Ухвала

від 05.09.2016 по справі 903/1083/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" вересня 2016 р. Справа № 903/1083/15 Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши заяву Ратнівського міжрайонного управління водного господарства №250 від 16.08.2016р. (вх.№01-59/143/16 від 25.08.2016р.) про відстрочку виконання рішення

по справі №903/1083/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс", смт. Ратне Волинської області

до Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, смт. Ратне Волинської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-

Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, м. Луцьк

про стягнення 30 696,21грн.

За участю представників сторін:

від заявника (боржника): ОСОБА_1-начальник управління; ОСОБА_2-дов. №5 від 06.06.2016р.; ОСОБА_3-дов. від 20.01.2016р.

від стягувача: н/з

від третьої особи- Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА: н/з

від третьої особи- Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області: ОСОБА_4-дов. №12-04/324-3073 від 20.05.2016р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть заяви: Ратнівське міжрайонне управління водного господарства звернулося до господарського суду з заявою №250 від 16.08.2016р. (вх.№01-59/143/16 від 25.08.2016р.), в якій просить відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015р. по справі №903/1083/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" до Ратнівського міжрайонного управління водного господарства , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення 30 696,21грн. до 31.12.2016р.

В обґрунтування заяви посилається на складне фінансове становище, на рахунках Ратнівського міжрайонного управління водного господарства відсутні кошти для погашення заборгованості по виконанню наказу господарського суду № 903/1083/15-1. У разі заблокування рахунків наявних в Ратнівського міжрайонного управління водного господарства в господарства не буде можливості здійснювати свою діяльність, що унеможливить в подальшому виконання наказу господарського суду Волинської області № 903/1083/15-1.

Ухвалою суду від 29.08.2016р. було призначено розгляд заяви на 05.09.2016р. на 10:00 год.

Зобов'язано сторін представити суду: заявника- оригінали, долучених до заяви доказів; докази відсутності коштів на рахунках та тяжкого фінансового стану; стягувача та третіх осіб- пояснення по суті заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Представники заявника (боржника)- в судовому засіданні 05.09.2016р. заяву підтримали з підстав, викладених у ній.

Крім того, звернулися до суду з заявою б/н від 05.09.2016р. (вх.№01-54/7875/16 від 05.09.2016р.), в якій вказали, що залишок коштів на рахунках управління становить близько 115 000грн., з яких повинна бути сплачена заробітна плата працівникам та купівля паливно-мастильних матеріалів, податок на додану вартість та доходи для продовження належного функціонування управління. Головний розпорядник коштів- Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА не сплатив заборгованість, необхідну для розрахунку з ТзОВ "Гідротех-Плюс".

Водночас, клопотанням б/н (вх.№01-54/7874/16 від 05.09.2016р.) долучили до матеріалів справи платіжне доручення від 02.09.2016р. №789 на суму 3 000,00грн. щодо часткового погашення боргу згідно рішення суду.

Стягувач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс"-в судове засідання 05.09.2016р. не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду спору повідомлявся належним чином (примірник ухвали від 29.08.2016р. направлявся на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс", зазначену у витязі з ЄДР та заяві: Волинська обл., смт. Ратне, вул. Шевченка, 36 рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресату повернутий не був), що стверджується витягом зі списку рекомендованої кореспонденції господарського суду Волинської області від 29.08.2016р.

Крім того, як вбачається з сайту відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ "Укрпошта" відправлення за номером 4301034276891 стягувачу вручене за довіреністю 02.09.2016р.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області-в судовому засіданні 05.09.2016р. та в поясненнях №12-09/515-4972 від 02.09.2016р. (вх.№01-54/7876/16 від 05.09.2016р.) вказав, що Ратнівське міжрайонне управління водного господарства обслуговується в Управлінні Державної казначейської служби України у Ратнівському районі Волинської області.

Відповідно до листа Управління Казначейства від 02.09.2016р. №01-17/943 станом на 02.09.2016р. рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015р. у справі №903/1083/15 на виконанні в Управлінні казначейства відсутнє.

25.02.2016р. Ратнівським МУВГ до Головного управління Казначейства подано на виконання наказ господарського суду Волинської області від 21.01.2016р. №903/1139/15-1 про стягнення з Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА коштів у сумі 127 167,78грн.

25.04.2016р. на адресу Головного управління казначейства від Ратнівського МУВГ надійшла заява від 22.04.2016р. №136 про повернення наказу без виконання.

Відповідно до п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 Головним управлінням казначейства листом від 28.04.2016р. №12-12/272-2608 наказ повернуто стягувачу без виконання.

02.06.2016р. Ратнівським МУВГ наказ повторно подано на виконання до Головного управління казначейства.

14.07.2016р. на адресу Головного управління казначейства від Ратнівського МУВГ надійшла заява від 11.07.2016р. №216 про повернення наказу без виконання.

Головним управлінням казначейства листом від 20.07.2016р. №12-12/436-4197 наказ повернуто Ратнівському МУВГ без виконання.

Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) в судове засідання 05.09.2016р. не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034276980 від 02.09.2016р.

Заслухавши пояснення представників заявника та третьої особи, дослідивши додані до заяви матеріали, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.02.2016р. у справі 903/1083/15 позов ТзОВ "Гідротех-Плюс" до Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА, - ГУ державної казначейської служби України у Волинській області, про стягнення 30696,21 грн.-задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 30696,21 грн., з яких 16596,63 грн. - основного боргу, 12860,48 грн. - інфляційних втрат, 1239,10 грн. - 3% річних і 1218,00 грн. - судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015 р. у справі №903/1083/15 змінено в частині розміру стягнення 3% річних, інфляційних втрат, судового збору; в частині стягнення основного боргу, викладено резолютивну частину рішення наступним чином:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Ратнівського міжрайонного управління водного господарства (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 05430343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 38741313) 26002,41 (двадцять шість тис. дві грн. 41 коп.) грн., з яких 16596,63 (шістнадцять тис. п'ятсот дев'яносто шість грн.. 63 коп.) грн. - основний борг, 8891,67 (вісім тис. вісімсот дев'яносто одна грн.. 67 коп.) грн. - інфляційні втрати та 514,11 (п'ятсот чотирнадцять грн. 11 коп.) грн. - 3% річних та 1031,75 (одна тис. тридцять одна грн.. 75 коп.) грн. - судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В стягненні 724,99 грн. - 3 % річних та 3969,11 грн. інфляційних втрат - відмовити.

В частині стягнення 1942,48 грн. пені провадження припинити."

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 38741313) на користь Ратнівського міжрайонного управління водного господарства (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 05430343) 204,88 (двісті чотири грн.. 88 коп.) грн. - судового збору пропорційно розміру частково задоволеній апеляційній скарзі.

24.02.2016 року на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду судом було видано наказ №903/1083/15-1.

Ухвалою господарського суду Волинської області 13.04.2016р. заяву Ратнівського міжрайонного управління водного господарства про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015р. у справі №903/1083/15 до 01.10.2016р.- задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015 року у справі №903/1083/15 до 01 серпня 2016 року.

Ратнівське міжрайонне управління водного господарства звернулося до господарського суду з заявою №250 від 16.08.2016р. (вх.№01-59/143/16 від 25.08.2016р.), в якій просить відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015р. по справі №903/1083/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" до Ратнівського міжрайонного управління водного господарства , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення 30 696,21грн. до 31.12.2016р.

В обґрунтування заяви посилається на складне фінансове становище, на рахунках Ратнівського міжрайонного управління водного господарства відсутні кошти для погашення заборгованості по виконанню наказу господарського суду № 903/1083/15-1. У разі заблокування рахунків наявних в Ратнівського міжрайонного управління водного господарства в господарства не буде можливості здійснювати свою діяльність, що унеможливить в подальшому виконання наказу господарського суду Волинської області № 903/1083/15-1.

Дослідивши наявні матеріали заяви, заслухавши пояснення повноважних представників заявника та третьої особи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заява про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 115 ГПК України.

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Заява відповідача розглядається відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України в п.п. 7.1.1. п.7.1., п. 7.2. постанови №9 від 17.10.2012р. відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на відстрочку законодавство не вимагає, і господарський суд не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно п.10 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003р. передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Обов'язковою умовою надання розстрочки чи відстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Заявником не надано документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення господарського суду; також ним не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, як і жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення, також не подано доказів, які підтверджували його скрутне матеріальне становище, доказів, які б свідчили про відсутність у боржника коштів на банківських рахунках, не обґрунтовано і не подано доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки відстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку відстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.

Наведені заявником в заяві та в судовому засіданні 05.09.2016р. підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та відсутність коштів для погашення заборгованості, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочки виконання судового рішення, яке не виконується до цього часу.

Крім того, господарський суд взяв до уваги майнові інтереси обох сторін, тобто як боржника так і стягувача.

При цьому, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів закінчення виконавчого провадження через неможливість виконання у спосіб, передбачений рішенням від 25.11.2015р. у справі №903/1083/15, відсутні також і висновки державного виконавця, казначейства про неможливість виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015р. у справі №903/1083/15.

На цьому зауважено і у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. у справі №903/1545/13.

Водночас, суд зауважує, що в заяві б/н від 05.09.2016р. (вх.№01-54/7875/16 від 05.09.2016р.), представники заявника вказали, що залишок коштів на рахунках управління становить близько 115 000грн., з яких повинна бути сплачена заробітна плата працівникам та купівля паливно-мастильних матеріалів, податок на додану вартість для продовження належного функціонування управління.

Боржником не надано суду доказів, які можуть слугувати належним доказом відсутності коштів на рахунках боржника станом на момент звернення заявника з заявою до суду про відстрочку виконання рішення та які б гарантували виконання рішення суду боржником в подальшому.

Разом з тим, заявник не досягнув згоди із стягувачем щодо умов добровільного виконання рішення суду та сплати наявного боргу шляхом підписання мирової угоди, якою можливо б встановлювались умови відстрочення виконання рішення по справі.

Слід зазначити, що надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання заявника на обставини, які не підтвердженні засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для відстрочки виконання рішення. Тобто, вказані у заяві обставини, неможливо розглядати, як виняткові, які ускладнюють виконання судового акта та не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.

Суд зазначає, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, тому з метою вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, слід враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини - несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…", а у системному розумінні даної норми та національного закону, - суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин даної справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у пар.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на викладене, судом взято до уваги, що вказані у заяві підстави для відстрочки виконання судового рішення заявником не доведені належним чином і не є тими виключними обставинами, які створюють підґрунтя для її надання, оскільки економічна криза впливає не тільки на відповідача, а й на позивача.

Окрім того, жодних фактів настання стихійного лиха або інших надзвичайних ситуацій, жодних обставин, фактичне настання яких зробило б неможливим виконання рішення вчасно боржником у заяві про відстрочення не наведено, а це в свою чергу, не дає суду можливості для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.

З огляду на зазначене, суд вважає, що надання у даному випадку відстрочки було б невмотивованим, позаяк фактичне зупинення виконання рішення на тривалий період було б здійснено без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, чим порушено основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавило б кредитора можливості захистити свої права, знизило б авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не могло б вважатися законним та справедливим. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, що вбачається з постанов від 19.11.2014р. у справі №5019/117/11, від 17.12.2015р. у справі №5015/3077/12, від 28.12.2015р. у справі №42/78-17/284 та Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 03.02.2016р. у справі №903/336/14.

Враховуючи вищевикладені обставини, набрання рішенням законної сили 10.02.2016р., і обов'язковість його для виконання, тривалий час невиконання рішення суду та той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення від 25.11.2015р., суд прийшов до висновку, що заява Ратнівського міжрайонного управління водного господарства №250 від 16.08.2016р. (вх.№01-59/143/16 від 25.08.2016р.) про відстрочку виконання рішення від 25.11.2015р. у справі № 903/1083/15 до задоволення не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 86, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви Ратнівського міжрайонного управління водного господарства №250 від 16.08.2016р. (вх.№01-59/143/16 від 25.08.2016р.) про відстрочку виконання рішення господарського суду від 25.11.2015р. у справі № 903/1083/15 до 31.12.2016р.-відмовити.

Суддя С. В. Бондарєв