Вирок

від 23.11.2010 по справі 1-596/10

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-596/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді В.М. Одинця

при секретарі О.В. Згорської

за участю прокурора М. І. Витязя,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, що має неповну середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий: 20.01.2006 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України, до 1-го року позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на один рік. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 13.12.2006 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування призначеного покарання; звільнився 11.07.2007 року на підставі Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.

03.07.2008 року Подільським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 309 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі; звільнено 13.01.2010 року на підставі постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2010 року умовно-достроково на не відбуту частину покарання, що становить 9 місяців,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст. 186 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, українець, громадянин України, що має середню-спеціальну освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: м. Київ. АДРЕСА_1. раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2010 року, приблизно о 02.00 год., ОСОБА_2, знаходячись поблизу четвертого під'їзду будинку № 13 по вул. Світлицького в м. Києві умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного відкритого викрадення чужою майна підбіг до гр-на ОСОБА_4 та наніс йому удар кулаком руки в потиличну область голови, від якого потерпілий впав на землю та випустив з рук сумку, яка була при ньому. В цей час ОСОБА_2, продовжуючи свої умисні злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, скориставшись тим, що потерпілий впав, відкрито викрав у нього шкіряну сумку чорного кольору, вартістю 800 гривень, у якій знаходилися наступні речі: мобільний телефон "Нокіа 6300", вартістю 600 гривень, СІМ-картку оператора мобільного зв'язку "МТС", вартістю 10 гривень, на рахунку якої коштів не було, гроші в сумі 2400 гривень, 2 квитка на потяг Київ-Львів, вартістю 596 гривень за один квиток, загальною вартістю 1 192 гривні, а також ключі від квартири, офісу, сейфу, паспорт громадянина України на ім"я ОСОБА_4, ПІН-коди до карток «ВТБ-банку», візитівки у кількості 50 штук, які для потерпілого ОСОБА_4І . матеріальної цінності не становлять, завдавши таким чином останньому збитку на загальну суму 5002 гривні. Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення злочину втік та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2295 від 28.04.2010 року у потерпілого ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді підшкірних крововиливів в лівій потиличній та тім»яній ділянках, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

24.04.2010 року, приблизно о 12.00 год., ОСОБА_3, достовірно знаючи, що ОСОБА_2, під час вчинення вказаного злочину відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон «Нокіа-6300», перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 14 в ломбарді «Скарбниця», заздалегідь не обіцяно збув вказаний мобільний телефон, завідомо одержаний злочинним шляхом та отриманими коштами розпорядився за власним розсудом.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні пред»явленого звинувачення визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що дійсно 24.04.2010 року, приблизно о 02.00 год. він, знаходячись поблизу четвертого під'їзду будинку № 13 по вул. Світлицького в м. Києві підбіг до потерпілого та наніс йому удар кулаком руки в потиличну область голови, від якого останній впав на землю та випустив з рук сумку, яка була при ньому. Він, скориставшись тим що потерпілий впав, викрав у нього шкіряну сумку чорного кольору. Після чого з місця вчинення злочину втік та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінуємого злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що 24.04.2010 року, приблизно о 12.00 год., він, достовірно знаючи, що ОСОБА_2, під час вчинення злочину викрав у потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон «Нокіа-6300», за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 14 в ломбарді «Скарбниця», збув вказаний мобільний телефон, завідомо одержаний злочинним шляхом та отриманими коштами розпорядився за власним розсудом. Цивільний позов підсудні визнаги в повному обсязі.

Враховуючи, що підсудні повністю визнали свою вину в пред»явленному звинуваченні, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, згідно з ч.З ст. 299 КПК України.

Порядок застосування ч.З ст.299 КПК України підсудним роз»яснено. Вони вірно його розуміють.

Виходячи із наведенного, суд вважає, що вина підсудних в пред"явленних звинуваченнях доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані вірно:

за 4.2 ст. 186 КК України, відкрите викрадення чужого майна \грабіж\, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров»я потерпілого, вчинене повторно.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані вірно

за ст. 198 КК України, як заздалегідь необіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_2 суд враховує, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, який будучи раніше судимим, маючи незняту і непогашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став та повторно вчинив умисний корисливий злочин, його характеристику (а.с.168 ), що він перебуває на обліку у лікаря психіатра з 11.2000 року (а.с.162) на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с.164), має постійне місце проживання, те, що він вчинив тяжкий злочин, обставиною, що пом"якшує покарання є щире каяття, обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочину, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в ізоляції його від суспільства та доцільним призначити міру покарання пов»язану із позбавленням волі.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_3 суд враховує, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, його характеристику (а.с.177), що він не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра (а.с.175, 176), має постійне місце проживання, те, що він вчинив злочин, що віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, обставиною, що пом"якшує покарання є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання не встановлено, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства та доцільним призначити йому міру покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України та покладенням обов»язків передбачених ст. 76 КК України.

Керуючись ст. ст.323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.І ст.71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 03.07.2008 року, остаточно призначити ОСОБА_2 у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО ДЦ України.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 26.04.2010 року.

Речові докази, що зберігаються в матеріалах справи - залишити в матеріалах справи.

ОСОБА_3 винним та призначити покарання за ст.198 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїзджати за межі України, на постійне місце проживання, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 цивільний позов в сумі 3810 гривень, по 1905 гривень з кожного.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, засудженим, що утримуються під вартою 15 діб з моменту /5три\Цння копії вироку.

Суддя ОСОБА_6