Ухвала

від 16.11.2015 по справі 922/1434/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 листопада 2015 року Справа № 922/1434/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Данилова Т.Б., Рогач Л.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольховський м'ясокомбінат" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015р.

у справі №922/1434/15 Господарського суду Харківської області

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольховський м'ясокомбінат"

про стягнення 30 319,63 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольховський м'ясокомбінат" касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015р. у справі №922/1434/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються зокрема докази сплати судового збору.

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі встановлена з 01 січня у розмірі 1218грн.

Відповідно до п.п.5 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 01.09.2015 року, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому обов'язково має бути врахована ставка, яка діяла на момент подання позовної заяви. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру до 01 вересня 2015 року становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Предметом даного спору є вимога майнового характеру, а саме стягнення 30 319,63 грн., в тому числі 23250,00 грн. суми основної заборгованості, 702,80 грн. суми нарахованої пені, 210,85 грн. суми 3% річних та 6155,98 грн. суми інфляційних втрат.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги та доданих до неї документів, касаційну скаргу подано заявником 21.09.2015р.

Враховуючи наведене, скаржник під час звернення зі скаргою повинен був сплатити судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з огляду на заявлену суму позову 30 319,63 грн., тобто 120% ставки від 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Натомість згідно доданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольховський м'ясокомбінат" квитанції №7291 від 21.09.2015р. судовий збір сплачено у розмірі 2142,00 грн., тобто у меншому розмірі.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, частинами першою і другою ст. 111 7 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зокрема, касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судами при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній і зводяться до намагань повторного перегляду справи в повному обсязі та вирішення питань про додаткову перевірку доказів, перевагу одних доказів над іншими та їх достовірність і стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів ст. 111 7 ГПК України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 6 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України", якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що подана ним касаційна скарга складена представником Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ольховський м'ясокомбінат" ОСОБА_5, ксерокопія довіреності на підтвердження повноважень якого засвідчена представником без врахування положень пункту 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55), яким визначено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи, яка засвідчує копію, а також положень пункту 5.27 щодо наявності окрім слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.86, 111, п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольховський м'ясокомбінат" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015р. у справі №922/1434/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя(доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Т.Б. Данилова

Суддя Л.І. Рогач