Рішення

від 23.09.2011 по справі 19/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/149 23.09.11

За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування»

До Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

Про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу 4 582,87 грн

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № б\н від 01.07.2011р.)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 1736-1\14 від 18.05.2011 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 5 582,87 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти позову.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 25.08.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2007 між АТ «ПРОСТО-страхування»та ТОВ «Модем-1»було укладено договір страхування № АТК 125591, у відповідності до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Mercedes VITO», державний номер НОМЕР_1.

23.05.2008 року на Мінському шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «КрАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки «Mercedes VITO», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.

ДТП сталася з вини ОСОБА_3 що підтверджується довідкою ДАЇ, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 23.07.2008 р.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу «Mercedes VITO», державний номер НОМЕР_1 Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у СПД ФОП ОСОБА_5. Згідно звіту № 918\10626 від 30.05.2008 року оцінки колісного транспортного засобу розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 6 664,36грн.

Згідно актів виконаних робіт № АВ-0000040\01 від 27.06.2008 року та № АВ-0000040\02 від 01.08.2008 року фактична вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 6 664,39 грн.

Відповідно до Розрахунку № 10626 розмір страхового відшкодування складає 6 470,39 грн.

Позивач страховим актом від 11.08.2008 визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 6 470,39 грн, виплатило вартість ремонту, згідно платіжного доручення № 17954 від 19.08.2008 р. в розмірі 1 887,52 грн, а іншу частину страхового відшкодування в розмірі 4 482,87 грн відповідно до Розпорядження № 013587 від 15.08.2008 р. АТ «ПРОСТО-страхування»зарахувало у сплату недоплаченої страхової премії шляхом взаємозаліку із Київською філією АТ «ПРОСТО-страхування».

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України В«Про страхуванняВ» до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ\2338729 у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»з лімітом відповідальності 25 500,00 грн та франшизою 510,00 грн.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту

В якості страхового відшкодування відповідачем було сплачено страхове відшкодування в добровільному порядку в розмірі 1 377,52 грн.

30.04.2010 року ОСОБА_3 відшкодував позивачу грошові кошти в сумі 510,00 грн -франшиза.

Решту матеріальних збитків відповідач не відшкодував.

Станом на день розгляду справи відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму грошових коштів в розмірі: 4 582,87 (6 470,39 грн -розмір фактичної матеріальної шкоди - 1 377,52 грн - сплачене відповідачем страхове відшкодування - 510,00 грн -розмір франшизи).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача весь розмір оціненої шкоди у розмірі 4 582,87 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01004, м. Київ,вул. Червоноармійська, 15\2; код ЄДРПОУ 25533335) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул.. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673, р/р 26503441, в АТ «Райффайзен банк ОСОБА_1», МФО 300335) в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 4 582 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн. 87 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28.09.2011