Рішення

від 18.01.2012 по справі 19/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/131 18.01.12

За позовом Приватного підприємства «ГАЛС -ТРАНС»

До Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

Про стягнення заборгованості 43 243,29 грн.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІMVI- Транс»

До Приватного підприємства «ГАЛС -ТРАНС»

Про розірвання договору -заявки № 1 від 28.09.2010 р., зобов'язання повернути вантаж та стягнути вартість витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача не з»явився

від відповідача ОСОБА_2 (за дов. № б\н від 02.09.2011 р.)

від третьої особи: ОСОБА_2 (за дов. № б\н від 20.10.2011 р.)

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «ГАЛС-ТРАНС»до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 43 243,29 грн.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 в Договорі -заявці № 01 від 28.09.2010 року, укладеної між сторонами не вказав, точної адреси розвантаження вантажу, не склав товарно -транспортних накладних на місці розвантаження, внаслідок чого підприємство не мало змоги отримати оплату за доставку вантажу та як результат завдані збитки в зв'язку з простоєм транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.11р. порушено провадження у справі № 19/131 та призначено розгляд справи на 09.09.2011 р.

В судовому засіданні 09.09.2011 р. представником відповідача подано заперечення проти позову.

09.09.2011 року по справі оголошена перерва до 03.10.2011 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року справу передано для розгляду судді Головіній К.І. в зв'язку із знаходженням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. справу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.10.2011 р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р. справу передано судді Шаптала Є.Ю. в зв'язку із виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 24.10.2011 року.

24.10.2011 року по справі оголошена перерва до 14.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 07.12.2011 р.

28.11.2011 року до відділу діловодства суду подано позовну заяву третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ТОВ «ІMVI- Транс»про розірвання договору -заявки № 1 від 28.09.2010 року.

30.11.2011 року господарським судом міста Києва винесено ухвалу про прийняття позовної та вступ третьої особи у справу ТОВ «ІMVI- Транс»про розірвання договору -заявки № 1 від 28.09.2010 року.

07.12.2011 року представником позивача в судовому засіданні подано відзив на позовну заяву третьої особи.

07.12.2011 року по справі оголошено перерву до 18.01.2012 р.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Представника відповідача та представник третьої особи в судовому засіданні 18.01.2012 року заперечували проти позовної заяви ПП «ГАЛС-ТРАНС», просили задовольнити позовні вимоги третьої особи.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів.

Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.01.2012 р. та за відсутністю представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2010 року було укладено Договір -заявку № 01 від 28.09.2010 року про надання транспортно-експедиційних послуг, Замовником за яким виступило - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «ІЗОБУД», а Експедитором - СПД ОСОБА_1

Відповідно до договору - заявки № 01 від 28.09.2010 року про надання транспортно-експедиційних послуг Експедитор взяв на себе зобов'язання з перевезення черепиці на 11 європалетах, за маршрутом Вишневе, вул.. Київська, 8 (склад «Брат») -м. Донецьк.

Датою розвантаження вантажу сторонами узгоджено 29.09.2010 року, вартість перевезення встановлена в розмірі 4 500 грн.

28.09.2010 року між ТОВ «ГАЛС-ТРАНС»(Перевізник) та СПД ОСОБА_1 укладено Договір -заявку № 01 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до договору - заявки № 01 від 28.09.2010 року про надання транспортно-експедиційних послуг Перевізник взяв на себе зобов'язання з перевезення черепиці на 11 європалетах, за маршрутом Вишневе, вул.. Київська, 8 (склад «Брат») -м. Донецьк.

Датою розвантаження вантажу сторонами узгоджено 29.09.2010 року, вартість перевезення встановлена в розмірі 4 400 грн. + 100 експедитору на карточку.

Згідно рахунку -фактури № СФ-0000016 від 21.10.2010 року, ТОВ «ГАЛС-ТРАНС»виставило ФОП ОСОБА_1 рахунок на загальну суму в сумі 22 489,00 грн. за надані транспортно-експедиційні послуги м. Вишневе -м. Донецьк, м. Донецьк-Макіївка та штрафні санкції за затримку автомобіля при розвантаженні.

Відповідно до претензії за вих. № 005/10 від 18.10.2010 р. ФОП Іванюк повідомляло про те, що станом на 18.10.2010 автомобіль за Договором -заявкою № 01 від 28.09.2010 р. не прибув на розвантаження, та просить надати офіційну інформацію про місцезнаходження автомобіля.

Згідно листа за вих.. № 004/10 від 15.10.2010 року, ФОП ОСОБА_1 повідомило ТОВ «ГАЛС -ТРАНС», що автомобіль Вольво АА 9706 НС з причепом АА 9163 ХТ не прибув на розвантаження.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.10.2010 року вбачається, що ФОП ОСОБА_1 звертався до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою.

Згідно листа за вих. № 284 від 08.09.2011 року ТОВ «ТК «ІЗОБУД» повідомило СПД ОСОБА_1 про те, що товар транспортним засобом Вольво АА 9706 НС з причепом АА 9163 ХТ не прибув до місця розвантаження.

Згідно Договору про відступлення права вимоги від 01.10.2010 р., кладеного між ФОП ОСОБА_1 (Цедент) та ТОВ «ІMVI- Транс»(Цесіонарій) до Цесіонарія перейшло право вимагати (замість Цедента) від Боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: відшкодування збитків, пов'язаних з невиконанням умов Договору перевезення,, а саме - повернення вантажу або повернення вартості вантажу в розмірі 31 117,03 грн., недоставленого в строк відповідно до Договору перевезення (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору за відступлення права вимоги Цесіонарій зобов'язується сплатити борг Цедента перед компанією ТОВ «ТК «ІЗОБУД»за недоставляння вантажу за договором -заявкою № 01 про надання транспортно-експедиційних послуг укладеним 28.09.2011 р. між Цедентом та ТОВ «ТК «ІЗОБУД». Після оплати боргу зазначений вантаж переходить у власність Цесіонарія.

З видаткової накладної № ТкІк - 00629 від 04.10.2010 року вбачається, що ТОВ «ТК «ІЗОБУД»виставило ТОВ «ІMVI- Транс»рахунок на оплату в розмірі 31 117,03 грн.

Згідно виписки по рахунку: 260050105982.980 за 04.10.2010 року, ТОВ «ІMVI- Транс»перерахувало на поточний рахунок ТОВ «ТК «ІЗОБУД»оплату за товар, згідно рахунку-фактури № ТкІк - 00820 від 04.10.2010 року суму в розмірі 31 117,03 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника відповідача, представника третьої особи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ГАЛС-ТРАНС» не підлягають до задоволення, а вимоги ТОВ «ІMVI- Транс» підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.. 909 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, укладання сторонами правочину на перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі Договору - заявки № 01 від 28.09.2010 року про надання транспортно-експедиційних послуг ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки заявка підписана обома сторонами, скріплена печатками, містить найменування та відомості про кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Позивач зазначає, що оскільки відповідачем в Договорі -заявці № 01 не зазначено точну адресу місця розвантаження та не проведено оплату згідно рахунку фактури № СФ-000016 від 21.10.2010 р. вантаж не доставлений та не розвантажений, крім того виникли збитки в зв'язку з простоєм транспортного засобу за 314 діб в сумі 15 700,00 грн..

Згідно Договору-заявки № 01 від 28.09.2010 року, укладеного між ТОВ «ГАЛС-ТРАНС»(Перевізник) та СПД ОСОБА_1 про надання транспортно-експедиційних послуг місцем розвантаження зазначено м. Донецьк, жодних зауважень щодо недостовірності, неточності даних місця розвантаження ТОВ «ГАЛС-ТРАНС»не зазначено, що свідчить про те що тієї інформації, яка містилася у зазначеному договорі було достатньо ТОВ «ГАЛС-ТРАНС»для виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст. 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилася, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків -у розумний строк.

Згідно Договору -заявки № 01 від 28.09.2010 року датою розвантаження вантажу встановлено 29.09.2010 р.

Як, зазначає третя особа, між сторонами було досягнуто згоди, що оплату перевізнику проводиться по факту розвантаження.

Рахунок -фактуру № СФ - 0000016, виставлено позивачем лише 21.10.2010 року на суму 22 489,00 грн.

