Рішення

від 24.12.2015 по справі 910/26866/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2015Справа №910/26866/15

За позовом Київської місцевої прокуратури №2 міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д"

3) Приватного підприємства "СОБОР-ЮНІТ"

третя особа 1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва

третя особа 2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Господар Дарницького району міста Києва"

третя особа 3 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуючу компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва"

третя особа 4 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2, відповідача 3 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

третя особа 5 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, відповідача 2 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

про визнання права власності та зобов'язання повернути нежитлову будівлю

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_3 (посвідчення № 029382 від 01.10.2014)

ОСОБА_4 (посвідчення № 029125 від 19.09.2014)

від позивача: ОСОБА_5 (довіреність № 225-КР-4132 від 10.11.2015)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: ОСОБА_6 (довіреність № б/н від 01.01.2015)

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: ОСОБА_7 (довіреність № 3644 від 23.10.2015)

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокуратура Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ", відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", відповідача 3 - Приватного підприємства "СОБОР-ЮНІТ" в якому просить суд:

- визнати за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради право комунальної власності на нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320, 00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А);

- витребувати нерухоме майно - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3 988 320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А) з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" передавши його територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А);

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320, 00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А);

- зобов'язати Приватне підприємство "СОБОР-ЮНІТ" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320, 00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літ. А).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірне майно - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літера А) вибуло з володіння територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради поза волею власника внаслідок відчуження спірного майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" за договором купівлі-продажу від 10.06.2013, у зв'язку із чим, нерухоме майно підлягає витребуванню у ТОВ "Атлантида-Д". Також, дії відповідачів свідчать про невизнання права власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на спірний обвЂ�єкт нерухомості, що є підставою для звернення позивача до суду також і з вимогою в порядку ст. 392 ЦК України про визнання права власності на нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А). Крім того, прокурором заявлено на підставі ст. 391 ЦК україни вимоги про зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради спірним нерухомим майном.

Також, в позові прокуратура Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради просила суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежилий будинок, загальною площею 766, 10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320, 00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А), заборонивши фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії по відчуженню або обтяженню у будь-якій формі вищевказаного нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі №910/26866/15, розгляд справи призначено на 10.11.2015, відстрочено прокуратурі Дарницького району міста Києва сплату судового збору за подання позовної заяви до дня розгляду справи, а саме до 10.11.2015 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва.

09.11.2015 через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог, в яких зазначено, що нежилий будинок, що розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, буд. 11-А, площею 768, 1 кв. м. перебуває на балансі Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" та в підтвердження викладених обставин, третьою особою додано розпорядження № 452 від 05.08.2014 та Акт приймання-передачі основних засобів № 11 від 18.08.2015.

10.11.2015 через канцелярію суду від прокуратури Дарницького району міста Києва надійшли: документи по справі та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 відкладено розгляд справи № 910/26866/15 на 26.11.15 та відстрочено прокуратурі Дарницького району міста Києва сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

24.11.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення по справі, в яких позивач підтримав позовні вимоги прокуратури у повному обсязі.

26.11.2015 через відділ канцелярію від прокуратури Дарницького району міста Києва надійшли пояснення по справі та від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позов, відповідач 2 заперечуючи позовні вимоги, зазначив, що ТОВ "Атлантида-Д" є законним і добросовісним власником нерухомого майна, а даний позов спрямований на позбавлення права власності ТОВ "Атлантида-Д" на нерухоме майно - нежилий будинок загальною площею 766,1 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, буд. 11а (літера "А"). Відповідач 2 стверджує, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 10.06.2013 будь-яких обтяжень, арешту, податкової застави на нежилий будинок, загальною площею 766,1 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, буд. 11а (літера "А") зареєстровано не було. Також, відповідачем 2 зазначено, що ПП "СОБОР-ЮНІТ" не порушило свого обов'язку за договором купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008 щодо оплати вартості нерухомого майна у визначені договором строки, у зв'язку із невиконанням Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва пункту 2.1. договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 та ПП "СОБОР-ЮНІТ" не сплачувало грошові кошти за об'єкт приватизації, внаслідок ліквідації Фонду приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва без правонаступництва, який був продавцем за договором та отримувачем коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 заяву прокуратури Дарницького району міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково; з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/26866/14 на 15 днів до 31.12.2015, залучено до участі у справі № 910/26866/15 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Господар Дарницького району міста Києва" та відкладено розгляд справи на 17.12.2015.

09.12.2015 через канцелярію суду від третьої особи 2 надійшли пояснення по справі, в яких третя особа 2 зазначила, що на виконання розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 33 від 30.01.2015 спірне майно було передано на баланс Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва".

16.12.2015 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 17.12.2015 залучено до участі у справі №910/26866/15 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: третю особу 3 на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва", третю особу 4, на стороні відповідача 2, відповідача 3 - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, третю особу 5 на стороні відповідача 1, відповідача 2 - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та відкладено розгляд справи на 24.12.2015.

24.12.2015 через канцелярію суду від третьої особи 5 надійшли письмові пояснення та документи. У своїх письмових поясненнях, нотаріус ОСОБА_2, зазначила, що у зв'язку із відсутністю підстав передбачених Главою 13 "Відмова у вчиненні нотаріальної дії" частини І Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріусом було посвідчено договір іпотеки від 17.10.2014 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", зареєстрований за номером 2091. В пп. 2.1.1. п. 2.1. договору іпотеки, іпотекодавець (ТОВ "Атлантида-Д") засвідчив, що окрім іншого, щодо предмету іпотеки відсутній судовий спір, однак, як вказано третьою особою, в подальшому стало відомо, що ТОВ "Атлантида-Д" подало неправдиві відомості щодо предмету іпотеки та своїми діяти ввело в оману нотаріуса.

В судове засідання з'явились представники прокуратури, представники позивача, відповідача 2 та третьої особи 2, підтримали раніше надані пояснення.

Представники відповідача 1, відповідача 3, третьої особи 1, третьої особи 3, третьої особи 4, третьої особи 5 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду ухвалою суду від 17.12.2015, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті ухвали та копією реєстру поштових відправлень суду.

В судовому засіданні 24.12.2015 прокурори надали пояснення щодо поданого через канцелярію суду клопотання про уточнення позовних вимог та зазначили, що у зв'язку із допущеними описками, необхідним є уточнення п. 6 прохальної частини позову шляхом викладення даного пункту у новій редакції: "Витребувати нерухоме майно - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а, (літ. А) з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" (03049, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34617437) передавши її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141)".

Оскільки, матеріально-правова вимога, обраний спосіб захисту порушеного права, викладені у позові, залишились незмінними, а лише виправлено описку та зазначено у пункті 6 прохальної частини позову відповідача до якого заявлено відповідні вимоги, то судом прийнято до розгляду уточнення прокуратури. Таким чином, суд розглядає даний спір в межах заявлених позовних вимог, але з урахуванням поданого прокуратурою клопотання.

Також, у своєму клопотанні, прокурор, у зв'язку із набранням чинності з 15.12.2015 статті 12 та Додатка до Закону України "Про прокуратуру" щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, просить суд вважати вірним органом прокуратури у даній справі Київську місцеву прокуратуру №2 міста Києва.

З огляду на те, що положення статті 12 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 та Додатка до цього Закону набрали чинності з 15 грудня 2015 року, суд вважає за необхідне змінити прокуратуру Дарницького району міста Києва на Київську місцеву прокуратуру №2 міста Києва.

Також, судом встановлено, що через канцелярію суду від третьої особи 4 - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання третьої особи 4 про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Заявлене клопотання обґрунтоване тим, що ухвала про відкладення розгляду справи на 24.12.2015 отримана приватним нотаріусом 23.12.2015, у зв'язку із чим, останньому необхідний час для підготовки письмових пояснень. Також, у клопотанні, посилаючись на службову зайнятість, третя особа 4 зазначила, що не має можливості з'явитись на судове засідання 24.12.2015.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника одного із учасників судового процесу, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому, зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

За висновками суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

При цьому, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість третьої особи бути присутньою у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні її представника. Окрім того, третя особа 4 мала достатньо часу для підготовки до судового засідання.

З урахуванням викладеного, суд вважає клопотання третьої особи 4 про відкладення розгляду справи необґрунтованим.

З огляду на вищенаведене та враховуючи встановлені статтею 69 ГПК України строки вирішення спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 24.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення прокурорів, представників позивача, відповідача 2 та третьої особи 2, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого Головним управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.09.2008 серія САС №245744, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 08.10.2008, про що зроблено запис в реєстрову книгу №180 п-230 за реєстровим №9222-п, нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літера А) належить територіальній громаді Дарницького району міста Києва на праві комунальної власності.

Протоколом № 3 засідання конкурсної комісії з продажу будинку, за адресою: провулок Руднєва, 11а від 17.10.2008 ухвалено вважати остаточним переможцем комерційного конкурсу з продажу нежитлового приміщення за адресою: провулок Руднєва, 11а, заявника № 1 - Приватне підприємство "СОБОР-ЮНІТ".

Наказом Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва №90/08 від 22.10.2008 затверджено протокол № 3 від 17.10.2008 засідання конкурсної комісії з продажу будинку, за адресою: провулок Руднєва, 11а та вирішено укласти договір купівлі-продажу з остаточним переможцем - Приватним підприємством Приватне підприємство "СОБОР-ЮНІТ".

28.10.2008 між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва як продавцем та Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу № 246/П нежилого приміщення (м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А), посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, зареєстрований в державному реєстрі правочинів за №2-4209.

