Рішення

від 04.11.2015 по справі 915/1770/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 915/1770/14

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Бартошук В.О.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1, дов . від 22.09.2015р. № 3-243110/18036,

від відповідача та третіх осіб представники в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» ,

04050, вул. Артема, 60, м. Київ,

в особі філії В«Південне регіональне управлінняВ» АТ В«Банк В«Фінанси та кредитВ» ,

54001, вул. Потьомкінська , 78, м. Миколаїв,

до товариства з обмеженою відповідальністю В«ДЕНКАРВ» ,

56510, вул. Малиновського , 13, м. Вознесенськ, Миколаївська область,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2,

56500, АДРЕСА_1,

2) ОСОБА_3,

56500, вул. Малиновського , 13, м. Вознесенськ, Миколаївська область,

про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки шляхом визнання на цей предмет іпотеки права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство В«Банк В«Фінанси та кредитВ» в особі філії В«Південне регіональне управлінняВ» АТ В«Банк В«Фінанси та кредитВ» (далі - Банк) звернулося з позовною заявою від 03.11.2014 р., зареєстрованою в Господарському суді Миколаївської області 04.11.2014 р. за № 20235/14, до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) В«ДЕНКАРВ» , з урахуванням заяви від 15.06.2015 р. про зменшення розміру позовних вимог (т.1, ас. 231), про звернення стягнення на переданий за укладеним між ними договором від 26.09.2007 р., посвідченим приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 за реєстровим № 1289, предмет іпотеки нерухоме майно, а саме: вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: пров. Український, 2а/17, м. Вознесенськ, Миколаївська область, загальною площею 169,2 кв.м ., шляхом визнання права власності Банку на це нерухоме майно за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, в рахунок погашення заборгованості за забезпеченим кредитним договором від 26.09.2007 р. № V-66-kis-2007, укладеним між Банком і фізичною особою ОСОБА_2, у загальній сумі 4258989 грн. 15 коп., із яких: 85192,09 дол. США, еквівалентних сумі 1103237 грн. 57 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 70057,92 дол. США, еквівалентних сумі 907250 грн. 07 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами; 2248410 грн. 51 коп. - пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Банк просить також стягнути з відповідача витрати з оплати позову судовим збором у сумі 9243 грн. 26 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позичальником - фізичною особою ОСОБА_2 та іпотекодавцем - ТОВ В«ДЕНКАРВ» не виконані рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.06.2011 р. у справі № 1407/2-14/2011, яким вирішено про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, котра утворилася станом на 01.12.2009 р. в загальній сумі 764091 грн. 88 коп., та умов того ж договору щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами після винесення зазначеного рішення суду, у зв'язку з чим на суми заборгованості нараховано пеню на підставі договору.

За викладеними вимогами ухвалою суду від 07.11.2014 р. порушено провадження у даній справі та залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичні особи позичальник боржник ОСОБА_2 та його поручитель ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 16.12.2014 р. задоволено письмове клопотання ТОВ В«ДЕНКАРВ» від 09.12.2014 р. і призначено у справі будівельно-технічну експертизу для визначення ринкової вартості об'єкта нерухомості, на який просить звернути стягнення позивач, з покладенням витрат на проведення такої експертизи на ТОВ В«ДЕНКАРВ» , а провадження у справі зупинено.

13.05.2015 р. Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз справу повернуто до суду з повідомленням про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи через неподання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та несплати вартості експертного дослідження.

У зв'язку з викладеними обставинами, ухвалою суду від 22.05.2015 р. провадження у справі поновлено.

У відзиві ТОВ В«ДЕНКАРВ» не визнало позовних вимог, вважаючи, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.06.2011 р. у справі № 1407/2-14/2011 уже стягнуто з третіх осіб заборгованість за кредитним договором від 26.09.2007 р., а тому відповідач повинен нести відповідальність перед позивачем за невиконання третіми особами грошового зобов'язання за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в межах суми, встановленої вказаним рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

ТОВ В«ДЕНКАРВ» також вважає безпідставним нарахування позивачем пені на суму прострочених кредиту та за користування ним відсотків.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі за клопотанням відповідача.