Суд ставить під сумнів достовірність копії Договору -заявки № 01 від 28.09.2010 року наданої позивачем, де зазначено ручним записом «розвантаження вантажу проводиться тільки при надходженні оплати на розрахунковий рахунок перевізника. Відповідно од ст. 916 п. 4 ЦК України перевізник має право притримати розвантаження вантажу до надходження коштів за доставку»та не приймає у якості належного та допустимого доказу підтверджуючого правомірність притримання позивачем вантажу, оскільки згідно наданого представником третьої особи екземпляру Договору -заявки № 01 від 28.09.2010 року зазначені вище записи відсутні.

Посилання позивача, що він зазнав матеріальних збитків за зберігання вантажу, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не надано суду доказів, підтверджуючих факт зберігання вантажу протягом 314 діб.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позивач порушив умови Договору -заявки № 01 від 28.09.2010 року з перевезення вантажу, а саме порушив строк поставлення та розвантаження вантажу та без законних на те підстав притримав вантаж.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які доводили правомірність відмови від розвантаження вантажу, тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача вказати точну адресу розвантаженні вантажу, стягнення суми боргу в розмірі 43 243,29 грн., яка складається з боргу за рахунком в сумі 22 489,00 грн. та матеріальних збитків пов'язаних з простоєм транспортного засобу та зберіганням вантажу в сумі 15 700,00 грн. є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Щодо вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про розірвання договору -заявки № 01 від 28.09.2010 року суд зазначає наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконує його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відповідними від зобов'язання, якщо не встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Приймаючи до уваги, що позивачем пропущено строк поставлення та розвантаження вантажу більше ніж один рік, незаконно притримано вантаж, суд дійшов висновку, що позивач суттєво порушив взяті на себе зобов'язання з перевезення вантажу

Таким чином, вимоги третьої особи про розірвання Договору -заявки № 01 від 28.09.2010 року про надання транспортно-експедиційних послуг та зобов'язання повернути вантаж власнику - обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення вартості витрат на правову допомогу суд зазначає.

Судом встановлено, що 20.10.2011р. між позивачем ТОВ «ІMVI- Транс» та ПП «Київське Юридичне Бюро»було укладено Договір № 20/10/2011, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується за плату надавати послуги, на умовах, визначених Договором, а Замовник зобов'язується приймати надані послуги та належним чином оплатити їх.

Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правових послуг сторони домовились про умови надання Виконавцем Замовнику правової послуги: складання позовної заяви від імені Замовника в особі третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову ті інші дії з супроводу судового процесу в Господарському суді м. Києва по справі № 19/13, оплата - 5000,00 шгрн.

З матеріалів справи вбачається, що за надані по договору послуги Замовник сплатив на користь Виконавця грошові кошти в розмірі - 5 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 20.10.2011 р.

Судом встановлено, що подана до суду в інтересах Клієнта позовна заява, документи по справі готувались Виконавцем, адвокат був присутній на всіх призначуваних судом засіданнях, подані позивачем до матеріалів справи докази належним чином засвідчені підписом адвокати, що в сукупності надає підстави суду дійти до висновку, що Виконавець належними чином виконував взяті на себе зобов'язання в частині надання правової допомоги Клієнту.

Зважаючи на викладене, враховуючи складність і тривалість розгляду справи, зважаючи на виконання адвокатом взятих на себе зобов'язань за договором по наданню юридичних послуг позивачу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених витрат в розмірі - 5 000,00 грн. за отримання правових послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства «ГАЛС-ТРАНС»- відмовити.

2. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ІMVI- Транс»задовольнити в повному обсязі.

3. Розірвати Договір -Заявку № 01 від 28.09.2010 р., укладеного між Приватним підприємством «ГАЛС-ТРАНС» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-ТРАНС»( 02232, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32203535) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ІMVI- Транс»вантаж, зазначений у Договір -Заявку № 01 від 28.09.2010 р. на місце завантаження -м. Вишневе, вулиця Київська, 8 (склад «Брат»).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-ТРАНС»( 02232, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32203535, р\р 260083010321 в ВІД ОБ Деснянське № 8451, м. Київ, МФО 320230) витрати за отримання правових послуг в сумі 5 000 (п'ять тисяч ) грн.. 00 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-ТРАНС»( 02232, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32203535, р\р 260083010321 в ВІД ОБ Деснянське № 8451, м. Київ, МФО 320230) судовий збір в розмірі 2 462 (дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн.. 50 коп.

7. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 23.01.12 р.