донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.12.2015 справа №913/250/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_5 - довір. не прибув не прибув розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит", м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 07 вересня 2015 р. у справі№ 913/250/15 (суддя Драгнєвіч О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецхім", м. Донецьк до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит", м. Сєвєродонецьк Луганської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТПК ОСОБА_2", м. Харків простягнення 405000,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. по справі №913/250/15 задоволено позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецхім", м. Донецьк та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК РовенькиантрацитВ» (просп.Гвардійський, б.30/1, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 37713861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УКРСПЕЦХІМВ» , (вул.Постишева, б.129, офіс 15А, м.Донецьк, ідентифікаційний код 32458279) заборгованість в сумі 405000 грн 00 коп., судовий збір у сумі 8100 грн 00 коп.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит", м. Сєвєродонецьк Луганської області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. по справі №913/250/15 і припинити провадження у справі.
Скаржник вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №913/250/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.11.2015р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді М'ясищев А.М., Склярук О.І.
Розпорядженням в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 12.11.2015р. у зв'язку із перебуванням судді Склярук О.І. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Будко Н.В., М'ясищев А.М.
Позивач у судовому засіданні 07.12.2015р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Відповідач у судове засідання 07.12.2015р. не прибув, причини неявки не повідомив.
Третя особа у судове засідання 07.12.2015р.не прибула, причини неявки не повідомила.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Із матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«ТПК НОВАВ» (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК РовенькиантрацитВ» (надалі покупець) укладено договір поставки №383/14-3РА (надалі договір).
У відповідності до предмету договору постачальник зобов'язується поставити у власність покупця окремими партіями стійки призабійні ТУ-20 (надалі - продукція), виготовлені у відповідності до ТУ У 28.9-35701461-001:2012.
Асортимент, кількість, строки поставки, ціна та інші умови узгоджуються сторонами окремо та зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.1. договору).
В пункті 2.5 договору сторони погодили, що після оформлення та підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, а також протоколів (актів) складених за результатами відбору та проведення силових випробувань продукції з конкретної партії, в цьому випадку вважається, що така партія продукції передана постачальником за кількістю та якістю, а покупцем відповідно прийнята за кількістю та якістю.
Згідно п.4.1 договору постачання продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до даного договору.
В п.5.1 договору сторони визначили, що загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.
Ціни на продукцію, що постачається встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях к даному договору (п.5.2 договору).
Відповідно до п.5.3 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дати постачання відповідної продукції, якщо іншій строк і порядок оплати не узгоджений.
З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2014р. повноважними представниками сторін укладено та підписано специфікацію №2/3 до договору поставки №383/14-3РА від 15.04.2015р., згідно якої поставки підлягали стійки тертя при забійні в кількості 500 шт. на загальну суму 675000 грн. 00 коп. (а.с.16).
Згідно п.4 специфікації сторони визначили умови оплати, зокрема, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 30-й календарний день з момента приймання відповідної партії продукції на склад. У випадку, коли строк оплати припадає на вихідний і/або нерозрахунковий день, оплата здійснюється на наступний банківський день.
Крім того, 08.07.2014р. сторони уклали додаткову угоду №01 (а.с.17), якою узгодили внесення змін до специфікації №2/3 від 17.06.2014р. до договору поставки №383/14-3РА від 15.04.2015р., зокрема, виклавши пункти 4 та 7 договору в наступних редакціях:
В«Умови оплати продукції за даною специфікацією: розрахунки за поставлену постачальником продукцію за даною специфікацією здійснюються покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 30 календарний день з моменту прийняття (отримання) відповідної партії продукції на складі постачальника. У разі, якщо строк оплати припадає на вихідний або нерозрахунковий день, оплата здійснюється наступного банківського дня.
