ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.12.2015 Справа № 908/5176/15
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна світлотехнічна компанія», м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ
про: стягнення заборгованості у розмірі 184603,01 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю №17/67 від 19.11.2015р.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна світлотехнічна компанія», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 184603,01 грн., а саме: 101145,98 грн. основного боргу, пені у розмірі 3956,44 грн., 3% річних у розмірі 4047,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 75452,70 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.09.2015р. позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна світлотехнічна компанія», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 184603,01 грн., направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.
06.10.2015р. справа надійшла до господарського суду Донецької області та системою автоматичного розподілу справ матеріали справи №908/5176/15 передано на розгляд судді Бойко І.А.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №345547 від 10.01.2012р., додаткові угоди: №1 від 19.03.2012р., №2 від 19.11.2012р., №3 від 31.01.2014р., специфікації: №5 від 14.03.2012р., №8 від 01.08.2012р., №9 від 01.08.2012р., №10 від 10.10.2012р., №11 від 16.10.2012р., видаткові накладні: №622 від 15.06.2012р., №704 від 06.07.2012р., №799 від 03.08.2012р., №973 від 16.10.2012р., №1018 від 13.11.2012р., №1019 від 14.11.2012р., №1048 від 23.11.2012р., довіреності: №1377 від 08.06.2012р., №1621 від 06.07.2012р., №1871 від 01.08.2012р., №2494 від 11.10.2012р., №2796 від 13.11.2012р., №2838 від 20.11.2012р., претензія №22/07-01 від 22.07.2015р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання №3011/01 від 30.11.2015р., в якому позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Через канцелярію суду надав клопотання №17/1604 від 24.11.2015р., в якому просить зупинити провадження по справі №908/5176/15 у звязку з тим, що ухвалою господарського суду Донецької області від 12.11.2015р. прийнято справу №905/3047/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна світлотехнічна компанія», м. Київ про визнання договору №345547 недійсним до провадження судді господарського суду Донецької області Філімонової О.Ю., судове засідання призначено на 22.12.2015р. об 11:10 год.
Клопотання відповідача до уваги судом не приймається, оскільки спростовані матеріалами справи.
В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши заперечення представника відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
10.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна світлотехнічна компанія» (надалі - Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (надалі - Покупець) був укладений договір №345547, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується відповідно до умов договору прийняти цю продукцію (товар) і оплатити її (п.1.2. Договору).
Умовами п.13.2. Договору, строк дії договору до 31.12.2014р.
За умов п.13.4. Договору визначено, що у випадку невиконання Сторонами своїх зобов'язань за договором, він вважається пролонгованим на строк до моменту остаточного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Згідно п.2.1. Договору, ціна товару визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно п.5.1. Договору визначено, що строки та умови поставки зазначаються в специфікаціях.
Умовами п.6.1. Договору, Постачальник зобов'язується надати Покупцю водночас з продукцією наступні документи:
- рахунок;
- сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності);
- накладна (в накладній повинна бути посилання на одержувача продукції);
- податкова накладна.
За умов п.9.1. Договору, оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у національній валюті України.
Згідно п.9.3. Договору, покупець проводить оплату за поставлену продукцію протягом десяти календарних днів від дня поставки продукції та отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачено специфікацією.
Сторонами підписані Специфікації: №5 від 14.03.2012р., №8 від 01.08.2012р., №9 від 01.08.2012р., №10 від 10.10.2012р., №11 від 16.10.2012р. до договору №345547 від 10.01.2012р., відповідно до якої узгодили найменування, кількість та ціну продукції.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними: №622 від 15.06.2012р. у розмірі 107692,20 грн., №704 від 06.07.2012р. у розмірі 14224,90 грн., №799 від 03.08.2012р. у розмірі 9261,05 грн., №973 від 16.10.2012р. у розмірі 27415,20 грн., №1018 від 13.11.2012р. у розмірі 49935,79 грн., №1019 від 14.11.2012р. у розмірі 5503,68 грн., №1048 від 23.11.2012р. у розмірі 9633,19 грн., що разом складає 223666,01 грн.
Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ПАТ «Енергомашспецсталь», підтверджується видатковими накладними: №622 від 15.06.2012р., №704 від 06.07.2012р., №799 від 03.08.2012р., №973 від 16.10.2012р., №1018 від 13.11.2012р., №1019 від 14.11.2012р., №1048 від 23.11.2012р., що разом складає 223666,01 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи, з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб. Означена накладні підписані сторонами без заперечень. Повноваження представника отримувача підтверджені відповідних довіреностях: №1377 від 08.06.2012р., №1621 від 06.07.2012р., №1871 від 01.08.2012р., №2494 від 11.10.2012р., №2796 від 13.11.2012р., №2838 від 20.11.2012р., претензія №22/07-01 від 22.07.2015р., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставку товару у розмірі 122520,03 грн.
У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за видатковими накладними позивачем на його адресу була відправлена претензія №22/07-01 від 22.07.2015р. із сплатити заборгованості у розмірі 184511,56 грн., належним чином засвідчена копія якої містяться у матеріалах справи.
На вимогу відповідачем не було надано відповіді.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.
За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.
Загальна сума заборгованості становить 101145,98 грн.
Відповідач існуючий борг в сумі 101145,98 грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про 3% річних у розмірі 4047,89 грн., інфляційні нарахування у розмірі 75452,70 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 4047,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 75452,70 грн., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 3956,44 грн., відповідно до п.10.5. Договору.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно п.10.5. Договору, передбачено, що при несвоєчасній оплаті поставленої продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0.04% суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Таким чином, умовами договору сторони передбачили нарахування пені за невиконання зобов'язання з оплати отриманого товару та за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Заявлений до стягнення розмір пені у розмірі 3956,44 грн., розрахована за кожною накладною, відповідно до п.10.5. Договору, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.
За правилами ст. 49, 84 ГПК України при винесенні рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами та про повернення судового збору з бюджету у разі необхідності.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015р. становить 1218,00 гривень.
Позивачем у позовній заяві від 31.07.2015р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 184603,01 грн., тобто майнові вимоги у розумінні ч.2 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України.
Розміри ставок судового збору встановлені у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відтак, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 2769,05 гривень.
Разом з цим, позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення №4198 від 06.09.2015р. про сплату судового збору у розмірі 3692,06 грн., тобто судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 923,01 грн.
Пунктом 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.
Враховуючи те, що за приписами п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то сума судового збору у розмірі 923,01 гривень, яка сплачена на підставі платіжного доручення №4198 від 06.09.2015р. на суму 3692,06 гривень, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України як надмірно сплачена.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 625, 655, 692 , п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, п.6 ст.83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна світлотехнічна компанія», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 184603,01 грн. , а саме: 101145,98 грн. основного боргу, пені у розмірі 3956,44 грн., 3% річних у розмірі 4047,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 75452,70 грн. задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна світлотехнічна компанія» (01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, буд. 5, код ЄДРПОУ 36296115) заборгованість у розмірі 101145,98 грн. основного боргу, пені у розмірі 3956,44 грн., 3% річних у розмірі 4047,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 75452,70 грн., судовий збір у розмірі 2769,05 грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Національна світлотехнічна компанія» (01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, буд. 5, код ЄДРПОУ 36296115) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 923,01 гривень, сплаченого відповідно до платіжного доручення №4198 від 06.09.2015р.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2015 |
Оприлюднено | 09.12.2015 |
Номер документу | 54018819 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні