Ухвала

від 01.12.2015 по справі 2а-7689/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/52523/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року

у справі №2а-7689/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамбурс-Трайгон» ( надалі - ТОВ «Рамбурс-Трайгон»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві ( надалі - ДПІ у Шевченківському районі м.Києва)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 16.05.2011р. №0002852302, №0002862302 та визнати неправомірними дії ДПІ у Шевченківському районі м.Києва.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками останнього перегляду, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.03.2014р. в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.05.2011р. № 0002852302 та № 0002862302.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Рамбурс-Трайгон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт від 20.01.2011р. №92/23-02/35047583.

Позивач, не погоджуючись із висновками акта планової перевірки, подав заперечення від 26.01.2010р. №9 у порядку, передбаченому п.86.7 ст.86 гл.8 розд. ІІ Податкового Кодексу України.

За наслідками розгляду заперечень, відповідачем було надано відповідь від 02.02.2011р. №776/10/23-225, якою призначено провести позапланову перевірку позивача з питань, недосліджених під час планової перевірки, з 08.02.2011р. по 28.02.2011р.

Відповідно до наказу відповідача від 10.02.2011р. №34/23-02, позапланова перевірка була зупинена з 10.02.2011р. по 24.03.2011р., а згодом, на підставі направлення №665/23-02 від 13.04.2011р. та наказу № 149/23-02 від 12.04.2011 р. дана позапланова перевірка була продовжена з 13.04.2011р. по 19.04.2011р.

27.04.2011р. позивачем було отримано акт про результати позапланової виїзної перевірки від 27.04.2011р. №968/23-02/35947583, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивач п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивач занизив податок на додану вартість за жовтень 2009р. та завищив суму бюджетного відшкодування в т.ч. за листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р. та лютий 2010р.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.05.2011р. №0002852302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій; №0002862302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у спірному розмірі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з наступним: або придбанням/виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону дата виникнення права платника податку на податковий кредит - це дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 наведеного вище Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Наведені вище положення Закону України «Про податок на додану вартість» свідчать про те, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє роботи (послуги), на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами.

У ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, в якому була проведена перевірка, позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ «ФОРМА ТЕХ», ПП «Агроток», ТОВ «Агрокрок», ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОКОМПЛЕКС», ТОВ «Агро-Гелеос», ТОВ «Торгинвест Плюс», ТОВ «Франко - Транспорт», ТОВ «Маргеотех», ПП «Ространсагро», ТОВ «Салтег Юг».

Так, між ТОВ «Рамбурс-Трайгон» та ТОВ «Форма Тех» були укладені договори купівлі-продажу кукурудзи, № 470/Н від 03.11.2009р., № 487/Н від 06.11.2009р., №508/Н від 12.11.2009р., №543/Н від 19.11.2009р., №551/Н від 20.11.2009р..

Також між ТОВ «Рамбурс-Трайгон» та ПП «Агроток» було укладено договори купівлі-продажу пшениці та ячменю №40/Н від 15.07.2009; №169/Н від 05.08.2009р.; №249/Н від 08.09.2009р.

Між ТОВ «Рамбурс-Трайгон» та ТОВ «Агрокрок» було укладено договори купівлі-продажу пшениці, ячменю та кукурудзи №148/Н від 30.07.2009р.; №150/Н від 30.07.2009р.; №149/Н від 30.07.2009р.; №156/Н від 05.08.2009р.; №161/Н від 04.08.2009р.; №153/Н від 03.08.2009р.; №176/Н від 07.08.2009р.; №183/Н від 10.08.2009р.; №214/Н від 17.08.2009р.; №217/Н від 18.08.2009р.; №289/Н від 16.09.2009р.; №340/Н від 28.09.2009р.; №308/Н від 18.09.2009р.; №273/Н від 10.09.2009р.; №286/Н від 15.09.2009р.; №317/Н від 22.09.2009р.; №336/Н від 25.09.2009р.; №358/Н від 01.10.2009р.; №410/Н від 23.10.2009р.; №431/Н від 27.10.2009р.; №454/Н від 28.10.2009р.; №457/Н від 29.10.2009р.; №460/Н від 30.10.2009р.; №459/Н від 30.10.2009р.; №468/Н від 03.11.2009р.; №482/Н від 06.11.2009р.; №483/Н від 06.11.2009р.; №490/Н від 09.11.2009р.; №492/Н від 09.11.2009р.; №495/Н від 10.11.2009р.; №503/Н від 12.11.2009р.; №504/Н від 12.11.2009р.; №509/Н від 13.11.2009р.; №517/Н від 13.11.2009р.; №533/Н від 17.11.2009р.; №538/Н від 18.11.2009р.; №579/Н від 27.11.2009р.; №571/Н від 25.11.2009р.; №557/Н від 20.11.2009р.; №559/Н від 23.11.2009р.; №548/Н від 20.11.2009р.; №580/Н від 27.11.2009р.