Прийняття продукції по якісно-технічним показникам продукції здійснюється шляхом проведення силових випробувань на повіреному силовому стенді у відокремленому підрозділі Державного науково-дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництваВ» Державного підприємства В«Науково-технічний центр В«ВуглеіноваціяВ» за адресою: м.Харків, вул.Отакара Яроша, 18. Проведенню силових випробувань передує процедура відбору представниками ДП В«НТЦ В«ВуглеіноваціяВ» не меньш як 3 зразків продукції із загальної партії, які у подальшому будуть перевірятися у вказаному вище порядку на відповідність ТУ (ДСТУ). Результати відбору, а також результати випробувань на стенді ДП В«НТЦ В«ВуглеіноваціяВ» оформлюються у вигляді відповідного протоколу (акту)В» .
Також, з матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім В«ТПК НОВАВ» (надалі первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю В«УКРСПЕЦХІМВ» (надалі новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК РовенькиантрацитВ» (надалі відповідач) укладений договір відступлення права вимоги від 01.04.2015 р. №6П/15-РА (надалі договір відступлення права вимоги), предметом якого є відступлення права вимоги позивачу за договором поставки №383/14-3РА від 15.04.2014 р.
Згідно п.2 договору відступлення права вимоги заборгованість боржника перед первісним кредитором складає 405000 грн. 00 коп. (а.с.11).
У відповідності до укладеного між сторонами договору уступки права вимоги 28.04.2015 р. третьою особою (первісним кредитором) за актом приймання-передачі документів передано позивачу (новому кредитору) пакет документів, що засвідчують право вимоги до відповідача (зазначений договір поставки, специфікацію №2/3 до договору, додаткову угоду до специфікації, вказані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та довіреності (а.с.49).
Таким чином, у зв'язку із укладанням вищезазначеного договору відступлення права вимоги від 01.04.2015р. №6П/15-РА до Товариства з обмеженою відповідальністю В«УКРСПЕЦХІМВ» перейшло право вимоги сплати Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК РовенькиантрацитВ» боргу в розмірі 405 000 грн. за договором поставки №383/14-3РА від 15.04.2014 р.
У зв'язку із несплатою відповідачем боргу в розмірі 405 000 грн. за договором поставки №383/14-3РА від 15.04.2014 р., позивач звернувся до місцевого господарського суду із відповідним позовом.
При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що постачальник свої зобов'язання за договором виконав належним чином та поставив продукцію (стійки тертя призабійні) на підтвердження чого надав до матеріалів справи наступні документи:
- видаткову накладну №Д-00000156 від 10.07.2014 про отримання 200 одиниць зазначеної продукції на суму 270000 грн. 00 коп. (а.с.18),
-видаткову накладну №Д-00000171 від 24.07.2014 про отримання 300 одиниць на суму 405000 грн 00 коп. (а.с.19);
-товарно-транспортну накладну №10/07-1 від 10.07.2014 (а.с.20);
-товарно-транспортну накладну №24/07-1 від 24.07.2014 (а.с.21);
-довіреність №1738 від 21.07.2014 на ім'я експедитора ОСОБА_6, на отримання матеріальних цінностей (а.с.22);
-довіреність №1654 від 07.07.2014 на ім'я експедитора ОСОБА_7, на отримання матеріальних цінностей.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо допущення третьою особою технічної помилки при друкуванні товарно-транспортних накладних (зокрема, помилкове зазначення найменування вантажу - шафи монтажні ШМР - замість стійки тертя призабійні), враховуючи те, що всі інші дані (вартість продукції, кількість одиниць, реквізити видаткових та супроводжувальних документів, реквізити сторін, зазначені правильно.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання в порушення умов Договору належним чином не виконав, поставлений товар за вищевказаними видатковими накладними сплатив частково на суму 270 000 грн., у зв'язку із чим у нього утворилась залишкова заборгованість перед позивачем в розмірі 405 000 грн. та іншого відповідачем не доведено.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 405 000 грн., враховуючи факт укладання договору відступлення права вимоги від 01.04.2015р. №6П/15-РА, який було укладено у відповідності із законодавством та який не було визнано недійсним.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Також колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та відхилення доводів стосовно неукладеності договору поставки.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. по справі №913/250/15 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит", м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. по справі №913/250/15 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. по справі №913/250/15 - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Е.В. Сгара
Судді: Н.В. Будко
ОСОБА_3
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2015 |
Оприлюднено | 15.12.2015 |
Номер документу | 54206505 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Сгара Е.В
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні