Рішення

від 11.11.2010 по справі 27/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 р. Справа № 27/30

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В.

при секретарі судового засідання Осудар І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018;

до відповідача: Приватного підприємства "Ростімекс", вул. Тролейбусна, 1, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення коштів в сумі 67 042, 30 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - спеціаліст 1 категорії юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (паспорт серія СЕ № 244632 виданий Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області від 05.08.2003р., довіреність № 1298/01-17/07 -в від 13.07.10р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 - юрист (паспорт серія СС № 892254 виданий Івано-Франківським МУВС УВС в Івано-Франківській області від 14.01.2000р., довіреність від 03.11.10р.)

встановив:

Івано-Франківська міська рада (надалі позивач) звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до приватного підприємства "Ростімекс" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 67 042, 30 грн., в тому числі пені у сумі 16 678,88 грн., 47 886,31 грн. - інфляційних втрат та 2 477,11 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасності розрахунків по купівлі земельної ділянки.

Ухвалою суду від 20.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2010 року.

Ухвалами суду від 30.09.2010 року, 19.10.2010 року, 04.11.2010 року відкладено розгляд справи на 19.10.2010 року та 04.11.2010 року, 11.11.2010р. у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засідання позов визнав частково. Вказав на неправильне нарахування позивачем інфляційних втрат, подав розрахунок, згідно якого інфляційні втрати повинні б були складати 14 600,12 грн. Водночас, відповідачем подано відзив на повну заяву в якій він просить відмовити Івано-Франківській міській раді у вимозі стягнення з ПП"Ростімекс" штрафних санкцій, а саме пені в сумі 16 678,88 грн. та три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 2 477,11 грн. за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 08.05.2009 року, що розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Островського, 29. А також, зменшити суму інфляційних нарахувань за розстрочку та затримку вартості земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Островського, 29 до суми 14 600,12 грн.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 08.05.2009 року, відповідно до п. 1.1. та п.1.2, якого позивач (продавець) на підставі рішення ХХХІ сесії п'ятого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 04.09.2008 року "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності на території Івано-Франківської міської ради" передає у власність, а відповідач (продавець) приймає земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами, зазначеними у п. 1.5 даного договору за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Островського, 29, загальною площею 0,4073 га., згідно з планом земельної ділянки, що додається та зобов'язується сплатити за неї грошову суму в порядку, визначеному в розділі 2 цього договору. Земельна ділянка належить територіальній громаді м. Івано-Франківська на праві власності, згідно п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, яка реалізує своє право через Івано-Франківську міську раду.

Згідно розділу 2 договору ціна продажу земельної ділянки за цим договором складає 452 708,00 грн., без врахування ПДВ. Кошти, відповідно до рішення ХХХV сесії п'ятого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 02.12.2008 року "Про надання розстрочення платежів при продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Івано-Франківську", сплачуються покупцем з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції на момент здійснення платежу шляхом перерахування на рахунок продавця у такому порядку: перший платіж, у розмірі не менше 20 % ціни продажу земельної ділянки, а саме: 90 541,60 грн. перераховується покупцем на рахунок міської ради шляхом одноразового платежу не пізніше 10 банківських днів після нотаріального посвідчення договору. Наступні платежі покупець повинен проводити щомісячно рівними частинами від залишку (після сплати першого платежу) з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції на момент здійснення платежу впродовж шести місяців після нотаріального посвідчення договору.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. ст. 655, 662 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За приписами ч. 1 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору, у разі невиконання покупцем умов даного договору, продавець має право вимагати виконання покупцем своїх обов'язків належним чином, а також відшкодування збитків, завданим невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань або має право розірвати цей договір в установленому порядку і вимагати відшкодування збитків, спричинених його розірванням. У разі порушення термінів сплати, передбачених в п. 2.2 цього договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період прострочення платежу. За прострочення платежу покупець зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

В порушення договірних зобов'язань відповідач не проводив своєчасно та в повному обсязі розрахунки по оплаті вартості земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Островського, 29, загальною площею 0,4073 га.

27.04.2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію, якою останнього було зобов'язано сплатити заборгованість за договором, а також пеню, інфляційні втрати та три відсотки річних, яка залишена відповідачем без відповіді та часткового задоволення, оскільки 29.04.2010 року ним було погашено тільки заборгованість з купівлі земельної ділянки, а інші платежі не проплачені.

Стаття 612 Цивільного кодексу України вказує на те, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

У зв'язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань, на підставі п. 4.2 договору та ст. ст. 549, 624 Цивільного кодексу України, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 30.06.2009 року по 30.11.2009 року в сумі 16 678,88 грн. за прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

За розрахунком позивача відповідачу за період з 30.06.2009 року по 30.11.2009 року нараховано 3% річних в сумі 2 477,11 грн. та за період з 30.06.2009 року по 18.03.2010 року інфляційні втрати в сумі 47 886,31 грн.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

За змістом ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

В силу ст. 549 цього ж кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Умовами договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.05.2009 року передбачено обов'язок покупця сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу, за який нараховувалася пеня із заборгованої суми за кожен день прострочення (включаючи день оплати), визначеної Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому вимога щодо стягнення пені за період прострочення з 30.06.2009 року по 30.11.2009 року є обґрунтованою і , підлягає до задоволення в сумі 16 678 грн. 88 коп.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

За прострочення виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачеві 47 886, 31 грн. - інфляційних втрат за період з 30.06.2009 року по 18.03.2010 року та 2 477, 11 грн. - 3% річних за період з 30.06.2009 року по 30.11.2009 року.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом здійснено перерахунок правильності нарахування інфляційних втрат та річних.

Інфляційні нарахування обраховувались судом відповідно до рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Сума інфляційних нарахувань здійснена за весь період в цілому, без виключення місяців в яких були відсутні інфляційні процеси.

Згідно зробленого судом перерахунку, сума 3% річних, що підлягає стягненню становить 2 418, 79 грн. (за період з 30.06.2009 року по 30.11.2009 року), інфляційних - 17 690, 65 грн. (за період з 30.06.2009 року по 18.03.2010 року). В решті заявлених вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача пеню в сумі 16 678, 88 грн., інфляційних втрат в сумі 17 690, 65 грн. та 3% річних в сумі 2 418, 79 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 550, 551, 612, 624, 625, 655, 662, 691, 692, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 4-7, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018) до відповідача: Приватного підприємства "Ростімекс" (вул. Тролейбусна, 1, м. Івано-Франківськ, 76018) про стягнення коштів в сумі 67 042, 30 грн. (шістдесят сім тисяч сорок дві грн. 30 коп.) задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ростімекс" (вул. Тролейбусна, 1, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 23803948) на користь Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікацій код 33644700) - 36 788, 32 гривень (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень тридцять дві копійки) , з яких 16 678, 88 грн. - пені, 17 690, 65 грн. - інфляційних втрат, 2 418, 79 грн. - 3% річних.

Стягнути з Приватного підприємства "Ростімекс", вул. Тролейбусна, 1, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 23803948) в дохід Державного бюджету (отримувач: УДК, м. Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 367, 88 грн. (триста шістдесят сім грн. 88коп.) -державного мита.

Стягнути з Приватного підприємства "Ростімекс", вул. Тролейбусна, 1, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 23803948) в дохід Державного бюджету м. Івано-Франківська (отримувач: Державний бюджет м.Івано-Франківська, отримувач: 20568100, р/р 31216259700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) - 106, 51 грн. (сто шість грн. 51коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 30 253, 98 грн. (тридцять тисяч двісті п'ятдесят три грн. 98 коп.) - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Михайлишин В. В.

повне рішення складено 11.11.2010р.