Відповідно до 1.1. договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008, продавець передає, а покупець приймає у власність нежилий будинок загальною площею 766,10 кв.м, який розташований за адресою м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А) (далі - об'єкт приватизації), а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі та пройти реєстрацію об'єкту приватизації у бюро технічної інвентаризації.

Згідно із п. 1.2. договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 право власності на нерухоме майно переходить до ПП "СОБОР-ЮНІТ" з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта.

Пунктом 1.5. договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 вартість об'єкту приватизації складає 2694000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 покупець зобов'язаний внести 2694000,00 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно із п. 3.1 договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцеві в 3-денний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2009 у справі №11/14 змінено договір купівлі-продажу нежилого будинку (м. Київ, провулок Руднєва,11а (літ. А) № 246/П від 28.10.2008, укладений між Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" та Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва наступним чином:

"Пункт 2.1. викладено у наступній редакції: "Покупець зобов'язаний внести 2694000 грн. за придбаний Об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту отримання від продавця документального підтвердження про звільнення приміщення від зайняття сторонніми особами та про завершення на користь продавця судових справ щодо прав третіх осіб на приміщення. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість".

Пункт 7.2. договору виключено. Статтю 8 договору доповнено: "Продавець зобов'язується врегулювати всі судові справи, інші спори щодо об'єкту приватизації та звільнити приміщення від сторонніх осіб в термін не пізніше 30 червня 2009 року. В разі несвоєчасного виконання цього обов'язку покупець має право призупинити виконання обов'язку по оплаті об'єкта приватизації без настання відповідальності та будь-яких інших негативних наслідків, до того моменту поки продавець не підтвердить свою готовність передати об'єкт приватизації покупцю вільним від будь-яких обмежень, обтяжень та спорів".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 29.07.2011 внесено запис за № 10651110003010593 про припинення юридичної особи - Фонд приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва за рішенням засновників, відомості щодо правонаступників відсутні.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що Приватне підприємство "СОБОР-ЮНІТ" здійснило оплату застави у розмірі 10% від початкової вартості нерухомого майна за участь у конкурсі у розмірі 222701,00 грн., однак, вартість нежилого будинку, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А) у сумі 2694000,00 грн., у відповідності до умов договору купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008, не сплатило, у зв'язку із чим, право власності до ПП "СОБОР-ЮНІТ" не перейшло. Спірне майно по акту приймання-передачі, як визначено пунктом 3.2. договору купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008 ПП "СОБОР-ЮНІТ" не передавалось.

Натомість, відповідач 3 (ПП "СОБОР-ЮНІТ"), не виконавши належним чином умови-договору купівлі продажу від 28.10.2008, зареєстрував право власності на нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літера А) та здійснив відчуження вказаного нерухомого майна ТОВ "Атлантида-Д", внаслідок чого, право власності на нерухоме майно зареєстроване за ТОВ "Атлантида-Д".

Як підтверджено матеріалами справи, 10.06.2013 між Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований за номером 643.

Відповідно до 1.1. договору купівлі-продажу від 10.06.2013, продавець передає, а покупець приймає у власність нежилий будинок (літера А) загальною площею 766,10 кв.м, який розташований за адресою м. Київ, провулок Руднєва, 11а (далі - нежилий будинок), та зобов'язується сплатити за нежилий будинок грошову суму, зазначену у цьому договорі.

Згідно із п. 3 договору купівлі-продажу 10.06.2013, продаж нежилого будинку за цим договором згідно із домовленості сторін здійснюється за ціною 226000,00 грн., які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору.

Пунктом 2 договору купівлі-продажу від 10.06.2013 визначено, що нежилий будинок (літера А) загальною площею 766,10 кв.м, який розташований за адресою м. Київ, провулок Руднєва, 11а належить продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28.10.2008 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 за реєстровим №2-4209, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2013, номер запису про право власності 854069, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 53840680000, згідно із витягу Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №3142682 від 30.04.2013.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №4624999, на підставі вказаного договору, рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 10.06.2013 за номером 3003594, право власності на нежилий будинок, який розташований адресою: м. Київ, провулок Руднєва, будинок 11 А, зареєстровано за ТОВ "Атлантида-Д" (номер запису про право власності: 1239337).

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015, частково задоволено позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_9 від 30.04.2013 №2095032 про державну реєстрацію права власності на нежилий будинок, що розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, будинок 11 А за Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ". Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на нежилий будинок, що розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, будинок 11 А за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д".

Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, ТОВ "Атлантида-Д" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2015 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "Атлантида-Д", зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2014 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015. На даний час в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо призначення до розгляду касаційної скарги ТОВ "Атлантида-Д".

ТОВ "Атлантида-Д" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_10, Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора №16675741 від 22.10.2014, яким було скасовано запис про державну реєстрацію права власності на нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літера А) за ПП "СОБОР-ЮНІТ" та ТОВ "Атлантида-Д".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 позов ТОВ "Атлантида-Д" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_10 від 22.10.2014 №16675741.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі №826/18390/14 апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_10 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" відмовлено.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі №826/18390/14, ТОВ "Атлантида-Д" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2015 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "Атлантида-Д". На даний час в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо призначення до розгляду касаційної скарги ТОВ "Атлантида-Д".

Згідно із наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 24.11.2015 відомості про права власності на нежилий будинок загальною площею 766,10 кв.м, який розташований за адресою м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А) відсутні.

Згідно із рішенням Київської міської ради № 391/9448 від 22.05.2013 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 31 березня 2011 року № 100/5487 "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011-2012 роки" в частині доповнення переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціонах, позицією № 263 визначено нежитловий будинок, адреса: м. Київ, пров. Руднєва, 11а, літ "А", площа: 766,1 м2.

З метою виконання рішення Київської міської ради від 22.05.2013 №391/9448, суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Євролізинг", відповідно до договору з Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради від 14.01.2014 №112 проведено оцінку майна - нежилого будинку загальною площею 766,10 кв.м, який розташований за адресою м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А).

Так, відповідно до рецензії Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №557/14-54/558/14-53 від 21.01.2014 та висновку про вартість майна затвердженого першим заступником директора Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради ОСОБА_11 від 24.01.2014 початкова вартість спірного нежитлового будинку з урахування ПДВ становить: 3 988 320,00 грн.

Однак, як зазначено прокурором, у проведенні державної реєстрації права власності на зазначений об'єкт за територіальною громадою міста Києва відмовлено, оскільки в Державному реєстрі обтяжень зареєстровано договір іпотеки №2091 від 17.10.2014, укладений між ТОВ "Атлантида-Д" та ТОВ "ТАГЕВІЛЛЬ" (номер запису про іпотеку: 7374470; дата 17.10.2014 державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16562988 від 17.10.2014).

Як вбачається із матеріалів справи, 16.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" як позикодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" як позичальником укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 120000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

17.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" як іпотекодавцем укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований за номером 2091., відповідно до умов якого предметом іпотеки за цим договором є об'єкт нерухомого майна, а саме: нежилий будинок (літера "А"), об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 766,10 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11а та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10.06.2013 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований за номером 643.

Згідно із п. 1.3. договору іпотеки від 17.10.2014, за домовленістю сторін, станом на дату укладання договору, загальна вартість іпотеки, складає 120000,00 грн.

Відповідно до п. 1.5. договору іпотеки від 17.10.2014 залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця (ТОВ "Атлантида-Д").

Пунктом 2.1.1. договору іпотеки визначено, що предмет іпотеки, на момент укладання, знаходиться у власності іпотекодавця, до моменту укладення цього договору нікому не відчужений, під забороною (арештом), а також заставою, в тому числі податковою, не перебуває, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесений, судового спору щодо нього немає, прав щодо нього у третіх осіб (за договором найму, оренди тощо) як в межах України, так і за її межами України немає. Також, відсутні будь-які права користування цим майном дітьми.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи витягів з Державного реєстру про реєстрацію обтяження, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження, на підставі договору іпотеки від 17.10.2014, рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 17.10.2014 за номером 34617437 зареєстровано обтяження на нерухоме майно - нежилий будинок (літера "А"), який розташований адресою: м. Київ, провулок Руднєва, будинок 11а (номер запису про обтяження: 7372756).

Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ТОВ "Атлантида-Д", ТОВ "ТАГЕВІЛЛЬ", Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа: Київська міська рада з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 21.03.2014 про державну реєстрацію обтяжень (заборони) на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11а (літера А) та зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення обтяження іпотекою нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-а на підставі рішення суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2014 провадження в адміністративній справі №№826/16779/14 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/7584/14.

Оскільки, як стверджує прокурор, ПП "СОБОР-ЮНІТ" не виконало умови зазначеного договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008, не сплатило грошові кошти за об'єкт приватизації, між сторонами договору не складено та не підписано акт прийому-передачі нерухомого майна, то ПП "СОБОР-ЮНІТ" не набув право власності на спірне нерухоме майно, а тому Київська міська рада є законним власником майна, у той час, як відповідачі протиправно заволоділи, не визнають та оспорюють це право.

Враховуючи вищенаведені обставини, прокурором в інтересах держави в особі Київської міської ради заявлено позов (з урахуванням виправленої описки, допущеної в прохальній частині позовної заяви) про:

- визнання за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради права комунальної власності на нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320, 00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А);

- витребування нерухомого майна - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3 988 320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А) з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" передавши його територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради;

- зобов'язання ТОВ "ТАГЕВІЛЛЬ" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А);

- зобов'язання ТОВ "Атлантида-Д" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320, 00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А);

- зобов'язання ПП "СОБОР-ЮНІТ" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320, 00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літ. А).

При цьому, статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 29 ГПК України передбачено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України), із врахуванням того, що, "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР, первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно.

Таким чином, Київська міська рада є органом, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від імені територіальної громади міста Києва повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності.

Звернення з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтоване тим, що у зв'язку із недостатністю коштів для здійснення претензійно-позовної роботи, Київська міська рада неналежним чином здійснює захист своїх порушених прав та інтересів. Також, прокурор зазначає, що необхідність звернення прокурора з позовом пов'язана з тим, що внаслідок порушення законодавства відбулось неправомірне відчуження комунального майна, яке є власністю територіальної громади міста Києва; протиправні дії відповідачів перешкоджають належному виконанню рішення Київської міської ради №391/9448 від 22.05.2013 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 31.03.2011 №100/5487 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011-2012 роки"; та ненадходження доходів до бюджету від відчуження об'єкта приватизації завдають державі матеріальних збитків та належне фінансування заходів передбачених бюджетом розвитку.

З огляду на вищенаведене, звернення прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до господарського суду з даним позовом, направлено на захист їх охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста Києва, уповноваженим органом якої є Київська міська рада.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно із ст. 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно із рішенням Дарницької районної в м. Києві ради №23 від 25.06.2008 нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А) внесено до переліку об'єктів комунальної власності, дозволених до приватизації.

Згідно із наказом Фонду приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва №70/08 від 28.08.2008, нежилий будинок за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А) вирішено приватизувати шляхом комерційного конкурсу.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Як встановлено судом вище, на підставі того, що згідно із протоколом № 3 від 17.10.2008 засідання конкурсної комісії Приватне підприємство "СОБОР-ЮНІТ" визначено остаточним переможцем комерційного конкурсу з продажу нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А), на виконання наказу Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва №90/08 від 22.10.2008, між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва як продавцем та Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 нежилого приміщення (м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А).

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до умов договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008, право власності на нерухоме майно переходить до ПП "СОБОР-ЮНІТ" з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта, що складає 2694000,00 грн. (п. 1.2., п. 1.5. договору).

Отже, умовами договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 визначено, що право власності на об'єкт приватизації набувається покупцем (відповідач 3, ПП "СОБОР-ЮНІТ") з моменту повної сплати його вартості.

Наведені положення договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 узгоджуються з приписами частини 1 статті 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на час проведення конкурсу та укладення договору купівлі-продажу), згідно із якою право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на час проведення конкурсу та укладення договору купівлі-продажу) визначено, що право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на час проведення конкурсу та укладення договору купівлі-продажу), у триденний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.

Як підтверджено наявною в матеріалах справи банківською випискою за 29.09.2008, Приватне підприємство "СОБОР-ЮНІТ" здійснило оплату застави у розмірі 10% від початкової вартості нерухомого майна за участь у конкурсі у сумі 222701,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів здійснення оплати вартості придбаного об'єкта приватизації, а саме: нежилого будинку, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А) у сумі 2694000,00 грн. Протилежного відповідачем 3 не доведено.

Також, як встановлено судом, у відповідності до умов договору купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008, між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" акту прийому-передачі об'єкта приватизації не підписувалось.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Враховуючи положення договору купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008 та приписи Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", з огляду на те, що вартість нежилого будинку, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А) у сумі 2694000,00 грн., ПП "СОБОР-ЮНІТ" не сплачена, об'єкт приватизації по акту прийому-передачі не передавався ПП "СОБОР-ЮНІТ", останнє не набуло право власності на спірне майне у встановленому чинним законодавством порядку.

Встановлені судом обставини щодо не набуття ПП "СОБОР-ЮНІТ" права власності на нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А) свідчать про відсутність підстав у ПП "СОБОР-ЮНІТ" здійснювати реєстрацію права на спірне майно (зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2013, номер запису про право власності 854069, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 53840680000) та відповідно здійснювати, в подальшому, відчуження вказаного нерухомого майна відповідачу 3 (ТОВ "Атлантида-Д") за договором купівлі-продажу 10.06.2013.

Відповідач 3 (ТОВ "Атлантида-Д") заперечуючи позовні вимоги, стверджує, що ПП "СОБОР-ЮНІТ" не порушило свого обов'язку за договором купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008 щодо оплати вартості нерухомого майна у визначені договором строки, у зв'язку із невиконанням Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва пункту 2.1. договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 (у редакції змін згідно із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2009 у справі №11/14) та окрім того, ПП "СОБОР-ЮНІТ" не сплачувало грошові кошти за об'єкт приватизації, внаслідок ліквідації Фонду приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва без правонаступництва, який був продавцем за договором та отримувачем коштів.

Суд зазначає, що дійсно пунктом 2.1. договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 (у редакції змін згідно із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2009 у справі №11/14) покупець (відповідач 3, ПП "СОБОР-ЮНІТ") зобов'язаний внести 2694000 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту отримання від продавця (Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва) документального підтвердження про звільнення приміщення від зайняття сторонніми особами та про завершення на користь продавця судових справ щодо прав третіх осіб на приміщення. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість.

