Ухвала

від 23.11.2015 по справі 914/1360/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.11.2015 р. Справа№ 914/1360/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали

скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ТІК ЛТДВ» , м. Львів

про скасування постанови головного державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 від 16.09.2015р. про стягнення з ТзОВ В«ТІК ЛТДВ» витрат на проведення виконавчих дій у ВП №48307072 у розмірі 184,16 грн. та постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження ВП №48832057 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 184,16 грн. у ВП №48307072.

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» (правонаступником якого є ПП "Інтеграл Інвестиції") , м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ТІК ЛТДВ» , м. Львів

про стягнення 135 991,17 грн.

За участю представників сторін:

від скаржника ОСОБА_5 - генеральний директор;

від стягувача ОСОБА_6- представник (довіреність №б/н від 15.04.2015р.);

від ВДВС ОСОБА_7 - державний виконавець (довіреність №09.1-45/В9- від 19.08.2015р. ).

Встановив: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ТІК ЛТДВ» про скасування постанови головного державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 від 16.09.2015р. про стягнення з ТзОВ В«ТІК ЛТДВ» витрат на проведення виконавчих дій у ВП №48307072 у розмірі 184,16 грн. та постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження ВП №48832057 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 184,16 грн. у ВП №48307072 у справі №914/1360/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» (правонаступником якого є ПП "Інтеграл Інвестиції") до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ТІК ЛТДВ» про стягнення 135 991,17 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2015р. прийнято заяву до розгляду та призначено її до судового розгляду на 19.10.2015р.

У судовому засіданні 19.10.2015р. розгляд скарги відкладено на 09.11.2015р.

У судовому засіданні 09.11.2015р. розгляд скарги відкладено на 23.11.2015р.

Представник скаржника вимоги, викладені у поданій ним скарзі підтримав, просив подану скаргу задоволити повністю, скасування постанови головного державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 від 16.09.2015р. про стягнення з ТзОВ В«ТІК ЛТДВ» витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 184,16 грн. та відкриття виконавчого провадження ВП №48832057 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 184,16 грн. у ВП №48307072.

Представник стягувача у судовому засіданні подав письмові пояснення у справі які в подальшому були зареєстровані канцелярією суду за вх.№50784/15 від 23.11.2015р. та в яких виклав свою позицію щодо поданої боржником скарги на постанову органу ДВС. Зокрема зазначив, що ухвалою господарського суду Львівської області від 10.09.2015р. у справі №914/1360/14 замінено стягувана ПАТ АКБ В«ЛьвівВ» у виконавчому проваджені ВП №48307072, відкритого постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області на примусове виконання наказу господарського суду Львівської області від 25.07.2014р. у справі №914/1360/14, його правонаступником ПП «Інтеграл Інвестиції».

Поряд з цим, 25.08.2015р. в рахунок оплати заборгованості за кредитними договорами №59 від 22.08.2007р. і №67 від 28.05.2008р. на рахунок ПП «Інтеграл Інвестиції» від ТзОВ «ТІК ЛТД» поступили кошти в сумі 1 700 000, 00 грн. (один мільйон сімсот тисяч гривень). За рахунок цих коштів закрито заборгованість за Генеральним кредитним договором № 59 від 22.08.2007р. в розмірі 135 966 грн., яка визнана рішенням господарського суду Львівської області від 09.07.2014р. у справі № 914/1360/14 та заборгованість за кредитним договором № 67 від 28.05.2008р. в розмірі 295 547, 11 грн., яка визнана рішенням господарського суду Львівської області від 14.07.2014р. у справі № 914/1361/14. За рахунок решти 1 268 486, 89 грн. відбулось часткове погашення кредитної заборгованості ТзОВ «ТІК ЛТД», яка визнана рішенням господарським судом Львівської області від 18.06.2013р. у справі №914/1408/13 за позовом ПАТ АКБ «Львів» до ТзОВ «ТІК ЛТД».

Однак, у зв'язку з тим, що на час здійснення зазначеної оплати, на підставі договору відступлення уже відбулась заміна первісного кредитора - ПАТ АКБ «Львів» новим кредитором - ПП «Інтеграл Інвестиції» (20.08.2015р.), а процесуальне правонаступництво у цій справі не відбулося з огляду на положення ст.25 ГПК України, у ПП «Інтеграл Інвестиції» не було правових підстав вчиняти дії, передбачені ч. 5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник ДВС подав заперечення на скаргу вих.№09.1-14/В2 від 20.11.2015р. (вх.№ 50643/15 від 23.11.2015р.), у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні поданої боржником скарги на постанову державного виконавця, зазначаючи, що приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець діяв у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, представник органу ДВС заперечив проти скарги й з інших підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши представників сторін та органу ДВС, дослідивши матеріали справи, судом встановлено:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.07.2014р. у справі №914/1360/14 позов ПАТ АКБ «Львів» до ТзОВ «ТІК ЛТД» згідно заяви про зменшення позовних вимог задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ «ТІК ЛТД» на користь ПАТ АКБ «Львів» заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в гривні - 17 652,83 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в доларах США - 8 878,98 дол. США (що в еквіваленті по курсу НБУ складає 104 979,25 грн.); пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в гривні - 4 244,47 грн.; пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в доларах США - 770,90 доларів США (що в еквіваленті по курсу НБУ становить 9 114,62 грн.) та судовий збір в сумі 2 719,82 грн.

25.07.2014р. на виконання рішення господарського суду Львівської області видано наказ бланк №0037655.

03.08.2015р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження №48307072 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 25.07.2014р.

07.08.2015р. ТзОВ «ТІК ЛТД» звернулось до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області з листом про відстрочку добровільного терміну виконання виконавчого документа, на який останній відмовив листом від 14.08.2015р.

Боржник, 12.08.2015р. звернувся до господарського суду Львівської області із заявою про відстрочку виконання рішення від 09.07.2014р.

14.08.2015р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 13 871,10 грн.

18.08.2015р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 прийнято постанову про арешт коштів боржника.

10.09.2015р. господарський суд Львівської області прийняв ухвалу про припинення провадження по розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду, у зв"язку з повною оплатою заборгованості стягувачу 25.08.2015р.

10.09.2015р. господарський суд Львівської області на підставі ст.25 ГПК України замінив стягувача у виконавчому провадженні ВП №48307072 відкритому постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області з ПАТ АКБ «Львів» на його правонаступника ПП «Інтеграл Інвестиції».

16.09.2015р. головним державним виконавцем управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 на підставі п.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято постанову у ВП№48307072 про повернення виконавчого документа - наказу господарського суду Львівської області від 25.07.2014р. стягувачу.

Також, 16.09.2015р. головним державним виконавцем управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 на підставі ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про стягнення з ТзОВ "ТІК ЛТД" витрат на проведення виконавчих дій у ВП №48307072 на суму 184,16 грн., яка отримана боржником 21.09.2015р.

Крім того, 23.09.2015р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48832057 від 23.09.2015р. про стягнення з ТзОВ "ТІК ЛТД" витрат на проведення виконавчих дій у ВП №48307072 на суму 184,16 грн. Вказана постанова отримана боржником 28.09.2015р.

Скаржник вважає, що ТзОВ «ТІК ЛТД» не порушило строків добровільного виконання своїх зобов"язань, виконало їх самостійно у повному обсязі, виконавчий документ - наказ господарського суду Львівської області від 25.07.2014р. було повернуто стягувачу на його письмову вимогу, відтак постанова від 16.09.2015р. про стягнення з ТзОВ "ТІК ЛТД" витрат на проведення виконавчих дій у ВП №48307072 у розмірі 184,16 грн. прийнята головним державним виконавцем управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 та постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 48832057 від 23.09.2015р. про стягнення з ТзОВ "ТІК ЛТД" витрат на проведення виконавчих дій по ВП №48307072 у розмірі 184,16 грн., прийнята заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4, є безпідставними, не відповідають обставинам справи, у зв"язку з чим підлягають скасуванню.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного:

Згідно ч.3 ст.6 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Зокрема, ч.4 ст.82 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.1 ст.121 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало виконавче провадження № 48307072 з примусового виконання наказу № 914/1360/14, виданого господарським судом Львівської області 25.07.2014р., про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ТІК ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в гривні - 17 652,83 грн.; заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в доларах США - 8 878,98 дол. США (що в еквіваленті по курсу НБУ складає 104 979,25 грн.); пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в гривні - 4 244,47 грн.; пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в доларах США - 770,90 доларів США (що в еквіваленті по курсу НБУ становить 9 114,62 грн.) та судового збору в сумі 2 719,82 грн. всього138 710,99 грн.