Від відповідача та третіх осіб, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, представники в судове засідання не з'явилися.

Вислухавши думку представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.06.2015 р., дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між Банком (кредитором) і фізичною особою ОСОБА_2 (позичальником) укладено кредитний договір від 26.09.2007 р. № v-66kis-2007, згідно якого Банк зобов'язався надати кредит в іноземній валюті в сумі 90000 дол. США позичальнику, а останній - повертати кредит до 25 вересня 2022 року, сплачуючи, починаючи з березня 2008 року, до 10 числа щомісяця кредитні кошти у сумах, узгоджених у графіку, який є додатком № 1 до кредитного договору, та сплачувати до 10 числа кожного місяця нараховані відсотки за користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки 15 % річних.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором між Банком, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ В«ДЕНКАРВ» укладено іпотечний договір від 26.09.2007 р., посвідчений нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 26.09.2007 р. за реєстраційним № 1289, і в цей ж день його зареєстровано в Державному реєстрі іпотек (т. 1 а.с . 61).

Згідно умов указаного договору ТОВ В«ДЕНКАРВ» передано в іпотеку належний йому на праві власності вбудовано-прибудований магазин, що знаходиться за адресою: пров. Український, буд. № 2а/17, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., загальною площею 169, 2 кв. м. і узгодженою сторонами вартістю 462163 грн.

Право власності ТОВ В«ДЕНКАРВ» на предмет іпотеки підтверджується поданими Банком копіями договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення шляхом викупу від 11.04.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрованого в реєстрі за № 551, технічного паспорта на цей нежитловий об'єкт та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.09.2007 р. (т. 1, а.с . 47-59, 62-63).

Із витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна випливає, що 26.09.2007 р. до цього реєстру внесено запис за № 5733485 про заборону відчуження вбудовано-прибудованого магазину, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, пров. Український, буд. № 2а/17, на підставі вказаного вище договору іпотеки (т. 1, ас. 60).

На виконання умов кредитного договору Банком перераховано валюту в сумі 90000 дол. США ОСОБА_3 , проте останнім неналежно виконувалися грошові зобов'язання за договором, унаслідок чого утворилася заборгованість з повернення кредитних коштів та нарахованих за користування ними відсотків.

Спір про стягнення такої заборгованості вже був предметом розгляду судами загальної юрисдикції.

Так, рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.06.2011 р. у справі № 1407/2-14/2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 30.11.2011 р., вирішено про стягнення заборгованості, яка утворилася станом на 01.12.2009 р. за кредитним договором, вимоги про стягнення заборгованості по котрому є предметом спору в даній справі.

Цим рішенням вирішено про стягнення з позичальника ОСОБА_2 та його поручителя ОСОБА_3 у солідарному порядку заборгованості, зокрема в сумі 85192, 09 дол. США з повернення кредитних коштів, у тому числі частини кредиту, що залишилася, та в сумі 7057,48 дол. США зі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

За твердженнями Банку вказане рішення суду на даний час не виконано. Такі твердження Банку узгоджуються з повідомленнями органу державної виконавчої служби України (т.1, ас.165).

Після винесення вказаного рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_3 також не виконувалися грошові зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість зі сплати за користування кредитними коштами відсотків у загальній сумі 63000,44 дол. США, нарахованих за період з 01.12.2009 р. по 10.10.2014 р.

Загальна сума заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами Банком визначена в сумі 70057,92 дол. США (7057,48 дол. США - заборгованість, визнана судовим рішення станом на 01.12.2009 р., та 63000,44 дол. США - заборгованість, що утворилася за період з 01.12.2009 р. по 10.10.2014 р.).

З розрахунком та такою сумою заборгованості зі сплати за користування кредитними коштами відсотків суд погоджується.

Отже, є обґрунтованими розрахунки Банку заборгованості за кредитом у сумі 85192,09 дол. США та за користування ним відсотків у сумі 70057,92 дол. США., а всього в сумі 155250,01 дол. США, еквівалентних сумі 3573699 грн. 98 коп., виходячи з установленого Нацбанком України офіційного курсу 1 долара США до гривні станом на 04.11.2015 р. в розмірі 23,019 грн.

Що стосується нарахування Банком пені за невиконання ОСОБА_3 грошових зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до статті 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України В«Про систему валютного регулювання і валютного контролюВ» від 19.02.1993 р. № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема у постанові судової палати у господарських справах і судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 01.04.2015 р. у справі № 909/660/14.

Отже, вимоги Банку про стягнення нарахованої пені за порушення ОСОБА_3 грошових зобов'язань за кредитним договором є безпідставними.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, кодексів, законів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільним законодавством України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позичальником ОСОБА_3 за спірний період не виконані у відповідності до умов кредитного договору грошові зобов'язання без наявності поважних причин.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 589, 590 ЦК України).

У відповідності до Закону України В«Про іпотекуВ» , за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання положень (ст. 7 Закону).

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Стаття 33 цього Закону встановлює, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки Законом України В«Про іпотекуВ» (ст.3 Закону).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України В«Про іпотекуВ» , у відповідності до якої іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 36 Закону).

Умовами укладеного між Банком і ТОВ В«ДЕНКАРВ» іпотечного договору передбачено право Банку звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання боржником зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані чи будуть виконані неналежним чином (пп. 8.4.3 іпотечного договору).

Банк має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі несвоєчасної чи неповної сплати платежів, несвоєчасного повернення суми основного зобов'язання, в т.ч. кредиту, процентів, комісійної винагороди, неустойки (пп. 8.4.8 іпотечного договору).

Звернення стягнення здійснюється на розсуд іпотекодержателя : або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або Іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору (п. 10 іпотечного договору).

Іпотечний договір також містить застереження, у відповідності до якого задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Банку права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя (п.п 11.3.1, 11.3.2 іпотечного договору).

Ураховуючи те, що термін повернення кредиту в повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, то суд вважає, що Банк отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання на нього права власності.

У відповідності із поданим Банком висновком про незалежну оцінку майна станом на 17.09.2015 р., проведену суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем товариства з обмеженою відповідальністю В«Українська експертна групаВ» ОСОБА_6, кваліфікаційне свідоцтво ФДМУ та УТО від 03.07.2010 р. № 7582, ринкова вартість предмета іпотеки - вбудовано-прибудованого магазину становить суму 800000 грн. без урахування ПДВ (т. 2, ас. 34), а з урахуванням 20 % ПДВ (160000 грн.) - 960000 грн.

Суд вважає зазначений висновок оцінки майна належним і допустимим доказом вартості спірного предмета іпотеки, виходячи з такого.

По-перше, іпотекодавець ТОВ В«ДЕНКАРВ» ухилився від надання матеріалів, необхідних для проведення призначеної ухвалою суду від 16.12.2014 р. у справі за його ж клопотанням будівельно-технічної експертизи для визначення ринкової вартості предмета іпотеки, та не оплатив вартості її проведення.

По-друге, згідно Закону України В«Про іпотекуВ» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності (ч.ч.1,3 ст.37 Закону).

З огляду на викладене, суд визнає, що належить задовольнити позовні вимоги про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 155250,01 дол. США, еквівалентних станом на 04.11.2015 р. сумі 3573699 грн. 98 коп., на предмет іпотеки, а саме: вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: пров. Український, буд. № 2а/17, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., загальною площею 169, 2 кв. м., який належить іпотекодавцю ТОВ В«ДЕНКАРВ» на праві приватної власності і на даний час коштує 960000 грн., шляхом визнання права власності Банку на цей предмет іпотеки.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки можливе лише на суму заборгованості, про стягнення якої вирішено вказаним вище рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.06.2011 р. у справі № 1407/2-14/2011.

