Ухвала

від 08.06.2016 по справі 495/1780/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2016 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мартинюк В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 9 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 1 грудня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шляховик» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про витребування майна з чужого володіння,

в с т а н о в и в:

У березні 2014 року ТОВ «Шляховик» звернулось до суду із вказаним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_7

В обґрунтування позову, з урахуванням уточнень та визначення кола відповідачів (до участі в справі залучено правонаступників ОСОБА_7 - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6.) просив витребувати у відповідачів 11/100 частин будівель та споруд, розташованих по вул. Шабській, 39 в с.Салгани, Білгород-Дністровського району Одеської області на земельній ділянці розміром 20900 кв. м., яке складається з: прохідної силік., загальною площею 29,5 кв. м., літ. "А"; контори, загальною площею 753,6 кв. м. літ. "Б"; контори, загальною площею 103,2 кв. м. літ. "В"; ремонтних майстерень , загальною площею 122,7 кв. м., літ. "Є"; складу під цемент череп., загальною площею 249,1 кв. м. літ. "Ж"; навіси гаражні череп., загальною площею 666,1 кв. м. літ. "З"; гаражу череп., загальною площею 231,9 кв. м. літ. "І"; автозаправочної станції, загальною площею 25,8 кв. м. літ. "К"; споруд № 1-4 передавши це майно товариству.

Зазначало, що товариство є власником вказаного майна, яке вибуло з його володіння на підставі низки судових рішень, ухвалених Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 26 грудня 2005 року, 11 липня 2008 року та апеляційним судом Одеської області 19 квітня 2012 року, які в подальшому були скасовані.

Посилаючись на те, що спірне майно вибуло з володіння товариства поза його волею, просило витребувати спірне майно від відповідачів та передати власникові.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 9 жовтня 2014 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 1 грудня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення який у задоволені позову відмовити.

Крім того, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження рішень посилаючись на поважність причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення (ст. 319 ЦПК України).

У разі пропущення строку, встановленого ч. 1 ст. 325 ЦПК України, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк (ч. 2 ст. 325 ЦПК України).

Зважаючи на те, що строк касаційного оскарження пропущений з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.

Разом з тим у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що товариство є власником спірного майна, яке вибуло з його володіння поза його волею.

Як встановлено в судовому засіданні, у вересні 2003 року колишній засновник ТОВ «Шляховик» ОСОБА_8 звернувся із позовом до товариства про стягнення майнового паю.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 грудня 2005 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача майновий пай у вигляді частини ремонтно-механічних майстерень з розташованою на їх території АЗС на загальну суму 90348 грн. З позивача стягнуто різницю між вартістю виділеною йому частиною ремонтно-механічних майстерень та сумою його паю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2008 року (яка набрала законної сили 21 липня 2009 року), рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 грудня 2005 року скасовано і ухвалено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_8 відмовлено.

У червні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на спірне майно (ТОВ «Шляховик» до участі у розгляді справи не залучалось).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 липня 2008 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано дійсним укладений 29 травня 2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу 11/100 частин комплексу та визнано право власності на це майно за ОСОБА_4, який 29 серпня 2008 року подарував його ОСОБА_7, яка в свою чергу 27 жовтня 2008 року подарувала 1/100 частини цього майна ОСОБА_3

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 січня 2013 року, на підставі апеляційної скарги ТОВ «Шляховик», рішення Білгород-Дністровського районного суду від 11 липня 2008 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно.

У червні 2009 року ТОВ «Шляховик» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на його ім'я на споруди, визначені на схематичному плані технічного паспорту під літ. "К" АЗС та частину ремонтних приміщень №9-10 та №12-33 літ. "Г" по АДРЕСА_1.

У травні 2010 року ТОВ «Шляховик» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_8 про стягнення 21156 грн.

Позови ТОВ «Шляховик» від червня 2009 року та від травня 2010 року об'єднано в одне провадження.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 липня 2011 року, яке набрало законної сили 26 вересня 2012 року, позови ТОВ «Шляховик» задоволені.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_8 на споруди, визначені на схематичному плані технічного паспорту під літ. "К" АЗС та частину ремонтних приміщень №9-10 та №12-33 літ. "Г" по АДРЕСА_1 та зобов'язано КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_8 на зазначені споруди, а також стягнуто з останнього на користь ТОВ «Шляховик» необґрунтовано отримані кошти в розмірі 21156 грн.

З огляду на викладе суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, внаслідок ухвалення судами рішень, які в подальшому були скасовані, а набувачі цього майна за договорами дарування від 29 серпня 2008 року та 27 жовтня 2008 року не набули права власності на нього.

Таким чином ТОВ «Шляховик», як власник спірного об'єкту нерухомості, на підставі п.3 ч.1 ст.388 ЦК України має право витребувати його від набувачів, які без відповідної правової підставі володіють ним.

Посилання ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2015 року якою встановлено, що жодних правових підстав для витребування ТОВ «Шляховик» майна від відповідачів немає, безпідставні, оскільки остання постановлена після ухвалення рішень у справі, що переглядається.

Висновки судів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги та змісту судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 9 жовтня 2014 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 1 грудня 2015 року .

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шляховик» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про витребування майна з чужого володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 9 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 1 грудня 2015 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ В.І. Мартинюк