У постанові від 03.08.2015 про відкриття виконавчого провадження №48307072, відповідно до положень ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», боржнику було надано строк для самостійного виконання до 10.08.2015р.

Згідно ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У п.3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2015р. вказано про процедуру примусового виконання рішення зі стягнення виконавчого збору у випадку ненадання документального підтвердження про виконання рішення у наданий для самостійного виконання строк.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із повідомлення про вручення, постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2015р. боржник отримав 06.08.2015р. У встановлений державним виконавцем термін, рішення суду боржником у добровільному порядку не виконано.

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У строк наданий боржнику для самостійного виконання (до 10.08.2015р.) рішення суду не виконано, відтак, керуючись положеннями ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» постановами державного виконавця від 14.08.2015р. та 18.08.2015р. накладено арешт на майно та кошти боржника.

З метою встановлення майнового стану боржника державним виконавцем у процесі примусового виконання виконавчого провадження скеровано запити у відповідні реєструючі органи (УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області, відділ Держземагенства у м. Львові, Державну інспекцію сільського господарства у Львівській області, Головне управління Держземагенство у Львівській області, Державну службу інтелектуальної власності України, Держгірпромнагляд у Львівській області, отримано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно).

Згідно ч.1, ч.2 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 28 цього Закону; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій ; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству. Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Згідно ч.5 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом.

На підставі заяви представника стягувача (ПАТ АКБ «Львів») від 08.09.2015р. про повернення виконавчого документа без виконання, на підставі п.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» 16.09.2015р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Крім того, 16.09.2015р. на підставі ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову ВП №48307072 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 184,16 грн.

У постанові про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій вказано, що при проведенні виконавчих дій понесено витрати у розмірі 184,16 грн., а саме: оплата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень - 12,72 грн., папір формату А-4 - 15,30 грн., заповнення журналу вхідної кореспонденції - 1,70 грн., заправка картриджів - 11,70 грн., відправка кореспонденції із повідомленням про вручення - 68,40 грн., відправка поштової кореспонденції (простий лист) - 58,84 грн. конверт С-6 - 8,40 грн., принтерне виготовлення документів - 5,40 грн.

Враховуючи, що виконавчий документ був повернутий стягувачу, вказані у постанові про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій витрати передбачені ч.4 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження", відтак державний виконавець правомірно прийняв постанову про стягнення з боржника витрат на виконавче провадження від 16.09.2015р. в сумі 184,16 грн.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Одним із видів виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, згідно п.7 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", є постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Відповідно до п.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відтак, враховуючи норми ст.ст.17, 19, 20, 25, 41 Закону України «Про виконавче провадження» 23.09.2015р. державний виконавець правомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48832057 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 184,16 грн. у ВП №48307072.

Проаналізувавши матеріали поданої боржником скарги на постанови органу ДВС, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки правомірність прийняття оскаржуваних постанов від 16.09.2015р. про стягнення з ТзОВ В«ТІК ЛТДВ» витрат на проведення виконавчих дій у ВП №48307072 у розмірі 184,16 грн. та відкриття виконавчого провадження ВП №48832057 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 184,16 грн. у ВП №48307072 не підтверджена належними та допустимими доказами та спростована органом ДВС.

Щодо первісно поданого представником ВДВС клопотання вих.№09.1-14/В2/91 від 19.10.2015р. (вх.№45150/15 від 21.10.2015р.) про закриття провадження у справі за скаргою ТзОВ "ТІК ЛТД" на постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 14.08.2015р. №48307072 про стягнення виконавчого збору, у зв"язку з тим, що скаргу не належить розглядати в порядку господарського судочинства, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

За правилами ч.1 ст. 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів . Вказане узгоджується з позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 30.06.2015р.

Слід зазначити, що Вищий господарський суд України у п.п.9.1. п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. із змінами і доповненнями В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» роз»яснив, що за змістом ст.121 2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Відтак, клопотання органу ДВС про припинення провадження по розгляду скарги на дії ДВС до задоволення не підлягає.

У п.п.9.13 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 86-87,121 2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги ТзОВ В«ТІК ЛТДВ» про скасування про скасування постанови головного державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 від 16.09.2015р. про стягнення з ТзОВ В«ТІК ЛТДВ» витрат на проведення виконавчих дій у ВП №48307072 у розмірі 184,16 грн. та постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження ВП №48832057 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 184,16 грн. у ВП №48307072 відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили у день її прийняття та може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки вказані у ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя Сухович Ю.О.