Рішення

від 08.12.2015 по справі 907/750/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.2015 Справа № 907/750/13

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Ужгородського міжрайонного прокурора Закарпатської області, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „ВістВ» , с. Кінчеш Закарпатської області (відповідач-1, товариство) та Коритнянської сільської ради, с. Коритняни Закарпатської області (відповідач-2, сільська рада) за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород (третя особа-1, Держсільгоспінспекція), управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області, м. Ужгород (третя особа-2) та на стороні відповідача - реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області (третя особа-3) про визнання недійсними та скасування рішень сесії Коритнянської сільської ради від 06.04.04 „Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ „ВістВ» та від 21.01.05 «Про внесення змін в рішення 17-ї сесії ІУ скликання сільради від 6.04.04 «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ «Віст»; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного 02.02.2005р. Коритнянською сільською радою та ТОВ „ВістВ» , зареєстрованого в Ужгородському РВ ЗРФ „Центр державного кадастру при Держкомземі УкраїниВ» 15.02.2007р. за № 2124883602-0407071000001, скасувати його державну реєстрацію та повернути земельну ділянку площею 1,43 га нормативно-грошовою оцінкою 2102100 грн. у землі запасу Коритнянської сільської ради,

представники:

прокуратури - позивача - ОСОБА_1, прокурор відділу прокуратури Закарпатської області;

відповідача-1 - ОСОБА_2, директор; ОСОБА_3, представник за довіреністю;

відповідача-2 - ОСОБА_4, представник за довіреністю;

третьої особи-2 - ОСОБА_5, ОСОБА_6, представники за довіреністю;

третіх осіб - 1, 3 - не зВ»явилися

Прокурор звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсними та скасування рішень Коритнянської сільської ради від 06.04.04 «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ «Віст» (далі - оспорюване рішення-1) та від 21.01.05 «Про внесення змін в рішення 17-ї сесії ІУ скликання сільради від 6.04.04 «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ «Віст» (далі - оспорюване рішення-2) , вважаючи, що такі прийняті з порушенням земельного законодавства та посилаючись при цьому на матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства здійсненої Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області (акт перевірки від 10.09.12).

Вважає оспорювані рішення-1,2 прийнятими незаконно та передчасно, за відсутності проекту відведення, до проведення державної експертизи землевпорядної документації; без зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення наданої в оренду для комерційного використання. Стверджує про незаконність надання за оспорюваними рішеннями в оренду земельної ділянки площею 1,86 га (в т.ч. 1,43 га - для розміщення авторечового ринку та 0,43 га - для автостоянки), оскільки рішенням Коритнянської сільської ради від 22.12.03 товариству «Віст» було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років з правом викупу під авторечовий ринок площею 1,35 га. Стверджує також, що спірна земельна ділянка до передачі її в оренду перебувала у користуванні спортивного клубу.

За таких обставин вважає, що належить також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений відповідачами 02.02.05 на підставі оспорюваних рішень, зареєстрований 15.02.07 в Ужгородському РВ ЗРФ «Центр державного кадастру при Держкомземі України» та повернути у землі запасу Коритнянської сільської ради орендовану земельну ділянку.

Прокурор звернувся до суду, вважаючи, що з прийняттям оспорюваних рішень «…територіальна громада протиправно позбавлена права володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою…» та вважаючи відсутнім орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Представник прокуратури у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.

Відповідач-1, правильне найменування якого ТОВ «Віст, ЛТД», іден. код 20462731, письмовим відзивом та його представники у ході судового розгляду справи усними поясненнями заперечують проти позову, вважаючи, що оспорювані рішення прийняті та оспорюваний договір укладений у відповідності до чинного законодавства, що регулювало питання надання земель в оренду та відповідні повноваження відповідача-2. Наведене підтверджується, зокрема, висновком державної експертизи землевпорядної документації від 12.01.07.

Посилання прокурора на матеріали перевірки Держсільгоспінспекції вважає неналежними доказами, посилаючись на те, що дії посадових осіб Держсільгоспінспекції при проведенні зазначеної перевірки та щодо формулювання висновків в акті від 10.09.12 про порушення вимог земельного законодавства сільською радою при наданні в оренду земельної ділянки визнано судом протиправними (постанова Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 807/2879/13-а від 06.02.13, яка набула законної сили 10.02.15).

Заперечує твердження прокурора про відведення спірної земельної ділянки за рахунок земель рекреаційного призначення, земель стадіону, що підтверджується, зокрема, статистичними звітами форми 6-зем відповідача-2 за 2001-2012рр., за даними яких землями стадіону значаться землі площею 2,0 га за зазначений період, тобто і до надання спірної земельної ділянки і після надання її в оренду відповідачеві-1.

Спірна земельна ділянка була надана із земель сільськогосподарського призначення, яке було змінено з прийняттям рішення про передачу в оренду та затвердженням проекту відведення (рішення Коритнянської сільської ради від 14.03.05 з наступними змінами) земельної ділянки комерційного використання. Відповідачем-1 сплачено до місцевих бюджетів Ужгородського району та Коритнянської сільської ради суму 231029,00 грн. визначену як відшкодування сільськогосподарських втрат.

Стверджує про використання орендованих земель відповідно до умов договору та про належне виконання орендарем всіх зобов'язань за договором, в тому числі, і по оплаті орендної плати. Сторонами на протязі дії договору оренди вносилися зміни в частині збільшення розміру орендної плати з 1,4 % до 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та збільшувалася сама нормативна оцінка, яка при укладенні договору становила 621049,00 грн., а з лютого 2014р. - 2388815,00 грн.

Наполягає також на застосуванні до спірних відносин позовної давності, трьохрічний строк якої обчислюється з моменту прийняття радою оспорюваних рішень та укладення оспорюваного договору і який сплив станом на час пред'явлення прокурором даного позову. Посилається при цьому на правову позицію Верховного Суду України (постанови від 23.12.14 та від 25.03.15), згідно якої визначено як помилкове здійснення відліку позовної давності з дня виявлення прокуратурою порушень після проведення перевірки діяльності відповідного державного органу та встановлено, що строк позовної давності обчислюється однаково і при поданні позову безпосередньо особою, права якої порушено, і при зверненні до суду за захистом прав такої особи іншою уповноваженою на це особою, зокрема, прокурором - з моменту коли особа, на захист прав якої подано позов, довідалася або могла довідатися про порушення її прав або про особу, яка його порушила.

Відповідач-2 письмовим відзивом та усними поясненнями його представника у ході судового розгляду позовні вимоги визнав, зазначивши, що при прийнятті оспорюваних рішень та укладенні оспорюваного договору «…було допущено цілий ряд істотних порушень, які безпосередньо впливають на законність…» зазначених рішень та договору.

Треті особи-1, 3 у справі - Держсільгоспінспекція, реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області - письмових пояснень по суті спірних відносин суду не надали, участі уповноважених представників у судовому розгляді справи не забезпечили, повідомивши письмово суду про розгляд справи за відсутності їх представників. Третя особа-2 у справі - управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області - письмових пояснень по суті спору також не надала, її уповноважені представники у ході судового розгляду справи надали усні пояснення, за змістом яких вважають, що оспорювані рішення прийняті не у повній відповідності до приписів чинного законодавства.

Суд, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням та керуючись законом, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

У ході судового розгляду справи з матеріалів справи встановлено, що 22.12.03 рішенням сільської ради (п'ятнадцята сесія) «Про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки під авторечовий ринок» товариству на його клопотання надано відповідний дозвіл на складання проекту щодо відведення земельної ділянки площею 1,35 га в оренду на 25 років з правом викупу.

6.04.04 сільською радою прийнято рішення (сімнадцята сесія) «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ «Віст» - оспорюване рішення-1 у даній справі - за змістом якого за результатами розгляду матеріалів погодження пов'язаних з вилученням земельної ділянки та керуючись ст.ст. 122, 124, 149, 151, п.п. 2, 4 Перехідних положень Земельного кодексу України (ЗКУ) було: затверджено проект відведення земельної ділянки комерційного призначення (код цільового використання - 1.11.3) товариству для розміщення авторечового ринку та автостоянки у межах села Кінчеш (п. 1); надано земельну ділянку загальною площею 1,86 га із земель запасу сільської ради товариству на умовах оренди терміном на 25 років (п.2); встановлено орендну плату у п'ятикратному розмірі ставки податку на землю, зобов'язано до отримання документа на право користування землею відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 300499,00 грн. (п.п. 3, 4).

21.01.05 сільською радою прийнято рішення (двадцять перша сесія) «Про внесення змін в рішення 17-ї сесії ІУ скликання сільради від 6.04.04 «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ «Віст» - оспорюване рішення-2 у даній справі. За текстом дане рішення практично дублює оспорюване рішення-1 щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки, надання її в оренду, зобов'язання відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва, крім пункту 3, яким змінено орендну плату та встановлено її в розмірі 1,4 % від нормативної грошової оцінки землі та внесено уточнюючі дані до пункту 1 щодо площі авторечового ринку - 1,43 га та автостоянки - 0,43 га.

14.03.05 сільською радою прийнято рішення (двадцять друга сесія) «Про внесення змін в рішення 21-ї сесії ІУ скликання сільради від 21.05.05 «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ «Віст», яким з огляду на заяву голови товариства про відмову від користування земельною ділянкою площею 0,43 га виділену для автостоянки, вирішено зазначену ділянку виділену раніше товариству прийняти до земель запасу сільської ради (п.1). Крім цього за текстом даного рішення черговий раз затверджено проект відведення земельної ділянки комерційного призначення (код цільового використання - 1.11.3) товариству для розміщення авторечового ринку площею 1,43 га у межах села Кінчеш (п.2); надано земельну ділянку загальною площею 1,43 га із земель запасу сільської ради товариству на умовах оренди терміном на 25 років (п.3); встановлено орендну плату у розмірі 1,4 % від нормативної грошової оцінки землі, зобов'язано відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва (пп. 4, 5).

Таким чином, з прийняттям наведених рішень та змін до них, в т.ч. оспорюваних у даній справі, сільською радою надано товариству із земель запасу сільської ради в оренду земельну ділянку площею 1,43 га для розміщення авторечового ринку, чим спростовується твердження прокурора про надання товариству земельної ділянки площею 1,86 га.

Саме щодо цієї земельної ділянки в с. Кінчеш площею 1,43 га 2.02.05 відповідачами у справі - сільською радою як орендодавцем та товариством як орендарем - на підставі вищенаведеного рішення від 21.01.05 було укладено договір оренди строком на 25 років для розміщення авторечового ринку (оспорюваний у даній справі).

Умовами цього договору (п.п. 18, 20, 43) передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення; підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є рішення від 21.01.05; організація розроблення проекту і пов'язані з цим витрати покладаються на орендаря; передача земельної ділянки здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі; договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.

Матеріалами справи встановлено, що на протязі 2005-2006рр. відповідно до умов договору за замовленням орендаря - товариства - Ужгородським районним відділом ЗРФ ДП «Центр ДЗК» було виготовлено землевпорядну документацію - Технічний звіт по оформленню права користування на земельну ділянку на умовах оренди ТОВ «Віст» в с. Кінчеш під розміщення авторинку на землях запасу Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Зазначений проект землеустрою пройшов погодження в Ужгородському РВЗР, відділі екологічного контролю, санепідемстанції, відділі містобудування та архітектури, управлінні культури, Коритнянській сільській раді.

Щодо Технічного звіту як землевпорядної документації була здійснена обов'язкова державна експертиза та наданий висновок від 12.01.07 № 66, за змістом якого зазначено про неповну відповідність технічного звіту встановленим нормам і правилам, про повернення його на доопрацювання контроль за усуненням недоліків покладено на Ужгородський РВЗР.

Після усунення недоліків землевпорядної документації по оформленню права користування на земельну ділянку на умовах оренди товариством в с. Кінчеш Ужгородським РВ ЗРФ ДП «Центр державного кадастру при Держкомземі України» 15.02.07 було зареєстровано договір оренди і земельна ділянка передана в оренду товариству, що стверджується відповідним актом приймання-передачі підписаним орендодавцем та орендарем в 2007 році.

Спір у даній справі стосується правомірності надання сільською радою земель комунальної власності у межах села Кінчеш Ужгородського району товариству в оренду для розміщення авторечового ринку та правомірності користування останнім цими землями, тому при його вирішенні належить застосовувати відповідне законодавство, що регулює земельні відносини.

Земля за приписами ст. 13 Конституції України є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України; органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини як суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами; суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади; об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 12 ЗКУ (в редакції чинній станом на час прийняття оспорюваних рішень) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Повноваженнями на вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин сільські ради наділені також ст.ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За приписами ст. 20 ЗКУ зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою

Підставами набуття юридичними особами, якою є відповідач-1 у даній справі, відповідно до ст. 116 ЗКУ є рішення, зокрема, органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,визначених цим Кодексом.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, відповідно до ст. 124 ЗКУ здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку,встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Стаття 123 ЗКУ визначає порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам на підставі рішень, зокрема, органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок; проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені приписи чинного станом на час прийняття оспорюваних у даній справі рішень-1, 2 земельного законодавства встановлено, що сільська рада прийняттям цих рішень та укладенням договору оренди передала в орендне користування земельну ділянку в с. Кінчеш площею 1,43 га, змінивши її цільове призначення із сільськогосподарського на комерційне призначення.

У ході судового розгляду встановлено, що прийняття оспорюваних рішень-1, 2 та укладення договору оренди передувало розробці проекту відведення земельної ділянки та здійсненню державної землевпорядної експертизи, що не відповідає визначеному вищенаведеними нормами земельного законодавства порядку та послідовності дій органу місцевого самоврядування при наданні в оренду земель комунальної власності.

Разом з тим, позовні вимоги щодо визнання недійсними оспорюваних рішень-1, 2 не підлягають задоволенню через сплив позовної давності про застосування якої заявлено відповідачем-1.

При цьому суд виходить з такого.

Позовна давність за приписами ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ст. 267 ЦК України).

За приписами ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи, права якої порушені.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України (постанови від 23.12.14 та від 25.03.15), згідно якої відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, - і у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, в тому числі прокурором.

У даній справі прокурор звернувся з позов на захист прав територіальної громади в частині розпорядження землями, повноваження щодо яких за законом здійснюють сільські ради, і виходячи зі змісту наведених норм щодо позовної давності та правил її застосування для звернення прокурора до суду відлік позовної давності належить обчислювати з моменту прийняття сільською радою оспорюваних рішень та укладення з товариством оспорюваного договору.

За наведених обставин належить відмовити також у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди укладеного відповідачами-1, 2.

При цьому, суд, вирішуючи даний спір, вважає також, що зазначені порушення допущені органом місцевого самоврядування при оформленні орендних відносин з товариством щодо земельної ділянки під авторечовий ринок не можуть бути підставою вважати неправомірним користування товариством цією земельною ділянкою з огляду на те, що спірний договір оренди укладений 2.02.05 набрав чинності лише з 15.02.07 - з часу його державної реєстрації Ужгородським РВ ЗРФ ДП «Центр державного кадастру при Держкомземі України»; передача земельної ділянки орендареві здійснена після розроблення проекту її відведення, про що свідчить відповідний акт приймання-передачі.

Тобто, у ході судового розгляду справи встановлено, що орендар приступив до використання наданої йому в оренду земельної ділянки лише після виконання всіх передбачених законом процедур щодо розробки та затвердження проекту відведення земельної ділянки, здійснення державної землевпорядної експертизи проектної документації, державної реєстрації договору та передачі земельної ділянки в оренду. Орендар сплатив у встановленому порядку визначену суму у відшкодування сільськогосподарських втрат, сплачує визначену договором орендну плату; за період дії договору оренди сторонами укладено додаткові угоди від 17.09.08 та від 21.02.14 щодо збільшення розміру орендної плати з 1, 4 % до 3 % від нормативної грошової оцінки та у зв'язку із переглядом нормативно грошової оцінки, яка станом на час розгляду справи становить 2388815,00 грн. У ході судового розгляду не встановлено жодних порушень орендарем зобов'язань за договором, порушень умов використання землі.

За наведеного суд констатує відсутність підстав для задоволення позовних вимог до відповідача-1 - товариства, - право користування землею якого грунтується на договорі та підлягає захисту нарівні із правом власності.

При цьому, суд керується також приписами Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 1 Першого протоколу Конвенції щодо того, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права та практикою Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року, "Федоренко проти України" від 30 червня 2006 року), згідно якої Суд дійшов висновків, що «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила».

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 116, 124, Перехідними положеннями Земельного кодексу України, Законом України „Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» , ст.ст. 4-3, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення складено 15.12.15

Суддя Ушак І.Г.