ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" вересня 2015 р. м. Київ К/800/16537/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 по справі №2а-1670/6818/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТСо» до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТСо» до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 №0000182301.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області 16.03.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 29.03.2013 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 129 Конституції України, пунктів 2.12, 3.1, 3.2, 7.3, 7.4 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, статей 7, 9, 11, 86 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТСо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.01.2012, валютного та іншого законодавства з 01.01.2010 по 31.01.2012.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 2.12, 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №63, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 10843,89грн.
За результатами перевірки Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області складено акт від 13.06.2012 №848/22/23812829 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми від 27.06.2012 №0000182301, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10843,89грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено порушення вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що чек за безготівковий розрахунок банківською карткою дає право на повернення працівнику підприємства витрачених коштів через касу підприємства як підзвітні кошти.
Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Пунктом 2.12 Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні встановлено, що фізичні особи-довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з карткового рахунку із застосуванням корпоративної платіжної картки або особистої платіжної картки, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з карткового рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.
За приписами до пункту 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Відповідно до пункту 3.2 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено окремі категорії суб'єктів господарювання, які можуть проводити розрахункові операції без застосування РРО та розрахункових книжок.
Судом першої інстанції встановлено, що працівником позивача подано авансовий звіт від 23.02.2010 Н-00000024 та товарний чек б/н щодо придбання газу пропану у Товариства з обмеженою відповідальністю «Жета» на суму 156,31грн.
Разом з тим, товарний чек щодо придбання газу пропану у Товариства з обмеженою відповідальністю «Жета» не може вважатися належним розрахунковим документом, оскільки реалізація газу пропану в силу приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не може проводитися без застосування РРО.
Крім того, перевіркою встановлено подання працівниками позивача авансових звітів від 24.02.2010 Н-00000025 з чеком РРО про безготівковий розрахунок на суму 599,94грн., від 17.11.2010 Н-00000346 з чеком РРО про безготівковий розрахунок на суму 1450,00грн., від 23.11.2010 Н-00000357 з чеком РРО про безготівковий розрахунок на суму 2160,00грн., від 25.11.2010 Н-00000360 з чеком РРО про безготівковий розрахунок на суму 2160,00грн., від 25.01.2011 Н-00000008 з чеком РРО про безготівковий розрахунок на суму 825,00грн.,від 28.01.2011 Н-00000011 з квитанцією, від 04.04.2011 Н-00000079 з чеком РРО про безготівковий розрахунок на суму 239,94грн., від 21.04.2011 Н-00000104 з чеком РРО про безготівковий розрахунок на суму 2970,00грн., від 19.07.2011 Н- 00000197 з чеком РРО про безготівковий розрахунок на суму 242,70грн.
Пунктом 2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні встановлено, що фізичні особи-довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з карткового рахунку із застосуванням корпоративної платіжної картки або особистої платіжної картки, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з карткового рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, в порушення зазначених вимог, підзвітними особами підприємства проводилися безготівкові розрахунки із застосуванням платіжної картки. Документи про одержання готівки з карткового рахунку та належні розрахункові документи, що підтверджують використання виданої через картковий рахунок готівки, підзвітними особами до звітів додано не було.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин щодо порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.
Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 по справі №2а-1670/6818/12 скасувати, залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2015 |
Оприлюднено | 18.11.2015 |
Номер документу | 53536888 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні