Ухвала

від 06.06.2016 по справі 910/26866/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 червня 2016 року Справа № 910/26866/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 24.12.2015 р. та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. у справі№910/26866/15 господарського суду міста Києва за позовомКиївської місцевої прокуратури №2 міста Києва в інтересах держави, в особі Київської міської ради до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д"; 3.Приватного підприємства "СОБОР-ЮНІТ" треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1.Комунальне підприємство "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва; 2.Комунальне підприємство "Господар Дарницького району міста Києва"; 3.Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, відповідача 3: 4.Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Микитченко О.В. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1, відповідача 2: 5.Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: 6.Приватне підприємство "Шляхтич-III" провизнання права власності та зобов'язання повернути нежитлову будівлю

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2015 р. у справі № 910/26866/15 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано за територіальною громадою м. Києва, в особі Київської міської ради, право комунальної власності на нежилий будинок загальною площею 766,10 кв.м., вартістю, з урахуванням ПДВ 3988320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А).

Витребувано нерухоме майно - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а, (літера А) з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", передавши його територіальній громаді м. Києва, в особі Київської міської ради.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку від 10.06.2013 р., укладений між Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Микитченком О.В. та зареєстрований за номером 643.

Визнано недійсним договір іпотеки від 17.10.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрований за номером 2091.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. у справі № 910/26866/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2015 р. залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" в доход Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантида - Д" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2015 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. у справі № 910/26866/15.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Частиною 4 статті 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Таким чином, з аналізу змісту наведених правових норм вбачається, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам.

Відповідна правова позиція, зокрема, викладена і в п. 6 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" від 24.10.2011 р. № 11 (з урахуванням змін і доповнень).

У даному випадку скаржником, в якості доказів надсилання копії касаційної скарги третій особі 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, відповідача 3 - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Микитченко О.В., до матеріалів касаційної скарги додано фіскальний чек поштової установи № 2659015526 від 18.04.2016 р. та опис вкладення від 18.04.2016 р., в яких у графі "кому" вказано отримувачем: "Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Микитченко Олексій Васильович", а також зазначено адресу одержувача: 01001, м. Київ, вул. Тургеневська, 16, оф. 67.

Однак, відповідно до матеріалів справи, поштовою адресою вказаної третьої особи є: 01001, м. Київ, вул. Тергенівська, будинок 16, корпус - 1 , офіс 67.

Тобто, з доданих до касаційної скарги доказів не вбачається, що дана скарга була направлена третій особі 4 за належною адресою.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Так, у порушення приписів ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення його сплати.

У вказаному клопотанні скаржник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" перебуває у важкому фінансовому становищі, цілковитій відсутності коштів, оскільки, на даний час не веде господарську діяльность.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що суд може відстрочити сплату судового збору за наявності виключних обставин. При цьому, обов'язок доведення виключних обставин для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору покладається на скаржника.

На підтвердження заявленого клопотання скаржником надано копія Фінансового звіту (від 27.04.2015 р., 24.07.2015 р., 26.02.2016 р., 15.04.2016 р.) та копія довідки, виданої директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" про наявність розрахункового рахунку у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит", яке перебуває на стадії ліквідації та відсутність розрахункових рахунків відкритих у інших банках.

При цьому, згідно із ст. 111 8 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга у випадках, передбачених п.1 ч. 1 ст. 107 цього кодексу, розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

Одночасно, в доданих до касаційної скарги матеріалах відсутні будь-які докази, що підтверджували б можливість сплати скаржником судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги, тобто до прийняття господарським судом касаційної інстанції постанови за результатами розгляду відповідної касаційної скарги.

За таких обставин клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2015 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. у справі №910/26866/15 задоволенню не підлягає.

Пунктом 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" не сплачено судовий збір у встановленому порядку і розмірі, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господрського процесуального кодексу України, що є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення скаржникові.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2015 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. у справі №910/26866/15 підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, господарський суд касаційної інстанції вбачає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої вказаної статті, касаційна скарга може бути подана повторно, з урахуванням вимог статей 53, 110 вказаного кодексу.

Керуючись ст. 86, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2015 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. у справі №910/26866/15.

2.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида - Д" на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2015 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. у справі №910/26866/15 повернути скаржнику.

3.Справу №910/26866/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Л.В. Ковтонюк