Рішення

від 26.11.2015 по справі 903/1083/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 листопада 2015 р. Справа № 903/1083/15

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс", смт. Ратне Волинської області

до Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, смт. Ратне Волинської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-

Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, м. Луцьк

про стягнення 30 696,21грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 14.09.2015р. б/н

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №31 від 26.01.2015р., ОСОБА_3, дов. від 29.07.2015р.

від третьої особи 1: ОСОБА_4, дов. №1533/17/2-15 від 27.07.2015р.

від третьої особи 2: ОСОБА_5, дов. №15-04/10-45 від 05.01.2015р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін та третіх осіб роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.ст. 22, 27 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 25.11.2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс"- звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Ратнівського міжрайонного управління водного господарства - про стягнення 32 638,69грн., в т.ч. 16 596,63грн.-основної заборгованості за виконані позивачем роботи згідно договору субпідряду №5 за 2013рік, 1 942,48грн.-пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт за період з 01.11.2013р. по 30.04.2014р., 1 239,10грн.-3% річних за період з 01.11.2013р. по 31.08.2015р. та 12 860,48грн.-суми індексу інфляції за період з листопада 2013 року по серпень 2015року (включно) згідно ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем, взятих на себе зобов'язань, по оплаті виконаних робіт згідно договору субпідряду №5 за 2013рік.

Ухвалою суду від 28.09.2015р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 04.11.2015р. на 12:00год.

28.10.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від відповідача надійшов до суду супровідний лист №383 від 27.10.2015р. (вх.№01-54/10659/15 від 28.10.2015р.), яким він долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача повністю заперечує, вказуючи, що не є розпорядником коштів на фінансування робіт по договору субпідряду №5, замовником та розпорядником коштів для виконання робіт є Департамент Волинської ОДА, з яким відповідачем укладено договір підряду №10/13/77 по здійсненню заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболотівської сільської ради Ратнівського району Волинської області, довідка про вартість виконаних робіт та акт виконаних робіт за жовтень 2013 року не можуть бути доказами виконання робіт по договору №5, оскільки в них відсутні посилання на даний договір.

Зауважив, що зі сторони відповідача протягом 2014-2015 року вживались всі можливі заходи для погашення заборгованості по програмній класифікації видатків державного бюджету 7 731 810 грн., зокрема і підготовлено позов про стягнення коштів з замовника-розпорядника коштів - Департаменту Волинської ОДА.

Повідомив, що за умовами договору (п.4.1) фінансування робіт здійснюється підрядником за рахунок коштів замовника після їх надходження від замовника у відповідності з календарним планом та надходженням коштів з державного бюджету, тому підписуючи договір позивач погодився на дані умови щодо розрахунку за виконані роботи, отже відповідач, як бюджетна організація, не зміг провести розрахунку у зв'язку з ненадходженням коштів від головного розпорядника за відповідною програмою.

Вважає безпідставними вимоги щодо стягнення пені, інфляційних та відсотків річних, оскільки прострочення платежу для нарахування даних сум відсутнє.

Зазначив, що посилання позивача на застосування аналогічної правової позиції Європейськими та вітчизняними судами на думку відповідача є некоректними до даної справи, оскільки зазначеними судами було досліджено та доведено бездіяльність відповідачів щодо повернення бюджетних коштів та доведено порушення договірних зобов'язань, що не вбачається по відношенню до Ратнівського МУВГ.

Вказав на сплив позовної давності щодо вимоги про стягнення пені. З врахуванням зазначеного у відзиві просить в позові відмовити.

Крім того, долучив до матеріалів справи копії договору №10/13/77 від 03.10.2013р., листів-відповідей №1936/44/2-15 від 01.04.2015р., №6906/46/2-14 від 19.12.2014р., №7185/44/2-14 від 30.12.2014р., №2027/17/2-14 від 30.09.2014р., претензії №4 від 06.01.2015р., відповіді на претензію №60/17/2-15 від 13.01.2015р., платіжного доручення №764 від 18.09.2014р., Положення про Ратнівське міжрайонне управління водного господарства (нова редакція), затверджене наказом Державного агенства водних ресурсів України від 19.12.2011р. №276, зареєстроване 07.02.2012р. за №11911050012000007.

03.11.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від позивача надійшов до суду супровідний лист №22 від 03.11.2015р. (вх.№01-54/10851/15 від 03.11.2015р.), яким він долучив до матеріалів справи копії витягу з ЄДР щодо ТзОВ "Гідротех-Плюс", статуту ТзОВ "Гідротех-Плюс", затвердженого загальними зборами учасників ТзОВ "Гідротех-Плюс" протоколом №1 від 05.08.2013р., зареєстрованого 05.08.2013р. за №119100047249 та банківської виписки від 30.09.2014р.

Вказав, що відповідачем 23.09.2014 року частково було оплачено вартість виконаних робіт по договору субпідряду за жовтень 2013 року №5 у сумі 12 354,37 грн. Сума боргу по договору субпідряду №5 за жовтень 2013 року на виконання робіт із здійснення заходів, щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболотівської селищної ради Ратнівського району Волинської області (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі): -вартість договору становить 29 542,00 грн; -вартість підрядних послуг 2% від загальної вартості виконаних робіт; -субпідрядником виконано робіт на суму-29 542,00грн., -оплачено замовником 23.09.2014р.-12 354,37грн., тому борг по вищевказаному договору становить 16 596,63грн.

Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2015р. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні 04.11.2015р. позов заперечили, з підстав викладених у відзиві.

Крім того, звернулися до суду з клопотанням б/н (вх.№01-68/84/15 від 04.11.2015р.), в якому просили суд залучити до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА (м.Луцьк, пр.Перемоги, буд.14) та Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області ( 43000, м.Луцьк, вул.Стрілецька, буд.4А).

Представник позивача у вирішенні даного клопотання поклався на розсуд суду.

Водночас, суд розглянувши клопотання представників відповідача про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА (м.Луцьк, пр.Перемоги, буд.14) та Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області ( 43000, м.Луцьк, вул.Стрілецька, буд.4А), задовольнив їх.

Ухвалою суду від 04.11.2015р. розгляд справи відкладався згідно ст. 27, ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі та залучення до участі в справі третіх осіб.

Крім того, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА (м.Луцьк, пр.Перемоги, буд.14) та Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області ( 43000, м.Луцьк, вул.Стрілецька, буд.4А).

Зобов'язано сторін представити суду: позивача-додаткові письмові пояснення з врахуванням заперечення відповідача; пояснення щодо того, від якого числа договір, періоду виникнення грошового зобов'язання у відповідача; направити на адресу третіх осіб копії позовної заяви та долучених до неї доказів, докази в підтвердження надіслання надати суду; відповідача-додаткові пояснення; докази подання позову про стягнення коштів з замовника-розпорядника коштів - Департаменту Волинської ОДА; направити на адресу третіх осіб копії заперечення на позов, докази в підтвердження надіслання надати суду; третіх осіб- письмові пояснення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні 18.11.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні 18.11.2015р. представники відповідача позов заперечили, з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи 2- Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області просив в судовому засіданні 18.11.2015р. оголосити перерву для надання можливості третій особі ознайомитись з матеріалами позовної заяви та представити суду додаткові пояснення та докази по суті справи.

Сторони не заперечили проти задоволення судом клопотання представника третьої особи про оголошення перерви в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 18.11.2015р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.11.2015р. до 14:30год. для представлення додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 25.11.2015р. представник позивача звернувся до суду з заявою б/н від 25.11.2015р. (вх.№01-65/325/15 від 25.11.2015р.), в якій зменшив розмір позовних вимог на суму пені в розмірі 1 942,48грн., а тому просив стягнути з відповідача 30 696,21грн., в т.ч. 16 596,63грн.-основної заборгованості за виконані позивачем роботи згідно договору субпідряду №5 за 2013рік, 1 239,10грн.-3% річних за період з 01.11.2013р. по 31.08.2015р. та 12 860,48грн.-суми індексу інфляції за період з листопада 2013 року по серпень 2015року (включно) згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судом приймається заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 25.11.2015р., спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 30 696,21грн.

Представники відповідача в судовому засіданні 25.11.2015р. звернулися до суду з клопотанням б/н від 25.11.2015р. (вх.№01-59/120/15), в якому, враховуючи відсутність коштів для погашення заборгованості на рахунку відповідача, просили суд відстрочити погашення заборгованості по справі №903/1083/15 до 01.06.2016р.

Долучили до матеріалів справи копії договору №25/08-2 від 25.08.2015р. та довідки №412 від 17.11.2015р.

Представник позивача проти задоволення судом даного клопотання заперечив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА- в судовому засіданні 25.11.2015р. та у поясненнях б/н від 24.11.2015р. (вх.№01-54/11718/15 від 25.11.2015р.) вказав, що між Департаментом агропромислового розвитку Волинської ОДА та Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства 03.10.2013р. було укладено договір №10/13/77 на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської сселищної ради Ратнівського району Волинської області. Заборгованість Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА перед Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства становить 29 542,00грн.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області- в судовому засіданні 25.11.2015р. та у поясненнях №15-09/531/8288 від 24.11.2015р. (вх.№01-54/11719/15 від 25.11.2015р.) вказав, що відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у Ратнівському районі Волинській області від 23.11.2015р. №01-23/2252, в Управлінні Казначейства на підставі договору субпідряду №5/241 за 2013 рік, що укладений між позивачем та відповідачем, 03.12.2013р. були зареєстровані бюджетні зобов'язання на суму 29 542,00грн. Фінансові зобов'язання на підставі вказаного вище договору відповідачем не реєструвались у зв'язку з відсутністю надходжень коштів на рахунок відповідача.

У 2014, 2015 роках заборгованість по даному договору відповідачем в управлінні Казначейства не перереєстровуавалась у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень.

Станом на 01.01.2014р. Департамент агропромислового розвитку за договором № 10/13/77 від 03.10.2013р., укладеним між відповідачем та Департаментом агропромислового розвитку по здійсненню заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської сільської ради Ратнівського району Волинської області, має зареєстровані та неоплачені фінансові зобов'язання на суму 29 542, 00 грн.

У 2014, 2015 роках бюджетні призначення на погашення вищезазначеної заборгованості відсутні.

Долучив до матеріалів справи копії наказів від 19.11.2015р. №45-к та від 06.10.2014р. №162.

Водночас, суд вважає за необхідне заяву відповідача про відстрочку виконання рішення відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 115 ГПК України.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п. 7.1.1., 7.2. постанови №9 від 17.10.2012р. відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на розстрочку законодавство не вимагає, і господарський суд не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 від 26.12.2003р " передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Обов'язковою умовою надання розстрочки чи відстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Заявником не надано документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення господарського суду; також ним не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, як і жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення, також не подано доказів які підтверджували його скрутне матеріальне становище, доказів, які б свідчили про відсутність у боржника коштів на банківських рахунках, не обґрунтовано і не подано доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки відстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку відстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.

Наведені заявником в заяві та в судовому засіданні 25.11.2015р. підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та відсутність коштів, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Крім того, господарський суд взяв до уваги майнові інтереси обох сторін, тобто як боржника так і стягувача.

Водночас, суд зауважує, що надана відповідачем довідка про наявність залишків коштів на розрахунковому рахунку Ратнівського міжрайонного управління водного господарства станом на 17.11.2015р. не може слугувати належним доказом відсутності коштів на рахунках боржника станом на момент звернення заявника з заявою до суду про відстрочку виконання рішення.

Крім того, з цієї довідки вбачається, що станом на 17.11.2015р. по Програмі класифікації видатків-2407050 на розрахунковому рахунку "Використання коштів, отриманих як плата за надані послуги" залишок коштів складає 25 734,56грн.

Разом з тим, заявник не досягнув згоди із стягувачем щодо умов добровільного виконання рішення суду та сплати наявного боргу шляхом підписання мирової угоди, якою можливо б встановлювались умови відстрочення виконання рішення по справі.

Слід зазначити, що надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання заявника на обставини, які не підтвердженні засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для відстрочки виконання рішення. Тобто, вказані у заяві обставини, неможливо розглядати, як виняткові, які ускладнюють виконання судового акта та не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини - несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої В«кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…В» , а у системному розумінні даної норми та національного закону, - суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду або затягування такого виконання, може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд , що не може бути виправдано за конкретних обставин даної справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, господарський суд, -

встановив:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2013р. між Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної держаної адміністрації (замовник-розпорядник коштів), Заболоттівською сселищною радою (замовник) та Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства (виконавець) укладено договір на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської сселищної ради Ратнівського району Волинської області (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі) №10/13/77. (а.с.26-28).

