Ухвала

від 17.11.2015 по справі 902/1074/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 листопада 2015 року Справа № 902/1074/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. (доповідача), суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Злагода" про перегляд постанови за нововиявленими обставинами Вищого господарського суду України від 22.04.15 у справі№902/1074/14 Господарського суду Вінницької області за позовомЗаступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі: 1.Оратівської районної державної адміністрації 2.Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) 3.Служби автомобільних доріг у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Злагода" провизнання недійсним договору оренди землі та звільнення земельної ділянки

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.15 призначено розгляд заяви на 12.11.15. У судовому засіданні 12.11.15 оголошено перерву до 17.11.15.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Клюге Л.М. - прок. ГПУ, посв. №014652;

від відповідача: Гончарр О.І. - за дов. від 11.11.15.

Представники позивачів у судове засідання не з'явились, проте належно повідомлені про час і місце розгляду заяви.

Заступником прокурора Вінницької області у липні 2014 року заявлений позов в інтересах держави особі: Оратівської районної державної адміністрації, Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) та Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Злагода" у якому прокурор просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 02.12.04, укладеного між Оратівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Злагода" та зареєстрований у Державному реєстрі земель від 26.07.05 за №334 і зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку водного фонду площею 209,3978 га, нормативною грошовою оцінкою 285 123,83 грн, шляхом припинення користування нею. Позов мотивовано тим, що при укладенні спірного договору було порушено приписи статті 15 Закону України "Про оренду землі", статей 152, 211 Земельного кодексу України, статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.12.14 провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку припинено.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.12.14, ухваленим колегією суддів у складі: головуючий суддя - Кожухар М.С., судді: Банасько О.О., Маслій І.В., позов задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі від 02.12.04, а також визначено, що зобов'язання за цим договором припиняються з дня набрання рішенням у справі законної сили. Суд виходив з того, що частина об'єкту, котра знаходиться у користуванні відповідача на підставі спірного договору, на час передачі в оренду перебувала у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Вінницькій області у зв'язку з перебуванням на балансі служби нерухомого майна, яке належить державі, а саме автомобільної дороги Р-17, і вилучена із такого постійного користування не була. При цьому суд керувався приписами статей 116, 124 Земельного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України, статей 203, 215, 216, 260, 261 Цивільного кодексу України.

Рівненський апеляційний господарський суд, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Філіпова Т.Л., суддів: Василишин А.Р., Бучинська Г.Б., постановою від 05.03.15, перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Вищий господарський суд України, у складі колегії суддів: Полянського А.Г. - головуючого судді, суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М., постановою від 22.04.15 постанову та рішення у справі змінив, виключивши із резолютивної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 05.12.14 вказівку про те, що зобов'язання за недійсним договором припиняються з дня набрання рішенням у справі законної сили. Суд визнав, що за приписами статті 216 Цивільного кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду землі", спірний договір є недійсним з моменту його укладення оскільки не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Злагода" звернулось до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22.04.15 за нововиявленими обставинами, в якій просить постанову касаційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. В обґрунтування заяви Товариство у якості нововиявлених обставин надало копію листа приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Нові технології ГІС" від 24.12.09 №3541 підписаний його директором, який скерований Начальнику Головного управління Держкомзему у Вінницькій області, Начальнику Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", Начальнику відділу Держкомзему у Оратівському районі та Начальнику Служби автомобільних доріг у Вінницькій області та копію листа від 13.04.11 №643, адресований Начальнику Служби автомобільних доріг у Вінницькій області без підтвердження відправлення цих листів. Про наявність такого листування заявник дізнався 08.09.15. На думку заявника, вказані обставини і є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не були відомі скаржнику на час розгляду справи та спростовують висновок суду про звернення прокурора з даним позовом в межах строку позовної давності.

Від Заступника прокурора Вінницької області, Оратівської районної державної адміністрації, Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор), Служби автомобільних доріг у Вінницькій області пояснень або заперечень на заяву судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників прокуратури та відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи заяви про перегляд постанови касаційної інстанції за нововиявленими обставинами, відзначає таке.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи , по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами . Розглядаючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд розрізняє поняття нововиявленої обставини, як факту і нового доказу, як підтвердження факту. Не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу листи , накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами . Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Злагода" у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 22.04.15 посилається на листи приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Нові технології ГІС" від 24.12.09 №3541 та від 13.04.11 №643 підписані директором Домків П.В., та адресовані сторонам у справі. З огляду на наявність цих листів заявник вважає, що позивачам, а отже і прокурору, в інтересах яких він звертався, було відомо про подвійне використання спірних земельних ділянок значно раніше, ніж це було установлено у ході судового розгляду адміністративної справи. З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Злагода" не підлягає задоволенню, оскільки вказані вище обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України. З'ясувавши за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Злагода" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови касаційної інстанції в порядку статті 114 Господарського процесуального кодексу України відсутність нововиявлених обставин, господарський суд виносить ухвалу про залишення постанови Вищого господарського суду України без змін. З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Злагода" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22.04.15 за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Постанову Вищого господарського суду України від 22.04.15 у справі №902/1074/14 залишити без змін.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Злагода" залишити без задоволення.

Головуючий, суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець