Рішення

від 04.12.2015 по справі 467/1410/15-ц

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1410/15-ц

2/467/657/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2015 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі : головуючого - судді Кологривої Т.М.

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою , визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинок та земельною ділянкою, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири № 1, розташованої по вул. П. Морозова, 3 с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, відповідач є власником сусідньої квартири № 2. Рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 22 лютого 2005 року № 6 йому було виділено земельну ділянку площею 0.17 га для обслуговування житлового будинку і ведення господарства. Рішеннями ОСОБА_6 сільської ради від 25 листопада 2008 року № 3 і від 15 жовтня 2012 року № 7 йому було надано дозвіл на виготовлення проекту по землеустрою для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, але реалізувати наданий дозвіл він не зміг у зв'язку з відсутністю межі між його земельною ділянкою та земельною ділянкою відповідача. Після оформлення відповідачем права власності на земельну ділянку, останній загородив земельну ділянку позивача металевою огорожею, що не дає йому можливості увійти у будинок, в»їхати до господарського двору. Також відповідач побудував на земельній ділянці позивача сарай, який перешкоджає йому доступ до стовпа електропередач, від якого йде постачання електроенергії до його квартири, побудував над його погребом туалет. На підставі викладеного позивач прохав зобов'язати відповідача не чинити йому перешкоди у користуванні його квартирою № 1 та господарськими спорудами, розташованими по вул. П. Морозова, 3 с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, двором, земельною ділянкою біля будинку, не перешкоджати йому входити та в»їзджати у двір будинку та господарський двір та мати доступ до стовпа електромереж; зобов'язати відповідача знести огорожу у будинку, сарай і туалет.

Також у серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, мотивуючи свої вимоги тим, що за заявою відповідача ОСОБА_6 сільська рада своїм рішенням від 14 жовтня 2014 року затвердила технічну документацію по землеустрою для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 і передала у власність відповідача земельну ділянку площею 0.15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташованого по вул. П. Морозова, 3 с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області. На підставі вказаного рішення відповідач отримав свідоцтво про право власності на земельну ділянку та встановив огорожу своєї земельної ділянки, внаслідок чого став перешкоджати йому у користуванні житлом, господарськими спорудами, земельною ділянкою. Відповідач користується земельною ділянкою без рішення сільради про виділення її у користування, не має свідоцтва про право власності на квартиру, у якій він проживає, межі земельної ділянки відповідача не встановлені і не погоджені. Акт про встановлення меж у натурі від 20 березня 2012 року вважає фіктивним, так як у ньому не відображена межа між їхніми земельними ділянками, межові знаки не встановлювалися, експлікація земельних ділянок теж не відображає межу земельних ділянок сторін, не погоджена з ним. На підставі викладеного позивач прохав визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області від 14 жовтня 2014 року щодо затвердження технічної документації по землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.15 га із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих в користування в АДРЕСА_1 в межах території ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області та передачу вказаної земельної ділянки у власність; визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на зазначену вище земельну ділянку.

Ухвалою суду від 27 серпня 2015 року обидві справи були об'єднані в одне провадження.

У судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги та прохали визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області від 14 жовтня 2014 року щодо затвердження технічної документації по землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.15 га із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих в користування в АДРЕСА_1 в межах території ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області та передачу вказаної земельної ділянки у власність; визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на зазначену вище земельну ділянку; зобов'язати відповідача не чинити перешкод ОСОБА_1 у здійсненні права користування і розпорядження власністю і виділеною йому земельною ділянкою, зобов'язати відповідача ОСОБА_3 знести огорожу, виготовлену із металевої сітки і труб довжиною 3.5 метра, яка перешкоджає йому в»їзджати на господарський двір біля житлового будинку № 3, розташованого по вул. Морозова в с.Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, встановлену зліва від житлового будинку; зобов'язати відповідача знести належний йому туалет, виготовлений з кирпича, накритий листом шиферу розмірами 1.3м х 1.25 м висотою 2.1 м і розташований на відстані 2.2 м від його погреба і на відстані 16.7 м від житлового будинку №3, розташованого по вул. п.Морозова с.Кавуни Арбузинського району Миколаївської області; зобов'язати відповідача знести побудовану ним споруду з листового металу, металевої сітки, плоского листового шиферу, накриту листами хвильового шиферу розмірами 4.5м х 2.8 м, розташовану біля житлового будинку № 3, розташованого по вул. Морозова в с.Кавуни Арбузинського району Миколаївської області.

Ухвалою суду від 4 грудня 2015 року позовні вимоги щодо знесення туалету були залишені без розгляду.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та прохали суд їх задовольнити.

Представник ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що у затвердженій технічній документації із землеустрою ОСОБА_3 виготовленій ПП «Меридіан», є обмеження права проїзду і проходу посеред двору. Позивач відмовився підписати акт встановлення меж. Вважає, що рішення про затвердження технічної документації із землеустрою на ім'я відповідача є законним. Рішення сільради приймалися щодо надання дозволу позивачу на виготовлення технічної документації, однак втрачали чинність так як технічна документація на земельну ділянку позивачем не виготовлялася. Відповідачу земельна ділянка виділялася у користування у 2005 році.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що сарай був побудований попереднім власником, перешкод для користування позивачем земельною ділянкою він не створює. Огорожу із сітки біля 30 метрів ставив він влітку цього року, раніше там знаходиться огорожа був в»їзд до двору, яким користувався позивач. Вода у водопроводі у с. Кавуни відсутня понад 16 років. У сараї колонки немає і немає води, тільки у землі є труби від колишнього водопроводу.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що у 1999 році відповідач став власником квартири № 2, розташованої по вул. П. Морозова, 3 с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області на підставі договору купівлі-продажу квартири, нотаріально посвідченого та зареєстрованого в БТІ. Він має технічну документацію на квартири та господарські будівлі. Позивач відмовився підписувати акт погодження меж земельної ділянки від 26 липня 2012 року, однак цей акт є правомірним, так як закон не вимагає обов'язкового погодження межі у іншого власника земельної ділянки. Заїзд до двору позивач можливо зробити з іншої сторони. Зазначила, що позивачем не надано документів на господарські будівлі, тому вони є самовільними.

Вислухавши сторони, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Позивачу ОСОБА_1, а також ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на праві власності належить квартира № 1, розташована у будинку № 3 по вул. П. Морозова с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 2 грудня 2015 року Арбузинським районним управлінням юстиції.

Власником сусідньої квартири № 2 житлового будинку № 3 відповідно до договору купівлі - продажу від 7 жовтня 1999 року є відповідач ОСОБА_3

Рішенням ХХХУ сесії 4 скликання від 22 лютого 2005 року № 6 ОСОБА_1 по вулиці П.Морозова № 3 була надана присадибна ділянка для ведення обслуговування житлового будинку та ведення селянського господарства площею 0.17 га.

Рішенням ХХХІУ сесії п'ятого скликання ОСОБА_6 сільської ради від 25 листопада 2008 року № 3 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку орієнтованою площею 0.17 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташованому за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням ХХ1У сесії шостого скликання ОСОБА_6 сільської ради від 15 жовтня 2012 року № 2 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку орієнтованою площею 0.15 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташованому за адресою: АДРЕСА_2.

Однак вказана документація ОСОБА_1 виготовлена не була.

Рішенням ХХХУ сесії 4 скликання від 22 лютого 2005 року № 5 ОСОБА_3 по вулиці П.Морозова № 3 була надана присадибна ділянка для ведення обслуговування житлового будинку та ведення селянського господарства площею 0.16 га.

Рішенням ХУІІ сесії шостого скликання ОСОБА_6 сільської ради від 11 січня 2012 року № 6 ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку орієнтованою площею 0.15 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташованому за адресою: АДРЕСА_3.

Рішенням ХХХХ1 сесії шостого скликання ОСОБА_6 сільської ради від 31 січня 2014 року було рекомендовано ОСОБА_3 у вирішенні питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_4 звернути увагу на гл. 17 ст. 103 ЗК(добросусідство).

Вказане останнє рішення було скасовано за постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 24 липня 2014 року по справі адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Як вбачається з актів від 26 липня 2012 року та 26 березня 2013 року ОСОБА_1 відмовився підписати акти встановлення та узгодження меж земельної ділянки з відповідачем ОСОБА_3, посилаючись на те, що збудований відповідачем сарай порушує його права, вважав внести у технічну документацію позначення підвалу, стовпу електропередач, щоб він міг до нього мати підхід.

Рішенням ХХХХУ111 сесії шостого скликання ОСОБА_6 сільської ради від 14 жовтня 2014 року затверджено технічну документацію по землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.15 га із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих в користування в АДРЕСА_5 в межах території ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_3

На підставі останнього рішення ОСОБА_3 отримав 17 лютого 2015 року свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане реєстраційною службою Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області на земельну ділянку, розташовану по вул. П.Морозова, 3 с.Кавуни Арбузинського району Миколаївської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибну ділянку) площею 0.1514 га з кадастровим номером 4820381500:01:002:0001.

Спірна земельна ділянка знаходиться по вул. П.Морозова, 3 с.Кавуни Арбузинського району Миколаївської області за місцем розташування багатоквартирного (двоквартирного) будинку.

Квартири, належні сторонам, були отримані ОСОБА_1 та колишнім власником квартири № 2 ОСОБА_12 у процесі приватизації житла у 1999 році.

У технічних документаціях на квартири обох сторін відсутні рішення про виділення під будівництво чи закріплення за будинком земельної ділянки вказаної площі.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 4 ст.120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Оскільки позивач та відповідач є співвласниками одного житлового будинку і їх частки визначені, то відповідно до положень ст.381 ЦК України ст.ст.86-88 Земельного кодексу України земельна ділянка, яка мала бути закріплена за цим будинком (а не за його окремими частинами), перебуває у їх спільному користуванні. Попередні власники права власності на спірну ділянку не мали. Отже, в даному випадку сторони не є суміжними землекористувачами, оскільки не є власниками окремих будинків, а їх право на землю залежить від розміру їх частки в спільному будинку.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду.

