на проживання та харчування від 28.02.2014 на загальну суму 602 400,00 грн. Водночас, відповідач взяті на себе зобов'язання у частині оплати за вказаним договором не виконав, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 602 400,00 грн. боргу були задоволені.

28.04.2016 від Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15.

04.05.2016 Київським апеляційним господарським судом направлено запит (вих.№09-16/2161/16 від 04.05.2016) до Господарського суду Київської області, в якому суд апеляційної інстанції просив направити матеріали справи №911/1807/15.

23.05.2016 супровідним листом Господарського суду Київської області (вих.№02-06/911/1807/15 від 18.05.2016) до Київського апеляційного господарського суду надійшла справа №911/1807/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) заяву Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 14.06.2016.

23.05.2016 Перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №911/1807/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/30818/15, оскільки в ній встановлюються обставини, які можуть вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі.

08.06.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №911/1807/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/30818/15, оскільки рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/30818/15 є основною підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 клопотання Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим та представника позивача про зупинення апеляційного провадження у справі №911/1807/15 задоволені, апеляційне провадження у справі №911/1807/15 зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/30818/15 на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

09.11.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2016 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №911/1807/15 у зв'язку з тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі №910/30818/15, до вирішення якої провадження у даній справі було зупинено, набрало законної сили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 апеляційне провадження у справі №911/1807/15 поновлено та розгляд справи призначено на 06.12.2016.

Представник позивача заявив у судовому засіданні 06.12.2016 усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 13.12.2016.

У судовому засіданні, призначеному на 13.12.2016, представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представники прокуратури, відповідача та третіх осіб у судове засідання, призначене на 13.12.2016, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 продовжено строк вирішення спору, розгляд заяви відкладено на 22.12.2016.

Представники позивача, відповідача та третьої особи-2 у судове засідання, призначене на 22.12.2016, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, витяги із сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, докази на підтвердження того, що інформація про час і місце судових засідань у справі була розміщена на сторінці Київського апеляційного господарського суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), що підтверджується доданими до матеріалів справи роздруківками з мережі Інтернет, на яких розміщено інформацію про час та місце засідань господарського суду, зазначені дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться справа, а також вчинено його підпис, колегія суддів, враховуючи процесуальні строки розгляду заяви, вважає можливим здійснити розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача та третьої особи-2.

Представники прокуратури та третьої особи-1 у судовому засіданні просили суд заяву Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15 задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з урахуванням матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правила перегляду рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами встановлені в розділі XIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з пунктами 1 - 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

1) їх існування на час розгляду справи;

2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

3) істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Істотність нововиявлених обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) є обов'язковою умовою (пункт 8.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011).

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Як вбачається із матеріалів справи, заявник просить суд переглянути за нововиявленими обставинами постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15 з огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі № 910/30818/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 910/30818/15, визнано недійсним Договір на проживання та харчування № 2 від 28.02.2014, укладений між Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Батальйоном міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у справі №911/1807/15 були обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору №2 на проживання та харчування від 28.02.2014 у частині оплати вартості послуг, наданих останньому позивачем у розмірі 602 400,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Батальйону міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на користь Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 602 400,00 грн. боргу та 12 048,00 грн. судового збору.

Колегією суддів встановлено, що 28.02.2014 між Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Батальйоном міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим було укладено Договір №2 на проживання та харчування, відповідно до пункту 1.1. якого санаторій надає (в тимчасове користування) користувачу, згідно його заявки, вільні житлові кімнати в санаторії для проживання співробітників батальйону під час службового відрядження з метою надання практичної допомоги в охороні громадського порядку на території м. Києва в кількості 150 осіб на період з 08 лютого 2014 року до 21 лютого 2014 року (наказ ГУ МВС України в АР Крим №41 від 06.02.2014 р.).

Відповідно до пункту 2.1. Договору вартість проживання за добу на одну особу становить 300,00 грн. з ПДВ з урахуванням харчування (3 рази на добу).

