Ухвала

від 26.11.2015 по справі 910/26866/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.11.2015Справа № 910/26866/15

За позовом Прокуратури Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д"

3) Приватного підприємства "СОБОР-ЮНІТ"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва

про визнання права власності та зобов'язання повернути нежитлову будівлю

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від прокуратури: Скляр Д.Ю. (посвідчення № 029382 від 01.10.2014)

Такташов О.Я. (посвідчення № 029125 від 19.09.2014)

від позивача: Уланов І.В. (довіреність № 225-КР-4132 від 10.11.2015)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Шайко С.В. (довіреність № б/н від 01.01.2015)

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокуратура Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ", відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", відповідача 3 - Приватного підприємства "СОБОР-ЮНІТ" в якому просить суд:

- визнати за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради право комунальної власності на нежилий будинок загальною площею 766, 10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3 988 320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літ. А);

- витребувати нерухоме майно - нежилий будинок загальною площею 766, 10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3 988 320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літ. А) з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" передавши його територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилий будинок загальною площею 766, 10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3 88 320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літ. А);

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилий будинок загальною площею 766, 10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3 988 320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літ. А);

- зобов'язати Приватне підприємство "СОБОР-ЮНІТ" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3 988 20,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літ. А).

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

28.10.2008 р. між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва та Приватним підприємством «СОБОР-ЮНІТ» було укладено Договір купівлі-продажу нежилого будинку, який знаходиться у Дарницькому районі м. Києва по провулку Руднєва, 11а, (літера А), засвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І., зареєстрований в державному реєстрі правочинів за №2-4209.

Відповідно до умов вказаного вище договору Фонд приватизації продав у власність ПП «СОБОР-ЮНІТ» нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А), а ПП «СОБОР-ЮНІТ» купив зазначений об'єкт приватизації і зобов'язався сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у договорі купівлі-продажу.

За твердженням прокурора, ПП «СОБОР-ЮНІТ», не виконавши належним чином умови-договору купівлі продажу, зареєстрував право власності на об'єкт нерухомого майна, відповідно до договору купівлі-продажу від 28.10.2008 р.

У подальшому, після державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за ПП «СОБОР-ЮНІТ», з метою подальшого відчуження права власності, 10.06.2013 між ПП «СОБОР-ЮНІТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТИДА-Д» був укладений договір купівлі-продажу вищезазначеного об'єкта приватизації, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Микитченко О.В.

Крім того, l7.10.2014 р. між ТОВ «АТЛАНТИДА-Д» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАГЕВІЛЛЬ» укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого предметом іпотеки є нежилий будинок (літера «А»), об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 766,10 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11а.

Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради зазначає, що до ПП «СОБОР-ЮНІТ» не перейшло право власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2008 р., оскільки ПП «СОБОР-ЮНІТ» не виконав умови зазначеного договору, не сплатив грошові кошти за об'єкт приватизації, між сторонами договору не складено та не підписано акт прийому-передачі нерухомого майна.

Таким чином, за твердженням прокурора, Київська міська рада є законним власником майна, у той час, як відповідачі протиправно заволоділи, не визнають та оспорюють це право власності.

У вказаному позові, Прокуратура Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежилий будинок, загальною площею 766, 10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3 988 320, 00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літ. А), заборонивши фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії по відчуженню або обтяженню у будь-якій формі вищевказаного нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі 910/26866/15.

Прокурори в судовому засіданні 26.11.2015 надали суду пояснення щодо клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову, щодо підстав необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони відчуження /обтяження майна, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 26.11.2015 заперечив щодо заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову, просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

Розглянувши у судовому засіданні 26.11.2015 заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 зазначено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року №16 забезпечення позову виступає як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичних або фізичних осіб, і може застосовуватись на будь-якій стадії процесу. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Така правова позиція підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції, а саме постановою ВГСУ від 21.12.2006р. по справі № 30/322-06-9805 та постановою ВГСУ від 25.01.2006р. по справі № 2/282.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав для визнання за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради права власності на спірне майно. При цьому, прокурор вказує на те, що таке майно вибуло із власності територіальної громади міста Києва незаконно.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне нерухоме майно було неодноразово відчужене, а саме: вибуло із власності позивача на користь відповідача 3, в подальшому право власності на спірне майно перейшло до відповідача та передано в іпотеку відповідачу 1.

Як вбачається з відомостей із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 24.11.2015 р. у зазначено реєстрі міститься запис про іпотеку № 7374470, з якого вбачається, що іпотекодержателем спірного нерухомого майна є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" (відповідач 1 у справі), іпотекодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" (відповідач 2 у справі).

Наведені відомості достатньо обґрунтовано підтверджують припущення про можливість подальшого відчуження спірного майна, що може утруднити виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами.

Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість його виконання.

Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду, оскільки спірне майно може бути відчужено третім особам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 р. визначено, що за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуально визначене майно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно а саме: нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А).

В іншій частині заяви про забезпечення позову що стосується заборони фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії по відчуження або обтяженню у будь-якій формі спірного майна, відсутні підстави для задоволення заяви, оскільки вжиття судом заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на таке майно унеможливлює вчинення будь-яких інших дій з ним.

Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 67 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається.

Суд також дійшов висновку, що ухвала про забезпечення позову має відповідати вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", що встановлюються до виконавчого документа, оскільки ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом в розумінні ст. 17 зазначеного Закону.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 22.03.2012 року № 6, ухвали господарського суду набирають законної в день їх винесення.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Прокуратури Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, вжити заходи до забезпечення позову, а саме:

накласти арешт на нерухоме майно - нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А).

3. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Стягувач: Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 22883141);

Боржник : Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" (08352, Київська обл., с. Вороньків, вул. Леніна, буд. 38, код 32930205);

Боржник : Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" (02099, м. Київ, провулок Руднєва, будинок 11-А);

Боржник : Приватне підприємство "СОБОР-ЮНІТ" (73000, м. Херсон, вул. Кірова, буд. 24, код 35426339).

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 26.11.2015 р. та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Строк пред'явлення ухвали господарського суду від 26.11.2015 р. про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 26.11.2016 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня, наступного за днем прийняття.

Суддя С.О. Турчин