Постанова

від 09.12.2015 по справі 7/612

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р. Справа№ 7/612

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Чорногуза М.Г.

секретар судового засідання: Білецький Л.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Шарков О.О. (дов. №81/16 від 11.08.2015 року);

від відповідача - Луцюк С.С. (дов. №51 від 31.03.2015 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року

у справі № 7/612 (суддя: М.М. Якименко)

за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання

у справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Украінтеренерго", м. Київ

про стягнення 725 850, 46 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2015 в задоволенні заяви Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала, через суд першої інстанції, апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва 10.11.2015 у справі № 7/612 скасувати, визнати причини пропуску строку пред`явлення наказу господарського суду м. Києва від 27.12.2011 року у справі №7/612 до виконання поважними та поновити строк пред`явлення наказу до виконання; видати дублікат наказу господарського суду м. Києва від 27.12.2011 року у справі №7/612.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 року прийнято апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року у справі №7/612 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 09.12.2015 року.

09.12.2015 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли доповнення №31/13-4553 від 08.12.2015 року до апеляційної скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

В судове засідання, призначене на 09.12.2015 року, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив №44/22-3248 від 08.12.2015 року на апеляційну скаргу, у відповідності до якого просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги; представник відповідача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.

Згідно з ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.2011 року (т.1, а.с. 115-117) у даній справі позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 624313 грн.47 коп. - інфляційних збитків; 101536 грн. 99коп. - 3% річних; 7259 грн.00 коп. - державного мита; 236 грн.00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного судового рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ від 27.12.2011 року № 7/612 (т.1, а.с. 118).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 09.02.2012 року (т.2, а.с. 125-126) на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2011 року №7/612 про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі по тексту - ДПЗД «Укрінтеренерго», боржник, відповідач) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі по тексту - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», стягувач, позивач) 624 313,47 грн. - інфляційних збитків, 101 536,99 грн. - 3% річних, 7 259,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відкрито виконавче провадження №31067758.

26.07.2012 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до господарського суду із заявою, в якій просило визнати наказ від 27.12.2011 року №7/612 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 624313,47грн. інфляційних збитків; 101536,99грн. -3% річних; 7259,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1, а.с. 126-130).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.08.2012 року (т.1, а.с. 173-175), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року (т.1, а.с. 46-48), задоволено заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Визнано наказ Господарського суду м. Києва №7/612 від 27.12.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Барановського Б.В. від 26.09.2012 року виконавче провадження №31067758 закінчено на підставі п. 4 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2012 року (т.2, а.с. 72-75) ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.08.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у справі №7/612 скасовано; відмовлено в задоволенні заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про визнання наказу Господарського суду м. Києва №7/612 від 27.12.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2015 року стягувач звернувся до суду першої інстанції із заявою №31/13-3270 від 28.08.2015 року про видачу дубліката наказу у зв'язку із його втратою та поновлення строку пред'явлення наказу до виконання (т.2, а.с. 120-122).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви у зв'язку з тим, що стягувачем не обґрунтовано поважності причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання. Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Пунктом 2 частини 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України дублікат наказу видається, якщо стягувач або державний виконавець звернувся до суду із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Проте, як вірно зазначено місцевим господарським судом, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували поважність причин не вчинення вказаних дій, або будь-яких інших дій, направлених на забезпечення своєчасного, в межах встановленого законодавством строку, виконання наказу, а також не доведено належним чином обставин зазначених у письмових поясненнях.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про неможливість задоволення заяви і відновлення пропущеного строку на пред'явлення наказу господарського суду міста Києва №7/612 від 27.12.2011 року до виконання.

Крім того, колегія суддів наголошує на наступному.

Протоколом засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ від 26.12.2011 року (т.2, а.с. 148-151) визначено, що обсяг заборгованості зі штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані ДПЗД «Укрінтеренерго» ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та не сплачені на день набрання чинності Законом, розмір яких підтверджено рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року, що підписане 16.12.2011 року та набуло чинності 26.12.2011 року, у судовій справі №7/612, та яка підлягає списанню згідно з цим протоколом становить 725 850,46 грн., з яких: 101 536,99 грн. 3% річних; 624 313,47 грн. інфляційних нарахувань. Датою списання заборгованості, що підлягає списанню згідно з цим протоколом, вважати дату затвердження цього протоколу.

Листом №44/22.08-2733 від 29.12.2011 року (т.2, а.с. 152) щодо списання заборгованості за газ, стягувач повідомив боржника про списання заборгованості підприємства перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» зі сплати штрафних та фінансових санкцій з урахуванням положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року №3319-VI та вимог Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.08.2011 року №894.

У Постанові про закінчення виконавчого провадження Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 26.09.2012 року (т.2, а.с. 172) зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено виконавче провадження з примусового виконання наказу №7/612, виданого 27.12.2011 року господарським судом міста Києва, закінчити.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у Постанові Вищого господарського суду України від 15.10.2012 року (т.2, а.с. 72-75) зазначено, що 12.05.2011р. було прийнято Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", строк дії якого, відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону, до 30.06.2012р.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" встановлено: "Частину першу статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 4 листопада 2010 року N 2677-VI) доповнити пунктом 14 такого змісту: "14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа".

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Таким чином, як випливає із приписів вищенаведеної правової норми, даною правовою нормою визначено спосіб виконання судових рішень щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію, яка встановлена рішенням суду, що підлягало виконанню на підставі виконавчого документа у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що за виконавчим документом відсутній предмет стягнення, оскільки заборгованість Боржника погашена в повному обсязі: сума 7 495,00 грн. (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) самостійно сплачені Боржником на користь Стягувача; сума 725 850,46 грн. - списана Боржником на підставі і в порядку, що визначені Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011р.

Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування ухвали місцевого господарського суду від 10.11.2015 року у справі № 7/612.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року у справі № 7/612 є законною та обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим в задоволенні апеляційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року у справі № 7/612 залишити без змін.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 99, 101-106, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року у справі № 7/612 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року у справі №7/612 залишити без змін.

3. Матеріали справи №7/612 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді С.Г. Рудченко

М.Г. Чорногуз