Відповідно до п. 1, 5 даного договору сторони передбачили, що замовники доручають, а виконавець забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської селищної ради (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі) власника меліоративної мережі (Заболоттівської селищної ради). Склад та обсяги робіт, що доручаються виконавцю визначені проектно-кошторисною документацією. Вартість виконаних робіт з капітального ремонту складає 29 542,00 грн. згідно протоколу погодження договірної ціни, підписаного та скріпленого печатками сторін, що є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов вищезазначеного договору, між Товариством з обмеженою відповідальністю «óдротех-ПлюсВ» , в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі статутут (субпідрядник) та Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства, в особі начальника ОСОБА_7, що діє на підставі Положення (підрядник) укладено договір субпідряду № 5 за 2013р. (а.с. 11-13).

У відповідності до умов договору підрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та умовами даного договору субпідряду забезпечує на свій ризик на виконання у встановлений строк та належної якості роботи: В«Здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської селищної ради Ратнівського району Волинської області з матеріалів підрядника. Договірна ціна до договору встановлюється твердо і складає 29 542,00 грн. виходячи з проекту і коректується по факту виконаних робіт.

Пунктом 3.1. договору визначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до завершення робіт на об'єкті. Строки виконання робіт при будівництві об'єкту складає: початок та закінчення робіт протягом 2013 року.

Згідно по. 4.3. даного договору підрядник здійснює щомісячно або при необхідності проміжні платежі за виконанні роботи на підставі акту (форми КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт (форма КБ-2в) формує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому, представнику підрядника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник на протязі трьох днів перевіряє достовірність акту підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.

Даний договір підписано сторонами, підписи скріплено відтиском їх печаток.

На виконання умов договору № 5 за 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «óдротех-ПлюсВ» виконало передбачені договорами роботи по капітальному ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської сільської ради Ратнівського району Волинської області на загальну суму 29 542 грн. що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми №КБ-3 за жовтень 2013р. (а.с. 14) та актом приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в за жовтень 2013р. (а.с.15-16), які підписані сторонами та скріплені печатками.

Однак відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати робіт по договору №5 в повному обсязі не виконав, сплативши на користь позивача лише 12 354,37грн. (що стверджується платіжним дорученням №764 від 18.09.2014р. на суму 12 354,37грн. (а.с. 47)), що і спричинило звернення кредитора з позовом.

У відповідності до п. 4.5. договору вартість підрядних послуг з управління, організацією та обслуговування будівельного процесу складає 2 % від загальної вартості виконаних робіт. Договірна ціна договору складає 29 542 грн., а 2% від загальної вартості договору становить 590,84 грн. Тобто, заборгованість по договору становить 16 596,79 грн., виходячи з: 29 542-590,84-12 354,37=16 596,79грн., а позивач просить стягнути 16 596, 63грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами був укладений договір, що за своєю правовою природою є договором підряду.

Договір №5 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був (доказів суду не надано).

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ст. 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Згідно з частиною 1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Згідно статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Твердження відповідача про те, що заборгованість в сумі 16 596,63,00 грн. виникла не з вини Ратнівського міжрайонного управлінням водного господарства, а з вини Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації у зв'язку з тим, що останній є замовником відповідно до умов договору №10/13/77 від 03.10.2013 р. до уваги суду не взято, з огляду на наступне.

Відсутність бюджетних коштів не є достатньою підставою для звільнення від виконання зобов'язання з огляду на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України", яка підлягає обов'язковому врахуванню в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446, постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2014 р. № 903/344/14.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України В«Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підрядуВ» № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., в якому передбачено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011 р.).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договору, в останнього виникла заборгованість в сумі 16 596,63грн. Дана сума підставна та підлягає до стягнення із відповідача в повному обсязі.

У зв'язку із невиконанням умов договору позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 1 239,10 грн. за період з 01.11.2013р. по 31.08.2015р. та 12 860,48 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання за період з листопада 2013р. по серпень 2015 р. (включно).

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок нарахування річних та суми індексу інфляції перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3. та підлягають до стягнення з відповідача у повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про підставність позову та необхідність його задоволення.

При цьому суд виходив з обставин повної підтвердженості пред'явлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218,00грн., слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 181, 193 ГК України, ст.ст. 11, 202, 205, 526, 530, 625, 837, 838, 853, 882 ЦК України, ЗУ "Про судовий збір", ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Ратнівського міжрайонного управління водного господарства (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36 код ЄДРПОУ 05430343)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 38741313)

30 696,21 грн., в т.ч. 16 596,63 грн.-основного боргу, 12 860,48 грн.-інфляційних втрат та 1 239,10грн.- 3% річних і 1 218,00грн.-витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

26.11.2015

Суддя С. В. Бондарєв