Ухвала
від 01.12.2015 по справі 495/1780/14-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6354/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Колесніков Г. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Колеснікова Г.Я.,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - Орловій С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 жовтня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шляховик» (далі - ТОВ «Шляховик») до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про витребування майна з чужого володіння, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_9, в якому, уточнивши вимоги та коло відповідачів після смерті останньої ,просив витребувати у ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 11/100 частин будівель та споруд, розташованих по вул. Шабській, 39 в с.Салгани, Білгород-Дністровського району Одеської області на земельній ділянці розміром 20900 кв. м. що складаються в цілому з:

- прохідної силік. цегла, загальною площею 29,5 кв. м. , літ. «А»;

- контори цегли, загальною площею 753,6 кв. м. літ. «Б»;

- контори черепаш., загальною площею 103,2 кв. м. літ. «В»;

- ремонтні майстерні цегли, загальною площею 122,7 кв. м. , літ. «Є»;

- складу під цемент череп., загальною площею 249,1 кв. м. літ. «Ж»;

- навіси гаражні череп., загальною площею 666,1 кв. м. літ. «З»;

- гаражу череп. пінобетон, загальною площею 231,9 кв. м. літ. «І»;

- автозаправочної станції цегли, загальною площею 25,8 кв. м. літ. «К»;

- споруд № 1-4

та передати йому це майно.

Позивач зазначав, що є власником вказаного майна, яке вибуло з його володіння на підставі низки судових рішень, ухвалених Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 26 грудня 2005р., 11 липня 2008 р. та апеляційним судом Одеської області 19 квітня 2012 року, які в подальшому були скасовані.

Посилаючись на те, що майно, яке є предметом спору, вибуло з володіння товариства поза його волею, ТОВ «Шляховик» просило задовольнити позов на підставі ст.388 ЦК України.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 жовтня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 січня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_6 відхилена, а вказане рішення суду рішення залишено без змін.

В апеляційній скарзі, яка надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи, ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Шляховик».

Неправильність судових рішень апелянт мотивував неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позов ТОВ «Шляховик» суд першої інстанції виходив з того ,що товариство є власником спірного майна, яке вибуло з його володіння поза його волею.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Так, право власника витребувати своє майно у всіх випадках при володінні цим майном набувачем без правових підстав передбачено ст.387 ЦК України, а право власника витребувати своє майно від добросовісного набувача у випадку набуття його за безвідплатним договором в особи, яка не мала право його відчужувати, передбачено ч.3 ст.388 ЦК України.

Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею, якщо, зокрема, майно було загублене, викрадене власником або особою, якій він передав майно у володіння, або вибуло з їхнього володіння не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом зазначеної норми майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Встановлено, що ТОВ «Шляховик» є власником спірного майна.

У вересні 2003 року колишній засновник ТОВ «Шляховик» ОСОБА_10 пред'явив позов до ТОВ «Шляховик» про стягнення майнового паю. Рішенням Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 грудня 2005 року зазначений позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Шляховик» на користь ОСОБА_10 майновий пай у вигляді частини ремонтно - механічних майстерень з розташованою на їх території АЗС на загальну суму 90 348 грн., на суму паю розміром 21 156 грн.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ТОВ «Шляховик» 69 192 грн. як різницю між вартістю виділеного йому частиною ремонтно-механічних майстерень з розташованою на їх території АЗС та сумою його паю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2008 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21 липня 2009 року, дане рішення суду першої інстанції було скасовано, а в задоволенні позову ОСОБА_10 до ТОВ «Шляховик» відмовлено.

У червні 2008 року ОСОБА_6І звернувся до суду з позовом до ОСОБА_10 про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності на майно.

ТОВ «Шляховик» до участі у розгляді справи не залучалось.

Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Визнано дійсним укладений 29 травня 2008 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 договір купівлі-продажу 11/100 частин комплексу, які складаються з будівлі АЗС, загальною площею 25,8 кв. м. літ. « К»;частини ремонтних майстерень літ «Г» у складі приміщень №№ 9,10,12-33 включно ,загальною площею 222,8 кв. по вул. Шабська, 39 в с. Салгани, Білгород-Дністровського району Одеської області та визнано право власності на це майно за ОСОБА_6

На підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 29 серпня 2008 року ОСОБА_6І подарував зазначене майно ОСОБА_9, яка, у свою чергу, 27 жовтня 2008 року подарувала 1/100 частину комплексу ОСОБА_5

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 січня 2013 року, на підставі апеляційної скарги ТОВ «Шляховик», рішення Білгород - Дністровського районного суду від 11 липня 2008 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно.

У червні 2009 року ТОВ «Шляховик» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_10 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_10 на споруди, визначені на схематичному плані технічного паспорту під літ. «К» АЗС та частину ремонтних приміщень №9-10 та №12-33 літ. «Г» по вул. Шабська, 39 в с. Салгани, Білгород-Дністровського району Одеської області.

У травні 2010 року ТОВ «Шляховик» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_10 про стягнення 21 156 грн.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 грудня 2010 року вказані позови об'єднано в одне провадження.

Заочним рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 липня 2011року позов ТОВ «Шляховик» задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_10 на споруди, визначені на схематичному плані технічного паспорту під літ. «К» АЗС та частину ремонтних приміщень №9-10 та №12-33 літ. «Г» по вул. Шабська, 39 в с. Салгани, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Зобов'язано КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_10 на зазначені споруди, а також стягнуто з останнього на користь ТОВ «Шляховик» необґрунтовано отримані кошти в розмірі 21 156 грн.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2012 року вказане заочне рішення суду в частині задоволення позову про визнання недійсним свідоцтва про право власності та зобов'язання скасувати реєстрацію скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог ТОВ «Шляховик».

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2012 року заочне рішення в частині стягнення з ОСОБА_10 скасовано ,а провадження у справі в цій частині закрито.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2012 року судові рішення апеляційного суду Одеської області скасовано із залишенням в силі заочного рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 20 липня 2011року.

19 лютого 2014 року ОСОБА_9 померла. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 вересня 2014 року до участі у справі залучено її правонаступників: ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, внаслідок постановлення Білгород - Дністровським міськрайонним судом Одеської області та апеляційним судом Одеської області рішень, які в подальшому було скасовано, набувачі цього майна за договорами від 29 серпня 2008 року та 27 жовтня 2008 року не набули права власності на нього.

Тому ТОВ «Шляховик», як власник спірного об'єкту нерухомості, на підставі п.3 ч.1 ст.388 ЦК України має право витребувати його від набувачів ,які без відповідної правової підставі володіють ним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 24 червня 2015 року у справі №6-251 цс 15 та від 02 вересня 2015 року у справі №6-1168 цс 15, яка в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Доводи апеляційної скарги висновок суду про витребування майна ТОВ «Шляховик» у відповідачів не спростовують.

Розгляд справи у відсутності відповідача ОСОБА_4 не може бути підставою для скасування рішення суду та відмові у задоволенні позову ,оскільки сама по собі ця обставина не призвела до неправильного вирішення справи.

Не заслуговує на увагу й посилання апелянта на правила ч.3 ст.61 ЦПК України з огляду на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 20 квітня 2015 року якою встановлено, що жодних правових підстав для витребування ТОВ «Шляховик» майна від відповідачів немає.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що:

-на час ухвалення оскаржуваного рішення від 09 жовтня 2014 року ухвали суду 20 квітня 2015 року не існувало ;

-суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо обставин та доказів ,які існували на час ухвалення ним рішення ;

-рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 26 грудня 2005 року (обставинам якого фактично надана оцінка в ухвалі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2015 року) , скасовано Одеським господарським апеляційним судом ще 03 лютого 2008 року ,

посилання апелянта на необхідність застосування апеляційним судом вимог ч.3ст.61 ЦПК є безпідставним.

Не бере до уваги апеляційний суд і доводи апелянта щодо помилкового визначення судом правонаступників померлої ОСОБА_9

Відповідачами у справах цієї категорії є особи, які на момент подання позову фактично володіють майном без підстав, передбачених законом.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 9 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_11

СудАпеляційний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення01.12.2015
Оприлюднено14.12.2015
Номер документу54112433
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —495/1780/14-ц

Ухвала від 31.10.2014

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Гайворонський С. П.

Ухвала від 13.01.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Гайворонський С. П.

Ухвала від 08.06.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Мартинюк Володимир Іванович

Ухвала від 01.12.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Колесніков Г. Я.

Ухвала від 02.07.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Колесніков Г. Я.

Ухвала від 02.07.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Колесніков Г. Я.

Ухвала від 13.01.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Гайворонський С. П.

Ухвала від 30.10.2014

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Гайворонський С. П.

Рішення від 09.10.2014

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Матяш Т. Л.

Ухвала від 10.09.2014

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Матяш Т. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні