Постанова

від 03.11.2015 по справі 823/5008/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року справа № 823/5008/15

м. Черкаси

16 год. 13 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Андіс-Техно» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2015 року до суду з позовною заявою звернулося приватне підприємство «Андіс-Техно» (далі - позивач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області щодо подання в строки, визначені п. 200.12. ст. 12 Податкового кодексу України, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ПП «Андіс-Техно» з бюджету;

- зобов'язати державну податкову інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області подати протягом трьох днів з дати набрання постановою суду законної сили до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми 2063495, 00 грн, що підлягає відшкодуванню ПП «Андіс-Техно» з бюджету.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач не підготував та не подав протягом п'яти днів висновок про необхідність бюджетного відшкодування сум ПДВ за наслідками документальної позапланової перевірки правомірності нарахування ПП «Андіс-Техно» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту , у сумі 31301 грн та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 2063495,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд визнати їх задовольнити.

Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

Приватне підприємство «Андіс-Техно» зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридичну особу 12.03.2013 (ідентифікаційний код 38646202).

06.02.2015 позивач звернувся до ДПІ у м. Черкасах з заявою про повернення сум бюджетного відшкодування, за декларацією з податку на додану вартість за ІV квартал 2014 року, в якій заявлено про відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість в сумі 2063495,00 грн.

З 04.03.2015 по 23.03.2015 головними державними ревізорами - інспекторами відділу відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Черкасах проведено документальна позапланову перевірку правомірності нарахування ПП «Андіс-Техно» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у сумі 31301 грн та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 2063495,00 грн.

За результатами документальної позапланової перевірки правомірності нарахування ПП «Андіс-Техно» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у сумі 31301 грн та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 2063495,00 грн. складений акт від 23.03.2015 № 559/23-01-15-0408/38646202, згідно з висновками якого не встановлено порушень при відображенні ПП «Андіс-Техно» у декларації за ІV квартал 2014 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 2063495,00 грн.

27.08.2015 листом №25967/23-01-15-0420 ДПІ у м. Черкасах надали відповідь на запит позивача від 28.07.2015 №74, в якому зазначили, що задекларовану ПП «Андіс-Техно» суму бюджетного відшкодування включено до зведеної інформації можливих обсягів бюджетного відшкодування ПДВ.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду..

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду..

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Матеріали справи свідчать, що податковим органом не вчинено дій щодо подання висновку про бюджетне відшкодування. Посилання позивача на Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках №68/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 199/18937, згідно з яким здійснюється координація дій органів ДПС та Державного казначейства в процесі бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, суд не бере до уваги та зазначає, таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. регулюються Податковим кодексом України, який має вищу юридичну силу ніж Порядок №68/23, який розроблений з метою забезпечення координації дій органів державної податкової служби та державного казначейства у процесі бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, які заявлені до відшкодування платниками податку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам податковий орган як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі з підстав, що позовна вимога про зобов'язання ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області надати висновок, є нічим іншим, як вимога про підтвердження наявності (встановлення) факту, що має юридичне значення, а отже не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. На підтвердження позиції представник відповідача надала постанову Верховного Суду України від 01.09.2009 «Про зобов'язання надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету».

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною 2 статті 161, статті 244-2 КАС України (зі змінами, внесеними відповідно до Закону України № 192-VIII від 12.02.2015 «Про забезпечення права на справедливий суд»), при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 237 цього Кодексу. При цьому суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

При цьому, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Отже, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що в даній адміністративній справі бездіяльністю відповідача щодо неподання в строки, передбачені Податковим кодексом України ( п.200.12 ст. 200), органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, порушено право позивача на бюджетне відшкодування коштів із бюджету, тобто наявне існування факту порушення законних прав та інтересів позивача у сфері управлінських функцій, що дає право на судовий захист саме носію порушеного права - ПП «Андіс-Техно» .

При цьому суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в пункті 3 зазначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частини 5 статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у статті 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання, при цьому суд вважає, що вони мають вищу юридичну силу ніж рішення всіх інших судів, незалежно від інстаційності.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, з урахуванням положень Закону «Про судовий збір» та положень КАС України суд повертає судовий збір, сплачений позивачем, у повному обсязі.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області щодо подання в строки, визначені п. 200.12. ст. 12 Податкового кодексу України, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ПП «Андіс-Техно» з бюджету.

Зобов'язати державну податкову інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми 2063495, 00 грн, що підлягає відшкодуванню ПП «Андіс-Техно» з бюджету.

Зобов'язати керівника державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області подати в місячний строк після набрання постановою законної сили звіт про виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року.

Повернути приватному підприємству «Андіс-Техно» (ідентифікаційний код 38646202) судовий збір у розмірі 32170 (тридцять дві тисячі сто сімдесят) грн 42 коп., сплачений згідно квитанції №305 від 16.09.2015 та платіжного доручення №175 від 28.09.2015 шляхом стягнення з бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39497534).

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 06 листопада 2015 року