Відповідно до ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Згідно ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» прибудинковою територією вважається територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

У відповідності до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території надаються в постійне користування підприємствам, установам та організаціям, які здійснюють управління цими будинками, а в разі приватизації громадянами багатоквартирного будинку земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або у користування об'єднанню власників квартир.

Отже, законом не передбачена можливість передачі земельних ділянок прибудинкової території багатоквартирного будинку у власність окремих громадян, а порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Викладене свідчить про те, що власники будинку, в тому числі позивач, має право на користування земельною ділянкою навколо будинку.

Проте, сільська рада при прийнятті спірного рішення цих обставин до уваги не взяла і винесла рішення, яке суперечить вимогам закону і є передчасним, оскільки відсутнє відповідне рішення сільської ради, ухвалене в межах своєї компетенції, про закріплення земельної ділянки за будинком в цілому, співвласниками якого є ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та про поділ цієї ділянки в натурі між ними в установленому законом порядку як спільними землекористувачами.

Оскільки на підставі незаконного рішення відповідачу було свідоцтво про право власності на квартиру, то відповідно до ст.152 Земельного кодексу України воно є недійсним .

Споруда із листового металу та сітки, покрита шифером, яку позивач прохає знести, є самовільним будівництвом.

Статтею 376 ЦК України передбачено можливість знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила ( здійснює) будівництво, від її проведення.

Відповідно до пункту 17 Постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України.

Згідно положень норм статей 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом .

Таким чином за позовом громадянина рішення про знесення самочинного будівництва може бути ухвалено на підставі ст. 391 ЦК України в разі доведеності ним відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України факту створення йому перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення цих перешкод в інший спосіб.

Як вбачається з припису, винесеного ПАТ»Миколаївобленерго» на ім»я ОСОБА_3 ПАТ «Миколаївобленерго» вимагає від відповідача у строк до 1 грудня 2015 року привести територію, яка розташована на його земельній ділянці у належний стан шляхом зносу незаконно побудованих господарських будівель в охоронній зоні ПЛ на відстані 2 м від крайніх проводів ПЛ-0.4 кВ по вертикалі згідно п.5 ПОЕМ.

Однак з листа ПАТ «Миколаївобленерго» № 01-02/Т-12 від 2.12.2015 року видно, що вказаний припис відповідачу ОСОБА_3 надісланий не був, рекомендовано звільнити охоронну зону для створення нормальних умов для експлуатації електричних мереж.

В уточненій позовній заяві позивач вказував на те, що ця спорудою затінює його квартиру, перешкоджає доступу йому до водопровідної колонки та працівникам РЕМ до стовпа.

Однак позивач не надав доказів, що цією спорудою затінюється його квартира. Крім того, як стверджував сам позивач у судовому засіданні, водопровід у с.Кавуни не функціонує понад 5 років. Тому суд вважає, що вимоги позивача про необхідність знесення споруди для надання йому доступу до колонки, у якій понад 5 років немає води є необґрунтованими.

Крім того, у разі встановлення ПАТ «Миколаївобленерго» здійснення забудови у охоронній зоні для експлуатації електричних мереж відповідачем ОСОБА_3 ПАТ «Миколаївобленерго» має право приймати міри до останнього у відповідності до вимог закону.

З урахуванням того, що позивачем не доведено, що наявність цієї споруди створює йому перешкоди у користуванні його майном, суд вважає, що вимога по знесення споруди не підлягає задоволенню.

Вимоги щодо знесення частини огорожі біля будинку підлягають задоволенню, оскільки відповідачем ОСОБА_3 здійснено перешкоду щодо в'їзду у його двір, яким позивач користувався багато років.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання відповідача не чинити перешкод ОСОБА_1 у здійсненні права користування і розпорядження власністю і виділеною йому земельною ділянкою оскільки як зазначив представник позивача у судовому засіданні ці вимоги стосуються на майбутнє, тобто, він допускає, що можливо колись відповідач порушує якимось чином його права(зробить огорожу і т.д.), але на даний час ще не порушені.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 10, 59, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою , визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку задовольнити частково.

Рішення ХХХХУ111 сесії шостого скликання ОСОБА_6 сільської ради від 14 жовтня 2014 року № 2, яким затверджено технічну документацію по землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.15 га із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих в користування в АДРЕСА_5 в межах території ОСОБА_6 сільської ради Арбузинського району Миколаївської області та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_3 визнати незаконним та скасувати його.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 17 лютого 2015 року реєстраційною службою Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_3 на земельну ділянку, розташовану по вул. П.Морозова, 3 с.Кавуни Арбузинського району Миколаївської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибну ділянку) площею 0.1514 га з кадастровим номером 4820381500:01:002:0001.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_3 знести огорожу, виготовлену із металевої сітки і труб довжиною 3.5 метра, яка перешкоджає в'їзду на господарський двір біля житлового будинку № 3, розташованого по вул. Морозова в с.Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, встановлену зліва від житлового будинку.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Т.М.Кологрива