Ухвала

від 08.12.2015 по справі 922/5730/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"08" грудня 2015 р.Справа № 922/5730/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурор Дзержинського району м. Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків; Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, м. Харків до Харківська міська рада, м. Харків , Приватного підприємства "Компанія Лот-Сервіс ХХІ", м. Харків про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки за участю представників:

прокурора -Горгуль Н.В., за пос. № 036152 від 29.10.2015 року

першого позивача - ОСОБА_2, за дов. № 01-53/847 від 09.02.2015 року

другого позивача - не з'явився

першого відповідача - ОСОБА_1, за дов. № 08-11/4660/2-14 від 24.12.2014 року

другого відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району міста Харкова в інтересах держави в особі першого позивача - Харківської обласної державної адміністрації, другого відповідача - Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до першого відповідача - Харківської міської ради, другого відповідача - Приватного підприємства "Компанія Лот-Сервіс XXІ", про: визнання незаконним та скасування рішення сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 06 квітня 2011 року № 228/11 (п. 37); визнання незаконним та скасування рішення сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 06 липня 2011 року № 340/11 (п.п. 10.3); визнання незаконним та скасувати рішення 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 28 вересня 2011 року № 430/11 (п.п 23.4); визнання недійним договору оренди земельної ділянки, укладеного 10 травня 2012 року між відповідачами, щодо земельної ділянки площею 0,8307 га; визнання відсутнім у Приватного підприємства "Компанія Лот-Сервіс XXІ" права користування на земельну ділянку, яка розташована по вул. Радгоспній, 3 у Дзержинському районі (кадастровий номер 6310136300:12:001:0038); витребування із незаконного користування Приватного підприємства "Компанія Лот-Сервіс XXІ" земельної ділянки, яка розташована по вул. Радгоспній, 3 у Дзержинському районі (кадастровий номер 6310136300:12:001:0038). Також прокурор просить суд покласти на відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і спору" від 06 квітня 2011 року № 228/11 (п. 37), рішення сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 06 липня 2011 року № 340/11 (п.п. 10.3) та рішення 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 28 вересня 2011 року № 430/11 (п.п. 23.4) суперечать вимогам ст.ст. 58, 60, 61, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 83, 87, 88, 89 Водного кодексу України, оскільки спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, розташована в межах прибережної захисної смуги й не може бути передана у користування некомпетентними органом місцевого самоврядування; на підставі вказаних рішень між Харківською міською радою та Приватним підприємством "Компанія "Лот-Сервіс XXІ" укладено договір оренди землі від 10 травня 2012 року, що не відповідає законності та порушує права власника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2015 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/5730/15 та призначено її до розгляду на 09 листопада 2015 року.

30 листопада 2015 року ухвалою господарського суду Харківської області прийнято відмову від позову першого позивача, Харківської обласної державної адміністрації, та відкладено розгляд даної справи до 08 грудня 2015 року.

В призначене судове засідання 08 грудня 2015 року з'явились: прокурор, який просив суд долучити до матеріалів справи додаткові пояснення, дані пояснення судом долучені до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 49166 від 08 грудня 2015 року; представник першого позивача та представник першого відповідача. Представники другого позивача та другого відповідача в судове засідання не з'явилися, про час, дуту та місце розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. спр. 37, 38, 59, 62).

Розглянувши клопотання прокурора про відстрочення сплати судового збору (вх. № 47868 від 30 листопада 2015 року), проти задоволення якого не заперечував представник першого позивача та першого відповідача, суд зазначає наступне.

За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В пунктах 3, 3-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 року за №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи відсутність у кошторисі прокуратури на 2015 рік видатків на сплату судового збору, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора про відстрочення сплати судового збору (вх. № 47868 від 30 листопада 2015 року) до ухвалення судового рішення у даній справі відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Частиною 2 статті 20 ЗУ В«Про прокуратуруВ» , при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Частина 2 статті 29 ГПК України зазначено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям В«орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинахВ» , зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Виходячи з аналізу вищезазначеного прокурор повинен зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор звернувся в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації та Державної інспекції сільського господарства в Харківській області до Харківської міської ради та Приватного підприємства "Компанія Лот-Сервіс ХХІ".

Відповідно до ст. 6. Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області прийнято відмову від позову першого позивача, Харківської обласної державної адміністрації з огляду на знаходження спірної земельної ділянки у комунальній власності згідно ст. 83 Земельного кодексу України і, відповідно, відсутність повноважень передбачених ст. 122 Земельного кодексу України у визначеного прокурором в позовній заяві першого позивача щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України В«Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої владиВ» від 10 вересня 2014 року № 442 встановлено ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - на Державну екологічну інспекцію.

В свою чергу, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України В«Про Положення про Державну екологічну інспекцію УкраїниВ» від 13 квітня 2011 року № 454/2011 Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про використання та охорону земель.

Більш того, підпункт 18 пункту 6 вказаного Указу передбачає, що Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що прокурором не вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у даній справі у відповідності до ст. 2 ГПК України, а нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено заміни неналежного позивача.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012р. В«Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судамВ» зазначено, що відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012р. В«Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судамВ» , господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки при подачі позову прокурором не вірно було визначено орган держави, за захистом охоронюваних прав та інтересів якого даний позов подано, в даному випадку судом було помилково порушено провадження у справі, у зв'язку з чим позов Прокурора Дзержинського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації та Державної інспекції сільського господарства в Харківській області до Харківської міської ради та Приватного підприємства "Компанія Лот-Сервіс ХХІ" про визнання недійсним рішення міської ради, договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 статті 81 ГПК України.

Клопотання прокурора (вх. № 47738 від 30 листопада 2015 року) про розгляд справи по суті, з огляду на вищевикладені обставини, суд залишає без задоволення.

При цьому господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, прокурор має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується п. 1 ч.1 ст. 49 ГПК України - у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у даній справі покладаються на прокурора. Водночас, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). З огляду на відстрочення сплати судового збору, підлягаючому справлянню за подання даного позову до суду, та з урахуванням вимог ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір по розгляду даної справи не стягується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 18, 21, 29, 49, ч. 1. ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позов прокурора залишити без розгляду.

Суддя ОСОБА_3

справа № 922/5730/15