Постанова

від 09.12.2015 по справі 916/5209/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р.Справа № 916/5209/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,

суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Молодові В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 17.02.2015р.;

від відповідача1: ОСОБА_2 за довіреністю №206 від 16.04.2015р.;

від відповідача2: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 22.07.2015р.;

від третьої особи1: належним чином повідомлений, в засідання не прибув;

від третьої особи2: належним чином повідомлений, в засідання не прибув;

від третьої особи3: належним чином повідомлений, в засідання не прибув;

від третьої особи4: належним чином повідомлений, в засідання не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Погляди»

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2015

по справі № 916/5209/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Погляди»

до відповідачів:

1) Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»

2) CYPRUS POPULAR BANK PUBLIC CO LTD

за участю третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трітон Холдинг»

2)Invest Cyprus LTD

3)Real Estate Opportunities Fund Holding LP

4)Real Estate Opportunities Fund Limited

про: визнання договору іпотеки недійсним

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Погляди» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», CYPRUS POPULAR BANK PUBLIC CO LTD про визнання недійсним договору іпотеки від 15.08.2008, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк», компанією «САЙПРЕС ОСОБА_5 ПАБЛІК КО ЛТД (CYPRUS POPULAR BANK PUBLIC CO LTD) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Погляди», посвідченого 15.08.2008 ОСОБА_6, приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №1045.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на невідповідність оспорюваного правочину вимогам ст. 1 Закону України «Про іпотеку», оскільки ПАТ «Марфін Банк» не є кредитором за основним зобов'язанням та не може виступати в якості іпотекодержателя в оспорюваному договорі іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2014 за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі, до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено ТОВ «Трітон Холдинг», Centralpark Invest Cyprus LTD, North Real Estate Opportunities Fund Holding LP, Agro Real Estate Opportunities Fund Limited та зупинено провадження у справі до 25.08.2015.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2015 (суддя Рога Н.В.) в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОСОБА_4 Погляди» відмовлено з підстав їх необґрунтованості.

Не погоджуючись з означеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Погляди» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ОСОБА_4 Погляди» та визнати недійсним договір іпотеки від 15.08.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк», компанією «САЙПРЕС ОСОБА_5 ПАБЛІК КО ЛТД (CYPRUS POPULAR BANK PUBLIC CO LTD) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Погляди», посвідчений 15.08.2008 ОСОБА_6 приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеського області, зареєстрованого в реєстрі за № 1045.

Як на підставу скасування рішення місцевого господарського суду апелянт згідно поданої апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та нормам чинного законодавства. Зокрема, за твердженням скаржника, ПАТ «Марфін Банк» з урахуванням змін внесених до кредитного договору від 05.08.2008 втратив статус кредитора і в силу вимог ст. 1 Закону України «Про іпотеку» не може бути іпотекодержателем за оспорюваним договором іпотеки. Вказує на безпідставність посилань суду на суто інформативний характер зазначеної правової норми, оскільки це у будь-якому випадку не звільняє сторін від необхідності її виконання.

Крім того, апелянт вважає помилковими висновки місцевого господарського суду щодо недоведеності факту порушення оспорюваним правочином прав та інтересів позивача.

02.11.2015 позивач через канцелярію суду надав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом оспорюваного договору іпотеки.

03.11.2015 до канцелярії суду надійшов відзив компанії «САЙПРЕС ОСОБА_5 ПАБЛІК КО ЛТД (CYPRUS POPULAR BANK PUBLIC CO LTD).

В поданих 01.12.2015 додаткових поясненнях по справі апелянт зазначив, що спосіб надсилання ухвал безпосередньо на адреси третіх осіб-нерезидентів з огляду на положення Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» не відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник третьої особи1 в судове засідання не з'явився. Поштова кореспонденції на ім'я Товариства направлялася за адресою, зазначеною позивачем у позові, проте повернута підприємством поштового зв'язку з позначкою «за закінченням терміну зберігання», що з огляду на положення ст. 64 ГПК України, роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011, свідчить про повідомлення судом про час та дату розгляду апеляційної скарги.

Представники третіх осіб2-4 в судове засідання не з'явилися. Повідомлення зазначених осіб-нерезидентів здійснювалося Одеським апеляційним господарським судом у спосіб, визначений ст. 10 Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали господарської справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 05.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Погляди» (Позичальник), МАРФІН ОСОБА_5 ПАБЛІК КО ЛТД (Організатор кредиту, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Довірчий Керуючий), Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк») (ОСОБА_9 із забезпечення, ОСОБА_10) та СЕНТРАЛ ПАРК ІНВЕСТ САЙПРЕС ЛІМІТЕД ( Кіпрський Контрагент за Договорами Хеджування) укладено ОСОБА_7 договір , згідно умов якого Кредитори надають Позичальнику строкову кредитну лінію в Євро на загальну суму, рівну сумі зобов'язань, що складається з кредитної лінії та інвестиційної кредитної лінії (т. 1 а.с. 20-207).

У подальшому до даного ОСОБА_7 договору неодноразово вносилися зміни та доповнення, що оформлювалися відповідними Додатковими договорами. Зокрема, з урахуванням внесених до ОСОБА_7 договору змін, Кредитори погодилися надати Позичальнику кредитну лінію на загальну суму до 68000000,00 Євро на умовах даного Договору.

Додатком №1 до ОСОБА_7 договору визначено перелік основних Кредиторів та їх зобов'язання. З урахуванням змін, внесених Другим договором від 17.07.2009 про внесення змін до ОСОБА_7 договору та Шостого договору від 17.01.2013 про внесення змін до ОСОБА_7 договору Основним Кредитором за ОСОБА_7 договором від 05.08.2008р. є САЙПРЕС ОСОБА_11 ПАБЛІК КО ЛТД (CYPRUS POPULAR BANK PUBLIC CO LTD ) із сумою зобов'язань 68000000,00 Євро.

15.08.2008, з метою забезпечення вчасної та повної оплати та виконання забезпечених зобов'язань, між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк») (Іпотекодержатель) та ТОВ «ОСОБА_4 Погляди» (Іпотекодавець) був укладений Договір іпотеки, згідно якого Іпотекодавець надав Іпотекодержателю у першочергову іпотеку з найвищим пріоритетом наступне майно та будь-які і всі права Іпотекодавця щодо такого майна: земельну ділянку, яка знаходиться на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, загальною площею 9,263 га, кадастровий номер : 5122786400:01:001:1115, яка належить Іпотекодавцю на праві власності згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №671957 від 19.10.2007; земельну ділянку, яка знаходиться на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, загальною площею 9,263 га, кадастровий номер 5122786400:01:001:1114, яка належить Іпотекодавцю на праві власності згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ 671956 від 19.10.2007; всі інші приналежності землі та всі інші існуючи та майбутні споруди та обладнання (як завершені так і ні), які знаходяться або будуть знаходитися у майбутньому на землі, та все інше майно, яке передбачено цим договором, разом з усіма приналежностями, що пов'язані або відносяться до нього (т. 2 а.с. 121-158).

У подальшому, до даного Договору іпотеки було внесено зміни та доповнено перелік об'єктів іпотеки, а саме предметом іпотеки є: земельна ділянка, яка знаходиться на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, загальною площею 1,10 га, кадастровий номер 5122786400:01:001: 2395, яка належить Іпотекодавцю на праві власності згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ 712329 від 06.03.2009; торгівельно-виставково-офісний комплекс «Рів'єра», розташований за адресою: Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, Комплекс будівель та спору №1 , загальною площею 57661,8 кв.м, що належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №453958 від 20.07.2009.

Крім того, у відповідності із змінами, внесеними Договором про внесення змін №1 до Договору Іпотеки від 15.08.2008, що був укладений 14.08.2009, визначено такий склад сторін Договору іпотеки: ТОВ «ОСОБА_4 Погляди» (Іпотекодавець), МАРФІН ОСОБА_11 ПАБЛІК Ко ЛТД (змінена назва - САЙПРЕС ОСОБА_11 ПАБЛІК КО ЛТД (CYPRUS POPULAR BANK PUBLIC CO LTD ) (Іпотекодержжатель 1) та ВАТ «Морський транспортний банк» ( правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк») (Іпотекодержатель 2).

Позивач у справі зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержателем є кредитор за основним зобов'язанням.

На думку позивача, кредитором за ОСОБА_7 договором у даному випадку є САЙПРЕС ОСОБА_11 ПАБЛІК КО ЛТД (CYPRUS POPULAR BANK PUBLIC CO LTD) із сумою зобов'язання 68000000 Євро. ПАТ «Марфін Банк» не є кредитором за основним зобов'язанням, у зв'язку з чим не може бути Іпотекодержателем за Договором іпотеки від 15.08.2008. За таких обставин, на думку позивача, наявні всі підстави для визнання недійсним Договору іпотеки від 15.08.2008 , адже, згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Відповідно ж до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги з огляду на таке:

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З наведених норм вбачається, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону.

Правовідносини, що випливають з договорів іпотеки, регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»:

іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;

іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням;

основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;

Згідно ч.3 ст.5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечних сертифікатах» кредитодавець може самостійно виконувати функції іпотекодержателя або доручити виконання цих функцій іншій особі.

Відповідно до розділу 1 «Визначення та тлумачення» ОСОБА_7 договору від 05.08.2008:

Договір іпотеки означає договір іпотеки від однієї або приблизно однієї дати з датою підписання цього договору, що укладені між Позичальником (як іпотекодавцем) та ОСОБА_9 агентом із забезпечення (як іпотекодержателем) і передбачає надання Позичальником в іпотеку всього законного права на Земельні ділянки, Завершені будівлі та будь-яке інше нерухоме майно, що розташоване у Будівлях та на Земельних ділянках, в якості забезпечення повернення кредитів; цей договір може час від часу змінюватись, доповнюватись або змінюватись таким чином, щоб в нього були включені Завершені будівлі або інші Будівлі, або обтяжувались будь-які нові частки Позичальника в Майні, з дозволу ОСОБА_9 агента із забезпечення.

Пунктами b, d статті 25.1 розділу 25 «ОСОБА_8 довірчого керуючого та ОСОБА_9 агента із забезпечення» ОСОБА_7 договору встановлено, що кожен кредитор призначає ОСОБА_9 агента із забезпечення діяти в якості його агента за ОСОБА_9 документи забезпечення та у зв'язку з ними. При цьому, ОСОБА_9 агент із забезпечення виконує всі адміністративні обов'язки, що вимагаються щодо ОСОБА_9 документів із забезпечення і включають, для уникнення сумнівів, відправку повідомлень та оформлення всіх необхідних документів, що передаються на реєстрацію. та проведення реєстрацій, а також виконання інших обов'язків, передбачених ОСОБА_9 документами забезпечення.

ОСОБА_9 документи забезпечення за змістом розділу 1 «Визначення та тлумачення» ОСОБА_7 договору від 05.08.2008 означає разом:

кожен ОСОБА_9 договір застави та

будь-який Договір іпотеки, а кожен з них окремо - ОСОБА_9 документ забезпечення.

Сторони, що одержують забезпечення означає кожного ОСОБА_9 із забезпечення, будь-якого розпорядника або представника, кожного ОСОБА_9, кожного Кредитора та Організатора Кредиту, що на відповідний момент є сторонами цього Договору.

З урахуванням змін, внесених до ОСОБА_7 договору Другим договором від 17.07.2009 про внесення змін до ОСОБА_7 договору та Шостим договором від 17.01.2013 про внесення змін до ОСОБА_7 договору сторонами за ОСОБА_7 договором від 05.08.2008 на суму 68000000,00 Євро є: ТОВ «ОСОБА_4 Погляди» (Позичальник), САЙПРЕС ОСОБА_11 ПАБЛІК КО ЛТД (раніше відомий як «МАРФІН ОСОБА_5 ПАБЛІК КО ЛТД») (Основний кредитор, Організатор кредиту, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Довірчий Керуючий), ПАТ «Марфін Банк» (ОСОБА_9 із забезпечення, ОСОБА_10), СЕНТРАЛ ПАРК ІНВЕСТ САЙПРЕС ЛІМІТЕД ( Кіпрський Контрагент за Договорами Хеджування), ТОВ «ТРІТОН ХОЛДІНГ» (Член групи), НОРС РІАЛ ІСТЕЙТ ОСОБА_12 ХОЛДІНГ ЛП (Бенефіціар), АРГО РІАЛ ІСТЕЙТ ОСОБА_12 ЛІМІТЕД (Спонсор).

Отже, враховуючи положення розділів 1, 25 ОСОБА_7 договору, ПАТ «Марфін Банк» виступає як ОСОБА_9 агент із забезпечення, що призначений Основним кредитором, за ОСОБА_9 документами забезпечення зі статусом Іпотекодержателя за Договором іпотеки та відповідними повноваженнями, що з огляду на приписи ст. 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» не суперечить вимогам ст. 1 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться до підстав позовних вимог, зазначених у позовній заяві, та відповідних висновків місцевого господарського суду з цього приводу не спростовують.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2015 відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Посилання апелянта на помилковість висновків місцевого господарського суду щодо недоведеності змісту порушеного права з огляду на приписи ч. 2 ст. 104 ГПК України не можуть бути покладені в основу підстав скасування судового акту, оскільки не призвели до прийняття неправильного рішення.

Зауваження апелянта щодо порушення порядку повідомлення третіх осіб-нерезидентів, судовою колегією відхиляються як юридично неспроможні з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Згідно із ст.123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.125 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином, звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги є правом, а не безумовним обов'язком господарського суду при розгляді справи за участю іноземних суб'єктів господарювання, яким суд користується в залежності від конкретних обставин, керуючись законом.

Міжнародним договором, яким регулюється питання вчинення певних процесуальних дій на території іншої держави, є Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р. (надалі - Конвенція), до якої Україна приєдналась 19.10.2000р.

Відповідно до ч.1 ст.1 Конвенції ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно із. ч.1 ст.2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

Відповідно до ст.3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до ст.5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави. Частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.

В той же час, згідно із ст.10 Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Держава Україна приєдналася до Конвенції 19.10.2000р. відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах2 №2052-III від 19.10.2000.

Як вбачається з матеріалів справи:

Centralpark Invest Cyprus LTD є приватним товариством з обмеженою відповідальністю, заснованим за законодавством Республіки Кіпр, номер в Реєстрі компаній 183218, з місцем знаходження за адресою: Хитрон Стріт, 5, Агіоі Омологітес, п/с 1075, Республіка Кіпр (5 Chytron Street, Agioi Omolites, PC 1075, Republic of Cyprus)

North Real Estate Opportunities Fund Holding LP зареєстроване на Кайманових Островах як партнерство з обмеженою відповідальністю, з місцем знаходження: за адресою: Ем енд Сі Корпорейт Сервісиз Лімітед, п/с 309309GT, ОСОБА_13, ОСОБА_14 Стріт, ОСОБА_15, Великий Кайман, Кайманові острови (M&C Corporate Services Limited PO Box 309GT, Ugland Hause, South Church Street, Georg Town, Grand Cayman, Cayman Islands).

Agro Real Estate Opportunities Fund Limited є товариством з обмеженою відповідальністю, створеним за законодавством Гернсі з реєстраційним номером 45144, з місцем знаходження за адресою: поштова скринька 327, ОСОБА_16 Чемберс, ОСОБА_16, Сейнт Пітер Порт, Гернсі GY1 3TX (H.O/ Box 327, Isabelle Chambers, Route Isabelle, St Peter Port, Guernsey GY1 3TX), тобто особи знаходяться на території країн-учасниць Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (Республіки Кіпр та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії).

Кіпр підписав (приєднався) до Конвенції 26.10.1982, ратифікація або приєднання 15.05.1983, набрання чинності - 01.06.1983.

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії підписало (приєдналося) до Конвенції 10.12.1965, ратифікація або приєднання 17.11.1967, набрання чинності - 10.02.1969.

За інформацією у мережі Інтернет (https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/status-table/print/?cid=17), зазначені країни не заперечують проти способів передачі документів, передбачених п. а) ст.10 Конвенції.

Доводи апелянта, викладені в додаткових пояснення по справі, про те, що ст.10 Конвенції не підлягає застосуванню в даній справі, оскільки згідно із п.5 Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» Державою Україна зроблено застереження до ст.10 Конвенції наступного змісту: «Україна не використовуватиме на своїй території способів передачі судових документів, передбачених ст.10 Конвенції», за висновками судової колегії є юридично неспроможними, оскільки застереження зроблено Україною виключно про невикористання визначених ст.10 Конвенції способів передачі судових документів на своїй території, отже застереження не може поширюватись на використання встановлених ст.10 Конвенції способів надсилання судових документів з території України на адресу осіб, що перебувають за кордоном (на території інших держав), коли Україна виступає запитуючою державою.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до наявних відповідачів саме через їх безпідставність та відсутність, у зв'язку з цим порушеного права, суд не розглядає питання про застосування наслідків пропуску позовної давності.

Судова колегія також відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (а.с. 172-178 т.9), оскільки всупереч ст.ст. 33, 34, 66 ГПК України позивачем не надано доказів обґрунтованості припущень щодо ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду без застосування запропонованих видів забезпечення, тим більше що за результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду встановлено правильність висновків останнього щодо безпідставності позовних вимог.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Судові витрати згідно із ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 101-105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Погляди» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2015 по справі № 916/5209/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя суддіОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19