Також, між ТОВ «Рамбурс-Трайгон» та ТОВ «Агро-Гелеос» було укладено договори купівлі-продажу ячменю №157/Н від 05.08.2009р.; №162/Н від 04.08.2009р.; №188/Н від 10.08.2009р.; №203/Н від 11.08.2009р.

ТОВ «Рамбурс-Трайгон» та ПП «Ространсагро» уклали договори купівлі-продажу пшениці та насіння соняшника №598/Н від 10.12.2009р., №605/Н від 11.12.2009р., №168/Н від 05.08.2009р., №133/Н від 27.07.2009р., №106/Н від 23.07.2009р., №97/Н від 21.07.2009р., №Н 1 від 25.06.2009р.

ТОВ «Рамбурс-Трайгон» та ТОВ «Компанія «Агрокомплекс» уклали договори купівлі-продажу ячменю, пшениці №8/Н від 06.07.2009р., №29/Н від 14.07.2009р., №29А/Н від 14.07.2009р., №80/Н від 20.07.2009р., №84А/Н від 21.07.2009р., №84/Н від 21.07.2009р., №135/Н від 28.07.2009р., №141/Н від 30.07.2009р., №145/Н від 30.07.2009р., №146/Н від 30.07.2009р., №182/Н від 10.08.2009р., №198/Н від 12.08.2009р., №199/Н від 12.08.2009р., №200/Н від 12.08.2009р., №218/Н від 20.08.2009р., №387/Н від 2010.2009р., №389/Н від 21.10.2009р.; №401/Н від 22.10.2009р., №575/Н від 26.11.2009р.

Також, між ТОВ «Рамбурс-Трайгон» та ТОВ «Франко-Транспорт» було укладено договір купівлі-продажу пшениці №570/Н від 25.11.2009р.

ТОВ «Рамбурс-Трайгон» та ТОВ «Маргеотех» уклали договори купівлі-продажу насіння соняшника №128/М від 17.11.2009р., №150/М від 26.11.2009р.

Між ТОВ «Рамбурс-Трайгон» та ТОВ «Торгинвест Плюс» було укладено договори купівлі-продажу пшениці №123/Н від 24.07.2009р., №88/Н від 21.07.2009р.

Також, між ТОВ «Рамбурс-Трайгон» та ТОВ «Селтех-Юг» було укладено договір купівлі-продажу ячменю № 360/Н від 02.10.2009р.

На підтвердження реальності виконання операцій за всіма вищезазначеними договорами, позивачем до матеріалів справи додано видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, тощо.

Зазначені первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Податковим органом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

На момент здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції позивача з контрагентами здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, а тому вони є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які містять усі обов'язкові реквізити та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів апеляційної інстанції вірно не взяла до уваги посилання на акти перевірок контрагентів ТОВ «Рамбурс-Трайгон», оскільки встановлені в актах перевірок контрагентів позивача обставини не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

В свою чергу, відповідачем не було доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Враховуючи викладене, висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки про порушення вимог податкового законодавства спростовуються встановленими під час розгляду даної справи обставинами, у зв'язку з чим колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Ю.І. Цвіркун