Однак, невиконання продавцем (Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва) пункту 2.1. договору купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 та як наслідок не сплата ПП "СОБОР-ЮНІТ" вартості нежилого будинку, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А), а також припинення юридичної особи - Фонду приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва, жодним чином не свідчить про зміну порядку набуття права власності на об'єкт приватизації, встановленого договором купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008 та Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та відповідно набуття ПП "СОБОР-ЮНІТ" права власності на спірне майно.

Крім того, згідно із ч. 5 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на час проведення конкурсу та укладення договору купівлі-продажу), договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

Таким чином, ПП "СОБОР-ЮНІТ" не був позбавлений права здійснити оплату вартості об'єкту приватизації - нежилого будинку, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А) на рахунок, зазначений у договорі купівлі-продажу № 246/П від 28.10.2008, та окрім того, звернутись до власника майна та уповноважених органів про внесення змін до договору.

При цьому, навіть у разі наявності обставин щодо неможливості здійснити оплату за об'єкт приватизації, в силу положень договору купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008 та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ПП "СОБОР-ЮНІТ" не мало належних прав на реєстрацію права власності та відчуження спірного майна.

Вищенаведені обставини спростовують доводи відповідача (ТОВ "Атлантида-Д") щодо правомірності набуття ПП "СОБОР-ЮНІТ" права власності на спірне майно.

Також, як вбачається із договору купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008, сторони укладаючи даний договір пунктом 5.7. передбачили, що подальше відчуження та передача в заставу покупцем об'єкта приватизації в період чинності умов цього договору здійснюється за погодженням продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, не виконаних покупцем на момент такого відчуження, відповідальність за їх не виконання, визначена законодавством та цим договором прав та обов'язків покупця згідно з законодавством України. Новий власник у двотижневий термін з дня переходу до нього права власності на об'єкт, зобов'язаний подати до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності. Орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань визначених договори і застосовувати до нього у разі їх невиконання - санкцій згідно із законодавством.

Отже, сторонами договору купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008 було передбачено, що в період чинності цього договору, ПП "СОБОР-ЮНІТ", набувши право власності на об'єкт приватизації, міг здійснити відчуження спірного майна тільки за погодженням з продавцем із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, не виконаних ПП "СОБОР-ЮНІТ" на момент такого відчуження. Однак, ні доказів набуття ПП "СОБОР-ЮНІТ" права власності на спірне майно, ні доказів виконання п. 5.7. договору купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008 відповідачами суду не надано.

Окрім того, судом, враховано, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015, встановлено, що державним реєстратором не були виконані вимоги законодавства України щодо порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" не були виконані умови договору купівлі-продажу №246/П від 28.10.2008, у зв'язку із чим, рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_9 від 30.04.2013 №2095032 про державну реєстрацію права власності на нежилий будинок, що розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, будинок 11 А за Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, особа звертається до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу. Одним із способів захисту цивільного права в силу ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності, згідно з вимогами статті 392 Цивільного кодексу України є оспорення існуючого права.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

В силу положень ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності є речово-правовим, і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.02.2015 у справі № 5011-41/11385-2012.

Як встановлено судом, відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого Головним управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.09.2008 серія САС №245744, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 08.10.2008, нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літера А) належить територіальній громаді Дарницького району міста Києва на праві комунальної власності. Вказане свідоцтво є чинним; докази протилежного відсутні.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15.01.1999 № 401-XIV, питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста.

Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві", відповідно до статті 140 Конституції України, частини другої статті 7 та статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (із змінами та доповненнями), статті 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" та з метою вдосконалення організації управління районами в місті Києві Київська міська рада вирішила, зокрема, не утворювати районні у місті Києві ради та припинити 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації Дарницьку районну у місті Києві раду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

В сулу положень статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальній громаді міста Києва належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Київська міська рада є органами місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від їх імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

З огляду на положення вищенаведеного законодавства Київська міська рада є органом, що представляє територіальну громаду міста Києва, здійснює від імені територіальної громади міста Києва повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності.

Таким чином, у відповідності до чинного законодавства, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", з огляду на ліквідацію Дарницької районної у місті Києві ради, територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником нежилого будинку, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літера А).

Згідно із п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Рішенням Київської міської ради № 391/9448 від 22.05.2013 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 31 березня 2011 року № 100/5487 "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011-2012 роки" в частині доповнення переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціонах, позицією № 263 визначено нежитловий будинок, адреса: м. Київ, пров. Руднєва, 11а, літ "А", площа: 766,1 м2.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що спірне майно - нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а (літера А), належить на праві власності територіальній громаді міста Києва, уповноваженим органом якої є Київська міська рада.

В свою чергу, у зв'язку з фактом реєстрації за відповідачами у справі права власності на спірне нерухоме майно (номери запису про право власності 854069, 1239337), а також, наявністю судових спорів, є доведеним факт оспорювання відповідачами права власності позивача на спірне нерухоме майно.

З урахуванням вищевикладеного є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимога про визнання за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради права комунальної власності на нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320, 00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А).

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом .

Отже, важливою умовою звернення з віндикаційним позовом (стаття 388 ЦК України) є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння власника, тощо). Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться в незаконному володінні.

За пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України можливість витребувати майно від добросовісного набувача залежить від відсутності у діях власника майна волі на передачу майна.

Оскільки, добросовісне набуття у розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є повернення майна із незаконного володіння (постанова Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі №3-65гс12).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, не з його волі, оскільки судом встановлено факт не набуття ПП "СОБОР-ЮНІТ" права власності на нежилий будинок, загальною площею 766,10 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А) та відсутність підстав у ПП "СОБОР-ЮНІТ" здійснювати реєстрацію права на спірне майно (зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2013, номер запису про право власності 854069, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 53840680000) та відповідно здійснювати відчуження вказаного нерухомого майна ТОВ "Атлантида-Д" за договором купівлі-продажу 10.06.2013.

За змістом наведеного, майно, яке вибуло з володіння власника (територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради) на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2013, укладеного між ПП "СОБОР-ЮНІТ" та ТОВ "Атлантида-Д", стороною якого дійсний власник не був та відчужене особою (ПП "СОБОР-ЮНІТ"), яка не мала права відчужувати спірне майно, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

У відповідності до вимог ст. ст. 330, 388 ЦК України право власності на майно, яке було передане у зв'язку із виконанням договору купівлі-продажу від 10.06.2013 та відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, згідно з положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами.

З огляду на зазначені положення законодавства та в враховуючи те, що нерухоме майно - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднева, 11а, (літера А) вибуло з власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради поза її волею, і набута у власність Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" від особи, яка не мала права її відчужувати, існують всі правові підстави для її витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги прокурора про витребування нерухомого майна - нежилого будинку загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднева, 11а, (літера А) з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" передавши її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Прокурор, посилаючись на положення ст. 391 ЦК України, заявив вимоги про зобов'язання ТОВ "ТАГЕВІЛЛЬ", ТОВ "Атлантида-Д", ПП "СОБОР-ЮНІТ" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А).

Статтею 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позов про усунення перешкод може подаватися у випадках, коли іншою особою чиняться перешкоди у здійснення власником повноважень користування та розпорядження належним йому майном.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника, тощо).

Спосіб захисту шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права пов'язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.

З вищенаведеного вбачається, що для подання позову про усунення перешкод необхідно, щоб суб'єктивне право можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення.

Однак, захист права власності територіальної громади міста Києва на нерухоме майно - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера. А) та права володіння цим майном були реалізовані внаслідок витребування спірного майна з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", а відтак, за висновками суду, у даному випадку, є недоцільним заявлення та відповідно задоволення вимог про зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог прокурора про зобов'язання ТОВ "ТАГЕВІЛЛЬ", ТОВ "Атлантида-Д", ПП "СОБОР-ЮНІТ" не чинити перешкоди у користуванні та володінні територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради нерухомим майном - нежилим будинком загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літ. А).

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Київської місцевої прокуратури №2 міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради частково.

Водночас, під час розгляду справи, судом встановлено, що договір купівлі-продажу нежилого будинку від 10.06.2013 укладений між Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований за номером 643 та договір іпотеки від 17.10.2014 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований за номером 2091, суперечать положенням чинного законодавства.

За договором купівлі-продажу, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто, виходячи з аналізу вищенаведених норм, відчужувач майна повинен мати повний обсяг прав на таке майно.

Оскільки, як встановлено судом вище, ПП "СОБОР-ЮНІТ", у встановленому законодавством та договором купівлі-продажу від 28.10.2008 порядку, не набув права власності на нерухоме майно - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера. А), що свідчить про відсутність підстав у ПП "СОБОР-ЮНІТ" здійснювати відчуження вказаного нерухомого майна відповідачу 3 (ТОВ "Атлантида-Д") за договором купівлі-продажу від 10.06.2013, то відчуження вказаного нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" за договором купівлі-продажу від 10.06.2013 суперечить приписам частин 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 та ст. 658 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003 передбачено, що предметом іпотеки може бути об'єкт нерухомого майна за умови, якщо нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Враховуючи те, що судом встановлено відсутність підстав у ПП "СОБОР-ЮНІТ" здійснювати відчуження спірного нерухомого майна ТОВ "Атлантида-Д" за договором купівлі-продажу від 10.06.2013 та вибуття нерухомого майна з володіння власника (територіальної громади міста Києва) поза його волею, в той час, як в силу чинного законодавства, право власності територіальної громади міста Києва на майно не припинилося, то за висновками суду, у ТОВ "Атлантида-Д" не було відповідного обсягу прав на спірне майно та відповідного статусу власника, у зв'язку із чим, договір іпотеки від 17.10.2014, суперечать положенням ч.1, ч. 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 та ст. 5 Закону України "Про іпотеку".

За правилами ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

При цьому застосування даної статті господарським судом при прийнятті рішення можливе у разі одночасної наявності таких умов: пов'язаність оспорюваного договору з предметом спору та невідповідність (суперечність) вказаного договору законодавству.

Пунктом 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).

Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини 1 ст. 83 ГПК України).

Таким чином, встановивши, що зміст договору суперечить чинному законодавству, господарський суд, керуючись ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, може за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або частково. Указаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 09.12.2003 у справі №32/206.

Враховуючи вищевикладене, те, що договір купівлі-продажу нежилого будинку від 10.06.2013 суперечить положенням ч. 1, ч. 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 та ст. 658 Цивільного кодексу України та договір іпотеки від 17.10.2014, суперечить приписам ч.1, ч. 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 та ст. 5 Закону України "Про іпотеку", з огляду на пов'язаність вказаних договорів з предметом спору, суд керуючись положеннями ст. 83 ГПК України, ст. 203, ст. 215 ЦК України, дійшов висновку про визнання недійсними договору купівлі-продажу нежилого будинку від 10.06.2013, укладеного між Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого за номером 643 та договору іпотеки від 17.10.2014 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого за номером 2091.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 № 80-VIII визначено, що з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн. 00 коп.

Згідно із пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (182700,00 грн.).

Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 (надалі - постанова), статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Оскільки, прокурором заявлено вимогу майнового характеру, а саме: про визнання права власності, а вартість спірного нежитлового будинку становить 3988320,00 грн., то судовий збір за дані вимоги визначається з урахуванням вартості спірного майна та становить 59824,80 грн. Відшкодування витрат по сплаті судового збору за дану вимогу покладається порівну на відповідача 3 (ПП "СОБОР-ЮНІТ") у розмірі 29912,40 грн. та на відповідача 2 (ТОВ "Атлантида-Д") у розмірі 29912,40 грн.

Судовий збір за вимогу майнового характеру про витребування майна з незаконного володіння ТОВ "Атлантида-Д", визначений з урахуванням вартості спірного майна, складає 59824,80 грн. та покладається на відповідача 2 (ТОВ "Атлантида-Д").

У пункті 3.17.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, № 18, визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК) або виходячи у разі необхідності за межі позовних вимог (пункт 2 тієї ж статті), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.

Згідно із пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Оскільки, судом у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку від 10.06.2013, укладений між Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", та договір іпотеки від 17.10.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д", судовий збір у розмірі 2436,00 грн. підлягає стягненню порівну із сторін вказаного правочину в доход Державного бюджету України.

Таким чином, з відповідача 1 (ТОВ "ТАГЕВІЛЛЬ") підлягає стягненню судовий збір у розмірі 609,00 грн., з відповідача 2 (ТОВ "Атлантида-Д") підлягає стягненню судовий збір у розмірі 90955,20 грн. (29912,40 грн. + 59824,80 грн. + 609,00 грн. +609,00 грн.) та з відповідача 3 (ПП "СОБОР-ЮНІТ") підлягає стягненню судовий збір у розмірі 30521,40 грн. (29912,40 грн. + 609,00 грн.).

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) право комунальної власності на нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., вартістю з урахуванням ПДВ 3988320,00 грн., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а (літера А).

3. Витребувати нерухоме майно - нежилий будинок загальною площею 766,10 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а, (літера А) з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" (02099, м. Київ, провулок Руднєва, будинок 11 - А, код ЄДРПОУ 34617437) передавши його територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141).

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку від 10.06.2013 укладений між Приватним підприємством "СОБОР-ЮНІТ" (73000, м. Херсон, вул. Кірова, будинок 24, код ЄДРПОУ 35426339) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" (02099, м. Київ, провулок Руднєва, будинок 11 - А, код ЄДРПОУ 34617437), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований за номером 643.

5. Визнати недійсним договір іпотеки від 17.10.2014 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" (08352, Київська область, Бориспільський район, с. Вороньків, вул. Леніна, будинок 38, код ЄДРПОУ 32930205) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" (02099, м. Київ, провулок Руднєва, будинок 11 - А, код ЄДРПОУ 34617437), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований за номером 2091.

6. Стягнути з Приватного підприємства "СОБОР-ЮНІТ" (73000, м. Херсон, вул. Кірова, будинок 24, код ЄДРПОУ 35426339) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30521,40 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида-Д" (02099, м. Київ, провулок Руднєва, будинок 11 - А, код ЄДРПОУ 34617437) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 90955,20 грн.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАГЕВІЛЛЬ" (08352, Київська область, Бориспільський район., с. Вороньків, вул. Леніна, будинок 38, код ЄДРПОУ 32930205) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 609,00 грн.

9. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

10. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2015

Суддя С.О. Турчин