Такі доводи є помилковими, так як зазначене рішення суду не припиняє дії кредитного договору і виконання позичальником ОСОБА_3 грошових зобов'язань за цим кредитним договором, котрим визначено остаточний строк повернення кредитних коштів та нарахованих за користування ними відсотків - 25.09.2022 р.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при частковому задоволенні позову на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (ст.49 ГПК України).

Отже, витрати Банку на оплату позовної заяви судовим збором підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ В«ДЕНКАРВ» .

Визначаючи розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню відповідачем суд виходить з такого.

Банком сплачено згідно платіжного доручення від 03.11.2014 р. № 582 судовий збір у сумі 9243 грн. 26 коп., виходячи із узгодженої сторонами в іпотечному договорі вартості предмета іпотеки в сумі 462163 грн.

У відповідності до положень Закону України В«Про судовий збірВ» (далі - Закон) у редакції, чинній на час звернення Банку з позовом, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).

У відповідності до Закону України В«Про Державний бюджет України на 2015 рікВ» , розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2014 р. становить 1218 грн.

Ринкова вартість іпотечного майна, на яке має бути звернуто стягнення, складає 960000 грн.

Вимоги в такій сумі підлягають оплаті судовим збором у сумі 19200 грн.

Таким чином, суд визнає, що з ТОВ В«ДЕНКАРВ» на користь Банку належить стягнути грошові кошти в сумі 9243 грн. 26 коп. на відшкодування витрат з оплати судового збору, а решту судового збору у сумі 9956 грн. 74 коп. (19200 грн. - 9243 грн. 26 коп.) - стягнути з відповідача на користь державного бюджету.

У судовому засіданні 04.11.2015 р., згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки, за укладеним між публічним акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та кредитВ» , ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ В«ДЕНКАРВ» іпотечним договором від 26.09.2007 р., посвідченим нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 26.09.2007 р. за реєстраційним № 1289, а саме: вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: пров. Український, 2а/17, м. Вознесенськ, Миколаївська область, загальною площею 169,2 кв.м . і вартістю 960000 (дев'ятсот шістдесят тисяч) грн., належного на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю В«ДЕНКАРВ» , 56510, вул. Малиновського , 13, м. Вознесенськ, Миколаївська область, ідентифікаційний код 32841550, на підставі договору купівлі-продажу від 11.04.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого у реєстрі за № 551, шляхом визнання права власності на зазначене іпотечне майно за публічним акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та кредитВ» , 04050, вул. Артема, 60, м. Київ, ідентифікаційний код 09807856, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2, 56500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за укладеним з публічним акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та кредитВ» кредитним договором від 26.09.2007 р. № V-66-kis-2007 у загальній сумі 155250 (сто п'ятдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят) дол. США 01 цент, еквівалентній сумі 3573699 грн. (три мільйони п'ятсот сімдесят три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) 98 коп., із яких: 85192 (вісімдесят п'ять тисяч сто дев'яносто два) дол.. США 09 центів, еквівалентних сумі 1961036 (один мільйон дев'ятсот шістдесят одна тисяча тридцять шість) грн. 72 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 70057 (сімдесят тисяч п'ятдесят сім) дол. США 92 центи, еквівалентних сумі 1612663 (один мільйон шістсот дванадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 26 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ДЕНКАРВ» , 56510, вул. Малиновського , 13, м. Вознесенськ, Миколаївська область, ідентифікаційний код 32841550, на користь публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та кредитВ» , 04050, вул. Артема, 60, м. Київ, ідентифікаційний код 09807856, грошові кошти у сумі 9243 (дев'ять тисяч двісті сорок три) грн. 26 коп. на погашення витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ДЕНКАРВ» , 56510, вул. Малиновського , 13, м. Вознесенськ, Миколаївська область, ідентифікаційний код 32841550, в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31218206783002, отримувач коштів: УК у м. Миколаїв, 22030001, код отримувача 37992781, банк отримувача : ГУДКСУ у Миколаївській області, код банку отримувача 826013, код класифікації доходів бюджету) судовий збір у сумі 9956 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 74 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 09.11.2015 р.

Суддя Ю.М. Коваль.