Розрахунок за проживання, з урахуванням харчування здійснюється користувачем шляхом внесення відповідних сум на реєстраційний рахунок санаторію «Жовтень» безготівковою формою згідно виписаного рахунку та акту надання послуг (пункт 2.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.3. Договору загальна сума останнього складає 602 400,00 грн., з ПДВ.

Приймаючи постанову у справі №911/1807/15. суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до умов вказаного вище Договору позивачем були надані відповідачу послуги по проживанню з урахуванням харчування (три рази на добу) з 08.02.2014 по 21.02.2014, що підтверджується актом надання послуг №119 від 28.02.2014 на суму 602 400,00 грн. та реєстром на оплату за надані платні послуги, які підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток останніх. Водночас, відповідач взяті на себе зобов'язання у частині оплати за вказаним договором не виконав, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 602 400,00 грн. боргу за Договором №2 на проживання та харчування від 28.02.2014 були задоволені.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі № 910/30818/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 910/30818/15, визнано недійсним Договір на проживання та харчування № 2 від 28.02.2014.

Задовольняючи позов прокурора у справі №910/30818/15 про визнання недійсним Договору на проживання та харчування №2 від 28.02.2014, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що Договір на проживання та харчування №2 від 28.02.2014 за своєю правовою природою є договором про надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), а тому на нього розповсюджується дія Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» закріплено заборону укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

З огляду на те, що пряма заборона на вчинення таких дій обумовлена частиною 5 статті 2, частиною 4 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (в редакції, чинній станом на виникнення спірних правовідносин сторін), укладення договору всупереч вимогам Закону є підставою для визнання його недійсним.

Судом під час вирішення справи №910/30818/15 встановлено, що згідно з пунктом 2.3. Договору на проживання та харчування №2 від 28.02.2014 загальна сума договору складає 602 400 грн. з ПДВ., тобто перевищує встановлену Законом України «Про здійснення державних закупівель» вартість предмета закупівлі послуг.

Враховуючи цю обставину, а також те, що загальна вартість послуг з проживання становить більше ніж 100 000 грн., Господарський суд міста Києва у справі №910/30818/15 дійшов висновку про необхідність закупівлі таких послуг виключно на підставі Закону України «Про здійснення державних закупівель». Судом встановлено, що сторонами у справі не було дотримано процедури проведення державної закупівлі з надання послуг з проживання з урахуванням харчування на суму 602 400 грн. та укладення відповідного договору (контракту) у порядку, передбаченому Законом України «Про здійснення державних закупівель», що стало підставою для визнання Договору на проживання та харчування №2 від 28.02.2014 недійсним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 3 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

З урахуванням викладеного, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі №910/30818/15, а саме недійсність Договору на проживання та харчування №2 від 28.02.2014, є такими, що відповідають ознакам нововиявлених, є істотними для вирішення спору, не були і не могли бути відомі відповідачу та третім особам на момент розгляду даної справи та прийняття рішення 26.10.2015 судом апеляційної інстанції, спростовують висновки, викладені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15 про задоволення позову.

Правові наслідки недійсності правочину встановлені статтею 216 Цивільного кодексу України. Так, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відтак, недійсність Договору на проживання та харчування №2 від 28.02.2014 виключає можливість стягнення заборгованості за ним, яка є предметом спору у справі №911/1807/15.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами приймається постанова - у разі зміни або скасування постанови.

З огляду на зазначене, наявні правові підстави для задоволення заяви прокурора про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15 з прийняттям постанови, якою рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2015 у справі №911/1807/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Батальйону міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про стягнення 602 400,00 грн. заборгованості за Договором на проживання та харчування №2 від 28.02.2014.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/1807/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2015 у справі №911/1807/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Батальйону міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про стягнення 602 400,00 грн. заборгованості за Договором на проживання та харчування №2 від 28.02.2014 відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Закритого товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (03084, м. Київ, Конча-Заспа, Столичне Шосе, 27 км; код ЄДРПОУ 02583744) на користь Прокуратури Автономної Республіки Крим (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; код ЄДРПОУ 02911088) 13 252 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 80 коп. судового збору за подання до апеляційного суду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Матеріали справи №911/1807/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко