Постанова

від 12.12.2011 по справі 2а-13771/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2011 року 10:39 № 2а-13771/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого -судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -ОСОБА_1О.(довіреність від 22.04.2011р. № 734), відповідача -ОСОБА_2 (довіреність від 28.10.2011р. № 2299/9/10-028), розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українські радіосистеми» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полігон», - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 червня 2011 року № НОМЕР_1, - В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Українські радіосистеми»(далі -ПрАТ «УРС», Позивач) заявлені позовні вимоги до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі -СДПІ, Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 червня 2011 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачу правомірно було донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі -ПДВ) спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки фінансово-господарські правовідносини між ПрАТ «УРС»та його контрагентом - ТОВ «Полігон»не мали реального характеру. На думку відповідача, договори, укладені між ПрАТ «УРС»та ТОВ «Полігон», відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Третя особа надала письмові пояснення до суду, в яких підтвердила надання послуг та виконання робіт на користь позивача та отримання за них винагороду, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «УРС». До пояснення третьою особою було надано завірені копії договорів та первинних документів, а також копії установчих та інших документів, зокрема штатний розклад, договір оренди приміщення з додатковими угодами до нього, актом приймання -передачі приміщення, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, Свідоцтво про державну реєстрацію, Довідка про взяття на обліку платника податку (Форма № 4-ОПП), Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (Форма № 2-Р). Крім того, третя особа посилалась на оскарження в судовому порядку дій ДПІ у Московському районі м. Києва, зокрема щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Полігон»в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.07.2010 року по 31.012011 року та в частині правомірності нарахування валових доходів і валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року (супровідний лист за вх. № 5436/7 від 18.03.2011 року), за результатами якої було складено Акт від 09.03.2011 року за № 556/23/308883726, та задоволення позову Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року у справі № 2-а-5826/11/2070.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи у судові засідання не з'являвся, належним чином повідомлявся про дати, час та місце судових засідань.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

ПрАТ «УРС»(ідентифікаційний код 23151188) було зареєстровано як юридичну особу 20 березня 1995 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.

ПрАТ «УРС»було взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва 20 березня 1995 року за № 7686, з 22 січня 2010 року перереєстровано та взято на облік до СДПІ (згідно даних Акта перевірки від 18.05.2011 року за № 255/42-10/23151188).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 21 квітня 2011 року № 100333898 ПрАТ «УРС» зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 231511826563). Попередньо протягом періоду, за який проводилася документальна перевірка, позивач був зареєстрований платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 06.02.2010 року за № 100267030.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 020801 від 02 серпня 2011 року до видів діяльності ПрАТ «УРС»за КВЕД відносяться: 32.20.3 Монтаж передавальної апаратури, 64.20.0 Діяльність зв'язку, 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу, 72.50.2 Ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки, 32.20.2 Ремонт та технічне обслуговування передавальної апаратури.

Згідно ліцензій Національної комісії з питань регулювання зв'язку України серії АЖ № 583169 від 03.06.2011 року (строк дії до 30.12.2019 року), серії АВ № 583168 (строк дії до 15.12.2020 року), серії АВ № 583167 (строк дії до 25.07.2021 року) та серії АВ № 583166 (строк дії до 20.10.2020 року) ПрАТ «УРС»дозволено здійснювати наступні види господарської діяльності: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжміського на території України; надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території Київської області; надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на всій території України; послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на територіях інших областей України.

СДПІ провела документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Українські радіосистеми»(код ЄДРПОУ 23151188) з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Полігон»(код ЄДРПОУ 30883726) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено Акт від 18.05.2011 року № 255/42-10/23151188.

Перевіркою повноти визначення ПрАТ «УРС»податкового кредиту за грудень 2010 року перевіряючими було встановлено його завищення на суму 789 053, 00 грн. по взаєморозрахункам з ТОВ «Полігон» (код ЄДРПОУ 30883726).

До СДПІ надійшов Акт від 09.03.2011 року за № 556/23/308883726 за результатами проведення Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова документальної позапланової перевірки ТОВ «Полігон»в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.07.2010 року по 31.012011 року та в частині правомірності нарахування валових доходів і валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року (супровідний лист за вх. № 5436/7 від 18.03.2011 року).

У вказаному Акті документальної позапланової перевірки зазначено, що у ТОВ «Полігон» відсутні майно, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення та інше майно, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, і що свідчить про відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «Полігон»від контрагентів-постачальників. Також у підприємства відсутні первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності, що свідчить про проведення через підприємство транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, для штучного формування сум валових витрат і податкового кредиту. Вищенаведене, на думку працівників ДПІ у Московському р-ні м. Харкова, свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Полігон»та ведення ним господарської діяльності в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Крім того, в Акті перевірки від 09.03.2011 року за № 556/23/30883726 зафіксовано, наступне:

- ТОВ «Полігон»зареєстровано як юридичну особу 12 квітня 2000 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.04.2000 року за № 14801200000017439;

- ТОВ «Полігон»взято на податковий облік у ДПІ у Московському р-ні м. Харкова 21 квітня 2000 року за № 162. Станом на момент проведення документальної перевірки підприємство перебувало на обліку в податковій інспекції;

- ТОВ «Полігон»є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 24.04.2000 року за № 29274109, індивідуальний податковий номер платника 308837220341 (статус «не анульоване»);

- за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року ТОВ «Полігон» задекларувало скоригований валовий дохід в сумі 17 458 700, 00 грн. та валові витрати на суму 17 442 700, 00 грн. При цьому відповідно до показників рядку 04.3 декларацій з податку на прибуток підприємства «витрати на оплату праці»за аналогічний період суб'єкт господарювання здійснював нарахування на загальну суму 130 000,00 грн., та відповідно до показників рядку 04.4 відповідних декларацій «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування»здійснював нарахування на загальну суму 46 000,00 грн.

На підставі вищенаведеного в акті перевірки працівники ДПІ у Московському р-ні м. Харкова прийшли до висновку про те, що ТОВ «Полігон»завищено суми податку на прибуток підприємств на загальну суму 4 000, 00 грн. та ПДВ на загальну суму 17 498, 00 грн. Згідно розділу 4 «Висновок»Акта перевірки від 09.03.2011 року № 556/23/30883726 перевіряючими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та ст.ст. 4, 5, 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) в частині придбання та продажу товарів, робіт, послуг.

Аналогічно, працівники СДПІ на підставі вище наведених висновків Акта перевірки ДПІ у Московському р-ні м. Харкова від 09.03.2011 року за № 556/23/30883726, зробили наступні висновки в своєму Акті перевірки від 18.05.2011 року № 255/42-10/23151188 в частині правомірності визначення суми податкового кредиту за грудень 2010 року за результатами взаємовідносин з ТОВ «Полігон»:

- правочини укладені від імені ТОВ «Полігон»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувачів», в т.ч. до ПрАТ «УРС».

- взаємовідносинами по господарським операціям між ПрАТ «УРС»та ТОВ «Полігон»за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року в результаті виконання сторонами нікчемних угод залишаються непідтвердженими відповідними первинними документами у зв'язку із неможливістю здійснення ТОВ «Полігон»господарської діяльності через відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень. Як наслідок договори, які укладені між ПрАТ «УРС»та ТОВ «Полігон»відповідно до п. 1, 2 ст. 215, п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

- на порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР ПрАТ «УРС»завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 789 053, 00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 789 053, 00 грн. за результатами укладених угод з ТОВ «Полігон».

Позивач подав заперечення від 27.05.2011р. № 583 до СДПІ на Акт перевірки, за результатами розгляду яких СДПІ листом від 03 червня 2011 року № 15820/10/42-158 залишила висновки Акта перевірки без змін.

08 червня 2011 року СДПІ на підставі Акта перевірки від 18.05.2011 року № 255/42-10/23151188 прийняла податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (далі -ППР № НОМЕР_1), яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначило суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 986 316,00 грн., в т.ч.: 789 053,00 грн. -основний платіж, 197 263,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень ДПА у м. Києві від 18.08.2011 року № 8386/10/25-114 та ДПС України від 14.09.2011 року за № 728/10-2115 за результатами розгляду скарг ПрАТ «УРС»залишено без змін ППР № НОМЕР_1, а скарги підприємства -без задоволення.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

За змістом викладених норм податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході судового розгляду було встановлено, що між ПрАт «УРС»(Замовник) та ТОВ «Полігон»(Підрядник) було укладено ряд договорів про надання послуг з обслуговування споживачів від 31.03.2010 року за № 04431/10/А/013, від 30.04.2010 року за № 06914/10/А/013 і за № КФ-389/10, від 01.06.2010 року за № 191/10-053, від 06.07.2010 року за № 105-5/58/058, від 02.08.2010 року за № 12827/10/А/306 (всі договори складені за типовою формою).

Згідно п. 1.1, 1.2 ОСОБА_3 про надання послуг з обслуговування споживачів Виконавець зобов'язується надати послуги з обслуговування споживачів, які бажають користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернет (надалі -Інтернет послуги) Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Послуги з обслуговування включають в себе: консультування споживачів стосовно тарифних планів та переваг Інтернет-послуг Замовника, консультування споживачів стосовно порядку укладення договору з Замовником та підключення до мережі Інтернет.

Виконавець зобов'язаний: консультувати споживачів, які до нього звернуться, відносно переваг та особливостей Інтернет-послуг Замовника; при виявленні споживачем бажання скористатися Інтернет-послугами Замовника, Виконавець здійснює оформлення заявки на підключення за допомогою паперової або електронної форми та роз'яснює споживачу порядок підключення та укладення договору з Замовником; при заповненні заявок на підключення Виконавець обов'язково вказує номер, повідомлений йому Замовником. За цим номером Замовник буде здійснювати розрахунок винагороди Виконавця; підписати і надати Замовнику 2-і примірники акту наданих Замовнику послуг за розрахунковий місяць; у разі припинення договору, на вимогу Замовника повернути йому отримані від Замовника рекламні матеріали і рекламну сувенірну продукцію, невикористані під час надання послуг за цим договором; при здійсненні інформування споживачів надавати їм виключно правдиву інформацію, не здійснювати дій, що вводять в оману споживача відносно Інтернет-послуг Замовника, порядку підключення, розрахунків та інших обставин, які можуть мати значення для споживача, а також не здійснювати дій, які призводять до погіршення ділової репутації Замовника (п. 2.1 - 2.6 ОСОБА_3 про надання послуг з обслуговування споживачів).

Замовник зобов'язаний: надати Виконавцю номер, який у подальшому слугуватиме ідентифікатором при визначенні розміру винагороди Виконавця; до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим надати Виконавцю інформацію стосовно кількості укладених договорів на Інтернет-послуги, заявки на які були здійснені за участі Виконавця; у 10-денний строк з моменту отримання від Виконавця 2-х примірників акту наданих послуг прийняти результати наданих послуг або надіслати Виконавцю мотивовану відповідь від їх прийняття. Після підписання акту наданих послуг Замовник один підписаний примірник акту повертає Виконавцю; оплатити Виконавцю винагороду протягом 10-ти днів з моменту підписання акту наданих послуг. Оплата вважається здійсненою з моменту списання коштів з розрахункового рахунку Замовника (п. 2.9 - 2.12 ОСОБА_3 про надання послуг з обслуговування споживачів).

При цьому у відповідності до п. 2.13. - 2.14 таких ОСОБА_3 Замовник має право: передати за актом приймання-передачі рекламні матеріали та рекламну сувенірну продукцію у разі, якщо Замовник буде проводити акційні підключення, що передбачатимуть передачу вищевказаної продукції споживачам; встановлювати і доводити у письмовій формі до Виконавця план Підключення за перевиконання якого останній має право на отримання додаткової винагороди.

Розділом 3 вказаних вище ОСОБА_3 врегульовано розміри винагороди та порядок розрахунків між Сторонами ОСОБА_3. Зокрема, за надання послуг, передбачених цими Договорами, Виконавець має право на отримання винагороди, розмір якої залежить від виду тарифного плану, що буде обраний тим споживачем, відносно якого Виконавець здійснював оформлення заявки (надалі -Клієнт). Право на винагороду виникає лише у випадку, якщо Клієнт уклав з Замовником договір і для отримання Інтернет-послуг Замовника обрав один із запропонованих йому тарифних планів (п. 3.1 ОСОБА_3). Безпосередньо розміри основної винагороди Виконавця встановлено в п. 3.2. ОСОБА_3, розміри, порядок розрахунку та нарахування сум додаткової винагороди Виконавцю -п. 3.3, 3.4 - 3.6 цих ОСОБА_3. Винагорода (у тому числі додаткова) сплачується Виконавцю у місяці наступному за тим, у якому відбудеться Підключення (п. 3.4 або п. 3.7 ОСОБА_3 про надання послуг з обслуговування споживачів).

ОСОБА_3 вступають в силу після їх підписання обома Сторонами і діють протягом 1-го року. ОСОБА_3 автоматично пролонгуються, якщо за місяць до закінчення терміну їх дії жодна зі Сторін не повідомить письмово іншу про намір припинити дію ОСОБА_3 (розд. 5 ОСОБА_3 про надання послуг з обслуговування споживачів).

При цьому право використання ПрАТ «УРС»торгових марок ЗАТ «Київстар»підтверджується ліцензійним договором про надання прав використання знаків для товарів і послуг від 03.11.2010 року за № 4834 та додатковими угодами та додатками до нього, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується наступними первинними документами, що містять усі обов'язкові реквізити первинних документів, а саме:

- актами виконаних зобов'язань до договорів про надання послуг з обслуговування споживачів за № 12/11 від 01.12.2010 року на суму 53 229,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 871,60 грн.), за № 12/13 від 01.12.2010 року на суму 39 060,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 510,00 грн.), за № 12/12 від 01.12.2010 року на суму 18 306,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 051,00 грн.), за № 12/33 від 20.12.2010 року на суму 4 826,63 грн. (в т.ч. ПДВ - 804,44 грн.), за № 12/14 від 01.12.2010 року на суму 46 104,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 684,00 грн.), за № 11/39 від 29.11.2010 року на суму 1 996,43 грн. (в т.ч. ПДВ - 332,74 грн.), за № 11/33 від 18.11.2010 року на суму 7 437,61 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 239,60 грн.), за № 12/27 від 01.12.2010 року на суму 6 642,04 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 107,01 грн.), за № 12/28 від 01.12.2010 року на суму 16 829,72 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 804,95 грн.), за № 12/10 від 01.12.2010 року на суму 101 526,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 921,00 грн.), за № 12/46 від 27.12.2010 року на суму 6 190,33 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 031,72 грн.), за № 11/14 від 01.11.2010 року на суму 29 835,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 972,60 грн.), згідно яких Виконавцю розрахована винагорода за продаж послуг FTTB, що має бути сплачена Замовником до кінця встановленого розрахункового періоду.

На підставі вищевказаних первинних документів контрагентом позивача виписано на його адресу наступні податкові накладні: № 862 від 01.12.2010 року на суму 60 750,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 125,00 грн.), № 871 від 01.12.2010 року на суму 18 679,54 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 113,26 грн.), № 975 від 31.12.2010 року на суму 84 204,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 034,00 грн.), № 913 від 20.12.2010 року на суму 4 826,63 грн. (в т.ч. ПДВ - 804,44 грн.), № 868 від 01.12.2010 року на суму 18 306,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 051,00 грн.), № 872 від 01.12.2010 року на суму 6 642,04 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 107,01 грн.), № 873 від 01.12.2010 року на суму 16 829,72 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 804,95 грн.), № 866 від 01.12.2010 року на суму 101 526,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 921,00 грн.), № 867 від 01.12.2010 року на суму 53 229,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 871,60 грн.), № 860 від 01.12.2010 року на суму 26 400,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 400,00 грн.), № 858 від 01.12.2010 року на суму 15 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 500,00 грн.), № 864 від 01.12.2010 року на суму 16 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 800,00 грн.), № 859 від 01.12.2010 року на суму 107 700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 950,00 грн.), № 861 від 01.12.2010 року на суму 87 300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 550,00 грн.), № 869 від 01.12.2010 року на суму 39 060,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 510,00 грн.), № 834 від 29.11.2010 року на суму 1 996,43 грн. (в т.ч. ПДВ - 332,74 грн.), № 854 від 01.12.2010 року на суму 4 485,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 747,63 грн.), містять усі обов'язкові законодавчо встановлені реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Оплата за отриманні послуги за вказаними вище Договорами здійснювалася шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунки ТОВ «Полігон»банківських установах. Факт оплати позивачем виконаних робіт відповідачем не заперечується.

Також, 15 червня 2010 року та 12 липня 2010 року між ПрАт «УРС» (Замовник) та ТОВ «Полігон»(Підрядник) було укладено договори підряду за № 06498 та за № 08942.

Згідно п. 1.1 ОСОБА_3 № 06498 Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконувати роботи з будівництва розподільчих внутрішньобудинкових мереж доступу з метою підключення споживачів до мережі Інтернет, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Роботи з будівництва розподільчих внутрішньобудинкових мереж доступу включають в себе: прокладання кабелю (UTP, категорії 5е) між двома визначеними Замовником точками (точка колективного доступу -кінцеве обладнання споживача); встановлення роз'єму RJ45 у кожному з кінців прокладеного кабелю; свердлення прохідних отворів у стінах; встановлення проміжних комутаційних пристроїв між ТКД та кінцевим обладнанням споживача (якщо необхідно); встановлення комутаційного або іншого мережевого обладнання на території споживача (якщо технологія доступу до мережі Інтернет передбачає використання такого обладнання); налаштування абонентського обладнання (комп'ютера) в обсязі, необхідному для користування споживачем Інтернет-послугами Замовника; підписання зі споживачем від імені Замовника акту приймання-передачі робіт з підключення на послуги Інтернет Вдома»(надалі -акт про підключення) за формою, що затверджена Сторонами у додатку 1 (п. 1.2 цього ОСОБА_3).

Згідно п. 1.1 ОСОБА_3 № 08942 Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконувати роботи з технічного обслуговування розподільчих внутрішньобудинкових мереж доступу та відновлення надання послуг абонентам Замовника, які під'єднані до цих розподільчих мереж, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 1.3 ОСОБА_3 № 06498 та п. 1.2 ОСОБА_3 № 08942 при виконані роботи Підрядник використовує власні витратні матеріали, окрім кабелю типу «вита пара»кат. 5е та обладнання, яке необхідно замінити внаслідок виходу його з ладу (обов'язок по забезпеченню яким лежить на Замовнику). Замовник зобов'язаний забезпечити Підрядчика комутаційним обладнанням. Підрядчик не має права на отримання додаткового відшкодування своїх витрат на використані матеріали, оскільки таке відшкодування вже включене до винагороди Підрядчика (окрім випадку використання при виконанні роботи свого кабелю у порядку визначеному цим договором).

Строк виконання робіт - 24 годин з моменту отримання Підрядчиком замовлення від Замовника (п. 1.3 ОСОБА_3 № 08942).

При необхідності виконання додаткових робіт, що не передбачені п. 1.1 ОСОБА_3 № 06498 (позагарантійний ремонт, обслуговування ТКД, тощо) сторони можуть погодити виконання такої роботи шляхом підписання замовлення на додаткові роботи, форма якої затверджена у додатку № 4.

Відповідно до п. 2.1 ОСОБА_3 № 06498 та № 08942 визначені права та обов'язки Замовника: при необхідності виконання Підрядчиком роботи Замовник оформлює замовлення, у якому вказує: П.І.Б., контактний телефон, адресу, логін, пароль споживача та дату виконання роботи. Замовлення повинне бути надане Підрядчику по електронній пошті щонайменше за 17 годин до початку виконання роботи (за ОСОБА_3 № 06498)/за 24 години до початку виконання роботи (за ОСОБА_3 № 08942); Замовник зобов'язаний своєчасно забезпечити Підрядчика необхідною кількістю «Посібників абонента», кабелю типу «вита пара»кат. 5е та модемів (якщо необхідно). Приймання-передача вищевказаних речей повинна посвідчуватися актом приймання-передачі (або іншим товаро-передавальним документом); Замовник зобов'язаний забезпечити персонал Підрядчика, який буде здійснювати підписання актів про підключення від імені Замовника, посвідченнями, які б підтверджували право підписання ними таких актів. Форма посвідчення затверджена сторонами у додатку № 6 (за ОСОБА_3 № 06498) та, Замовник зобов'язаний забезпечити кожного працівника Підрядчика, який буде здійснювати виконання робіт (монтажник), посвідченням, що містить фотокартку монтажника, його П.І.Б. та скріплене печаткою Замовника (за ОСОБА_3 № 08942).

Пунктом 2.2 ОСОБА_3 № 06498 та № 08942 визначені права та обов'язки Підрядчика: Підрядчик зобов'язаний забезпечити осіб (монтажників), які будуть здійснювати підключення споживачів, спецодягом, змінним взуттям (взимку) та одноразовими бахілами (влітку); Підрядник зобов'язаний виконати роботу з використанням кабелю Замовника якісно та у строк, вказаний у замовленнях. У разі якщо Замовник не забезпечить або несвоєчасно забезпечить Підрядчика кабелем, останній виконує роботу з використанням власного кабелю; після виконання робіт Підрядчик зобов'язаний продемонструвати споживачу робото здатність доступу до мережі Інтернет; Підрядчик зобов'язаний надати Замовнику список монтажників, яким необхідно видати посвідчення; Підрядчик зобов'язаний довести до відома своїх монтажників текст «Пам'ятки співробітника Підрядчика, який виконує підключення споживачів», що затверджена у додатку № 2; Підрядчик після закінчення виконання робіт повинен вказати споживачу на місцезнаходження «Правил надання послуги eeline Інтернет Вдома»та підписати від імені Замовника акт приймання-передачі робіт з підключення. Після підписання вказаного акту Підрядчик зобов'язаний передати його по реєстру (додаток № 5) Замовнику у 3-денний термін з моменту підписання акту про підключення; у разі виявлення Замовником в межах гарантійного строку недоліків виконаної роботи, Підрядчик зобов'язаний усунути їх у вказаний Замовником строк. Гарантійний строк на виконанні Підрядчиком роботи становить 12 місяців від дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт; у випадку, якщо технологія доступу до мережі Інтернет передбачає використання комутаційного обладнання (модему), Підрядчик зобов'язаний передати таке обладнання споживачу з оформленням відповідних товаропередавальних документів; після підключення Підрядчик надає споживачу ідентифікатори абонентського обладнання та/або модему в мережі Інтернет та параметри необхідних налаштувань; Підрядник зобов'язаний надати Замовнику реєстр осіб, які будуть здійснювати підписання актів про підключення від імені Замовника, підписаний Підрядчиком та скріплений його печаткою. У реєстрі Підрядчик повинен надати наступну інформацію: П.І.Б. особи, номер та серія її паспорта.

Розділом 3 вказаних вище ОСОБА_3 врегульовано розміри винагороди та порядок розрахунків між Сторонами ОСОБА_3. Зокрема, згідно п. 3.1 ОСОБА_3 № 06498 за виконання робіт, передбачених цим договором, Підрядчик має право на отримання щомісячної винагороди, розмір якої визначається виходячи з розміру винагороди за одне підключення (конкретні розміри визначені далі у ОСОБА_3), а згідно п. 3.1 ОСОБА_3 № 08942 -розмір якої з розрахунку на одну бригаду, роботу якої забезпечує Підрядчик становить 9 500,00 грн., крім того ПДВ - 1 900,00 грн.

Підрядчик на початку місяця наступного за розрахунковим складає акт приймання-передачі виконаних робіт за попередній місяць і надсилає Замовнику до 3-го числа кожного місяця. Форма акту затверджена Сторонами у додатку № 1. Замовник протягом 5-и днів зобов'язаний розглянути отриманий акт та підписати його або, у випадку непогодження зі змістом акту, у цей же строк надіслати Підрядчику мотивоване заперечення від підписання акту (п. 3.2 цих ОСОБА_3). Винагорода сплачується Підрядчику протягом 15-и днів з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.3 цих ОСОБА_3).

ОСОБА_3 підряду вступають в силу після їх підписання обома Сторонами і діють до 31.12.2010 року. ОСОБА_3 автоматично пролонгуються на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну їх дії жодна зі Сторін не повідомить письмово іншу про намір припинити дію договорів (розд. 5 ОСОБА_3 підряду).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000 року № 1775 (із зміни та доповненнями) діяльність розроблення комп'ютерного програмного забезпечення не підлягає ліцензуванню.

Статі 839 і 840 Цивільного кодексу України передбачають можливість виконання робіт за договором підряду як з матеріалів підрядника, так і з матеріалів замовника.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується наступними первинними документами, що містять усі обов'язкові реквізити первинних документів, а саме:

- актами приймання-передачі виконаних робіт за № 11/24 від 01.12.2010 року на суму 16 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 800,00 грн.), за № 11/25 від 08.12.2010 року на суму 48 300,00 грн. 9в т.ч. ПДВ - 8 050,00 грн.), за № 12/01 від 01.12.2010 року на суму 107 700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 950,00 грн.), за № 12/03 від 08.12.2010 року на суму 91 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 250,00 грн.), за № 12/07 від 01.12.2010 року на суму 15 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 500,00 грн.), за № 12/17 від 16.12.2010 року на суму 138 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 23 100,00 грн.), за № 12/19 від 16.12.2010 року на суму 21 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 600,00 грн.), за № 12/20 від 16.12.2010 року на суму 122 400,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 400,00 грн.), за № 12/21 від 16.12.2010 року на суму 21 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 650,00 грн.), за № 12/23 від 16.12.2010 року на суму 15 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 600,00 грн.), за № 12/25 від 16.12.2010 року на суму 43 632,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 272,00 грн.), за № 12/30 від 20.12.2010 року на суму 135 648,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 608,00 грн.), за № 12/31 від 20.12.2010 року на суму 151 776,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 296,00 грн.), за № 12/36 від 24.12.2010 року на суму 87 300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 550,00 грн.), за № 12/37 від 24.12.2010 року на суму 17 700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 950,00 грн.), за № 12/38 від 24.12.2010 року на суму 89 100,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 850,00 грн.), за № 12/40 від 24.12.2010 року на суму 64 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 700,00 грн.), за № 12/42 від 24.12.2010 року на суму 18 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 100,00 грн.), за № 12/43 від 24.12.2010 року на суму 78 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 000,00 грн.), за № 12/47 від 31.12.2010 року на суму 213 840,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 35 640,00 грн.), за № 12/50 від 31.12.2010 року на суму 103 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 200,00 грн.), за № 12/52 від 31.12.2010 року на суму 12 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 000,00 грн.), за № 12/54 від 31.12.2010 року на суму 90 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 100,00 грн.), за № 12/56 від 31.12.2010 року на суму 12 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 150,00 грн.), за № 12/57 від 31.12.2010 року на суму 81 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 500,00 грн.), за № 12/63 від 31.12.2010 року на суму 72 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 000,00 грн.), за № 12/65 від 31.12.2010 року на суму 259 344,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 43 224,00 грн.), за № 12/66 від 31.12.2010 року на суму 179 424,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 29 904,00 грн.), згідно яких Виконавець виконав роботи з будівництва розподільчих внутрішньо-будинкових мереж доступу та підключив споживачів до мережі Інтернет, а Замовником зауважень до виконаних робіт не пред'явлено;

- заявками на виконання робіт за № 2767932 від 25.12.2010 року та іншими заявками, наявними в матеріалах справи;

- актами приймання-передачі робіт з підключення до послуги «Домашній інтернет»від 02.12.2010 року, 03.12.2010 року, 04.12.2010 року, 06.12.2010 року, 07.12.2010 року, 08.12.2010 року, 09.12.2010 року, 10.12.2010 року, 11.12.2010 року, 12.12.2010 року 13.12.2010 року, 14.12.2010 року, 15.12.2010 року, та іншими актами приймання -передачі робіт, наявними в матеріалах справи, які були підписані Замовником, Підрядчиком та безпосередньо Абонентами-фізичними особами за результатами проведення монтажниками підключення Абонентів до послуг мережі Інтернет.

На підставі вищевказаних первинних документів контрагентом позивача виписано на його адресу наступні податкові накладні: № 955 від 31.12.2010 року на суму 142 992,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 23 832,00 грн.), № 968 від 31.12.2010 року на суму 75 024,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 504,00 грн.), № 964 від 24.12.2010 року на суму 78 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 000,00 грн.), № 960 від 31.12.2010 року на суму 90 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 100,00 грн.), № 967 від 31.12.2010 року на суму 81 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 500,00 грн.), № 947 від 31.12.2010 року на суму 11 519,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 919,93 грн.), № 946 від 31.12.2010 року на суму 11 806,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 967,82 грн.), № 945 від 31.12.2010 року на суму 69 365,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 560,93 грн.), № 948 від 31.12.2010 року на суму 11 558,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 926,43 грн.), № 971 від 31.12.2010 року на суму 150 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 000,00 грн.), № 951 від 31.12.2010 року на суму 26 700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 450,00 грн.), № 963 від 24.12.2010 року на суму 97 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 300,00 грн.), № 956 від 31.12.2010 року на суму 259 344,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 43 224,00 грн.), № 954 від 31.12.2010 року на суму 12 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 150,00 грн.), № 959 від 31.12.2010 року на суму 72 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 100,00 грн.), № 961 від 16.12.2010 року на суму 229 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 250,00 грн.), № 952 від 31.12.2010 року на суму 103 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 200,00 грн.), № 949 від 31.12.2010 року на суму 62 400,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 400,00 грн.), № 950 від 31.12.2010 року на суму 12 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 000,00 грн.), № 953 від 31.12.2010 року на суму 38 700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 450,00 грн.), № 957 від 31.12.2010 року на суму 179 424,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 29 904,00 грн.), № 962 від 24.12.2010 року на суму 39 300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 550,00 грн.), № 898 від 13.12.2010 року на суму 1 000 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 166 666,67 грн.), № 965 від 31.12.2010 року на суму 72 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 000,00 грн.), № 897 від 09.12.2010 року на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн.), № 896 від 08.12.2010 року на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн.), № 958 від 31.12.2010 року на суму 142 848,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 23 808,00 грн.), № 967 від 31.12.2010 року на суму 81 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 500,00 грн.), містять усі обов'язкові законодавчо встановлені реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Оплата виконаних робіт за вказаними вище Договорами здійснювалася шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунки ТОВ «Полігон»банківських установах. Факт оплати позивачем виконаних робіт відповідачем не заперечується.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що контрагент позивача -ТОВ «Полігон»на момент виписки податкових накладних не було зареєстровано в якості платника ПДВ або його реєстрацію було анульовано в цей період (зокрема, відповідно до відомостей електронної бази даних «ОСОБА_3 про платника ПДВ»розміщеної на офіційному веб-сайті Держаної податкової служби України (www.sta.gov.ua) свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Полігон» № 29274109 від 24.04.2000 року чинне), а тому контрагент позивача мав право нараховувати відповідні суми ПДВ та складати податкові накладні.

Крім того, судом буди досліджені надані ТОВ «Полігон»копії первинних та інших документів (а саме: ліцензія Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області серії АВ № 5149 від 22.03.2010 року щодо права здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури строком до 22.03.2013 року; дозвіл Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Харківській області за № 516.10.63-45.31.0 від 08.10.2010 року на виконання робіт підвищеної небезпеки строком до 08.10.2013 року; штатний розпис станом на 01.07.2010 року, на 01.12.2010 року, на 01.01.2011 року; договір оренди та надання послуг по утриманню, обслуговуванню приміщень від 01.01.2010 року за № 403/10, акт приймання-передачі приміщення від орендодавця до орендаря від 01.01.2010 року, додаткові угоди до цього ОСОБА_3 за № 1 від 01.03.2010 року, б/н від 30.06.2010 року, за № 1 від 30.12.2010 року, за № 2 від 31.03.2011 року; договори про використання працівниками власного автотранспорту для виробничих (службових) потреб від 01.09.2010 року за № 09-10/1, за № 09-10/2, за № 09-10/3 з фотокопіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів; договори купівлі-продажу та поставки з постачальниками товарів (ПП «НВП «Депс-Телеком», ТОВ «ІР СОМ», ТОВ «Агропромислова інноваційна фірма «Інагропром», ПАТ «СОЛДІ і КО», ТОВ «Трейдкабель»та ТОВ «Мікро-тех») та видаткові накладні на отримання відповідних товарів, тощо), які підтверджують фактичне здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством, зокрема, господарських операцій з придбання товарів, що були використанні в подальшій господарській діяльності, в т.ч. для виконання договірних зобов'язань за договорами укладеними з позивачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання СДПІ в обґрунтування своєї позиції на Акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 09 березня 2011 року № 556/23/308883726 не беруться судом до уваги, оскільки вказаний акт перевірки не має для суду наперед встановленої сили та не може визнаватись доказом правомірності донарахування податків іншому платнику податку -позивачу, оскільки він не звільняє податковий орган від обов'язку доведення факту невідповідності задекларованих наслідків конкретної господарської операції платника податків -позивача у податковому обліку фактичним обставинам.

Крім того, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року, завірена копія якої міститься в матеріалах справи, було залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року у справі № 2-а-5826/11/2070, якою встановлено протиправність дій працівник податкової інспекції ДПІ у Московському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової перевірки ТОВ «Полігон», за результатами якої складено Акт від 09.03.2011 року за № 556/23/308883726, та винесенню наказу від 04.03.2011 року за № 361 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полігон»та складення вказаного Акта перевірки.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, судом не беруться до уваги посилання відповідача на відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів (матеріалами даної справи дані фактичні обставини не підтверджуються) та матеріальних ресурсів (складських приміщень, виробничих потужностей), так, як вказані обставини не мають відношення до правомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій позивачем з ТОВ «Полігон». При цьому відповідач не довів необхідності наявності у цьому випадку у контрагента позивача складських приміщень та виробничих ресурсів. Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні операції цілком підтверджуються сукупністю встановлених під час розгляду справи обставин.

Крім того, докази на підтвердження наявності у ТОВ «Полігон»трудових ресурсів, орендованого нежилого приміщення та наявності у вказаного товариства спеціальної правосуб'єктності, наявні в матеріалах справи (штатний розклад, договір оренди приміщення з додатковими угодами до нього, актом приймання -передачі приміщення, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, Свідоцтво про державну реєстрацію, Довідка про взяття на обліку платника податку (Форма № 4-ОПП), Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (Форма № 2-Р), Ліцензія на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 20 жовтня 2011 року.

Згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, що викладено в ОСОБА_4 адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10.

Крім цього, за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить, зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Полігон», не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідачем не надано доказів нікчемності правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Полігон», в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Також суд враховує те, що відповідачем до матеріалах даної справи не надано жодних доказів на підтвердження відповідних обставин, як-то -притягнення винних осіб (носіїв умислу) до кримінальної або адміністративної відповідальності за фактами ухилення від сплати податків і зборів за результатами спірних операцій, підробки первинних та інших документів, фіктивного підприємництва, тощо.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, відповідачем не було доведено правомірність свого рішення, не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладеного позивачем з ТОВ «Полігон», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарських операцій, відсутність зв'язку укладених договорів з господарською діяльністю позивача та існування інших обставин, які б свідчили про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, суд дійшов висновку про неправомірність спірного по справі податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 08 червня 2011 року № НОМЕР_1.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 08 червня 2011 року № НОМЕР_1.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Українські радіосистеми»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 08 червня 2011 року № НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_5